Рішення № 102340674, 20.12.2021, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (Кловський узвіз, 9/1, м. Київ, 01021)

до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" (вул. Арсенія Тарковського, 67, м. Кропивницький, 25006)

про стягнення 63 646 680,30 грн

секретар судового засідання Безчасна Н.Г.

представники сторін:

від позивача - Пахомова О.А., адвокат, довіреність №1-2514 від 09.12.2020 (в режимі відеоконференції);

від відповідача - Руденко Т.В., адвокат, довіреність №07/01-104 від 22.09.2021.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (далі - АТ "Укртрансгаз") до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" (далі - ВАТ "Кіровоградгаз") про стягнення 50 540 208,66 грн заборгованості за обсяги добових небалансів, 6 003 564,54 грн пені, 2 204 664,86 грн - три проценти річних, 4 813 016,56 грн інфляційних втрат, а також 75 546,51 грн пені, 6 659,87 грн - три проценти річних та 3 019,30 грн інфляційних втрат за порушення строків оплати вартості перевищення замовленої (договірної) потужності, з покладенням на відповідача суми сплаченого судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач не виконав свої зобов`язання зі сплати рахунків на оплату за добові небаланси за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2019 року на загальну суму 50 540 208,66 грн, чим порушив умови п. 2.5, 4.1, 9.3 Договору транспортування природного газу №1807000391 від 19.09.2018 та п. 19 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС. Крім того, за порушення грошових зобов`язань з оплати вартості перевищення замовленої потужності позивачем на підставах п. 13.1, 13.5 Договору, ст. 536, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ч. 3 ст. 198 Господарського кодексу України нараховано відповідачу пеню, три проценти річних та інфляційні втрати.

Ухвалою від 25.08.2021 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №912/2456/21 за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 21.09.2021 об 15:30 год.

У підготовчому засіданні 21.09.2021 оголошено перерву до 12.10.2021 о 14:30 год.

Протокольною ухвалою від 12.10.2021 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів з ініціативи суду, задоволено усне клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та оголошено перерву в підготовчому засіданні до 11.11.2021 об 10:30 год.

11.11.2021 оголошено перерву до 22.11.2021 об 11:30 год.

Ухвалою від 22.11.2021 суд закрив підготовче провадження, призначив справу №912/2456/21 до судового розгляду по суті на 23.11.2021 об 16:00 год та визначив резервну дату - 16.12.2021 об 12:00 год.

В судовому засіданні 23.11.2021 оголошено перерву до раніше визначеної резервної дати 16.12.2021 о 12:00 год.

15.12.2021 відповідачем подано суду клопотання про зменшення пені до 1 %.

16.12.2021 на електронну пошту суду надійшли заперечення позивача щодо клопотання відповідача про зменшення пені.

В судовому засіданні 16.12.2021 оголошено перерву до 20.12.2021 15:00 год.

20.12.2021 суд продовжив розгляд справи по суті.

Представник позивача позов підтримав. Представник відповідача наполягав на зменшенні розміру пені.

При цьому, відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов.

Частиною 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив такі обставини.

19.09.2018 між АТ "Укртрансгаз" (далі - Оператор) та ВАТ "Кіровоградгаз" (далі - Замовник) укладено договір транспортування природного газу №1807000391 (далі - Договір).

Додатковою угодою №3 від 01.05.2019 сторонами погоджено викласти розділи ІІ - ХІІ Договору в новій редакції.

Відповідно до п. 2.1 Договору сторони погодили, що Оператор надає Замовнику послугу транспортування природного газу (далі - Послуга) на умовах, визначених у цьому Договорі, а Замовник сплачує Оператору встановлені в цьому Договорі вартість такої Послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.

Договір укладено сторонами керуючись Законом України "Про ринок природного газу" та Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2493 (далі - Кодекс ГТС).

Послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим Договором. Замовник погоджується з тим, що обов`язковою умовою надання послуги є доступ Замовника до інформаційної платформи на підставі Правил надання доступу до інформаційної платформи, розміщених на веб-сайті Оператора. Підписанням цього Договору Замовник підтверджує, що він ознайомлений із Правилами надання доступу до інформаційної платформи, розміщеними на веб-сайті Оператора, та надає згоду на їх застосування та дотримання. Замовник усвідомлює, що порушення ним зазначених Правил позбавляє його права пред`являти претензії до Оператора з приводу якості послуги та покладає на нього зобов`язання із відшкодування Оператору шкоди або збитків, завданих такими діями або бездіяльністю Замовника (п. 2.2 Договору).

Відповідно до п. 2.3 Договору обсяг Послуги, що надається за цим договором, визначається підписанням додатка 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатка 2 (розподіл потужності з обмеженнями), крім надання доступу до потужності на період однієї газової доби.

Приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності Оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу (п. 2.4 Договору).

Як передбачено п. 2.5 Договору Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим Договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати Послуги на умовах, зазначених у Договорі.

Пунктом 2.8 Договору визначено, що взаємовідносини між Замовником та Оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим Договором здійснюються Сторонами через інформаційну платформу Оператора відповідно до вимог Кодексу. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього Договору, а його уповноважені особи - з моменту їх авторизації, що оформлюється наданим Замовником повідомленням на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи (копія повідомлення додається) за формою, визначеною Кодексом. Після набуття права доступу до інформаційної платформи Замовник зобов`язується дотримуватися порядку взаємодії з інформаційною платформою, визначеного Кодексом.

Положеннями п. 4.1 Договору передбачено, що Замовник зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; вчасно збалансовувати своє портфоліо балансування; здійснити своєчасну та повну оплату за перевищення розміру договірної потужності, додаткову плату за зміну умов (обмежень) використання потужності з обмеженнями, плату за добовий небаланс, плату за нейтральність балансування, додаткову плату у разі недотримання параметрів ФХП газу та плату за несанкціонований відбір природного газу з газотранспортної системи в порядку, визначеному Кодексом та цим договором; здійснити у термін до 5 робочих днів з дня виставлення рахунка оплату вартості добових небалансів, якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів Замовника протягом звітного газового місяця.

Розділом 9 Договору сторони погодили порядок визначення вартості щодобових небалансів та порядок розрахунків за них.

У п. 9.1 Договору сторони дійшли згоди, що у разі виникнення у Замовника добового небалансу Оператор здійснює купівлю/продаж природного газу Замовника в обсягах добового небалансу.

У разі виникнення у Замовника негативного добового небалансу Оператор здійснює продаж Замовнику, а Замовник купівлю в Оператора природного газу в обсягах негативного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу. У разі виникнення у Замовника позитивного добового небалансу Оператор здійснює купівлю у Замовника, а Замовник продаж природного газу Оператору в обсягах позитивного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV Кодексу ГТС (п. 9.2 Договору).

Відповідно до п. 9.3 Договору у випадку, якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, Оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає Замовнику рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у термін до 5 робочих днів, крім вартості послуг, визначених абзацом другим цього пункту.

Оплата вартості щодобових небалансів оператором газорозподільної системи за рахунок виділених субвенцій з державного бюджету на покриття пільг, субсидій та компенсацій побутовим споживачам проводиться у строки та за процедурою, передбаченою чинним законодавством, у сумі, що не перевищує вартості послуг розподілу фактично спожитого природного газу зазначеними споживачами за розрахунковий період.

Водночас, відповідно до пункту 19 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, Замовник послуг транспортування природного газу має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним.

Пунктом 9.6 Договору сторони погодили, що розбіжності щодо вартості щодобових небалансів підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість добових небалансів, яку Замовник зобов`язаний сплатити у строк, визначений пунктом 9.3 цього договору, визначається за даними Оператора.

Згідно з п. 11.4 Договору врегулювання щодобових небалансів оформлюються одностороннім актом за підписом Оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими Оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби).

У випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим договором (п. 13.1 Договору).

Відповідно до п. 13.5 Договору, у разі порушення Замовником строків оплати, передбачених цим договором, Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

За умовами п. 17.1 Договору цей договір набирає чинності з дня його укладання на строк до 31.12.2022.

В подальшому між сторонами укладено додаткові угоди №1 від 04.12.2018 та №2 від 14.01.2019.

Договір та додаткові угоді №№1, 2, 3 підписані представниками сторін та скріплені печатками.

За результатами співставлення остаточних алокацій подач/відборів відповідачем природного газу до/з газотранспортної системи за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2019 року позивач виявив наявність у відповідача обсягів негативних добових небалансів як різницю між вказаними алокаціями подач/відборів природного газу, на підставі чого здійснив розрахунок остаточних обсягів добового небалансу відповідача за кожну газову добу звітного місяця та визначив його остаточну плату за такі добові небаланси за кожну газову добу і сумарно за звітний газовий місяць, а саме:

- за липень 2019 року виявлено остаточні обсяги добових небалансів в розмірі 1 603 303,29 куб.м (16 594 189 кВт*год), загальна вартість яких складає 9 970 885,46 грн;

- за серпень 2019 року виявлено остаточні обсяги добових небалансів в розмірі 895 324,14 куб.м (9 266 605 кВт*год), загальна вартість яких складає 6 581 341,50 грн;

- за вересень 2019 року виявлено остаточні обсяги добових небалансів в розмірі 1 429 895,22 куб.м (14 799 416 кВт*год), загальна вартість яких складає 7 868 055,68 грн;

- за жовтень 2019 року виявлено остаточні обсяги добових небалансів в розмірі 1 001 074,42 куб.м (10 361 120 кВт*год), загальна вартість яких складає 5 300 899,85 грн:

- за листопад 2019 року виявлено остаточні обсяги добових небалансів в розмірі 1 384 277,39 куб.м (14 327 271 кВт*год), загальна вартість яких складає 9 228 519,56 грн;

- за грудень 2019 року виявлено остаточні обсяги добових небалансів в розмірі 1 543 667,72 куб.м (15 976 961 кВт*год), загальна вартість яких складає 11 590 506,61 грн.

На підтвердження обсягів добових небалансів за липень - грудень 2019 року позивачем подано: довідку №1 про добові небаланси відповідача, що виникли внаслідок відбору природного газу для витрат відповідача за липень - грудень 2019 року; довідку №2 про добові небаланси відповідача, що виникли внаслідок несанкціонованого відбору природного газу споживачами з газорозподільної системи за липень - грудень 2019 року; довідку №3 про добові небаланси відповідача за липень - грудень 2019 року; акти приймання - передачі природного газу на ГРС, що підписані між позивачем та відповідачем за липень - грудень 2019 року; реєстри файлів завантаження до Інформаційної платформи ВАТ "Кіровоградгаз" за травень - грудень 2019 року (форми №№2, 3, 4); повідомлення позивача про баланс газу по ВАТ "Кіровоградгаз" та відображення фізичних обсягів, що направлені через Інформаційну платформу.

Вказані добові небаланси відповідача виникли внаслідок безпідставного відбору останнім з газотранспортної системи у відповідні періоди природного газу для покриття його власних виробничо-технологічних витрат без подання таких обсягів природного газу до газотранспортної системи, а також невиконання обов`язків щодо вчасного збалансування свого портфоліо балансування.

У зв`язку із виникненням у відповідача добових небалансів у спірний період, позивачем врегульовано такі небаланси, що підтверджується актами врегулювання щодобових небалансів: №07-2019-1807000391 за липень 2019 року, №08-2019-1807000391 за серпень 2019 року, №09-2019-1807000391 за вересень 2019 року, №10-2019-1807000391 за жовтень 2019 року, №11-2019-1807000391 за листопад 2019 року, №12-2019-1807000391 за грудень 2019 року, за маржинальною ціною придбання відповідно до розділу 6 глави XIV Кодексу.

На виконання п. 9.3 Договору позивачем через інформаційну платформу направлено відповідачу рахунки:

- рахунок №07-2019-1807000391 від 31.07.2019 на оплату за добові небаланси за липень 2019 року на загальну вартість 9 970 885,46 грн до 20.08.2019;

- рахунок №08-2019-1807000391 від 31.08.2019 на оплату за добові небаланси за серпень 2019 року на загальну вартість 6 581 341,50 грн до 20.09.2019;

- рахунок №09-2019-1807000391 від 30.09.2019 на оплату за добові небаланси за вересень 2019 року на загальну вартість 7 868 005,68 грн до 22.10.20219;

- рахунок №10-2019-1807000391 від 31.10.2019 на оплату за добові небаланси за жовтень 2019 року на загальну вартість 5 300 899,85 грн до 20.11.2019;

- рахунок №11-2019-1807000391 від 30.11.2019 на оплату за добові небаланси за листопад 2019 року на загальну вартість 9 228 519,56 грн до 20.12.2019;

- рахунок №12-2019-1807000391 від 31.12.2019 на оплату за добові небаланси за грудень 2019 року на загальну вартість 11 590 506,61 грн до 21.01.2020.

Однак, відповідач до цього часу не виконав свої зобов`язання з оплати вказаних рахунків на оплату за добові небаланси за липень - грудень 2019 року на загальну суму 50 540 208,66 грн, чим порушив умови п. п. 2.5, 4.1, 9.3 Договору та п. 19 глави 6 розділу XIV Кодексу, а також порушив права та інтереси позивача як кредитора у спірних правовідносинах.

У зв`язку з простроченням відповідачем зобов`язань з оплати добових небалансів за липень - грудень 2019 року позивачем нараховано:

- пеню в розмірі 6 003 564,54 грн,

- три проценти річних від простроченої суми в розмірі 2 204 664,86 грн та

- інфляційні втрати в розмірі 4 813 016,56 грн.

Наведені обставини сталі підставою для звернення позивача з відповідними позовними вимогами.

Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 Цивільного кодексу України, договором або іншим законом.

Правовідносини сторін виникли з Договору і врегульовані відповідними положеннями Господарського та Цивільного кодексів України, Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом газотранспортної системи, а також Правилами постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2496.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу (ч. 2 ст.11 Цивільного кодексу України).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

В силу приписів ст. 32 Закону України "Про ринок природного газу", транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом ГТС та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор ГТС зобов`язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору ГТС встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу.

Регламентом функціонування ГТС України є Кодекс газотранспортної системи, затверджений постановою НКРЕКП №2493 від 30.09.2015, який визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування ГТС України.

Відповідно до п. 1 Глави 1 Розділу VІІІ Кодексу ГТС одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі послуг балансування системи, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Договір транспортування є документом, який регулює правовідносини між оператором газотранспортної системи і окремим замовником послуг транспортування.

За змістом п. 1-2 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС для забезпечення електронної взаємодії та документообігу між суб`єктами ринку природного газу, у тому числі для організації замовлення та супроводження послуг транспортування природного газу в умовах добового балансування газотранспортної системи, а також між суб`єктами ринку природного газу та операторами торгових платформ оператор газотранспортної системи зобов`язаний створити та підтримувати функціонування інформаційної платформи.

Суб`єкти ринку природного газу, які уклали (переуклали) з оператором газотранспортної системи договір транспортування, набувають права доступу до інформаційної платформи та статусу користувача платформи з моменту укладення (переукладення) договору. Оператор газотранспортної системи присвоює кожному такому суб`єкту ринку природного газу код користувача платформи та створює на інформаційній платформі інтерфейс такого користувача відповідно до його статусу суб`єкта ринку природного газу (постачальник, оператор газорозподільної системи, оптовий продавець/покупець, оператор газосховищ тощо), про що має повідомити останнього. При цьому додатком до договору визначаються уповноважені особи суб`єкта ринку природного газу (користувача платформи), які будуть мати право доступу до інформаційної платформи від імені користувача платформи (зазначаються їхні адреси електронної пошти та контактні дані), для їх електронної реєстрації, що оформлюється у вигляді повідомлення на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, наведеною в додатку 1 до цього Кодексу, до якого додаються у письмовій формі довіреності користувача платформи на кожну уповноважену особу.

Згідно з ч. 3 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС обмін даними між уповноваженими особами користувачів інформаційної платформи та інформаційною платформою (оператором газотранспортної системи) відбувається через електронну пошту та інтерфейс користувача інформаційної платформи веб-додатка. У разі якщо електронна пошта недоступна, уповноважена особа користувача платформи повинна повідомити про це оператора газотранспортної системи. З метою контролю цілісності і достовірності інформації, яка передається в електронному вигляді, а також підтвердження її авторства під час обміну інформацією оператор газотранспортної системи забезпечує використання електронного цифрового підпису.

Усі операції, що здійснюються через інформаційну платформу, зберігаються з інформацією щодо відповідного користувача інформаційної платформи та часу здійснення операції.

Отже, суб`єкти ринку природного газу, уклавши з оператором газотранспортної системи договір транспортування природного газу, вчинили правочин, який є підставою для виникнення відповідних цивільних прав та обов`язків у сфері транспортування природного газу за наслідком вчинення такими уповноваженими особами користувача платформи дій, спрямованих на замовлення, надання та супроводження послуг транспортування природного газу, в тому числі в умовах добового балансування газотранспортної системи, а також інших дій передбачених Кодексом.

Для електронної взаємодії позивачем відповідачу надано доступ до Інформаційної платформи, за допомогою якої здійснювався обмін інформацією, визначеною умовами Договору та Кодексу, про що свідчать повідомлення про створення (видалення або коригування) облікового запису уповноважених осіб ВАТ "Кіровоградгаз".

Відповідно до п. 5 глави 4 розділу IV Кодексу ГТС оператори газорозподільних систем відповідно до вимог цього Кодексу та за формами електронного документообігу оператора газотранспортної системи, погодженими з регулятором на виконання постанови НКРЕКП від 28.09.2018 №1134, вносять (шляхом завантаження файлів з накладанням ЕЦП) відповідну інформацію.

Аналогічний обов`язок передбачений п. 2 глави 3 розділу XII Кодексу ГТС, відповідно до якого оператор газорозподільної системи, суміжне газовидобувне підприємство, газовидобувне підприємство, підключене безпосередньо до газорозподільної системи, оператор газосховищ, оператор установки LNG та прямий споживач надають оператору газотранспортної системи інформацію про подачі та відбори/споживання, що вимірюються протягом доби, не пізніше ніж за одну годину до закінчення строку надання такої інформації оператором газотранспортної системи замовникам послуг транспортування природного газу згідно з пунктом 1 цієї глави. При цьому інформація про добові обсяги подач та відборів/споживання, що вимірюються протягом доби, надається оператору газотранспортної системи не пізніше ніж о 08:00 UTC (10:00 за київським часом) годині для зимового періоду або о 07:00 UTC (10:00 за київським часом) годині для літнього періоду після закінчення газової доби (D). Така інформація повинна надаватись в електронному вигляді через інформаційну платформу за встановленою оператором газотранспортної системи формою, погодженою Регулятором.

Слід зазначити, що така інформація надається саме оператором газорозподільної системи, на виконання покладеного на нього обов`язку, як наслідок, у такому випадку він є відповідальним за своєчасність, достовірність, повноту, об`єктивність та обсяг таких фактичних даних (п. 4 глави 1 розділу XII Кодексу ГТС).

Односторонній акт врегулювання щодобових небалансів, в свою чергу, з урахуванням норм Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995, постанови НКРЕКП №2497 від 30.09.2015 "Про затвердження типового договору транспортування природного газу", засвідчує факт здійснення господарської операції з врегулювання щодобових небалансів.

Згідно з п. 2 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС у випадку, якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу не дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування природного газу за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу є добовий небаланс і до нього застосовується плата за добовий небаланс.

Небаланс - різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається відповідно до алокації (п. 5 глави 1 розділу 1 Кодексу ГТС).

Пунктом 19 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС передбачено порядок встановлення та оплати добових небалансів, а саме визначено, що у випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор газотранспортної системи до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику послуг транспортування природного газу рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник послуг транспортування природного газу має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним.

Плата за добовий небаланс - це сума коштів, яку замовник послуг транспортування сплачує або отримує відповідно до розміру добового небалансу (п. 5 глави 1 розділу 1 Кодексу ГТС).

Перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом (п. 3 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС).

Обсяги небалансу визначаються за процедурою алокації, чим є обсяг природного газу, віднесений оператором газотранспортної системи в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів)) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників (п. 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС).

Отже, факт наявності небалансу є правовою підставою для застосування до оператора газорозподільної системи плати за добовий небаланс.

Згідно з п. 1 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС замовники послуг транспортування відповідають за збалансованість своїх портфоліо балансування протягом періоду балансування для мінімізації потреб оператора газотранспортної системи у вчиненні дій із врегулювання небалансів, передбачених цим Кодексом.

Законодавством на замовника послуг транспортування покладено безумовний обов`язок збалансовувати свої портфоліо балансування, зокрема, шляхом вчинення дій із врегулювання небалансів.

Відповідно до п. 1 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи розраховує обсяг добового небалансу для кожного портфоліо балансування замовників послуг транспортування природного газу за кожну газову добу як різницю між алокаціями подач природного газу до газотранспортної системи та алокаціями відбору з газотранспортної системи (з урахуванням підтверджених торгових сповіщень).

У випадку, якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу не дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування природного газу за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу є добовий небаланс і до нього застосовується плата за добовий небаланс (ч. 2 п. 2 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС).

Якщо добовий небаланс замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, придбав природний газ в оператора газотранспортної системи в обсязі добового небалансу та повинен сплатити оператору газотранспортної системи плату за добовий небаланс (ч. 2 п. 6 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС).

Відповідно до абз. 2 п. 7 глави 6 розділу XII Кодексу ГТС передбачено, що в разі несанкціонованого відбору природного газу споживачем весь відповідний обсяг вноситься в алокацію відповідного оператора газорозподільної системи.

У випадку наявності у оператора газорозподільної системи щодобових негативних небалансів, до нього застосовується плата за добовий небаланс та у нього виникає цивільний обов`язок з оплати таких щодобових небалансів.

Кодекс газотранспортної системи як акт цивільного законодавства, а також юридичні факти - правовстановлюючі дії уповноважених осіб оператора газорозподільної системи, які мають право доступу до інформаційної платформи від імені такого суб`єкту ринку природного газу (користувача платформи), що підтверджують господарські операції із щодобового відбору (споживання) природного газу з газотранспортної системи споживачами в зоні ліцензійної діяльності оператора та/або для власних виробничо-технологічних витрат такого оператора в зазначених обсягах, з урахуванням, зокрема, п. 5 глави 4 розділу IV, п. 2 глави 3 розділу XII, п. 1 глави 1, п. 2.6 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, є підставою виникнення цивільних обов`язків щодо оплати вартості щодобових негативних небалансів.

Відповідно до п. 19 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС у випадку, якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор газотранспортної системи до 14 числа газового місяця, наступною за звітним, надсилає замовнику послуг транспортування природного газу рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник послуг транспортування природного газу має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним.

Отже, виникнення у відповідача щодобових негативних небалансів у відповідності до норм Цивільного кодексу України та Кодексу ГТС, як актів цивільного законодавства, умов договору та на підставі юридичних фактів - правовстановлюючих дій уповноважених осіб оператора газорозподільної системи, які мають право доступу до інформаційної платформи від імені такого суб`єкту ринку природного газу (користувача платформи), що підтверджують господарські операції із щодобового відбору (споживання) природного газу з газотранспортної системи споживачами в зоні ліцензійної діяльності оператора та/або для власних виробничо-технологічних витрат такого оператора в зазначених обсягах, в сукупності є підставою виникнення цивільних обов`язків із врегулювання щодобових негативних небалансів шляхом купівлі в оператора газотранспортної системи обсягу газу, що дорівнює обсягу таких небалансів та здійснення плати відповідачем за такі щодобові негативні небаланси у порядку та строки, передбачені п. 19 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, суд зазначає, що матеріалами справи підтверджено, а відповідачем не заперечено наявність заборгованості з оплати за добові небаланси за липень-грудень 2019 року на загальну суму 50 540 208,66 грн.

Докази сплати суми боргу за добові небаланси в розмірі 50 540 208,66 грн в матеріалах справи відсутні, відповідачем не надано, в зв`язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 6 003 564,54 грн пені за несплату заборгованості за добові небаланси, а також 2 204 664,86 грн 3 % річних за загальний період з 22.08.2019 по 23.04.2021 та 4 813 016,56 грн інфляційних втрат за період з вересня по березень 2021 року.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з приписами ст. 216 - 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 13.5 Договору сторони погодили, що в разі порушення замовником строків оплати, передбачених цим договором, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Здійснивши перерахунок пені та 3 % річних за несплату заборгованості за добові небаланси за загальний період з 22.08.2019 по 23.04.2021, судом встановлено, що правильними є такі суми: 5 993 709,01 грн пені та 2 200 562,94 грн 3 % річних.

Також, перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат в сумі 4 813 016,56 грн за період з вересня 2019 року по березень 2021 року, суд встановив, що індекс інфляції за вказаний період становить 4 812 966,60 грн.

Отже, з відповідача підлягають стягненню 5 993 709,01 грн пені, 2 200 562,94 грн 3 % річних, а також інфляційних втрат у сумі 4 812 966,60 грн, з огляду на що вимоги позивача в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Крім того, за порушення грошових зобов`язань з оплати вартості перевищення замовленої (договірної) потужності позивачем на підставах п. п. 13.1, 13.5 Договору нараховано 75 546,51 грн пені, 6 659,87 грн - три проценти річних та 3 019,30 грн інфляційних втрат.

Пунктом 1 розділу 1 глави VII Кодексу ГТС встановлено, що одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добового небалансу, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування.

Відповідно до п. 1 розділу 1 глави IХ Кодексу ГТС розмір потужності, що надається замовнику послуг транспортування в точці входу/виходу, визначається відповідно до положень цього Кодексу та договору транспортування природного газу.

Згідно з п. 5 розділу глави 1 Кодексу ГТС зазначається що розподіл потужності - частина договору транспортування, яка визначає порядок та умови надання і реалізації права на користування договірною потужністю, яке надається замовнику транспортування у визначеній точці входу або точці виходу, а розподілена (договірна) потужність - це частина технічної потужності газотранспортної системи, яка розподілена замовнику послуг транспортування згідно з договорами транспортування.

При цьому згідно з п. 9.1 Договору сторони дійшли згоди, що у разі виникнення у замовника добового небалансу оператор здійснює купівлю/продаж природного газу замовника в обсягах добового небалансу.

Тому, одержання доступу до потужності є окремою від послуг врегулювання добового негативного небалансу послугою, яка сплачується за можливість користування договірною потужністю, тобто частиною технічної потужності газотранспортної системи в той час як послуга врегулювання добового небалансу є оплатою вартості природного газу в обсязі добового небалансу.

Пункт 1 розділу 1 глави ІХ Кодексу ГТС визначає, що розмір потужності, що надається замовнику послуг транспортування в точці входу/виходу, визначається відповідно до положень цього Кодексу та договору транспортування природного газу.

Відповідно до п. 15 розділу 1 глави IX Кодексу ГТС величина використаних замовником послуг транспортування обсягів потужності точок входу/виходу дорівнює величинам остаточних алокацій щодобових подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу у відповідних точках входу/виходу. Відповідальність за перевищення замовлених потужностей несуть замовники послуг транспортування відповідно до договору транспортування природного газу.

Згідно з п. 3 розділу 2 глави XI Кодексу ГТС у випадку, якщо замовник послуг транспортування природного газу не надасть оператору газотранспортної системи номінацію згідно з положеннями пункту 1 цієї глави, вважається підтвердженою номінація для такого замовника послуг транспортування природного газу з обсягами природного газу, що дорівнює нулю відносно замовленої точки входу/виходу.

Як вказує позивач відповідач не подавав номінації у період з травня по грудень 2019 року, в зв`язку із чим, відповідно до п. 3 глави 2 розділу XI Кодексу ГТС, для нього вважається підтвердженою номінація з обсягами природного газу, що дорівнює нулю.

Пунктом 2 розділу 3 глави XV Кодексу ГТС встановлено, що оператор газотранспортної системи з метою уникнення можливості виникнення перевантажень вчиняє дії, зокрема, по стягненню із замовника послуг транспортування додаткової оплати за перевищення потужності відповідно до договору транспортування.

Умовами пункту 8.4 Договору обумовлено, що у випадку якщо розрахунковий обсяг використання потужності Замовником - оператором газорозподільної системи, визначений оператором газотранспортної системи на підставі остаточної алокації, перевищує обсяг договірної потужності, замовник послуг транспортування зобов`язаний здійснити оплату вартості перевищення договірної потужності за кожен день такого перевищення до 20 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до звіту використання договірної потужності та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Вартість перевищення замовленої потужності за кожний день газового місяця розраховується для кожного дня перевищення за формулою наведеною у п. 8.4 Договору.

Звіт Оператора про використання замовленої потужності Замовником, який надається до 14 числа місяця, наступного за газовим місяцем, на його електронну адресу, містить розрахунок перевищення розміру договірних потужностей та рахунок на оплату або повідомлення про зарахування надмірно сплачених коштів у рахунок плати за використання договірної потужності на наступні періоди.

Фактично відповідач не подавав номінації у період з травня по грудень 2019 року, у зв`язку із чим не здійснив замовлення відповідних потужностей на добу наперед, проте здійснив відбір природного газу для забезпечення виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат (ВТВ) газорозподільної системи, внаслідок чого позивачем на виконання функцій Оператора ГТС на підставі остаточної алокації визначено також перевищення договірної потужності, що підтверджується звітами використання договірної потужності та підписаними без зауважень сторонами актами наданих послуг перевищення замовленої (договірної) потужності в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи, а саме такими акти:

- №05-2019-1807000391/1000519 від 31.05.2019 за травень 2019 року в обсязі 3 343,48757 тис.м.куб перевищення замовленої потужності, вартістю 630 675,37 грн;

- №06-2019-1807000391/1000619 від 30.06.2019 за червень 2019 року в обсязі 1 202,18991 тис.м.куб перевищення замовленої потужності, вартістю 226 766,68 грн;

- №07-2019-1807000391/1000719 від 31.07.2019 за липень 2019 року в обсязі 1 603,30329 тис.м.куб перевищення замовленої потужності, вартістю 302 427,89 грн;

- №08-2019-1807000391/1000819 від 31.08.2019 за серпень 2019 року в обсязі 895 32414 тис.м.куб перевищення замовленої потужності, вартістю 168 883,20 грн;

- №09-2019-1807000391/1000919 від 30.09.2019 за вересень 2019 року в обсязі 1 429,89522 тис.м.куб перевищення замовленої потужності, вартістю 269 718,28 грн;

- №10-2019-1807000391/10001019 від 31.10.2019 за жовтень 2019 року в обсязі 1 001,07442 тис.м.куб перевищення замовленої потужності, вартістю 188 830,67 грн;

- №11-2019-1807000391/10001119 від 30.11.2019 за листопад 2019 року в обсязі 1 384,27739 тис.м.куб перевищення замовленої потужності, вартістю 261 113,47 грн;

- №12-2019-1807000391/10001219 від 31.12.2019 за грудень 2019 року в обсязі 1 543,66772 тис.м.куб перевищення замовленої потужності, вартістю 291 178,96 грн.

Зазначені акти наданих послуг, а також звіти про використання замовленої потужності та виставлені рахунки на вказані суми, направлено відповідачу в інформаційній платформі, що підтверджується реєстром завантажених та відправлених файлів.

Таким чином, у відповідача виникли зобов`язання з оплати вартості перевищення договірної потужності за кожен день такого перевищення згідно із умовами пунктів 4.1, 8.4 Договору та п. 19 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, до 20 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідач у свою чергу здійснив оплату вартості перевищення замовленої (договірної) потужності в загальному розмірі 2 339 594,52 грн, про що свідчить розрахунок позивача, однак із порушенням встановлених строків виконання грошових зобов`язань.

Здійснивши перерахунок пені в розмірі 75 546,51 грн, 3% річних у сумі 6 659,87 грн та 3 019,30 грн інфляційних втрат за порушення строків оплати вартості перевищення замовленої (договірної) потужності, судом встановлено, що вказані розрахунки є арифметично вірними та обґрунтованими, а тому позов у цій частині підлягає задоволенню.

Разом з тим, суд враховує, що відповідачем подано клопотання про зменшення пені.

В обґрунтування поданого клопотання зазначено, що ВАТ "Кіровоградгаз" маючи значну заборгованість від закладів соціальної сфери, теплогенеруючих підприємств, юридичних та фізичних осіб, станом на 2020 та 2021 роки є збитковим. Збитковість товариства складає 850 138 тис. грн у 2020 році та 1 001 323 тис. грн за 2021 рік, що підтверджується балансами (звітами про фінансовий стан) на 31.12.2020 та на 30.09.2021.

Крім того, відповідач вказує, що з урахуванням фактичного погіршення фінансово-економічного стану підприємства, відсутністю джерел наповнення фонду заробітної плати за 2020 рік звільнено 328 працівників, а за 2021 рік - 180 працівників, що підтверджується довідкою від 14.12.2021.

Відповідач вважає, що стягнення надмірної пені призведе до погіршання фінансового становища товариства та ставить під загрозу зриву опалювального сезону, зриву розподілу природного газу, перебої в постачанні природного газу можуть призвести до залишення населення міста Кропивницький та Кіровоградської області без опалення.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

За приписами с. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Правовий аналіз зазначених статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду. При вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків, враховує інтереси обох сторін.

Одночасно, в чинному законодавстві України відсутній вичерпний перелік виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. Отже, вказане питання віршується судом з урахуванням приписів ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи дискреційність повноважень суду щодо зменшення розміру штрафних санкцій, заявлених до стягнення, суд виходить із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності.

Аналіз наданих відповідачем документів на підтвердження обставин, викладених у клопотанні про зменшення пені, дає підстави вважати, що збиткова господарська діяльність відповідача значною мірою зумовлена невиконанням перед ним зобов`язань категорією населення за отримані послуги з розподілення газоподібного палива. Наявність такої заборгованості залежить не лише від заявника, а і від виконанням зобов`язань з боку споживачів послуг боржника, а також наявністю категорії населення у місті Кропивницький та Кіровоградської області, які користуються пільгами та субсидіями.

Відповідачем вказано також, що здійснює несвоєчасно розрахунки з позивачем у зв`язку з встановленням регулятором (НКРЕКП) тарифу на послуги з розподілу природного газу для ВАТ "Кіровоградгаз", який не покриває фактичних обґрунтованих витрат товариства, які є необхідними для господарської діяльності.

В структурі тарифу складова вартості газу на виробничо-технологічні витрати, нормовані та питомі втрати та власні потреби (далі ВТВ) складає майже 28% від загального тарифу, тому перевищення фактичних витрат по цій складовій має суттєвий вплив на загальний фінансовий результат.

За період з квітня по вересень 2021 року ціна природного газу, по якій товариство має розраховуватися за обсяги виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат природного газу в газорозподільній мережі збільшилася більше ніж на 40,5 % та станом на 30.09.2021 середня ціна вересня перевищила 31,7 тис. грн за 1000 куб.м з ПДВ. Станом на 01.10.2021 середня ціна за вересень 2021 року ще збільшилася та має тенденцію до зростання і в подальшому.

Відповідно до своїх повноважень НКРЕКП встановила для ВАТ "Кіровоградгаз" тариф на розподіл природного газу на 2021 рік в розмірі 1,92 грн за 1 куб.м замовленої потужності (постанова від 16.12.2020 №2453). При визначенні тарифу прогнозована ціна природного газу на ВТВ складала 7,0 тис. грн за 1000 куб.м з ПДВ.

Так, за 2021 року фактична вартість щодобових небалансів ВАТ "Кіровоградгаз" склала 355 093 тис.грн без ПДВ (обсяг газу - 26 187,846 тис.куб.м, в т.ч понаднормовані втрати 5 648 864 тис.куб.м, які не передбачені в структурі тарифу).

У структурі тарифу складова вартості газу на ВТВ та власні потреби складає - 495,9 за 1000 куб.м (без ПДВ). Розрахункова вартість газу скоригована на фактичні обсяги за 2021 рік становить - 132 139,5 тис. грн без ПДВ.

Таким чином, дефіцит, який не покриває фактичні обґрунтовані витрати товариства за 2021 рік становить - 22 953,5 тис. грн.

Разом з тим, суд приймає до уваги, що відповідачем погашено виставлені позивачем рахунки на оплату вартості перевищення замовленої (договірної) потужності.

Крім того, суд також враховує, що в матеріалах справи відсутні, а позивачем не надано суду доказів понесення ним збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором або погіршення матеріального стану товариства саме у зв`язку з порушенням відповідачем умов договору.

Також, суд приймає до уваги, що пеня є лише санкціями за невиконання грошового зобов`язання, а не основним боргом, а тому будувати на цих платежах свої доходи та видатки позивач не може.

При цьому, окрім пені позивачем нараховано також проценти річних та інфляційні, які в певній мірі компенсують знецінення несплачених коштів відповідачем.

Тому, при зменшенні розміру пені позивач не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому стані.

Наведені вище обставини надають підстави для зменшення розміру пені.

Поряд з цим, суд також вважає за необхідне відзначити, що зменшення судом розміру неустойки, враховуючи положення ст. 219 Господарського кодексу України, яка регулює межі господарсько-правової відповідальності, порядок і умови зменшення розміру та звільнення від відповідальності, свідчить про те, що зменшення судом розміру стягуваної пені є проявом обмеження відповідальності боржника, та жодним чином не є звільненням його від відповідальності.

З урахуванням викладеного у сукупності, суд, враховуючи дискреційність наданих йому повноважень щодо зменшення розміру штрафних санкцій, виходячи з необхідності дотримання балансу інтересів обох сторін, вважає справедливим, доцільним, обґрунтованим, таким, що цілком відповідає принципу верховенства права висновок щодо необхідності зменшення розміру пені на 50%, тобто до 2 996 854,51 грн та 37 773,26 грн.

На думку суду, стягнення з відповідача таких сум пені компенсує негативні наслідки, пов`язані з порушенням відповідачем строків сплати боргу, стягнення ж з відповідача пені у повному обсязі не є співмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов`язання. Суд враховує, що чинним законодавством не врегульований граничний розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно з приписами ст. 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Отже, з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 794 341,10 грн, що відповідає пропорції розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 74, 76, 77, 126, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" (вул. Арсенія Тарковського, 67, м. Кропивницький, 25006, ідентифікаційний код 03365222) на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (Кловський узвіз, 9/1, м. Київ, 01021, ідентифікаційний код 30019801) 50 540 208,66 грн заборгованості за обсяги добових небалансів, 2 996 854,51 грн пені, 2 200 562,94 грн - три проценти річних, 4 812 966,60 грн інфляційних втрат, а також 37 773,26 грн пені, 6 659,87 грн - три проценти річних та 3 019,30 грн інфляційних втрат за порушення строків оплати вартості перевищення замовленої (договірної) потужності та 794 341,10 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити Акціонерному товариству "Укртрансгаз" (Кловський узвіз, 9/1, м. Київ, 01021) та Відкритому акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації "Кіровоградгаз" (вул. Арсенія Тарковського, 67, м. Кропивницький, 25006).

Повне рішення складено 30.12.2021.

Суддя М.С. Глушков