Рішення № 102340412, 30.12.2021, Господарський суд м. Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

Господарський суд міста Києва в складі судді Коткова О.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу № 910/15390/21

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування"

до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа Гарант»

про стягнення грошових коштів

Без виклику учасників судового процесу.

СУТЬ СПОРУ:

20 вересня 2021 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" (позивач) надійшла позовна заява № 6981/07-3.20.3818 від 16.09.2021 року до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" (відповідач) про стягнення 49 028,84 грн., з них: страхового відшкодування - 43 389,08 грн. (сорок три тисячі триста вісімдесят дев`ять гривень 08 копійок), пені - 3718,57 грн. (три тисячі сімсот вісімнадцять гривень 57 копійок), 3% річних - 728,73 грн. (сімсот двадцять вісім гривень 73 копійки) та інфляційного збільшення - 1192,46 грн. (одна тисяча сто дев`яносто дві гривні 46 копійок).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів програма "VIP" № 777.20.2557291 від 22.09.2020 року, внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, позивачем виплачено відшкодування власнику пошкодженого застрахованого ним автомобіля марки "MERCEDES-BENZ GLE 300d 4 Matic", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , тому, відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України позивач отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки "MERCEDES-BENZ R350", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , водій якого визнанний винним у скоєнні ДТП, застрахована відповідачем, позивач просить суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2021 року у справі № 910/15390/21 позовну заяву № 6918/07-3.20.3818 від 16.09.2021 року Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" про стягнення грошових коштів залишено без руху, надано Товариству з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення даної ухвали.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105478556396 ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.09.2021 року у справі № 910/15390/21 вручено уповноваженому представнику позивача - 19.10.2021 року.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 4 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Тобто, строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви до 25.10.2021 року (включно).

25.10.2021 року через відділ діловодства суду від Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" надійшла заява № 7850/07-3.20.3818 від 20.10.2021 року "Про усунення недоліків".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи № 910/15390/21 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0105481371798 ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.10.2021 року у справі № 910/15390/21 вручено уповноваженому представнику відповідача - 01.11.2021 року.

Тобто, строк для надання відзиву на позовну заяву до 16.11.2021 року (включно).

18.11.2021 року через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 03/4643 від 16.11.2021 року (направлений відправленням "Укрпошта Експрес" 16.11.2021 року за штриховим кодовим ідентифікатором 0210008995057, що підтверджується датою оформлення на конверті), в якому відповідач проти позовних вимог заперечив, мотивуючи це тим, що рахунок СТО не є належним та допустимим доказом щодо вартості ремонту автомобіля, а тому відповідач звернувся до експерта. Відповідно до висновку автотоварознавчого дослідження № ЦВ/20/8156/1120 від 09.07.2021 року, виконаного оцінювачем ТОВ «Партнер-Консалт» С.О. Скребцовим, вартість матеріального збитку, завданого власнику "MERCEDES-BENZ GLE 300d 4 Matic", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 внаслідок ДТП становить 30 949,25 грн. Вказаний розмір страхового відшкодування був сплачений відповідачем 21.07.2021 року, відтак підстави для задоволення позову відсутні.

19.11.2021 року через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив № 8830/07-3.20.3818 від 22.11.2021 року, в якій позивач проти доводів відповідача заперечив, посилаючись на те, що викладені у відзиві на позовну заяву доводи не спростовують пояснення позивача та не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

02.11.2021 року через відділ діловодства суду від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла інформація про страхове покриття № 9-02/39673 від 02.11.2021 року.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.09.2020 року між Товариством з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" (надалі - позивач, страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів програма "VIP" № 777.20.2557291, предметом якого є майнові інтереси страхувальника пов`язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням транспортним засобом "MERCEDES-BENZ GLE 300d 4 Matic", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Відповідний страховий випадок настав 23.11.2020 року по вул. Почайнинська, 26 у м. Києві за участю застрахованого позивачем автомобіля "MERCEDES-BENZ GLE 300d 4 Matic", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля "MERCEDES-BENZ R350", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 .

Водій ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом "MERCEDES-BENZ R350", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом "MERCEDES-BENZ GLE 300d 4 Matic", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Згідно рахунку-фактури № 0000012684 від 27.11.2020 року та акту виконаних робіт від 12.02.2021 року ПАТ «Українська автомобільна корпорація», філія «Автомобільний центр Київ» ПАТ «Українська автомобільна корпорація» вартість відновлювального ремонту транспортного засобу "MERCEDES-BENZ GLE 300d 4 Matic", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 74 338,33 грн.

За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 74 338,33 грн., що підтверджується платіжним дорученням № ЦО06581 від 04.12.2020 року (копія міститься у матеріалах справи). Вказаний розмір страхового відшкодування підтверджується наявним в матеріалах справи страховим актом № 3.20.3818-1 від 04.12.2020 року.

За розрахунками позивача, сума страхового відшкодування, яка підлягає стягненню з відповідача на його користь становить 43 389,08 грн., з розрахунку: 74 338,33 грн. (сума виплаченого позивачем страхового відшкодування) - 0,00 грн. (франшиза) - 30 949,25 грн. (частково сплачена відповідачем сума страхового відшкодування).

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення з відповідача на його користь страхового відшкодування в розмірі 43 389,08 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь пеню у розмірі 3718,57 грн., 3% річних у розмірі 728,73 грн. та інфляційного збільшення у розмірі 1192,46 грн. за порушення виконання зобов`язання по виплаті страхового відшкодування.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Пунктом 1 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Нормами ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до постанови Подільського районного суду м. Києва від 29.01.2021 року у справі № 758/13824/20 (належним чином засвідчена копія постанови міститься в матеріалах справи) дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_3 вимог п. 13.1 Правил дорожнього руху України. ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

У разі виплати страховою компанією страхового відшкодування до неї у межах фактичних витрат від потерпілої особи переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки. В таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика (суброгація). Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора, а саме потерпілій (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за заподіяння шкоди.

Таким чином, за суброгацією відбувається лише зміна осіб у вже наявному зобов`язанні (зміна активного суб`єкта) зі збереженням самого зобов`язання. Це означає, що одна особа набуває прав і обов`язків іншої особи у конкретних правовідносинах. У процесуальному відношенні страхувальник передає свої права страховику на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав.

Отже, суброгація допускається тільки у договорах майнового страхування і правовою підставою її застосування є стаття 993 ЦК та стаття 27 Закону України "Про страхування".

Судом встановлено, що відносини між Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант", як страховиком та власником автомобіля "MERCEDES-BENZ R350", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , як страхувальником врегульовані полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР/183946067.

Таким чином, до спірних правовідносин є обґрунтованим застосування ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування".

У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до позивача перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації ОСОБА_3 транспортного засобу "MERCEDES-BENZ R350", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Страхувальник має право вибору страховика для укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (ст. 14 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

З урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТ СБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування (п. 21.1. ст. 21 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

У відповідності до ст. 5 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно частини 2 підпункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у зв`язку з укладенням відповідачем з власником автомобіля "MERCEDES-BENZ R350", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 полісу страхування цивільно-правової відповідальності № ЕР/183946067, відповідач прийняв на себе обов`язок відшкодовувати завдану шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу "MERCEDES-BENZ R350", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

З метою отримання страхового відшкодування позивач звернувся до відповідача із заявою № 83/07-3.20.3818 від 08.01.2021 року про виплату страхового відшкодування у розмірі 74 338,33 грн., виплаченого позивачем за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 23.11.2020 року.

У відповідності до відомостей з офіційного веб-сайту Державного підприємства "Укрпошта" за поштовим ідентифікатором № 0500355030353 вбачається, що заяву № 83/07-3.20.3818 від 08.01.2021 року було вручено уповноваженому представнику ТДВ СК "Альфа-Гарант" - 25.01.2021 року.

Відповідно до статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Згідно зі статтею 252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

За приписами частини 1 статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 254 ЦК України).

З огляду на приписи п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» граничний строк на виплату суми страхового відшкодування за приписами пункту 36.2 статті 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" сплинув 26.04.2021 року (25.04.2021 року перепадає на вихідний день - на неділю).

Однак, як встановлено судом, у межах встановленого строку (90 днів) відповідач позивачу страхове відшкодування не сплатив.

При цьому з матеріалів справи вбачається, що 21.07.2021 року відповідач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 30 949,25 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 18706 від 21.07.2021 року.

Відповідач, заперечуючи проти позову зазначає, що Заперечуючи проти позову, Відповідач зазначає, що відповідно до висновку автотоварознавчого дослідження № ЦВ/20/8156/1120 від 09.07.2021 року, виконаного оцінювачем ТОВ «Партнер-Консалт» С.О. Скребцовим, вартість матеріального збитку, завданого власнику "MERCEDES-BENZ GLE 300d 4 Matic", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 внаслідок ДТП становить 30 949,25 грн. Страхове відшкодування у вказаному розмірі було сплачене відповідачем 21.07.2021 року. Крім того відповідач вказав, що рахунок СТО не є належним та допустимим доказом щодо вартості ремонту автомобіля.

Законом України «Про оцінку майна та майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та Методикою регулюються процедури проведення оцінки КТЗ та його технічного огляду. Вказані нормативно-правові акти визначають імперативний обов`язок оцінювача/експерта перед складанням будь-яких звітів та експертиз безпосередньо оглянути КТЗ та встановити всі його характерні особливості.

Згідно з п. 5.1 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, технічний огляд КТЗ оцінювачем (експертом) являє собою початковий етап дослідження, який дає змогу органолептичними методами визначити ідентифікаційні дані КТЗ; його комплектність; укомплектованість; технічний стан, обсяг і характер пошкоджень; пробіг за одометром, інші показники на момент технічного огляду, необхідні для оцінки майна. Визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом (оцінювачем), який складає висновок чи звіт (акт), можливе тільки за рішенням органу (посадової особи), який здійснює судове чи досудове слідство, у разі надання ними даних, необхідних для оцінки.

Після закінчення зовнішнього технічного огляду провадиться перевірка роботи двигуна та інших складників, а для спеціалізованих (спеціальних) КТЗ - працездатність спеціального обладнання.

У разі можливості проведення ходових випробувань (під час руху КТЗ) перевіряється робота складників КТЗ з метою встановлення їх технічного стану.

Після закінчення дослідження КТЗ оцінювач (експерт) у разі потреби ознайомлює заінтересованих осіб, залучених до технічного огляду КТЗ, з його результатами.

Суд зазначає, що особистий огляд пошкодженого транспортного засобу "MERCEDES-BENZ GLE 300d 4 Matic", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 представниками відповідача й експертом не проводився, за відсутності необхідних даних для проведення дослідження, зокрема, детальних, цифрових фото пошкоджень, а визначені Методикою етапи технічного огляду відповідачем не виконувалися.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що висновок автотоварознавчого дослідження № ЦВ/20/8156/1120 від 09.07.2021 року, виконаний оцінювачем ТОВ «Партнер-Консалт» С.О. Скребцовим, складений з порушенням положень Методики, а його результати не відображають реальної вартості матеріального збитку, у зв`язку з чим вказаний доказ, поданий відповідачем, є менш вірогідним доказом, ніж ті, які надані позивачем.

При визначенні розміру заподіяної шкоди у даному випадку суд виходить із вартості відновлювального ремонту застрахованого автомобіля "MERCEDES-BENZ GLE 300d 4 Matic", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , згідно із сумою, яка вказана у рахунку-фактурі № 0000012684 від 27.11.2020 року та акті виконаних робіт від 12.02.2021 року ПАТ «Українська автомобільна корпорація», філія «Автомобільний центр Київ» ПАТ «Українська автомобільна корпорація».

Так, у постанові Верховного Суду від 25.07.2018 року у справі № 922/4013/17 зроблено висновок, що звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається можлива, але не кінцева сума, що витрачена на відновлення транспортного засобу. Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є саме платіжне доручення, яким оплачена виставлена станцією технічного обслуговування сума вартості відновлювального ремонту транспортного засобу.

Згідно з п. 1.6 Методики відновлювальний ремонт - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності колісних транспортних засобів чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів, а відповідно до п. 2.3 Методики вартість відновлювального ремонту дорожнього транспортного засобу - це грошові витрати, необхідні для відновлення пошкодженого, розукомплектованого колісного транспортного засобу.

Відповідно до ст. 1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суд, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинен виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Отже, рахунок-фактура № 0000012684 від 27.11.2020 року, акт виконаних робіт від 12.02.2021 року ПАТ «Українська автомобільна корпорація», філія «Автомобільний центр Київ» ПАТ «Українська автомобільна корпорація» та платіжне доручення № ЦО06581 від 04.12.2020 року визнаються судом достатніми доказами фактично здійснених позивачем витрат з виплати страхового відшкодування, які виникли внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.03.2018 року у справі №911/482/17.

Водночас суд зазначає, що проведення оцінки завданої шкоди суб`єктом оціночної діяльності є необхідним у випадку наявності підстав для вирахування коефіцієнту фізичного зносу у випадках і порядку, передбаченому Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом №142/5/2092 від 24.11.2003 року Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 року за №1074/8395.

Відповідно до п. 7.38 вказаної Методики значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників колісних транспортних засобів, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових колісних транспортних засобів виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових колісних транспортних засобів.

Згідно з п. 1.6 вищевказаної Методики строк експлуатації - це період часу від дати виготовлення колісного транспортного засобу до дати його оцінки.

Зі свідоцтва про реєстрацію пошкодженого автомобіля "MERCEDES-BENZ GLE 300d 4 Matic", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 вбачається, що рік випуску автомобіля - 2019, а отже, станом на дату дорожньо-транспортної пригоди (23.11.2020 року) строк експлуатації означеного автомобіля не перевищував семи років.

Враховуючи викладене, зважаючи на положення ст. 993 Цивільного кодексу України, ст. 12, 22, 27 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача про те, що стягненню з відповідача підлягає сума страхового відшкодування за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації ОСОБА_3 транспортного засобу "MERCEDES-BENZ R350", державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , в розмірі 43 389,08 грн., з розрахунку: 74 338,33 грн. (сума виплаченого позивачем страхового відшкодування) - 0,00 грн. (франшиза) - 30 949,25 грн. (частково сплачена відповідачем сума страхового відшкодування).

Позивач також просить стягнути з відповідача на його користь пеню у розмірі 3718,57 грн., 3% річних у розмірі 728,73 грн. та інфляційного збільшення у розмірі 1192,46 грн. за порушення виконання зобов`язання по виплаті страхового відшкодування.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із положень ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

За змістом ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 36.5 ст. 36 вказаного Закону за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

При цьому, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Судом встановлено, що відповідач мав здійснити страхове відшкодування у строк до 26.04.2021 року. Отже, починаючи з 27.04.2021 року відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання.

Водночас, в п. 1.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" визначено, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

При перевірці розрахунку пені, судом встановлено, що загальна сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, з урахуванням здійсненої 21.07.2021 року часткової оплати страхового відшкодування, за розрахунком суду, становить 3688,02 грн., в іншій частині позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 30,55 грн. позивачу належить відмовити.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитору зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом статей 524 та 533 Цивільного кодексу України грошовим є зобов`язання, яке виражається в грошових одиницях України (або грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов`язання зі сплати коштів.

Статтею 979 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі настання страхового випадку страховик зобов`язаний виплатити страхувальнику грошову суму (страхову виплату).

Таким чином, правовідношення, в якому страховик у разі настання страхового випадку зобов`язаний здійснити страхову виплату, є грошовим зобов`язанням. А правовідношення з відшкодування шкоди в порядку суброгації, які склалися між сторонами у справі, що розглядається, також є грошовим зобов`язанням.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають із підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Таким чином, грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки із договірних відносин, а й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема і факту завдання майнової шкоди іншій особі.

Отже, зважаючи на таку юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов`язань, на них поширюється дія положень частини 2 статі 625 Цивільного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 01.06.2016 року у справі № 910/22034/15.

Як вже було встановлено судом вище, відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання з 27.04.2021 року.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, судом встановлено, що загальна сума 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, за розрахунком суду, становить 722,62 грн., в іншій частині позовних вимог щодо стягнення 3% річних в сумі 6,11 грн. позивачу належить відмовити.

В частині нарахування інфляційних втрат судом враховується правовий висновок, викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 20.11.2020 року у справі № 910/13071/19. Зокрема, сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Оскільки прострочення виконання зобов`язання виникло з 27.04.2021 року, правомірним є нарахування інфляційного збільшення з травня 2021 року.

Здійснивши розрахунок інфляційного збільшення, суд встановив, що сума інфляційного збільшення, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, за розрахунком суду, становить 1117,01 грн., в іншій частині позовних вимог щодо стягнення інфляційного збільшення в сумі 75,45 грн. позивачу належить відмовити.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 48 916,73 грн., з них: страхового відшкодування - 43 389,08 грн. (сорок три тисячі триста вісімдесят дев`ять гривень 08 копійок), пені - 3688,02 грн. (три тисячі шістсот вісімдесят вісім гривень 02 копійки), 3% річних - 722,62 грн. (сімсот двадцять дві гривні 62 копійки) та інфляційного збільшення - 1117,01 грн. (одна тисяча сто сімнадцять гривень 01 копійка).

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 2264,81 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України на відповідача.

Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" (ідентифікаційний код 32382598, адреса: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" (ідентифікаційний код 36086124, адреса: 01004, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 15/2) грошові кошти: страхового відшкодування - 43 389,08 грн. (сорок три тисячі триста вісімдесят дев`ять гривень 08 копійок), пені - 3688,02 грн. (три тисячі шістсот вісімдесят вісім гривень 02 копійки), 3% річних - 722,62 грн. (сімсот двадцять дві гривні 62 копійки), інфляційного збільшення - 1117,01 грн. (одна тисяча сто сімнадцять гривень 01 копійка) та судовий збір - 2264,81 грн. (дві тисячі двісті шістдесят чотири гривні 81 копійка).

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 30.12.2021р.