Рішення № 102341682, 28.12.2021, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.12.2021 справа № 914/2319/21

м. Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І. за участю секретаря судового засідання Бернацької Л.В., розглянув матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгово-роздрібна компанія “Євротек”, м. Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія Комплекс-Про”, м. Львів,

предмет позову: стягнення 637 317,71 грн.,

підстава позову: порушення умов договору суборенди № ГО-067-285 від 20.02.2019 року,

за участю представників:

позивача: Дроздов Денис Володимирович - адвокат, ордер серії ВС № 1091410,

відповідача: не з`явився.

ПРОЦЕС

30.07.2021 року до Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-роздрібна компанія «Євротек» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Комплекс-Про» про стягнення 637 317,71 грн.,

Ухвалою суду від 04.08.2021 року позовну заяву залишено без руху. 17.08.2021 року відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Хід судових засідань відображено в ухвалах суду та протоколах судових засідань. Зокрема, у судовому засіданні 20.10.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 17.11.2021; 17.11.2021та 01.12.2021 розгляд справи відкладено, у тому числі за клопотанням представника позивача; судове засідання 15.12.2021 не відбулося з технічних причин;

Відводів складу суду учасниками справи не заявлено.

У судове засідання 28.12.2021 з`явився представник позивача. Відповідач явку представника повторно не забезпечив, кореспонденцію суду повторно не отримав.

Відповідно до ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклик і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень, а відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Суд зазначає, що відповідач систематично не отримує кореспонденцію суду, хоча така надсилається на юридичну адресу товариства -79016, м. Львів, вулиця Шевченка, будинок 16, квартира 2А, яка співпадає із адресою засновника товариства, що зазначено у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також на встановлену з матеріалів справи іншу адресу відповідача – вул. Коновальця, буд.103, м. Львів, 79057. Проте, конверти з ухвалами суду повертаються до суду з відмітками «за закінченням терміну зберігання» та «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до п. п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також судом здійснювалась телефонограма відповідачу на номер телефону, вказаний позивачем у позовній заяві, проте, за такими номером виклики не йдуть.

Суд враховує, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно зі ст. 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи судом.

Враховуючи неотримання відповідачем ухвал суду з незалежних від суду причин, за умов вжиття судом усіх заходів щодо повідомлення сторони про судовий процес у даній справі, повторну неявку та неповідомлення причин неявки відповідача у судові засідання, відсутність будь-яких клопотань від сторони щодо процесу розгляду справи, а також враховуючи принцип розумності строків розгляду справи, суд не вважає повторну неявку представника відповідача такою, що перешкоджає розгляду справи по суті в даному судовому засіданні, та не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 28.12.2021 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

СУТЬ СПОРУ ТА ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН

Спір між сторонами виник у зв`язку з порушенням відповідачем, на переконання позивача, обов`язку щодо сплати орендної плати. Позивач стверджує, що відповідач заборгував позивачу суборендну плату та відшкодування експлуатаційних витрат у загальній сумі 426 969,10 грн. за лютий – листопад 2019 року. Крім цього, як зазначає позивач, не відшкодованими залишилися витрати на комунальні послуги, спожиті відповідачем, у сумі 14 621,69 грн. За прострочення виконання зобов`язань позивач також нараховує 8 950,15 грн. пені за прострочення внесення суборендної плати та відшкодування експлуатаційних витрат за перші 20 календарних днів прострочення, 44 159,08 грн. штрафу у розмірі 10% за прострочення розрахунків більш ніж на 20 календарних днів, 66 238,62 грн. штрафу у розмірі 15% за прострочення розрахунків більш ніж на 60 календарних днів, 54 328,98 грн. інфляційних втрат, 20 491,09 грн. три відсотки річних від суми заборгованості з внесення суборендної плати та відшкодування експлуатаційних витрат, 1 559,00 грн. три відсотки річних від суми заборгованості з відшкодування вартості комунальних послуг, спожитих відповідачем.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ІЗ МАТЕРІАЛІВ СПРАВИ

Станом на 26.11.2014 року нежитлова будівля під літерою «Б-3» - торговий центр «Арсен» загальною площею 12570,5 кв.м., за адресою Львівська обл., м. Львів, вулиця Патона Є., будинок 37, зареєстрована на праві власності за Приватним підприємством «Торгові Технології 067», код ЄДРПОУ 39380765.

01.07.2015 року Приватне підприємство «Торгові Технології 067» уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю “Торгово-роздрібна компанія “Євротек” договір оренди № ТРК0215/-15/067 частини нежитлової будівлі, яка розташована у м. Львові на вулиці Патона Є., 37, що в цілому складається з нежитлової будівлі (сандвіч-панелі; цегла) під літерою «Б-3» - торговий центр «Арсен» загальною площею 5 323,41 кв.м. Договір оренди укладений строком до 29 червня 2018 року (включно). 01.07.2015 року підписано акт приймання-передачі об`єкта оренди до договору оренди № ТРК0215/-15/067 від 01 липня 2015 року.

04.11.2016 року до договору оренди №ТРК0215/-15/067 від 01 липня 2015 року укладено додаткову угоду № 2, підписану Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-роздрібна компанія «Євротек» як орендарем і Товариством з обмеженою відповідальністю «Ритейлнгова компанія «Євротек» як орендодавцем.

04.11.2016 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-роздрібна компанія «Євротек» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Ритейлнгова компанія «Євротек» підписано акт приймання передачі об`єкта оренди до договору оренди № ТРК0215/-15/067 від 01.07.2015 р. та додаткової угоди № 2 від 04.11.2016 р.

29.03.2017 року власником відповідного приміщення стає Товариство з обмеженою відповідальністю «Ритейлнгова компанія «Євротек», код ЄДРПОУ 34771370, що вбачається із запису про право власності № 19774952 у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Додатковою угодою № 4 від 25.05.2017 року внесено зміни в договір оренди, зокрема, в частині строку дії договору - до 31 січня 2020 року.

30.12.2017 року підписано додаткову угоду № 5 стосовно площі (5 472,11 кв.м.) та розміру орендної плати, обов`язку компенсації податку на землю.

01.01.2018 року складено акт приймання-передачі об`єкта оренди, відповідно до якого орендодавцем Товариством з обмеженою відповідальністю «Ритейлнгова компанія «Євротек» передано, а орендарем Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-Роздрібна Компанія «Євротек» прийнято в строкове платне користування згідно договору оренди № ТРК0215/-15/062 від «01» липня 2015 року, що укладений між орендарем та орендодавцем, наступну частину нерухомого майна, а саме: частину нежитлової будівлі, яка розташована у м. Львові на вулиці Патона Є., 37, що в цілому складається з нежитлової будівлі (сандвіч-панелі; цегла) під літерою «Б-3» - торговий центр «Арсен» загальною площею 148,7 кв.м.

Крім цього, 01.03.2016 року Приватне підприємство «Торгові Технології 067» уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-роздрібна компанія «Євротек» договір оренди № ТРК0182/0-15/067, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування об`єкт нерухомості: частину нежитлової будівлі, яка розташована у м. Львові на вулиці Патона Є., 37, що в цілому складається з нежитлової будівлі (сандвіч-панелі; цегла) під літерою «Б-3» - торговий центр «Арсен» загальною площею 2 444,5 кв.м. Даний договір оренди укладений строком до 29 червня 2018 року (включно).

01.03.2016 року підписано акт приймання-передачі об`єкта оренди - частини нежитлової будівлі, яка розташована у м. Львові на вулиці Патона Є., 37, що в цілому складається з нежитлової будівлі (сандвіч-панелі; цегла) під літерою «Б-3» - торговий центр «Арсен» загальною площею 2 444,5 кв.м.

04.11.2016 року підписано додаткову угоду, згідно з якою внесено зміни в реквізити сторін, а саме орендодавцем вказано Товариство з обмеженою відповідальністю «Ритейлнгова компанія «Євротек» як правонаступника прав і обов`язків Приватного підприємства «Торгові Технології 067». Також 04.11.2016 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-Роздрібна Компанія «Євротек» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Ритейлнгова компанія «Євротек» підписано акт приймання-передачі об`єкта оренди - частини нежитлової будівлі, яка розташована у м. Львові на вулиці Патона Є., 37, що в цілому складається з нежитлової будівлі (сандвіч-панелі; цегла) під літерою «Б-3» - торговий центр «Арсен» загальною площею 2 444,5 кв.м.

Надалі 25.05.2017 року підписано додаткову угоду, якою продовжено строк договору оренди до 31.01.2020 року.

30.12.2017 року підписано додаткову угоду № 5 стосовно площі (2 295,8 кв.м.) та розміру орендної плати; підписано акт приймання-передачі об`єкта оренди по договору оренди № ТРК0182/0-16/062, а саме орендарем повернено, а орендодавцем прийнято із користування частину нежитлової будівлі, яка розташована у м. Львові на вулиці Патона Є., 37, що в цілому складається з нежитлової будівлі (сандвіч-панелі; цегла) під літерою «Б-3» - торговий центр «Арсен» загальною площею 148,7 кв.м.

30.03.2018 року укладено додаткову угоду № 6 до договору оренди № ТРК0182/-15/067 від 01.03.2016 р. в частині об`єкта оренди: орендодавець передає, а орендар приймає в строкове, платне користування наступний об`єкт нерухомості: частину нежитлової будівлі, яка розташована у м. Львові на вулиці Патона Є., 37, що в цілому складається з нежитлової будівлі (сандвіч-панелі; цегла) під літерою «Б-3» - торговий центр «Арсен» загальною площею 3900 кв.м.

01.04.2018 року підписано акт приймання-передачі об`єкта оренди згідно з договором № ТРК0182/0-15/067 частину нежитлової будівлі, яка розташована у м. Львові на вулиці Патона Є., 37, що в цілому складається з нежитлової будівлі (сандвіч-панелі; цегла) під літерою «Б-3» - торговий центр «Арсен» загальною площею 1 604,2 кв.м.

Крім цього, 01.08.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ритейлнгова компанія «Євротек» уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-роздрібна компанія «Євротек» договір оренди № Р0015/0-18/067, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування наступний об`єкт нерухомості: частину нежитлової будівлі, яка розташована у м. Львові на вулиці Патона Є., 37, що в цілому складається з нежитлової будівлі (сандвіч-панелі; цегла) під літерою «Б-3» - торговий центр «Арсен» загальною площею 3 198,39 кв.м.

Даний договір оренди об`єкту оренди укладений строком до 30 червня 2021 року.

01.08.2018 року підписано акт приймання-передачі об`єкта оренди до договору оренди №Р0015/0-18/067 від 01 серпня 2018 року.

Надалі 20.02.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-Роздрібна Компанія «Євротек» (згідно з договором – орендар, згідно з обставинами справи - позивач) і Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Комплекс-Про» (згідно з договором – суборендар, згідно з обставинами справи - відповідач) уклали договір суборенди (надалі - договір) № ГО-067-285, відповідно до якого орендар передає, а суборендар приймає в строкове платне володіння та користування (надалі - суборенду) нежитлове приміщення площею 381,00 кв.м., яке знаходиться на другому поверсі торгового центру за адресою Україна, м. Львів, вул. Патона, 37.

Розмір суборендної плати за користування об`єктом суборенди погоджений сторонами в додатку № 2 до цього договору (п. 4.1 договору).

Додатком № 1 до договору від 20 лютого 2019 року є цільове призначення, місцезнаходження та опис об`єкта суборенди.

Додатком № 2 до договору від 20 лютого 2019 року є комерційні умови.

20.02.2019 року сторонами підписано протокол розбіжностей до договору суборенди № ГО-067-285, зокрема, щодо пунктів 2.5, 3.2.6, 3.3.2, 4.4, 4.8, 4.9, 5.2.2, 5.2.3, 6.2, 6.3, 6.4, 6.7, 6.8, 6.12.

25.02.2019 року сторонами підписано акт приймання-передачі об`єкта суборенди – нежитлове приміщення, площею 381,00 кв. м.

12.06.2019 року сторонами підписано додаткову угоду № 1 в частині пункту 1 додатку № 2 до договору суборенди щодо розміру суборендної плати:

« 1.1. Суборендна плата без врахування індексації за 1 (один) повний календарний місяць з 25 лютого 2019 року становить 28 470,77 (двадцять вісім тисяч чотириста сімдесят) грн. 77 коп. в тому числі ПДВ в сумі, розрахованій за чинною в Україні ставкою. Розмір суборендної плати без врахування індексації з врахуванням ПДВ за один повний календарний місяць встановлено з розрахунку: 74,7264 грн/м2 (сімдесят чотири гривні 72,64 коп. за один квадратний метр об`єкта суборенди), що є еквівалентом 2,75 доларів США за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 20 лютого 2019 року.

1.2. Суборендна плата без врахування індексації за 1 (один) повний календарний місяць з 25 червня 2019 року становить 38 100,00 (тридцять вісім тисяч сто) грн. 00 коп. в тому числі ПДВ в сумі, розрахованій за чинною в Україні ставкою. Розмір суборендної плати без врахування індексації з врахуванням ПДВ за один повний календарний місяць встановлено з розрахунку: 100,00 грн/м2 (сто гривень 00 коп. за один квадратний метр об`єкта суборенди), що є еквівалентом 3,68 доларів США за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 20 лютого 2019 року.

1.3. Суборендна плата без врахування індексації за 1 (один) повний календарний місяць з 01 вересня 2019 року становить 56 941,55 (п`ятдесят шість тисяч дев`ятсот сорок одна) грн. 55 коп. в тому числі ПДВ в сумі, розрахованій за чинною в Україні ставкою. Розмір суборендної плати без врахування індексації з врахуванням ПДВ за один повний календарний місяць встановлено з розрахунку: 149,4529 грн/м2 (сто сорок дев`ять гривень 45,29 коп. за один квадратний метр об`єкта суборенди), що є еквівалентом 5,50 доларів США за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 20 лютого 2019 року.

1.4. Суборендна плата без врахування індексації за 1 (один) повний календарний місяць з 25 лютого 2020 року становить 62 635,70 (шістдесят дві тисячі шістсот тридцять п`ять) грн. 70 коп. в тому числі ПДВ в сумі, розрахованій за чинною в Україні ставкою. Розмір суборендної плати без врахування індексації з врахуванням ПДВ за один повний календарний місяць встановлено з розрахунку: 164,3982 грн/м2 (сто шістдесят чотири гривні 39,82 коп. за один квадратний метр об`єкта суборенди), що є еквівалентом 6,05 доларів США за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ станом на 20 лютого 2019 року».

Відповідно до п. 4.8 договору з урахуванням протоколу розбіжностей до 28.02.2019 суборендар зобов`язується перерахувати орендарю платіж в розмірі суборендної плати суми відшкодування експлуатаційних витрат за один повний календарний місяць (забезпечувальний платіж).

Відповідно до п. 4.6 договору суборенди суборендар відшкодовує орендарю витрати на комунальні послуги (водопостачання, водовідведення, електроенергію) за результатами фактичних показників лічильників, встановлених в об`єкті суборенди.

12.11.2019 року позивачем надіслано відповідачу листа про припинення дії договору № ГО-067-285 з 30.11.2019 року, про необхідність погашення заборгованості за увесь строк дії договору включно по листопад 2019 року та про повторне надіслання рахунків від 12.08.2019 року, від 12.09.2019 року та від 11.10.2019 року.

У матеріалах справи наявні рахунки на оплату:

від 12.02.2019 року на суму 55 902,77 грн., з яких оренда приміщення за березень -28 470,77 грн., експлуатаційні витрати за березень – 27 432,00 грн.,

від 20.02.2019 року на суму 8 150,29 грн., з яких оренда приміщення за лютий - 4 231,43 грн., експлуатаційні витрати за лютий – 3 918,86 грн.,

від 12.03.2019 року на суму 55 902,77 грн., з яких оренда приміщення за квітень - 28 470,77 грн., експлуатаційні витрати за квітень – 27 432,00 грн.,

від 12.04.2019 року на суму 55 902,77 грн., з яких оренда приміщення за травень 28 470,77 грн., експлуатаційні витрати за травень – 27 432,00 грн.,

від 11.05.2019 року на суму 57 828,62 грн., з яких оренда приміщення за червень - 30 396,62 грн., експлуатаційні витрати за червень – 27 432,00 грн.,

від 12.06.2019 року на суму 65 532,00 грн., з яких оренда приміщення за липень - 38 100,00 грн., експлуатаційні витрати за березень – 27 432,00 грн.,

від 12.07.2019 року на суму 65 532,00 грн., з яких оренда приміщення за серпень - 38 100,00 грн., експлуатаційні витрати за серпень – 27 432,00 грн.,

від 12.08.2019 року на суму 84 373,55 грн., з яких оренда приміщення за вересень - 56 941,55 грн., експлуатаційні витрати за вересень – 27 432,00 грн.,

від 12.09.2019 року на суму 84 373,55 грн., з яких оренда приміщення за жовтень - 56 941,55 грн., експлуатаційні витрати за березень – 27 432,00 грн.,

від 11.10.2019 року на суму 84 373,55 грн., з яких оренда приміщення за листопад - 56 941,55 грн., експлуатаційні витрати за листопад – 27 432,00 грн.,

від 31.03.2019 року на суму 909,17 грн. (відшкодування комунальних послуг - електроенергія),

від 30.04.2019 року на суму 1 103,00 грн. (відшкодування комунальних послуг - електроенергія),

від 31.05.2019 року на суму 2 410,14 грн. (відшкодування комунальних послуг - електроенергія),

від 30.06.2019 року на суму 2 719,25 грн. (відшкодування комунальних послуг – електроенергія, вода гаряча, вода холодна),

від 31.07.2019 року на суму 2 563,97 грн. (відшкодування комунальних послуг – електроенергія, вода гаряча, вода холодна),

від 31.08.2019 року на суму 3 881,35 грн. (відшкодування комунальних послуг – електроенергія, вода гаряча, вода холодна),

від 30.09.2019 року на суму 1 943,98 грн. (відшкодування комунальних послуг – електроенергія, вода гаряча, вода холодна), всього на суму 633 402,73 грн.

Згідно з довідкою АТ «Державний експортно-імпортний банк України» від 11.12.2019 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Торгово-Роздрібна Компанія «Євротек» надходили кошти від Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Комплекс-Про», а саме 20.03.2019 - 55 902,77 грн., 11.04.2019 – 909,17 грн., 12.06.2019 – 70 000,00 грн., 11.09.2019 – 20 000,00 грн., 12.09.2019 – 45 000,00 грн., тобто, всього на суму 191 811,94 грн. Вказані платежі підтверджені також виписками по особових рахунках, поданими позивачем, відповідно до яких призначення таких платежів такі:

20.03.2019, 55 902,77 грн. - орендна плата та експлуатаційні витрати за квітень 2019, по рах. №3495 від 12.03.2019,

12.06.2019, 70 000,00 грн. – оплата за оренду та комунальні послуги,

11.09.2019, 20 000,00 грн. – оплата за оренду згідно з актом звірки від 31.07.2019,

12.09.2019, 45 000,00 грн. - оплата за оренду згідно з актом звірки від 31.07.2019,

Відповідно до виписки по рахунку позивача 11.04.2019 року відповідачем сплачено 909,17 грн. з призначенням платежу «оплата відшкодування комунальних послуг - електроенергія (березень 2019 р.) згідно з рахунком № 4410 від 31.03.219 року.».

Дані обставини підтверджені матеріалами справи, сторонами не спростовані.

ВИСНОВКИ СУДУ

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково з огляду на таке.

Як встановлено вище, між сторонами з 20.02.2019 року існують правовідносини суборенди на підставі договору № ГО-067-285 стосовно нежитлового приміщення, площею 381,00 кв.м., яке знаходиться на другому поверсі торгового центру за адресою м. Львів, вул. Патона, 37. Проте, між сторонами виник внаслідок виникнення у відповідача як у суборендаря заборгованості по сплаті орендних та експлуатаційних платежів.

До договору піднайму застосовуються положення про договір найму (ч. 3 ст. 774 Цивільного кодексу України).

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України).

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається із умов договору суборенди (п. 4.2), суборендна вноситься суборендарем на поточний рахунок орендаря щомісяця авансом не пізніше 20 числа місяця, який передує оплачуваному. Суборендна плата вноситься суборендарем за строк, що розпочинається з дати передачі, незалежно від того, чи підписано сторонами акт приймання-передачі об`єкта суборенди для використання за цільовим призначенням, та закінчується датою закінчення строку суборенди (або датою розірвання договору в частині права суборенди).

Відповідно до п. 4.4 договору, крім суборендної плати, суборендар щомісячно, в ті ж строки, що й суборендну плату, відшкодовує частину витрат на експлуатацію будівлі, в якій розташовано об`єкт суборенди (видатки на загальну охорону будівлі; прибирання місць загального користування й прилеглої території; вивезення твердих побутових відходів і т.п. (надалі - «експлуатаційні витрати»). Сума передоплати експлуатаційних витрат встановлюється в додатку № 2 і рахунку орендаря.

Згідно з матеріалами справи позивачем у період лютий – жовтень 2019 року виставлено рахунки на суму 633 402,73 грн., а відповідачем оплачено їх частково – в сумі 191 811,94 грн. Докази сплати відповідачем решти вартості суборендної плати та експлуатаційних витрат в сумі 441 590,79 грн. у матеріалах справи відсутні. Факти отримання послуг суборенди та розмір заборгованості відповідачем не спростовано, наявність підстав для їх несплати не доведено.

Враховуючи наведене, у відповідача внаслідок порушення своїх зобов`язань по своєчасній оплаті суборендної плати та експлуатаційних витрат виникла заборгованість, яка правильно визначена позивачем у розмірі 441 590,79 грн., та підтверджується матеріалами справи. Наведена обставина відповідачем не спростована. Тому позовна вимога в частині стягнення основної суми заборгованості судом визнається обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Крім стягнення основної суми боргу, позивачем заявлено до стягнення також 8 950,15 грн. пені за прострочення внесення суборендної плати та відшкодування експлуатаційних витрат за перші 20 календарних днів прострочення, 44 159,08 грн. штрафу у розмірі 10% за прострочення розрахунків більш ніж на 20 календарних днів, 66 238,62 грн. штрафу у розмірі 15% за прострочення розрахунків більш ніж на 60 календарних днів, 54 328,98 грн. інфляційних втрат, 20 491,09 грн. три відсотки річних від суми заборгованості з внесення суборендної плати та відшкодування експлуатаційних витрат, 1 559,00 грн. три відсотки річних від суми заборгованості з відшкодування вартості комунальних послуг, спожитих відповідачем.

Так, відповідно до п. 6.1 договору суборенди у випадку несвоєчасної сплати або сплати не в повному обсязі суборендної плати або інших платежів за цим договором, суборендар сплачує орендареві пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми прострочених платежів за кожний день прострочення.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції (п. 2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань»).

Враховуючи п. 6.1 договору суборенди, позивач має право нараховувати пеню за шість місяців, проте, він здійснює відповідні нарахування за 20 днів, на що також має право.

Як зазначено вище, 25.02.2019 року сторонами підписано акт приймання-передачі об`єкта суборенди. Згідно з п. 4.2 договору суборенди розрахунки за перший місяць строку суборенди (місяць, на який припала даті передачі) здійснюється орендарем протягом трьох робочих днів з дати передачі, якщо і дата укладення договору, і дата передачі припадають на 20 число першого місяця суборенди або на його наступні дні, розрахунки за перший та другий місяць строку суборенди суборендар здійснює протягом 3 робочих днів з дати передачі.

Тобто, оплатити вартість оренди та експлуатаційних витрат за лютий і за березень відповідач повинен був до 28.02.2019 включно, тому позивач визначає правильно прострочення з 01.03.2019. Водночас суд зауважує, що згідно з випискою по рахунку, яка є первинним документом, 19.03.2019 відповідачем здійснено платіж з призначенням платежу - орендна плата та експлуатаційні витрати за квітень 2019, по рах. №3495 від 12.03.2019. День фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені (п. 1.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань»). Тому, на прострочений платіж в сумі 55 902,77 грн. позивач має право нараховувати пеню до 18.03.2019 включно, а не до 20.03.2019, у зв`язку з чим пеня за таке прострочення за такий період становить 992,47 грн., а не 1 102,74 грн., як визначив позивач.

За наступні місяці у відповідача існував обов`язок сплачувати послуги до 20 числа місяця авансом, тому позивачем також визначено правильно прострочення за наступні місяці – з 21 числа кожного наступного місяця. Математично розрахунок здійснено позивачем правильно. Враховуючи наведене, пеня за порушення виконання грошового зобов`язання становить 8 839,88 грн., що 110,27 грн. менше від заявленого до стягнення. Тому вимога про стягнення пені за визначений позивачем період підлягає задоволенню частково – на суму 8 839,88 грн.

Щодо заявлених до стягнення з відповідача інших санкцій, суд зазначає таке.

Так, відповідно до п. 6.2 договору в редакції протоколу розбіжностей, якщо прострочення суборендної плати та/або інших платежів за цим договором перевищує 20 (двадцяти) календарних днів, суборендар зобов`язаний сплатити орендареві штраф у розмірі 10% (двадцяти відсотків) відповідно від простроченої суми суборендної плати та/або інших платежів за цим договором. Відповідно до п. 6.3 договору якщо прострочення суборендної плати та/або інших платежів за цим договором перевищує 60 (шістдесят) календарних днів, суборендар зобов`язаний додатково до штрафу, передбаченого в п. 6.2 цього договору, сплатити орендареві штраф у розмірі 15% (п відсотків) відповідно від простроченої суми суборендної плати та/або інших платежів за цим договором.

У позовній заяві позивач зазначає, що використовує ставку 10% при застосуванні п. 6.2 та 15% при застосуванні п. 6.3. Проте, суд зауважує, що відповідно до положень ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України штраф є різновидом неустойки, а неустойка є одним із видів забезпечення виконання зобов`язання. Відповідно до ч. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Тобто, умова про підстави, порядок та розмір штрафу мають бути викладені письмово та при укладенні договору суборенди мають бути погоджені сторонами у відповідному правочині. Проте, із формулювання п. п. 6.2, 6.3 договору незрозуміло та неможливо однозначно встановити розміри штрафних санкцій, а визначення позивачем на свій розсуд відповідного розміру, як і односторонньо надані пояснення стосовно друкарських помилок, не доводить правильність та погодження сторонами саме такого, а не іншого розміру. До того ж суд звертає увагу, що сторонами укладався протокол розбіжностей до договору суборенди, проте, такі неточності у формулюванні п. п. 6.2, 6.3 все одно не усунено.

Стаття 73 Господарського процесуального кодексу України унормовує, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті).

За приписами статті 76 цього Кодексу належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (частина 1 статті). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина 2 статті).

Враховуючи зазначене, суд доходить висновку, що сторонами не погоджено розмір штрафних санкцій, передбачених п. п. 6.2, 6.3 договору суборенди, тому підстав для стягнення заявлених до стягнення 44 159,08 грн. штрафу у розмірі 10% за прострочення розрахунків більш ніж на 20 календарних днів і 66 238,62 грн. штрафу у розмірі 15% за прострочення розрахунків більш ніж на 60 календарних днів у суду немає.

Щодо вимог в частині стягнення 20 491,09 грн. 3 % річних, суд зазначає таке.

Так, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (п. 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань»).

Судом, беручи до уваги визначені позивачем періоди прострочення, встановлені вище моменти прострочення та здійснені відповідачем часткові оплати, здійснено перерахунок 3 % річних, що відображено у таблицях:

лютий55 902,7701.03.2019 55 902,77 грн.19.03.2019 призначення – за квітеньберезень8 150,2901.03.2019 Квітень55 902,7720.03.2019 Травень55 902,7720.04.2019 Червень57 828,6220.05.2019 Разом 177 784,45 70 000,00 грн.12.06.2019 після сплати 70 тис. залишок боргу становить 107 784,45. Тобто 70 тис пішло в погашення заборгованості за березень (значить, на суму 8 150,29 грн. можна нараховувати не по 22.04.2019, а по 12.06.2019) і за лютий (64 053,06 грн.) і частково - 5 946,94 грн.- за травень. Тому правильно нараховувати на 55 902,77 грн. з 21.04. по 12.06.2019, а з 13.06.2019 заборгованість за травень зменшилась і становила 49 955,83 грн. На цю суму нараховуються 3% до наступної оплати – 11.09.2019, а з 12.09.2019 борг знову зменшується і становить 29 955,83 грн. Після цього - 12.09.2019 заборгованість сплачено остаточно, оскільки 12.09.2019 внесено суму 45 000,00 грн. Позивач, здійснюючи зарахування по-іншому, посилається на п. 4.3 і п. 4.6 договору, проте, такі пункти договору не встановлюють першочерговості зарахування коштів. Тому такі визначаються в порядку виникнення боргу. Липень65 532,0020.06.2019позивач на липневу заборгованість не здійснює нарахувань Серпень65 532,0020.07.2019позивач визначає залишок боргу у розмірі 61 064,00 грн, і суд не виходить за межі, визначені позивачем Вересень84 373,55 20.08.2019 20 000,00 грн.11.09.2019 45 000,00 грн., якими погашено повністю заборгованість за травень, і з них ще залишились 15 044,17 грн., якими погашено частково заборгованість за червень. Тому на 57 828,62 грн. (за червень) нараховуються 3 % з 21.05.2019 по 12.09.2019, а з 13.09.2019 по 22.04.2021 на зменшену суму – 42 784,45 грн. 12.09.2019Жовтень84 373,55 20.09.2019позивач визначено залишок боргу в сумі 19 373,55 грн., за межі яких суд не виходить листопад84 373,55 20.10.2019

З урахуванням зазначено, розрахунок процентів по орендній платі та експлуатаційних витратах такий:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів8150.2901.03.2019 - 12.06.20191043 %69.6755902.7701.03.2019 - 12.06.20191043 %477.8555902.7721.04.2019 - 12.06.2019533 %243.5249955.8313.06.2019 - 11.09.2019913 %373.6429955.8312.09.2019 - 12.09.201913 %2.4657828.6221.05.2019 - 12.09.20191153 %546.6042784.4513.09.2019 - 22.04.20215883 %2064.2061064.0021.07.2019 - 22.04.20216423 %3217.1584373.5521.08.2019 - 22.04.20216113 %4230.2419373.5521.09.2019 - 22.04.20215803 %921.9784373.5521.10.2019 - 22.04.20215503 %3807.21 15 954,51 грн.

Перевіривши розрахунок процентів по комунальних платежах, суд зазначає, що позивачем неправильно математично визначено 3% річних на суму заборгованості за липень 2019, адже така становить 130,87 грн., а не 131,08 грн., за серпень 2019, адже така становить 187,58 грн., а не 187,90 грн., за вересень 2019, адже така становить 89,32 грн., а не 894,76 грн. Враховуючи наведене, загальна сума 3 % річних на заборгованість по комунальних послугах становить не 1 559,0 грн., а 753,03 грн.

В цілому сума 3 % річних становить 16 707,54 грн., що на 5 342,55 грн. менше від заявленого до стягнення.

Перевіряючи розрахунок інфляційних втрат, суд зауважує, що позивачем не включено в розрахунку періодів дефляції, що не відповідає правилам нарахування, передбаченим п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань». Крім цього, суд враховує визначені ним розміри заборгованості та періоди прострочення при перерахунку 3% річних. Враховуючи наведене, інфляційні втрати по орендній платі та експлуатаційних витратах становлять 31 579,26 грн. (30 078,68 + 1 500,58), а не 54 328,98 грн., як заявлено до стягнення позивачем. Тому у задоволенні вимоги про стягнення 22 749,72 грн. інфляційних втрат суд відмовляє.

Враховуючи встановлені обставини, оцінені та перевірені судом, суд зазначає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню відповідно до визначених вище визнаних обгрунтованими сум основного боргу, пені, 3 % річних та інфляційних втрат в загальному розмірі 498 717,47 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам, а саме у розмірі 78,25 %.

Щодо розподілу інших судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке. Так, у позовній заяві позивач зазначав про понесення витрат на правову допомогу у розмірі 4 000,00 грн.

Розглядаючи вимоги позивача, суд враховує положення ч. ч. 1-3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України. Так, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Представництво інтересів позивача у даній справі здійснює Дроздов Денис Володимирович на підставі ордера від 05.07.2021.

Позивачем подано договір № 06/07-21 від 01.07.2021 про надання правової допомоги, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “Торгово-роздрібна компанія “Євротек” і Адвокатським бюро «Дениса Дроздова», відповідно до якого виконавець зобов`язався надавати правову допомогу у господарських судах при розгляді позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгово-роздрібна компанія “Євротек” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія Комплекс-Про” щодо стягнення заборгованості з орендної плати та штрафних санкцій на суму 637 317,71 грн.

Умовами договору визначено про сплату виконавцю 1 000,00 грн. на місяць (п. 3.1). Надання послуг оформляється відповідними актами здачі-приймання наданих послуг (п. 3.5).

29.11.2021 подано заяву про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн. з долученням актів прийому-передачі наданих послуг; 13.12.2021 подано докази надіслання відповідної заяви іншій стороні.

Як вбачається із поданих доказів, позивачем та Адвокатським бюро «Дениса Дроздова» 22.11.2021 складено акт № 1/11 прийому-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги № 06/07-21 від 01.07.2021, відповідно до якого в період 01.07.2021 – 30.07.2021 виконавець надав, а замовник прийняв такі послуги - надання правової допомоги у справі № 914/2319/21 – аналіз наданих матеріалів, складення і подання до суду 30.07.2021 позовної зави у справі, 5 годин, 1 000,00 грн.

22.11.2021 складено також акти № 2/11, № 3/11 та № 4/11, кожен на суму 1 000,00 грн. Відповідно до змісту таких актів у період 01.09.2021 – 30.09.2021 надано такі послуги: надання правової допомоги – участь у підготовчому засіданні 29.09.2021, 2 години, 1 000,00 грн.; у період 01.10.2021 – 29.10.2021: надання правової допомоги – підготовка подання 13.10.2021 до суду клопотання про долучення доказів, 2 години, участь у продовженому підготовчому засіданні 20.10.2021, 3 години, 1 000,00 грн.; у період 01.10.2021 – 29.10.2021: надання правової допомоги – участь в основному судовому засіданні 17.11.2021, 2 години, підготовка до участі в продовженому основному засіданні 01.12.2021, 1 година, 1 000,00 грн.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказує на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд також зазначає, що відповідачем не надано заперечень стосовно заявлених до стягнення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн. Разом з тим, суд враховує позицію, висловлену Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19 про те, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Перевіривши розмір понесених позивачем витрат на правову допомогу на відповідність критеріям, зазначеним у ч. ч. 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у співвідношенні зі складеністю справи, ціною позову, а також враховуючи процесуальну поведінку іншої сторони, а саме неотримання кореспонденції суду та неявку в судові засідання, що в свою чергу зумовлювало відкладення судових засідань, суд зазначає про обгрунтованість розміру витрат, понесених на правову допомогу, визначених у розмірі 4 000,00 грн.

Суд також зауважує, що згідно з позицією Об`єднаної Палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, наведеною в постанові від 03.10.19 у справі № 922/445/19, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Разом з тим, суд враховує, що відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Як встановлено вище, позов задоволено на 78,25 %. Відповідно, стягненню з відповідача підлягає сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 130,00 грн.

Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 126, 129, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія Комплекс-Про” (ідентифікаційний код юридичної особи 38565262, 79016, Львівська обл., місто Львів, вулиця Шевченка, будинок 16, квартира 2А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгово-роздрібна компанія “Євротек” (ідентифікаційний код юридичної особи 37378350, 79040, Львівська обл., місто Львів, вулиця Городоцька, будинок 359) 441 590,79 грн. основного боргу, 8 839,88 грн. пені, 16 707,54 грн. 3% річних, 31 579,26 грн. інфляційних втрат, 7 480,52 в рахунок відшкодування сплаченого судового збору та 3 130,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

3. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення 110,27 грн. пені, 44 159,08 грн. штрафу у розмірі 10 %, 66 238,62 грн. штрафу у розмірі 15% і 5 342,55 грн. 3% річних і 22 749,72 грн. інфляційних втрат відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 30.12.2021.

Суддя Матвіїв Р.І.