Рішення № 102340557, 14.12.2021, Господарський суд м. Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К. І., при секретарі судового засідання Івашіній Н. В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Іоніті"

до Приватного підприємства "Автоентерпрайз"

про стягнення 201 600,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Гордієнко Н. П.

від відповідача: Мазепа Д. Г.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Іоніті" (далі - ТОВ "Іоніті", позивач) з позовом до Приватного підприємства "Автоентерпрайз" (далі - ПП "Автоентерпрайз", відповідач) про стягнення штрафу у сумі 201 600,00 грн.

Позов обґрунтований тим, що відповідачем, як стороною договору про надання послуг з розміщення обладнання від 16.12.2019, було допущене порушення його зобов`язання, а саме - здійснено відключення обладнання позивача без його згоди, що підтверджується постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2021 у справі № 910/18810/20. Оскільки вказане порушення зобов`язання відповідачем не усунуте, то позивачем нарахований ПП "Автоентерпрайз" штраф у сумі 201600,00 грн. за період - з 14.11.2020 по 05.03.2021, який просить стягнути у судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2021 за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження із викликом (повідомленням) сторін, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

У строк, передбачений законом, відповідач надав суду відзив, у якому позов не визнав, заперечив факт підписання директором ПП "Автоентерпрайз" Пальшиним Ю. І. наявного у матеріалах справи дублікату договору про надання послуг з розміщення обладнання від 16.12.2019. Також вказав, що позивач самостійно здійснив відключення зарядних станцій, на яких розміщувалось обладнання, що і призвело до припинення їх роботи.

У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав та обґрунтував, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, зазначених у відзиві, просив відмовити у задоволенні позову. Також під час розгляду справи по суті подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке суд ухвалою від 11.11.2021, занесеною до протоколу судового засідання, залишив без розгляду на підставі ч. 2 ст. 207 ГПК України, як таке, що було подане з пропуском визначеного законом процесуального строку для його подання.

Суд, розглянувши заяви учасників справи по суті спору, заслухавши пояснення їх представників у судовому засіданні та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 16.12.2019 між ТОВ "Іоніті" (замовник) та ПП "Автоентерпрайз" (виконавець) був укладений договір про надання послуг з розміщення обладнання (далі - договір). Відповідно до умов цього договору виконавець зобов`язується надавати замовнику послуги з розміщення зарядних пристроїв постійного та/або змінного струму для заряджання електромобілів, за адресами та на умовах, визначених в окремих актах приймання-передачі до цього договору, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити такі послуги (п. 1.1). Місце розміщення обладнання визначається сторонами в акті приймання-передачі. Місцем виконання цього договору є місце розміщення обладнання (п. 1.2 договору).

Обладнання замовника належить йому на праві власності або користування. Замовник має право здійснювати управління обладнанням (пункт 1.3 договору).

Відповідно до п. 2.1.6, 2.1.7, 2.11 договору на виконавця покладене зобов`язання, зокрема, забезпечити підключення обладнання до електричної мережі та його безперебійне електричне живлення, у будь-яких без виключень випадках отримувати письмовий дозвіл замовника на відключення обладнання від електричної мережі.

За надані за договором послуги замовник щомісячно виплачує виконавцеві винагороду у розмірі 1 320,00 грн. (п. 3.1 договору). Винагорода виконавцю та компенсація вартості витрат фактично використаної електричної енергії, спожитої внаслідок роботи обладнання здійснюється шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця, виключно після виставлення виконавцем відповідних рахунків (п.3.2 договору).

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2020 року включно, з подальшою його пролонгацією (п. 6.1, 6.2).

Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що 16.12.2019 на виконання умов договору між ТОВ "Іоніті" та ПП "Автоентерпрайз" був підписаний акт приймання-передачі, за умовами якого замовник розмістив, а виконавець надав місце для розміщення наступного обладнання:

- зарядний пристрій постійного струму для заряджання електромобілів (АС): "Ринок Столичний", місце розміщення - м. Київ, вул. Кільцева дорога, 101 А;

- зарядний пристрій змінного струму для заряджання електромобілів (АС): "Ринок Столичний", місце розміщення - м. Київ, вул. Кільцева дорога, 101 А;

- зарядний пристрій постійного струму для заряджання електромобілів (DC): "Ринок Столичний", місце розміщення - м. Київ, вул. Кільцева дорога, 101 А.

Також із матеріалів справи вбачається, що в подальшому - 29.08.2020 представниками ТОВ "Іоніті" за участю директора ТОВ "Іоніті" Гулея С. В. та монтажника електричного устаткування Панчелюги О. С. було здійснене обстеження обладнання за адресою: м. Київ, Кільцева дорога, 101 А, за результатами якого встановлена неможливість використання обладнання (зарядних пристроїв для заряджання електромобілів) у зв`язку з його відключенням, про що представниками позивач був складений відповідний акт обстеження від 29.08.2020.

У зв`язку із виявленим фактом неможливості використання обладнання, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Кільцева дорога, 101А, внаслідок його відключення без згоди позивача, ТОВ "Іоніті" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з ПП "Автоентерпрайз" штрафу в сумі 138 600,00 грн., нарахованого на підставі п. 5.4 договору за період з 29.08.2020 по 13.11.2020.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2021 у справі № 910/18810/20, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 09.12.2021, позов ТОВ "Іоніті" про стягнення штрафу було задоволено, стягнуто з ПП "Автоентерпрайз" штраф у сумі 138000,00 грн. та 2102,00 грн. судового збору за подачу позовної заяви.

Отже, рішеннями господарських судів, що набрали законної сили був встановлений факт порушення відповідачем умов договору щодо забезпечення електричним живленням обладнання позивача, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Кільцева дорога, 101, у період з 29.08.2020 по 13.11.2020.

При цьому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, який підтримано судом касаційної інстанції, що у період з 29.08.2020 по 13.11.2020 існувала неможливість використання позивачем обладнання, що є предметом договору від 16.12.2019, разом з тим, згідно з пунктами 2.1.4, 2.1.5 договору без письмової згоди позивача на місці для розміщення його обладнання не може бути встановлене обладнання інших осіб, у тому числі відповідача.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, суд приймає до уваги ту обставину, що у справі № 910/18810/20 вже був встановлений факт порушення відповідачем умов договору про надання послуг з розміщення обладнання від 16.12.2019 та підтверджено правомірність нарахування позивачем штрафу за таке порушення, що має преюдиціальне значення і не потребує повторного доказування у даній справі.

У той же час, матеріали даної справи свідчать, що порушення договору, встановлене у справі № 910/18810/20, відповідачем не було усунуте, зокрема, на час розгляду справи використання позивачем обладнання після його відключення (29.08.2020) не відновлено.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просить стягнути з ПП "Автоентерпрайз" штраф за наступний період - з 14.11.2020 по 05.03.2021 (тобто по дату складення акту від 05.03.2021 про відсутність підключення обладнання, оцінка якому вже була надана судами під час розгляду справи № 910/18810/20).

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Згідно зі ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Водночас, з п. 5.4 договору вбачається, що у випадку будь-якого порушення виконавцем умов даного договору, що призвело до неможливості використання замовником для ведення своєї господарської діяльності обладнання або окремих зарядних пристроїв для заряджання електромобілів, визначених в акті (актах) приймання-передачі до цього договору, за кожен день, впродовж якого існувала така неможливість використання, виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі, що вираховується за встановленою вказаним пунктом договору формулою: P=DC*1500+AC*150, в якій, якщо інше не передбачено договором, елементи мають наступне значення: Р - сума штрафу у гривнях, що підлягає сплаті за день надання послуг, впродовж якого існувала неможливість використання обладнання або окремих одиниць обладнання; DC - кількість одиниць обладнання, а саме зарядних пристроїв постійного струму, які було неможливо використовувати в день, за який розраховується сума штрафу; AC - кількість одиниць обладнання, а саме зарядних пристроїв змінного струму, які було неможливо використовувати в день, за який розраховується сума штрафу.

Перевіривши розрахунок заявленої позивачем суми штрафної санкції відповідно до формули, наведеної у п. 5.4 договору, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача штраф у сумі 201600,00 грн. за період з 14.11.2020 по 05.03.2021.

Таким чином, зважаючи на допущене відповідачем порушення зобов`язання та враховуючи умови договору, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про сплату штрафу за період з 14.11.2020 по 05.03.2021, є правомірними.

Щодо тверджень відповідача про непідписання дубліката договору директором ПП "Автоентерпрайз" Пальшиним Ю. І., то суд зазначає, що вони також були предметом дослідження суду під час розгляду справи № 910/18810/20 за зустрічним позовом ПП "Автоентерпрайз" до ТОВ "Іоніті" про визнання недійсним договору (його дублікату), за результатами розгляду якого рішенням Господарського суду міста Києва від 20.07.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2021 та постановою Верховного Суду від 09.12.2021, у зустрічному позові ПП "Автоентерпрайз" про визнання недійсним договору (дублікату) було відмовлено з підстав його необґрунтованості та недоведеності.

Посилання відповідача на розміщені 04.05.2020 та 06.05.2020 повідомлення позивача в соціальній мережі Facebook та на сайті "Іоніті", які на думку ПП "Автоентерпрайз", свідчить про самостійне відключення зарядних станцій з обладнанням позивача, суд відхиляє та зазначає, що період розміщення вказаних повідомлень не стосується періоду заявленого штрафу та в цих повідомленнях відсутні будь-які відомості про місцерозташування обладнання та вказівка на договір про надання послуг з розміщення обладнання від 16.12.2019.

Отже, на підставі викладеного суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі задоволення позову витрати по сплаті судового збору позивача та витрати відповідача на правничу допомогу, заявлені у відзиві, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73-79, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Іоніті" до Приватного підприємства "Автоентерпрайз" про стягнення 201 600,00 грн. задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Автоентерпрайз" (61054, м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 271 А, офіс 2; код ЄДРПОУ 40119580) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Іоніті" (01133, м. Київ, вул. Євгенія Коновальця, буд. 36 Д, офіс 6; код ЄДРПОУ 42153109) штраф у сумі 201 600 (двісті одна тисяча шістсот) грн. 00 коп., судовий збір за подачу позову у сумі 3 024 (три тисячі двадцять чотири) грн. 00 коп.

Рішення ухвалене в нарадчій кімнаті, його вступна та резолютивна частини проголошені в судовому засіданні 14 грудня 2021 року.

Повний текст рішення складений 28 грудня 2021 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К. І.