Рішення № 102341876, 28.12.2021, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.12.2021 р. Справа № 917/1630/21

Господарський суд Полтавської області у складі судді Погрібної С.В., секретар Мирна-Касян Ю.Л., розглянувши справу № 917/1630/21

За позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут", вул. Панянки, 65Б, м. Полтава, Полтавська область, 36007

до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, вул. Пушкіна, 83, м. Полтава, Полтавська область, 36014

про стягнення 62 850,83 грн.,

Без виклику сторін,

ВСТАНОВИВ:

20.10.2021 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про стягнення 62 850,83 грн., з яких : 59 295,45 грн. - заборгованість за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 20900122 від 01.01.2019 р. за період з 01.04.2021 р. по 30.09.2021 р., 2 636,89 грн. - пеня, 510,21 грн. - 3 % річних, 408,28 грн. - інфляційні донарахування за несвоєчасну оплату електроенергії.

Крім того, у прохальній частині позовної заяви позивач просить суд здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №20900122 від 01.01.2019 року в частині розрахунків за спожиту електричну енергію.

На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач надав наступні докази: Копія договору про постачання та додаток; Копія заяви приєднання; Копія Постанови «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо передачі даних побутових та малих неіюбутових споживачів»; Копія роздруківки витягу з ЄДР Боржника; Копія розрахунку по активній електричній енергії, пені, 3 процентах та інфляційних нapaxyвaнь; Копії рахунків за активну електричну енергію з актами купівлі продажу та докази направлення; Копії рахунків на оплату пені, 3 процентів, інфляційних нарахувань, та докази направлення; Копії установчих документів.

Ухвалою суду від 25.10.2021 року було відкрито провадження у справі, позовну заяву прийнято до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження суду не надав.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України сторони суду не надали.

Сторони були належним чином та завчасно повідомлені за місцем їх реєстрації про покладені на них обов`язки, про що свідчать матеріали справи (поштові повідомлення про вручення даної ухвали наявні у матеріалах справи). Крім того, ухвала суду у даній справі була своєчасно розміщена судом в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до ч.1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Частиною 5 статті 12 ГПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

За ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд розпочав розгляд справи по суті в установлені строки. Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

18.11.2021 року від відповідача надійшов відзив на позов вх. № 12782. В поданому відзиві відповідач проти позову заперечує з таких підстав:

- відповідно до п. 10.1. Договору про закупівлю електричної енергії №229/П від 02.03.2020р. встановлено термін дії до 31.12.2020р., а відтак його дія не могла бути продовжена на 2021 рік;

- з 01.04.2021р. на усі об`єкти ГУНП в Полтавській області постачання електричної енергії здійснювалося ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС»;

- відповідач вважає, що у ТОВ «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ» з 01.01.2021р. відсутні підстави постачати електричну енергію як постачальник універсальних послуг на об`єкти ГУНП в Полтавській області;

- відповідач вважає, що правові підстави для стягнення з ГУНП в Полтавській області пені, 3% річних та інфляційних нарахувань відсутні.

На підтвердження обґрунтованості своїх заперечень відповідач надав наступні докази: Копія договору від 15.02.2019 № 172/П з додатком (протокол № 55); Копія договору від 02.03.2020 р. № 229/П з додатком (протокол № 55); Копія договору від 09.02.2021 № 98/П; Копія протоколу від 01.02.2021 р. № 51; Копія договору від 22.03.2021 № 254 В з трьома додатками.

30.11.2021 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив вх. № 13249, в якій позивач наводить спростування доводів відповідача. Враховуючи викладене позивач вважає заперечення відповідача безпідставними та необґрунтованими та просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач заперечення на відповідь не надав. Строки для його подання закінчилися.

Інші заяви по суті справи до суду не надійшли.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.06.2018 р. № 575 було прийнято рішення про видачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" (позивачу) ліцензії на право провадження діяльності з постачання електричної енергії споживачам.

З 01 січня 2019 року ТОВ «Полтаваенергозбут» згідно виданої, на підставі постанови НКРЕКІІ №575 від 26.06.2018 року, ліцензії, здійснює діяльність з постачання електричної енергії споживачам.

Відповідно до додатку №3 до Методичних рекомендацій щодо передачі даних побутових та малих непобутових споживачів постачальнику електричної енергії, на якого відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» покладається виконання функції універсальної послуги на закріпленій території затверджених постановою НКРККІІ №1268 від 26.10.2018 року, ТОВ «Полтаваенергозбут» виконує (функції постачальника універсальних послуг на території Полтавської області.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року №312 (далі - Постанова) були затверджені Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), які регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії.

Пунктом 2 Постанови визначено, що укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог ПРРЕЕ здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

Пунктом 7 Постанови № 312 Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018р. передбачено, що договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви- приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії (пункт 13 розділу XVII Прикінцевих та перехідних положень” Закону).

Згідно п. 1.2.7 ПРРЕЕ - Постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку.

Відповідно до п.1.2.8. ПРЕЕ - Постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який є публічним договором приєднання та зміст якого визначається постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил), та укладається в установленому цими Правилами порядку.

Згідно п. 3.1.7 ПРРЕЕ, договір між електропостачальником та споживачем укладається шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником.

29.12.2018 року Головним управлінням Національної поліції в Полтавській області (далі - відповідач, споживач) підписано та направлено до ТОВ «Полтаваенергозбут» заяву-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг з 01.01.2019 р. із зазначеними відповідачем персоніфікованими даними (а.с. 6).

З 01.01.2019 р. Головне управління Національної поліції в Полтавській області споживало електричну енергію, яка постачалася ТОВ «Полтаваенергозбут» до об`єктів Споживача, зазначених у поданій заяві - приєднання та здійснював оплату, отриманих від постачальника рахунків, нарахованих відповідно до комерційної пропозиції №9-УП.

Таким чином, 01.01.2019 р. відповідно до ст. ст. 633, 634 ЦК, п. 1.2.8. ПРРЕЕ, п. 7 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018р., шляхом подання заяви-приєднання, споживання електричної енергії та оплати рахунків, відповідач приєднався до умов Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 20900122 (далі по тексту - Договір) на умовах комерційної пропозиції №9-УП, чим засвідчили вільне волевиявлення щодо приєднання до умов Договору в повному обсязі.

З моменту акцептування вказаного Договору в установленому ПРРЕЕ порядку, Головне управління Національної поліції в Полтавській області (далі - відповідач) та ТОВ «Полтаваенергозбут» (далі - позивач) набули всіх прав та обов`язків за Договором і несуть відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами договору та чинним законодавством України.

За умовами Договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (п.2.1. Договору).

Також у Договорі сторони погодили, зокрема, наступне:

- Датою початку постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього Договору (в даному випадку з 01.10.2019 року) (пункт 3.4. Договору);

- Споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до цього Договору. (пункт 5.1. Договору);

- Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни на електричну енергію (п. 5.2. Договору);

- Ціна на електричну енергію визначається постачальником у разі дотримання умов надання універсальних послуг, визначених у пункті 3.1 глави 3 цього Договору та у відповідності до методики (порядку) розрахунку ціни на електричну енергію, затвердженої Регулятором (п. 5.3. Договору);

- Ціна на електричну енергію встановлюється з дотриманням вимог, передбачених Законом України “Про ринок електричної енергії” і ПРРЕЕ. Сторони домовилися про те, що ціна на електричну енергію, встановлена Регулятором, повинна бути обов`язкова для Сторін з дати її введення в дію (п. 5.5. Договору);

- Інформація про діючу ціну на електричну енергію постачальника має бути розміщена на офіційному веб-сайті постачальника не пізніше ніж за 20 днів до дати її застосування із зазначенням порядку її формування (п. 5.6. Договору);

- Ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни (п. 5.7. Договору);

- Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (п. 5.8. Договору);

- Розрахунки споживача за цим Договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника (далі - спецрахунок). При цьому, споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим Договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу постачальника, та в інший не заборонений чинним законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим Договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів. Спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни (п. 5.9. Договору);

- Оплата рахунку постачальника за цим Договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунку або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем (п. 5.10. Договору);

- Якщо споживач не здійснив оплату за цим Договором у строки, передбачені комерційною пропозицією, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку визначеному ПРРЕЕ( з урахуванням особливостей, встановлених для вразливих споживачів). У разі порушення споживачем строків оплати, постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим Договором. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції (п. 5.11. Договору);

- споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов Договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно умовами цього Договору (пп. 1 п. 6.2. Договору);

- Цей Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання, фактичного споживання електричної енергії або оплати рахунків за спожиту електричну енергію. Умови цього Договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної споживачем у заяві-приєднанні. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною зі Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. У частині виконання грошових зобов`язань, Договір діє до повного їх виконання (п. 13.1. Договорів).

Згідно обраної комерційної пропозиції №9-УП (арк.с.26), яка є невід`ємною частиною Договору визначено наступне :

- оплата електричної енергії здійснюється Споживачем за фактично спожиту електроенергію на підставі отриманого у Постачальника рахунку не пізніше 5 робочих днів з дня його отримання, на рахунок із спеціальним режимом використання, який зазначений у Договорі та/або розрахункових документах Постачальника. Датою здійснення оплати є дата надходження коштів на рахунок Постачальника;

- розрахунковий період: календарний місяць з першого по останнє число включно;

- Споживач отримує рахунок та акт в зручний для нього спосіб: в Центрах Обслуговування Споживачів; через особистий електронний кабінет; факсимільним зв`язком; поштовим зв`язком; електронною поштою. У разі неотримання споживачем рахунку у визначені цією комерційною пропозицією строки не з вини постачальника, рахунок за фактично спожиту електричну енергію вважається отриманим споживачем 12 числа місяця, наступного за звітним;

- у разі несвоєчасної оплати платежів, обумовлених цією комерційною пропозицією, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Крім того, за прострочення виконання вказаного грошового зобов`язання споживач сплачує суму боргу з урахуванням вимог ст. 625 ЦК України.

Штрафні санкції сплачуються на поточний рахунок постачальника, який вказується в рахунках, протягом 5 робочих днів з дня отримання рахунка. Строк позовної давності по нарахуванню штрафних санкцій встановлюється відповідно до ст.266 ЦК України;

- договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг вступає в дію з моменту його підписання та діє до 31.12.2021 року. Договір може бути розірвано в інший термін за ініціативою однієї із Сторін у порядку, визначеному чинним законодавством України, але в будь-якому випадку Договір діє до повного виконання Сторонами всіх своїх зобов`язань.

На виконання умов Договору позивач в період з квітня по вересень 2021 року поставив Споживачу електричну енергію.

В якості доказів поставки відповідачу електричної енергії за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №20900122 позивачем до позовної заяви додано копії рахунків за активну електричну енергію з актами купівлі продажу та докази направлення (а.с. 11- 19).

Позивач зазначає, що в порушення приписів, визначених КП №9-УП та Договором, відповідач не проводив своєчасну оплату рахунків, внаслідок чого утворилась заборгованість за фактично спожиту активну електричну енергію за період з квітня по вересень 2021 р. у розмірі 59 295,45 грн. (детальний розрахунок арк. с.20).

На оплату пені, інфляційних нарахувань та 3% річних за активну електричну енергію позивач виписував та направляв відповідачу відповідні рахунки (арк. с.27-32).

При прийнятті рішення суд керувався наступним.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочин за приписами ст. 204 Цивільного кодексу України є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Приписами частини 1 статті 67 Господарського кодексу України унормовано, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Як вже зазначалось судом у описовій частині даного рішення, 29.12.2018 р. відповідачем було підписано та направлено позивачу заяви-приєднання до умов договору (арк. с. 6) про постачання електричної енергії споживачу з 01.01.2019 року на умовах комерційної пропозиції Постачальника №9-УП.

Погодившись та підписавши вказану заяву-приєднання (акцептувавши її) відповідач засвідчив вільне волевиявлення щодо приєднання до умов договору.

Тобто, відповідно до ст. ст. 633, 634 ЦК та п. 3.1.7 ПРРЕЕ, шляхом подання заяви-приєднання, відповідач приєднався до умов договору про постачання електричної енергії споживачу №20900122 на умовах Комерційної пропозицій №9-УП погодивши початок постачання з 01.01.2019 року.

Отже, з моменту акцептування вказаного договору в установленому ПРРЕЕ порядку, позивач та відповідач набули всіх прав та обов`язків за Договором і несуть відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами договору та чинного законодавством України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом. Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Матеріалами справи підтверджується факт поставки позивачем відповідачу електричної енергії за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг за період з квітня по вересень 2021 р.. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань за Договором та приписів Цивільного кодексу України не здійснив оплату обумовлених Договором платежів.

Відповідач в проти позову заперечує з наступних підстав:

- відповідно до п. 10.1. Договору про закупівлю електричної енергії №229/П від 02.03.2020 р. встановлено термін дії до 31.12.2020 р., а відтак його дія не могла бути продовжена на 2021 рік;

- з 01.04.2021р. на усі об`єкти ГУНП в Полтавській області постачання електричної енергії здійснювалося ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС»;

- відповідач вважає, що у ТОВ «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ» з 01.01.2021р. відсутні підстави постачати електричну енергію як постачальник універсальних послуг на об`єкти ГУНП в Полтавській області;

- відповідач вважає, що правові підстави для стягнення з ГУНП в Полтавській області пені, 3% річних та інфляційних нарахувань відсутні.

Вказані заперечення відхиляються судом з таких мотивів.

Доводи Відповідача, що п. 10.1. Договору про закупівлю електричної енергії №229/П від 02.03.2020 р. встановлено термін дії до 31.12.2020 р., а відтак його дія не могла бути продовжена на 2021 рік, спростовуються наступним.

Правовідносини щодо постачання електричної енергії споживачам регулюються відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 року (далі - ПРРЕЕ).

Згідно п. 2 ст. 2 Закону України «Про ринок електричної енергії» основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносини між ними визначаються нормативно-правовими актами, що регулюють впровадження цього Закону, зокрема, ПРРЕЕ.

Відповідно до п.1.2.8 ПРРЕЕ постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який є публічним договором приєднання та зміст якого визначається постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил), та укладається в установленому цими Правилами порядку.

Пунктом 1.2.15 ПРРЕЕ визначено, що роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих ПРРЕЕ договору з електропостачальником та інших договорів, передбаченими цими ПРРЕЕ.

Як вже зазначалось судом вище, 29.12.2018 р. відповідачем було подано до ТОВ «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ» заяву-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг з 01.01.2019 року із зазначеними підприємством персоніфікованими даними.

Таким чином, 01.01.2019 р., відповідно до ст. ст. 633, 634 ЦК України, п. 1.2.8. ПРРЕЕ, п. 7 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 р., між Позивачем та Відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг за №20900122 по об`єктах зазначених у заяві-приєднання на умовах комерційної пропозиції №9-УП у паперовому вигляді.

Нормами Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що вказаний Закон визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад.

Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Положеннями п. 1.1.1 ПРРЕЕ визначено, що ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.

Учасниками роздрібного ринку є : електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.

Ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.

При цьому, відповідно до п.3 ч.3 ст.58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов`язаний дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.

Отже, чинним законодавством передбачені спеціальні норми, що регулюють взаємовідносини між електропостачальником та споживачем, тому посилання Відповідача на те, що вказані правовідносини регулюються виключно нормами Закону України «Про публічні закупівлі» є безпідставним.

Вказана правова позиція викладена і в постановах Верховного суду від 26.09.2018р. по справі № 469/1218/15-ц; від 06.02.2020р. по справі № 808/526/18; від 28.02.2018р. по справі № 909/349/17.

Таким чином, спеціальними нормами, а саме Законом України «Про ринок електричної енергії» та ПРРЕЕ чітко визначено, що постачання електричної енергії споживачу здійснюється на умовах договору про постачання електричної енергії споживачу (договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг), які є додатками до ПРРЕЕ, а не на умовах договору про закупівлю, як безпідставно зазначає Відповідач.

Отже, посилання Відповідача на Закон України «Про публічні закупівлі», не відповідають вимогам спеціальних норм, які встановлені для регулювання вказаних відносин, а тому не можуть бути застосовані.

Натомість пунктом 13.1 Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.01.2019 р. сторони погодили, що цей Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набуває чинності з дати подання Споживачем заяви-приєднання, фактичного споживання електричної енергії або оплати рахунків за спожиту електричну енергію. Умови цього Договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної Споживачем у заяві-приєднанні. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. В частині виконання грошових зобов`язань, договір діє до повного їх виконання.

Згідно п. 4.27 ПРРЕЕ, у разі звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов`язаний повідомити електропостачальника та оператора системи або основного споживача про намір припинити дію відповідних договорів не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договорів і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно.

Дія договору про постачання електричної енергії достроково припиняється у разі отримання електропостачальником від оператора системи або нового чи попереднього власника (користувача) об`єкта споживача документального підтвердження факту укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії між оператором системи і новим власником (користувачем) цього об`єкта.

У такому разі дія відповідних договорів припиняється в частині постачання та розподілу електричної енергії на об`єкт, а в частині виконання фінансових зобов`язань сторін (які виникли на дату припинення дії договорів) їх дія продовжується до дати здійснення повного взаєморозрахунку між сторонами.

У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем електропостачальника та (за наявності відповідного договору) оператора системи або основного споживача про звільнення приміщення та/або остаточне припинення користування електричною енергією споживач зобов`язаний здійснювати оплату спожитої на таких об`єктах електричної енергії та інших платежів виходячи з умов відповідних договорів.

З новим споживачем укладаються договори відповідно до вимог законодавства України, зокрема цих Правил, після припинення дії договорів зі споживачем, який звільняє приміщення, у частині постачання та розподілу електричної енергії на цей об`єкт.

Положеннями підп.12 п.5.5.1 ПРРЕЕ передбачено, що споживач електричної енергії має право на звернення до електропостачальника з питання змін договірних умов у порядку, передбаченому цими Правилами.

Позивач стверджує, що Відповідач з відповідними зверненнями з питань змін договірних умов у порядку, передбаченому ПРРЕЕ, в тому числі і про намір припинити дію договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №20900122 від 01.01.2019 р. до Позивача не звертався, заяв про розірвання договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг не надавав, а відтак постачання електричної енергії до об`єктів ГУНП у Полтавській області згідно заяви приєднання здійснюється і на даний час.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.1, ч.3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Враховуючи, що Відповідачем не надано жодного доказу щодо підтвердження звернення його в установленому ПРРЕЕ та умовами Договору порядку про припинення/розірвання дії Договору, то викладені заперечення Відповідачем є недоведеними.

З наведеного вище слідує, що укладення договору про закупівлю електроенергії не припиняє дії договору про постачання і не звільняє сторони від виконання зобов`язань по договору постачання електроенергії постачальником універсальних послуг № 20900122 від 01.01.2019 року.

Посилання Відповідача, що з 01.04.2021р. на усі об`єкти ГУНП в Полтавській області постачання електричної енергії здійснювалося ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» судом не оцінюються як правомірні, оскільки дане твердження є безпідставним та необґрунтованим.

Крім того, ГУНП в Полтавській області зверталось з позовом до Господарського суду Полтавської області про зобов`язання АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» забезпечити зміну електропостачальника за ініціативою споживача ГУНП в Полтавській області відповідно до запиту щодо зміни постачальника ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» від 23.03.2021 № 24-3 у порядку, визначеному розділом VI Правил.

Як вбачається з тексту позовної заяви у справі № 917/1288/21 ГУНП у Полтавській області не заперечує факту того, що ТОВ «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ» до теперішнього часу продовжує здійснювати постачання електричної енергії на 68 об`єктів ГУНП в Полтавській області (стор. 4 абз.9 позовної заяви, копія наявна у матеріалах справи).

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 04.11.2021р. по справі №917/1288/21 в позові ГУНП в Полтавській області відмовлено повністю (роздруківка рішення копія наявна у матеріалах справи).

Підставою відмови суду у задоволенні вказаних позовних вимог є те, що ГУНП в Полтавській області не доведено обставину того, що станом на 23.03.2021р. у ГУНП в Полтавській області була відсутня заборгованість за спожиту електричну енергію перед ТОВ «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ» та не доведено обставину незаконності направлених ТОВ «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ» повідомлень про припинення постачання електричної енергії ГУНП в Полтавській області (на дату ініціювання процедури зміни постачальника).

Таким чином, посилання Відповідача на обставину того, що з 01.04.2021р. на усі об`єкти ГУНП в Полтавській області постачання електричної енергії здійснювалося ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» є недоведеною, що встановлено рішенням Господарського суду Полтавської області від 04.11.2021р. по справі №917/1288/21.

Як зазначає Позивач з 01.01.2021р. по теперішній час здійснює постачання електричної енергії до об`єктів ГУНП у Полтавській області на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №20900122 від 01.01.2019р. Доказів у спростування вищевикладеного суду не надано.

Судом також не оцінюються як правомірні доводи Відповідача про відсутність у ТОВ «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ» з 01.01.2021 р. підстав постачати електричну енергію як постачальник універсальних послуг на об`єкти ГУНП в Полтавській області за наступного мотивування.

У спростування вищезазначеного, Позивач у запереченнях на відзив зазначив, що з 24-00 години 31.12.2020 року, відповідно до вимог Закону України «Про ринок електричної енергії» Позивач був позбавлений правових підстав постачати електричну енергію, як постачальник універсальних послуг до об`єктів ГУ НП в Полтавській області, які мають договірну потужність більше ніж 50 кВт., а саме : до об`єктів за ЕІС-кодом точки обліку: 6221904687418823; 6224373802885750; 6222754537090055; 6223290571944192; 6225505516932925; 6220865286521589; 6225639554722347; 622689463303949; 6227005808237280; 6226113151143050; 6223141207287076; 6225389899497345; 6223590601877029; 6229599202418398.

З підстав викладеного та у відповідності до підп. 4 п. 3.4.2 ПРРЕЕ, з 01.01.2021 р. постачання електричної енергії до електроустановок ГУ НП в Полтавській області з договірною потужністю більше ніж 50 кВт. здійснювалось постачальником «останньої надії», а з 01.04.2021 р. до вказаних електроустановок здійснює постачання електричної енергії ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС».

На інші 68 точок обліку (електроустановки яких приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 50 кВт) ТОВ «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ», у відповідності до вимог чинного законодавства здійснює постачання електричної енергії як постачальник універсальних послуг. Крім того, відповідно до п. 6.1.16. ПРРЕЕ визначено, що до припинення дії договору про постачання електричної енергії споживачу, попередній електропостачальник зобов`язаний забезпечувати постачання електричної енергії на умовах чинного договору, що і здійснює ТОВ «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ», та що не заперечується ГУ НП в Полтавській області та встановлено рішенням Господарського суду Полтавської області по справі № 917/1288/21.

Судом оцінюються як обгрунтовані та правомірні доводи позивача викладені у запереченнях на відзив.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в частині стягнення з відповідача 59 295,45 грн. заборгованості за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 20900122 від 01.01.2019 р. за період з 01.04.2021 р. по 30.09.2021 р. вимоги підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов`язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Комерційною пропозицією №9-УП передбачено у разі несвоєчасної оплати платежів, обумовлених цією комерційною пропозицією, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Крім того, за прострочення виконання вказаного грошового зобов`язання Споживач сплачує суму боргу з урахуванням вимог ст. 625 ЦК України. Штрафні санкції сплачується на поточний рахунок Постачальника, який вказується в рахунках, протягом 5 робочих днів з дня отримання рахунка.

Відповідно до п. 5.11 Договору у разі порушення Споживачем строків оплати, Постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати. Споживач сплачує за вимогою Постачальника пеню у розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції.

За несвоєчасну оплату передбачених договором (комерційною пропозицією) платежів понад обумовлений термін споживач сплачує неустойку (пеню) та інші платежі згідно з законодавством та договором (п. 4.17 ПРРЕЕ).

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені (а.с. 20, зі зворотного боку), суд прийшов до висновку про правомірність заявлених вимог в частині стягнення пені в сумі 2 636,89 грн. за період з 01.04.2021 р. по 30.09.2021 р. (з урахуванням моменту виникнення зобов`язань щодо оплати за отриману електричну енергію за кожний окремий місяць).

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18, від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18.

Частиною 4 ст. 236 ГПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Позивач заявив до стягнення 3% річних, починаючи з 01.04.2021 року по 30.09.2021 року, в розмірі 510,21 грн. та інфляційні втрати з 16.03.2021 року по 16.07.2021 року в розмірі 408,28 грн.

Здійснивши перерахунок річних та інфляційних суд встановив, що позовні вимоги в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню повністю. Перевірка правильності розрахунку 3% річних та інфляційних втрат здійснена за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій інформаційної системи "Ліга. Закон Еліт".

При цьому, суд приймає до уваги те, що ТОВ «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ» зверталося із заявою до боржника Головного управління Національної поліції в Полтавській області про видачу судового наказу за вимогою про стягнення 30 137,22 грн. заборгованості, з них: 29 891,07 грн. заборгованість за спожиту активну електричну енергію, 200,66 грн. пеня, 45,49 грн. 3% річних згідно Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №20900122 від 01.01.2019р. за період січень-березень 2021р.

06.05.2021р. Господарським судом Полтавської області видано судовий наказ по справі №917/673/21 про стягнення з Головного управління Національної поліції у Полтавській області 30 137,22 грн. заборгованості, з яких: 29 891,07 грн. заборгованість за спожиту активну електричну енергію, 200,66 грн. пеня, 45,49 грн. 3% річних та 227,00 грн. судового збору. 02.06.2021р. судовий наказ набрав законної сили. 17.06.2021р. ГУНП у Полтавській області заборгованість згідно судового наказу по справі №917/673/21 сплачені в повному обсязі.

Тобто Відповідач погодився з тим, що заборгованість за спожиту електричну енергій за період січень - березень 2021 р. виникла на підставі договору №20900122 від 01.01.2019 р.

На момент отримання судового наказу разом з заявою та додатками Відповідач був обізнаний, що заміна постачальника з 01.01.2021р. - не відбулася, а тому Відповідач усвідомлював, що з січня 2021 р. йому постачав електричну енергії Позивач, але не зважаючи на свій обов`язок щодо сплати рахунків в 5-денний термін з моменту його отримання - Відповідач здійснив оплату заборгованості тільки 17.06.2021р., тобто з порушенням строку, передбаченого Договором.

Крім того, як встановлено рішенням Господарського суду Полтавської області від 04.11.2021р. по справі № 917/1288/21, та не заперечується Відповідачем, листом від 14.05.2021 р. № 829/Ю2 ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» повідомило, що постачання електричної енергії розпочато лише на 14 об`єктів ГУНП в Полтавській області: 62Z1904687418823; 6224373802885750; 6222754537090055; 6223290571944192; 6225505516932925; 6220865286521589; 6225639554722347; 622689463303949; 6227005808237280; 6226113151143050; 6223141207287076; 6225389899497345; 6223590601877029; 6229599202418398.

Тобто, Відповідачу було достеменно відомо, що з квітня 2021 року постачання електричної енергії до об`єктів Відповідача за ЕІС-кодом точок обліку: 62X3887835291959, 62X5339671382312, 62X8106579118578 згідно договору №20900122 від 01.01.2019 ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» не здійснює.

Отже, заперечення відповідача не є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Згідно із ч. 2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 59 295,45 грн. заборгованості за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 20900122 від 01.01.2019 р. за період з 01.04.2021 р. по 30.09.2021 р., 2 636,89 грн. пені, 510,21 грн. 3 % річних, 408,28 грн. інфляційних донарахувань за несвоєчасну оплату електроенергії підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 232-233, 237-238, 240, 247-252 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Полтавській області (вул. Пушкіна, 83, м. Полтава, Полтавська область,36014, ідентифікаційний код 40108630) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" (вул. Панянки, 65Б, м. Полтава, Полтавська область, 36007, ідентифікаційний код 42223804) 59 295,45 грн. заборгованості, 2 636,89 грн. пені, 510,21 грн. 3 % річних, 408,28 грн. інфляційних донарахувань за несвоєчасну оплату електроенергії та судовий збір в розмірі 2 270,00 грн.

Видати наказ після набранням рішенням законної сили.

Рішення підписано 28.12.2021 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.257 ГПК України).

Суддя Погрібна С.В.