Ухвала суду № 102341929, 21.12.2021, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

21.12.2021 Справа № 917/14/18

Суддя господарського суду Полтавської області Іванко Л.А., за участі секретаря судового засідання Ісенко М.В., розглянувши заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Юстас - Концесія" - арбітражного керуючого Галкіна Максима Геннадійовича (вхід.№6662 від 18.06.2021 р.) про покладання субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі №917/14/18

за заявою Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області, 36000, м.Полтава, вул. Європейська, 4, ідент. код 43142831

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юстас - Концесія", 39619, м.Кременчук, вул.Ріхарда Зорге, буд. 10, кв. 2, ідент. код 34607720

про визнання банкрутом

за участі сторін: згідно протоколу

встановив:

Постановою господарського суду Полтавської області від 14.06.2018 року у справі №917/14/18 визнано банкрутом товариство з обмеженою відповідальністю "Юстас - Концесія" (ідент. код 34607720, Полтавська область, м.Кременчук, вул.Ріхарда Зорге, буд.10, кв.2); відкрито ліквідаційну процедуру товариства з обмеженою відповідальністю "Юстас - Концесія" (ідент. код 34607720, Полтавська область, м.Кременчук, вул.Ріхарда Зорге, буд.10, кв.2); призначено ліквідатором товариства з обмеженою відповідальністю "Юстас - Концесія" арбітражного керуючого Галкіна Максима Геннадійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №1054 від 11.07.2013 року) з наданням йому повноважень відповідно до вимог вищевказаного Закону.

На даний час ліквідаційна процедура товариства з обмеженою відповідальністю "Юстас - Концесія" триває.

Через канцелярію господарського суду Полтавської області від ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Юстас - Концесія" - арбітражного керуючого Галкіна Максима Геннадійовича надійшла заява (вхід.№6662 від 18.06.2021 р.) про покладання субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника, відповідно до якої останній просить суд:

- покласти субсидіарну відповідальність за зобов`язанням Товариства з обмеженою відповідальністю "Юстас - Концесія" (39619, м.Кременчук, вул.Ріхарда Зорге, буд. 10, кв. 2, ідент. код 34607720) на ОСОБА_1 ;

- стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юстас - Концесія" (39619, м.Кременчук, вул.Ріхарда Зорге, буд. 10, кв. 2, ідент. код 34607720) - 43452147,94 грн.

У письмовому відзиві (вх.№ 9981 від 07.09.2021) на заяву про покладення субсидіарної відповідальності на керівника та учасника ТОВ "Юстас-Концесія" - ОСОБА_1 , останній вважає заяву лікувідатора передчасно поданою, не обгрунтованою та просить відмовити в її задоволенні.

Ухвалою господарського суду від 06.08.2021 заяву ліквідатора про покладання субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі № 917/14/18 призначено до розгляду в судовому засіданні на 12.10.2021.

Ухвалою суду від 12.10.2021 розгляд заяви відкладено на 16.11.2021.

16.11.2021 від ліквідатора ТОВ "Юстас-Концесія" надійшло клопотання (вх.№ 12658) про відкладення розгляду заяви.

Ухвалою господарського суду від 16.11.2021 розгляд заяви відкладено на 02.12.2021.

29.11.2021 від ОСОБА_1 надійшло клопотання (вх.№ 13204) провести судове засідання у справі № 917/14/18, призначене на 02.12.2021 без його участі.

02.12.2021 від ліквідатора ТОВ "Юстас-Концесія" Галкіна М.Г. надійшло клопотання (вх.№ 13414) про відкладення розгляду заяви на іншу дату.

Ухвалою господарського суду від 02.12.2021 розгляд заяви відкладено на 21.12.2021.

Представники сторін в судове засідання 21.12.2021 не з"явились. Про дату час і місце розгляду заяви були повідомлені належним чином.

13.12.2021 від ОСОБА_1 надійшло клопотання (вх.№ 13871) провести судове засідання у справі № 917/14/18, призначене на 21.12.2021 без його участі.

21.12.2021 від ліквідатора ТОВ "Юстас-Концесія" Галкіна М.Г. надійшло клопотання (вх.№ 14246) про відкладення розгляду заяви на іншу дату. В клопотанні ліквідатор зазначив, що не може прийняти участь в судовому засіданні в зв"язку з перебуванням на самоізоляції, оскільки контактував з особою, щодо якої лабораторно підтверджене інфікування гострою респіраторною хворобою COVID-19.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Судом встановлено, що всіх учасників даного судового засідання повідомлено про дату, час та місце розгляду заяви належним чином, явка представників сторін в судове засідання обов"язковою не визнавалась, в зв`язку з чим, суд розглядає заяву ліквідатора по суті.

Розглянувши матеріали справи, заяву ліквідатора банкрута про покладення субсидіарної відповідальності на керівника банкрута, відзив, суд, встановив:

Ухвалою Господарського суду Полтавської області по справі 917/14/18 від 10.04.2018р. затверджено реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Юстас-концесія", до якого включено вимоги ініціюючого кредитора - Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області в розмірі 19 556 476,00 грн. основного боргу (вимоги третьої черги), 9 549 868,70 грн. - санкції (вимоги шостої черги), 16 000, 00 грн. судовий збір (вимоги першої черги).

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 28.03.2019р. визнано грошові вимоги Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області у сумі 14 787 980, 98 грн. (вимоги шостої черги) та 3842,00 грн. (вимоги першої черги).

Таким чином загальний розмір вимог кредиторів Боржника складає 43 914 437,68 грн.

Постановою господарського суду Полтавської області від 14.06.2018 р. по справі № 917/14/18 визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Юстас-концесія" (адреса: 39619, м. Кременчук, вул. Ріхарда Зорге, 6.10, кв.2, ідентифікаційний код 34607722) та відкрито ліквідаційну процедуру Товариства з обмеженою відповідальністю "Юстас- концесія"(далі за текстом - Боржник).

Під час проведення ліквідаційної процедури виявлено майно Боржника на загальну суму 462 289,74 грн., яке складається:

- з дебіторської заборгованості у розмірі 42 789,74 грн. (заборгованість ДП "Підприємство Оріхівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України" на користь ТОВ "Юстас-концесія";

- цінні папери (іменні інвестиційні сертифікати (емітент - ТОВ КУА "Холдинг груп" (ЗНВПІФ "ЛАЙФ САЙЕНС") в кількості 4 195 штук, загальною номінальною вартістю 419 500,00 грн., код цінних паперів - UA4000052559)

Таким чином ліквідаційна маса Боржника складає 462 289,74 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.4 Кодексу України з процедур банкрутства, засновники (учасники, акціонери) боржника, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, в межах своїх повноважень зобов`язані своєчасно вживати заходів для запобігання банкрутству боржника. У разі виникнення ознак банкрутства керівник боржника зобов`язаний надіслати засновникам (учасникам, акціонерам) боржника, власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника відомості щодо наявності ознак банкрутства.

Згідно ч. 2 ст.61 Кодексу України з процедур банкрутства, під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства.

Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.

На думку ліквідатора, вина директора та засновника ОСОБА_1 у доведенні Боржника до банкрутства полягає в наступному:

- не вжиття жодних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості з контрагентів;

- не забезпечення своєчасного подання до відповідних державних органів фінансової звітності;

- не вжиття заходів щодо прийняття рішення про звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявності ознак банкрутства;

- укладання фіктивних договорів та відображення в документах податкового та бухгалтерського обліку фактично неіснуючих господарських взаємовідносин, що підтверджується зокрема (вироком Крюківського районного суду м.Кременчука від 01.12.2016р., справа №537/2537/16-к).

За даних обставин, ліквідатор ТОВ "Юстас-концесія" звернувся до суду з заявою про покладання субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на керівника ОСОБА_1 та стягнення з нього 43 452 147,94 грн., що відповідно до ст.61 Кодексу визначені ліквідатором наступним чином: 43 914 437,68 грн. (розмір вимог кредиторів до боржника) - 462 289,74 грн. (розмір ліквідаційної маси).

ОСОБА_1 вимоги, викладені ліквідатором в заяві не визнає, вважає їх безпідставними. У поданому до суду відзиві зазначає, що станом на 01.09.2021 у справі про банкрутство ТОВ «Юстас-Концесія» процедура реалізації майна не завершена і розрахунки з кредиторами не проведені, ліквідаційна маса не сформована, а отже, в розумінні приписів Кодексу України з процедур банкрутства, заява ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на керівника є передчасно поданою та необґрунтованою.

Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною шостою статті 12 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

Загальні умови та підстави для притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство визначені Господарським кодексом України (далі - ГК України), Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), Кодексом України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) введеного в дію 21.10.2019, що був чинним на час звернення ліквідатора до суду з відповідною заявою, яка є предметом цього судового розгляду.

Згідно з частиною першою статті 215 ГК України у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва-боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.

Умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб`єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб`єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом (частина третя статті 215 ГК України).

Відповідно до частини першої статті 619 ЦК України договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

Застосування субсидіарної відповідальності у справах про банкрутство урегульовано нормами частини другої статті 61 КУзПБ (в редакції від 21.10.2019), чинного на час подання ліквідатором заяви.

Частиною другої статті 61 КУзПБ, передбачено, що під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника-юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані тільки для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Законом.

Визначене частиною другою статті 61 КУзПБ господарське правопорушення, за вчинення якого засновники (учасники, акціонери), керівник боржника та інші особи, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, можуть бути притягнуті до субсидіарної відповідальності поряд з боржником у процедурі банкрутства у разі відсутності майна боржника, має обґрунтовуватися сторонами через встановлення складу такого правопорушення (об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони).

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у певній сфері, у даному випадку - права кредитора (-ів) на задоволення його (їх) вимог до боржника у справі про банкрутство за рахунок активів боржника, що не можуть бути задоволені внаслідок відсутності майна у боржника.

Об`єктивну сторону такого правопорушення складають дії або бездіяльність певних фізичних осіб та/або юридичних осіб, пов`язаних з боржником, що призвели до відсутності у нього майнових активів для задоволення вимог кредиторів.

Суб`єктами правопорушення є особи визначені частиною другою статті 61 КУзПБ (в редакції від 21.10.2019).

Суб`єктивною стороною правопорушення для застосування субсидіарної відповідальності є ставлення особи до вчинюваних нею дій чи бездіяльності (мотиву, мети, умислу чи необережності суб`єкта правопорушення).

Отже, субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, який за заявою ліквідатора покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника при наявності підтвердження вини вказаних осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності. Для застосування такої відповідальності необхідним є встановлення судом складових елементів господарського правопорушення як об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона правопорушення.

Визначальним для застосування субсидіарної відповідальності є доведення відповідно до частини другої статті 61 КУзПБ (від 21.10.2019) та з урахуванням положень статті 74, 76, 77 ГПК України причинно-наслідкового зв`язку між винними діями/бездіяльністю суб`єкта відповідальності та настанням негативних для боржника наслідків (неплатоспроможності боржника та відсутності у боржника активів для задоволення вимог, визнаних у процедурі банкрутства вимог кредиторів) обов`язок чого покладається на ліквідатора. Встановлення такого причинно-наслідкового зв`язку також належить до об`єктивної сторони цього правопорушення (висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/21232/16, від 14.07.2020 у справі № 904/6379/16, від 10.12.2020 у справі № 922/1067/17).

Таким чином, для визначення статусу особи як відповідача по субсидіарній відповідальності за зобов`язаннями боржника ліквідатор має проаналізувати, а суд під час розгляду заяви про притягнення до субсидіарної відповідальності та з`ясуванні наявності підстав для покладення на цих осіб субсидіарної відповідальності дослідити сукупність правочинів та інших юридичних дій, здійснених під впливом осіб, а також їх бездіяльність, що сприяли виникненню кризової ситуації, її розвитку і переходу в стадію банкрутства боржника.

Виходячи зі змісту частини другої статті 61 КУзПБ суд оцінює істотність впливу дій (бездіяльності) третіх осіб на становище боржника, перевіряючи наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями (бездіяльністю) цих осіб та фактичною неплатоспроможністю боржника (доведенням його до банкрутства).

Об`єктом оцінки суду в цьому випадку є надані ліквідатором докази на підтвердження доведення діями чи бездіяльністю третіх осіб боржника до банкрутства до яких належить, в тому рахунку (але не виключно), звіт за результатами проведеного аналізу фінансово-господарського стану боржника складений у відповідності до Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності.

Як встановлено судом, при зверненні до суду з заявою про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на керівника, ліквідатор посилається на :

- не вжиття жодних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості з контрагентів;

- не забезпечення своєчасного подання до відповідних державних органів фінансової звітності;

- не вжиття заходів щодо прийняття рішення про звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявності ознак банкрутства

- укладання фіктивних договорів та відображення в документах податкового та бухгалтерського обліку фактично неіснуючих господарських взаємовідносин,

що призвело, на думку ліквідатора до банкрутства підприємства.

При цьому, в якості доказів вини директора та засновника ОСОБА_1 у доведенні ТОВ «Юстас-Концесія» до банкрутства надає вирок Крюківського районного суду м.Кременчука від 01.12.2016р., справа №537/2537/16-к).

Інших доказів на підтвердження обставин, які свідчили б про доведення ТОВ «Юстас-Концесія» до банкрутства та, відповідно, наявність вини директора ОСОБА_1 суду не надано.

Отже, враховуючи наведене вище суд вважає доводи ліквідатора, викладені в заяві про покладення субсидіарної відповідальності на засновника та керівника боржника не обґрунтованими, а заяву вважає такою, що не підлягає задоволенню, оскільки матеріали даної справи не містять доказів на підтвердження того, що: по-перше, саме з вини керівника ТОВ "Юстас-Концесія" доведено до банкрутства; по-друге, що дії ОСОБА_1 були в дійсності спрямовані на виведення майнового активу боржника, що об`єктивно зменшило платоспроможність або стало причиною неплатоспроможності боржника, а в подальшому після визнання боржника банкрутом унеможливило формування ліквідаційної маси банкрута і, відповідно, задоволення вимог кредиторів; по-третє, дії ОСОБА_1 перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із обставинами доведення боржника та неможливістю задовольнити кредиторські вимоги у межах справи про банкрутство за рахунок майна боржника.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Керуючись ст.ст. 58-67 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 3, 11, 74, 86, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на керівника та учасника ТОВ "Юстас-Концесія" ОСОБА_1 відмовити.

2. Ухвалу направити ліквідатору, банкруту, кредиторам, ОСОБА_1 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена.

Ухвала підписана 28.12.2021.

Суддя Іванко Л.А.