Рішення № 102340545, 28.12.2021, Господарський суд м. Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська АЕС" до товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Укрбудмонтаж" про стягнення 4 030,32 грн,

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У жовтні 2021 року державне спеціалізоване підприємство "Чорнобильська АЕС" (далі - Підприємство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Укрбудмонтаж" (далі - Товариство) 4 030,32 грн, з яких: 3 489,10 грн - основний борг, 231,84 грн - пеня, 226,88 грн - інфляційні втрати, 82,50 грн - три проценти річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за укладеним між сторонами договором від 27 січня 2020 року № П-08/20 про надання послуг індивідуального дозиметричного контролю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28 жовтня 2021 року зазначену позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/17150/21 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику/повідомлення представників сторін (без проведення судового засідання).

Крім того, цією ухвалою відповідачу було визначено строк для подання відзиву на позов.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі, судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За змістом статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

В силу положень статті 10 наведеного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відповідач 5 листопада 2021 року отримав копію ухвали суду від 28 жовтня 2021 року про відкриття провадження у справі № 910/17150/21, яка була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: 03194, місто Київ, бульвар Кольцова, будинок 14Д, офіс 610.

Вказане підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105481436610.

Проте Товариство своїм правом на подання відзиву на позовну заяву в установлений строк не скористалось, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направило.

29 листопада 2021 року від позивача надійшло повідомлення від 23 листопада 2021 року щодо незмінності ціни позову.

Положеннями частини 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Беручи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність достатньої кількості документів для її розгляду по суті, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

27 січня 2020 року між Товариством та Підприємством укладено договір № П-08/20 про надання послуг індивідуального дозиметричного контролю, за умовами якого останнє зобов`язалося надати замовнику послуги індивідуального дозиметричного контролю його персоналу, а відповідач, у свою чергу, - прийняти та оплатити такі послуги.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 цього договору вартість послуг індивідуального дозиметричного контролю для 1 людини за кожне оброблення даних ІДК становить 348,91 грн з ПДВ. Фактична вартість наданих послуг у звітному місяці та за цим правочином у цілому визначається виходячи з фактично наданого обсягу послуг, а саме: із фактичної кількості персоналу замовника, якому було проведено індивідуальний дозиметричний контроль, та їх вартості.

Згідно з пунктами 4.1. - 4.3 даної угоди розрахунки між сторонами здійснюються на умові попередньої оплати з остаточним розрахунком за фактом надання послуги на підставі акту наданих послуг. Попередня оплата на наступний календарний місяць здійснюється до 25 числа поточного місяця, а за перший місяць після укладання цього договору - до початку надання послуг у цьому місяці, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця в розмірі, який складає 100% від вартості запланованого обсягу послуги, з урахуванням сплаченої суми відповідно до пункту 4.5 цього правочину. Остаточні розрахунки за звітний місяць здійснюються протягом 10 календарних днів з дати узгодження сторонами акту наданих послуг.

Пунктом 4.5 договору передбачено, що вартість мінімального обсягу послуг, який замовник гарантовано викупив за цим правочином, складає 1 500,00 грн з ПДВ. До укладання цього договору замовник перерахував зазначену суму на розрахунковий рахунок виконавця. У подальшому ці кошти враховуються при розрахунках як попередня оплата. Залишок сплаченої та невикористаної суми на кінець дії цього договору замовнику не повертається.

За пунктами 5.6, 5.7 цієї угоди акти наданих послуг за звітний місяць складаються виконавцем на фактично наданий обсяг послуг та передаються замовнику протягом 5 робочих днів місяця, наступного за звітним. Замовник протягом 5 робочих днів з дня отримання акту наданих послуг повертає виконавцю підписаний акт або мотивовану відмову. У разі ненадання в зазначений термін замовнику підписаного акту або мотивованої відмови, акт вважається погодженим замовником.

За пунктом 10.1 даного правочину цей договір набирає чинності з дати його підписання останньою стороною і діє до 31 грудня 2020 року, а в частині фінансових зобов`язань - до повного їх виконання сторонами. Згідно з частиною 3 статті 631 Цивільного кодексу України сторони встановили, що зобов`язання за цим договором поширюються на їх взаємовідносини, включаючи фактично надані послуги, які виникли до його укладання, а саме: з 1 січня 2020 року. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, останній вважається продовженим на черговий однорічний строк.

18 грудня 2020 року між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду № 1 до договору, якою, зокрема, погодили вартість послуг індивідуального дозиметричного контролю для 1 людини за кожне оброблення даних ІДК з 1 січня 2021 року, що становить 375,00 грн з ПДВ, а також продовжили строк дії цього правочину до 31 грудня 2021 року.

Звертаючись до суду з даним позовом, Підприємство вказувало, що Товариство не сплатило в установлених договором порядку і строки вартість наданих позивачем послуг за договором, у зв`язку з чим за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 3 489,10 грн.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

За умовами частини 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Доданими позивачем до матеріалів справи актами наданих послуг: від 31 січня 2020 року № 1 , від 30 листопада 2020 року № 7, від 31 грудня 2020 року № 8, - підтверджується надання позивачем послуг Товариству на загальну суму 5 233,66 грн, з яких останнім було оплачено на умовах попередньої оплати лише 1 500,00 грн.

Доказів оплати решти наданих позивачем за даним договором послуг сторонами суду не надано.

Відтак суд вважає обґрунтованими доводи Підприємства про наявність підстав для стягнення з Товариства заборгованості за вказаним договором у розмірі 3 489,10 грн, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення зазначеної суми підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача 231,84 грн пені, 226,88 грн інфляційних втрат та 82,50 грн трьох процентів річних, нарахованих на суму основного боргу у зв`язку з неналежним виконанням останнім своїх зобов`язань за договором.

Відповідно до пункту 7.2 даної угоди в разі несвоєчасної оплати наданих послуг відповідно до пункту 4.3 цього договору замовник сплачує виконавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані позивачем розрахунки сум пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат, суд встановив їх правильність, арифметичну вірність та відповідність нормам закону й умовам укладеного сторонами договору, тож вимоги Підприємства про стягнення з відповідача: 231,84 грн пені, 226,88 грн інфляційних втрат та 82,50 грн трьох процентів річних - є обґрунтованими, а відтак також підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).

Враховуючи встановлені вище обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Укрбудмонтаж" (03194, місто Київ, бульвар Кольцова, будинок 14Д, офіс 610; ідентифікаційний код 34482827) на користь державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська АЕС" (07100, Київська область, місто Славутич, вулиця 77-ї Гвардійської дивізії, будинок 7/1; ідентифікаційний код 14310862) 3 489 (три тисячі чотириста вісімдесят дев`ять) грн 10 коп. заборгованості, 231 (двісті тридцять одну) грн 84 коп. пені, 226 (двісті двадцять шість) грн 88 коп. інфляційних втрат, 82 (вісімдесят дві) грн 50 коп. трьох процентів річних та 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Господарського суду міста Києва протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 28 грудня 2021 року.

Суддя Є.В. Павленко