Рішення № 102340374, 30.12.2021, Господарський суд м. Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

Господарський суд міста Києва в складі: головуючого судді Г.П. Бондаренко-Легких, розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін справу №910/12513/21

За позовом Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області (81029, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Лазаренка прикордонника, буд. 1; ідентифікаційний код: 25576385)

До Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5; ідентифікаційний код: 40075815)

Про стягнення 17 641, 64 грн

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - відповідач) про стягнення 17641,64 грн заборгованості за договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.01.2010 між позивачем та відповідачем був укладений договір № 271 на постійне та обов`язкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами об`єктів та окремих територій (далі - Договір).

Позивач стверджує, що він передбачені Договором обов`язки виконував належним чином, проте відповідач в порушення умов Договору в період з 01.01.2015 по 31.12.2020 не здійснював оплату за надані послуги. З приводу чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 17 559, 48 грн.

У зв`язку з викладеним позивач просить стягнути з відповідача 17 641, 64 грн, з яких сума основного боргу становить 17 592, 48 грн та 3% річних в розмірі 49, 16 грн. Також позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати.

12.08.2021 ухвалою Господарського суду міста Києва позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дня вручення цієї ухвали.

13.10.2021 через відділ діловодства суду надійшли пояснення на виконання ухвали суду від 12.08.2021.

20.09.2021, у зв`язку з усуненням недоліків позивачем позовної заяви, суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій вирішив розгляд справи № 910/12513/21 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

04.10.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач відповідь на відзив не подав, правами, передбаченими нормами ГПК України, не скористався.

Згідно з ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення на нього, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

I. Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави позову).

27.01.2010 між Державною аварійно-рятувальною службою - Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення ГУ МНС України в Черкаській області (Аварійно-рятувальна служба, позивач) (на підставі наказу Державної служби України з надзвичайних ситуацій № 335 від 18.05.2021 СП змінив найменування на Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області) та Службою МТЗ Одеської залізниці (відділ МТЗ ст. Шевченка) (яка була реорганізована шляхом злиття, згідно з додатком 1 до постанови КМУ від 25.06.2014 № 200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця") було укладено договір на постійне та обов`язкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами об`єктів та окремих територій № 271 (далі за текстом - договір), відповідно до умов якого предметом є організація та здійснення "аварійно-рятувальною службою" аварійно-рятувального обслуговування "Об`єкта" з метою своєчасного реагування та виконання аварійно-рятувальних робіт при виникненні на "Об`єкті" надзвичайної ситуації, а також профілактичної роботи із запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характерів, спрямованої на поліпшення техногенної безпеки об`єктів територій та підвищення рівня підготовленості об`єкта та рятування людей та ліквідації надзвичайних ситуацій.

Для виконання покладених завдань «Аварійно - рятувальна служба» зобов`язана: забезпечувати функціонування структурних підрозділів у режимі постійної готовності до виконання необхідного комплексу аварійно - рятувальних робіт в умовах надзвичайної ситуації або загрози її виникнення у кількості 1 оперативних одиниць згідно з нормативом виїзду на об`єкт, що регламентується планами реагування на надзвичайні ситуації (п. 2.2. договору).

Відповідно до п. 4.1. договору вартість функціонування структурних підрозділів "Аварійно-рятувальної служби" у режимі постійної готовності до виконання необхідного комплексу аварійно-рятувальних робіт в умовах надзвичайної ситуації або загрози її виникнення у кількості однієї оперативної одиниці складає 2,5 % від загальної вартості постійного та обов`язкового обслуговування (117 285,00 грн), а саме 2 932, 08 грн на рік. Ця вартість встановлена сторонами на основі розрахунку (калькуляції), який додається і виконаний згідно з вимогами Порядку визначення розмірів оплати за обслуговування об`єктів та окремих територій державними аварійно-рятувальними службами. Оплата за виконання аварійно-рятувальних робіт виконується за фактичними витратами на їх виконання на підставі підтверджувальних документів (актів, відомостей обліку робочого часу тощо). За додатковою угодою сторін можливі інші види розрахунків, що не порушують чинне законодавство України. За взаємною згодою сторін вартість обслуговування згідно з договором може змінюватись шляхом внесення змін і доповнень до договору.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що плата за обслуговування "Об`єкта" "Аварійно-рятувальною службою" здійснюється перерахуванням коштів у визначені строки згідно з наданим рахунком.

Відповідно до п. 3.12 договору об`єкт зобов`язаний оплачувати, відповідно до умов договору, постійне та обов`язкове обслуговування "Аварійно-рятувальною службою" "Об`єкта", у тому числі відшкодовувати витрати, що пов`язані з ліквідацією надзвичайних ситуацій.

За умовами п. 6.1., 6.3 договору, договір вступає в силу з 01.02.2010. При відмові від послуг "Аварійно-рятувальної служби" об`єкт повинен не пізніше як за місяць письмово попередити про це іншу сторону.

Невід`ємною і складовою частиною договору, згідно п. 7.1. договору, є розрахунок (калькуляція) вартості обслуговування. Такий розрахунок (додаток до договору) до матеріалів справи позивачем не наданий. Із змісту договору не вбачається адреса «об`єкта», за якою позивач зобов`язався надавати відповідачу послуги.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що належним чином виконував взяті на себе зобов`язання за договором та надав у період з 01.01.2015 до 30.12.2020 відповідачу послуги з організації та здійснення аварійно-рятувального обслуговування на «об`єкті» на суму 17 559, 48 грн (2015 рік - 2 932, 08 грн, 2016 рік - 2 932, 08 грн, 2017 рік - 2 932, 08 грн, 2018 рік - 2 932, 08 грн, 2019 рік - 2 932, 08 грн, 2020 рік - 2 932, 08 грн).

У підтвердження функціонування структурних підрозділів «Аварійно-рятувальної служби» у режимі постійної готовності до виконання необхідного комплексу аварійно - рятувальних робіт в умовах надзвичайної ситуації або загрози її виникнення у кількості однієї оперативної одиниці у період з 01.01.2015 до 31.12.2020 позивач надає копії нарядів на службу. Наряди на службу складаються цілодобово і несуть інформацію про склад чергового караулу та перелік наявної на чергуванні спецтехніки щодо однієї доби кожного місяця . Через великий обсяг копій, витяги надані позивачем вибірково і свідчать про чергування працівників позивача одну добу на місяць, при чому не підтверджують надання послуг на об`єкті саме відповідача у справі. Надані копії нарядів, на переконання позивача, підтверджують, що караули служби, а також спецтехніка перебували у цілодобовому чергуванні, у постійній бойовій готовності.

На підтвердження обставин надсилання відповідачу належним чином рахунків на оплату послуг за договором позивач надав до матеріалів позовної заяви списки згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів (5 копій). Копій рахунків позивачем у матеріали справи не надано.

Згідно наданого позивачем до матеріалів справи Переліку потенційно - небезпечних об`єктів Черкаської області, затвердженого на засіданні регіональної комісії з питань ТЕБ та НС Черкаської облдержадміністрації протокол № 42 від 23.10.2020, потенційно небезпечними об`єктами, які зареєстровані у Державному реєстрі потенційно небезпечних об`єктів м. Черкаси, в тому числі, є:

Шевченківський територіальний відділ матеріально-технічного забезпечення, місцезнаходження потенційно небезпечного об`єкту - м. Сміла, вул. Т. Шевченка, буд. 18В, адреса юридичної особи - м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд. 19а;

Локомотивне депо станції ім.. Т. Г. Шевченко, місцезнаходження потенційно небезпечного об`єкту - м. Сміла, вул. Орєшкова, буд. 65, адреса юридичної особи - м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд. 19а;

Ремонтно - вагонне депо ім. Тараса Шевченка, місцезнаходження потенційно небезпечного об`єкту - м. Сміла, вул. Північновокзальна, буд. 7, адреса юридичної особи - м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд. 19а.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем за період обслуговування з 01.01.2015 по 30.12.2020 на суму 17 592,48 грн було відправлено відповідачу претензію № 88 від 16.06.2021 та рахунок № 271 від 15.06.2021, який підлягав оплаті протягом семи днів з моменту його отримання. Факт отримання рахунку відповідачем підтверджується описом цінного листа, накладною та квитанцією. Рахунок було отримано відповідачем 18.06.2021, що підтверджується трекінгом рекомендованого відправлення № 1800105873549.

На думку позивача, оскільки відповідач отримав рахунок 18.06.2021, то останнім днем сплати отриманих послуг була дата 26.06.2021 (19.06.2021/наступний день з дня отримання рахунку + 7 днів, згідно умовам рахунка), проте відповідач в обумовлені строки оплату послуг з організації та здійснення аварійно-рятувального обслуговування на суму 17 559, 48 грн не здійснив, унаслідок чого в нього утворилась заборгованість, яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

II. Предмет позову.

Предметом позову у даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у зв`язку з несплатою наданих позивачем послуг з організації та здійснення аварійно-рятувального обслуговування за договором на постійне та обов`язкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами об`єктів та окремих територій № 271 від 27.01.2010, у розмірі 17 641, 64 грн, з яких сума основного боргу становить 17 592, 48 грн та 3% річних в розмірі 49, 16 грн.

III. Доводи позивача у справі.

Так, згідно з доводами позивача викладеними в позовній заяві:

1. Між сторонами укладено Договір на постійне та обов`язкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами об`єктів та окремих територій № 271 від 27.01.2010;

2. Позивач надав відповідачу послуги належним чином вартістю 17 592,48 грн, що підтверджується нарядами на службу наявними в матеріалах справи;

3. Відповідач не сплатив вартість наданих послуг у розмірі 17 592,48 грн. Зобов`язання з отриманих та неоплачених наданих послуг в строк, передбачений умовами рахунку № 271 від 15.06.2021, відповідач не виконав;

4. Відповідач був зобов`язаний сплатити позивачу вартість наданих послуг у розмірі 17 559,48 грн до 26.06.2021, проте свою заборгованість перед позивачем не погасив.

IV. Заперечення відповідача у справі.

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог повністю з таких підстав:

(1) відповідач категорично заперечує факт існування договірних відносин між ним та позивачем після 2015 року, а також вказує, що сторона договору була ліквідована, та що він не підписував з позивачем договору;

(2) відповідач заперечує факт свого правонаступництва у відповідних зобов`язаннях по договору та сам факт надання йому позивачем у відповідний період послуг та споживання ним таких послуг.

(3) відповідач зазначає, що починаючи з 2015 через зникнення причин, які зумовили небезпеку виникнення надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру між сторонами відсутні будь-які взаємовідносини;

(4) відповідач не вбачає підстав сплачувати кошти за послуги, які не надавались.

V. Оцінка доказів судом та висновки суду.

Причиною виникнення спору у справі стало питання щодо наявності та/або відсутності у відповідача обов`язку з оплати послуг за період з 01.01.2015 до 31.12.2021 за договором на постійне та обов`язкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами об`єктів та окремих територій № 271 від 27.01.2010, укладеним між Державною аварійно-рятувальною службою - Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення ГУ МНС України в Черкаській області та Службою МТЗ Одеської залізниці (відділ МТЗ ст. Шевченка) у загальному розмірі 17 592, 48 грн.

Отже, на переконання суду, для вирішення справи по суті, суду необхідно надати відповіді на наступні питання, що мають значення для вирішення спору:

- чи є відповідач правонаступником у даних договірних зобов`язаннях?

- чи мало місце надання позивачем відповідачеві послуг в обсязі обумовленому договором в спірний період та чи підлягають такі надані послгу, у разі встановлення факту їх надання, оплаті відповідачем?

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, Суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Договір, укладений між сторонами, є договором про надання послуг, а відтак у відповідній частині між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України), ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану господарюючого суб`єкта. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню у бухгалтерському обліку.

Оцінка господарських операцій повинна проводитися на підставі комплексного, всебічного аналізу специфіки та умов вчинення конкретного правочину, з обов`язковим урахуванням його господарської мети, економічної доцільності, а також використання отриманих товарів чи послуг у подальшій діяльності підприємства. Обов`язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у сторін договору первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв`язок між фактом придбання послуги і подальшою господарською діяльністю.

Позивачем не додано до матеріалів справи жодних первинних документів, складених сторонами договору, які б підтверджували обставини надання послуг за договором у період з 01.01.2015 до 31.12.2021.

Надані позивачем на підтвердження обставин надання відповідачу послуг за договором наряди на службу, не підтверджують належне виконання позивачем його обов`язку з постійного обслуговування державними аварійно-рятувальними службами об`єкта, у період з 01.01.2015 по 31.12.2020, адже відповідні наряди складені позивачем одноосібно, і не містять підписів відповідача, відтак, відповідні наряди не є первинними документами, які підтверджують надання послуг відповідачу на загальну суму 17 559, 48 грн. Крім того, у матеріали справи наряди на службу надані вибірково - не за весь період з 01.01.2015 по 31.12.2020.

Надані позивачем на підтвердження обставин надсилання відповідачу рахунків на оплату послуг за договором, на виконання п. 4.2. договору, впродовж 2015 - 2020 років списки згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів (у кількості 5 копій), не підтверджують обставини направлення відповідачу відповідних рахунків, адже вказані списки не містять відомостей щодо змісту поштових відправлень. Крім того, копії надісланих відповідачу рахунків також не надані позивачем у матеріали справи.

Не містять матеріали справи і розрахунку (калькуляції) вартості обслуговування, який є невід`ємною частиною договору, і який містить дані щодо вартості послуг обумовлених договором.

Не містять матеріали справи і доказів проведення профілактичних робіт за договором. За умовами договору інші розрахунки ніж функціонування структурних підрозділів у режимі постійної готовності до виконання аварійно - рятувальних робіт здійснюються сторонами за фактичними витратами на їх виконання на підставі підтверджувальних документів. Позивач не надає у матеріали справи жодних підтверджувальних документів щодо проведення ним профілактичних робіт. Відтак твердження позивача щодо проведення профілактичних робіт за договором для відповідача суд оцінює критично. Суд вважає неналежними докази проведення профілактичних робіт подання позивачем графіків проведення профілактичних робіт на 2015 та на 2018 роки, затверджені у 2104 році та у 207 році відповідно, оскільки вони лише підтверджують план здійснення таких робіт у майбутньому, а саме намір здійснити їх в квітні наступного року, але не можуть свідчити про надання таких послуг та прийняття їх відповідачем у справі.

Рахунок № 271 від 15.06.2021, який було отримано відповідачем 18.06.2021, не є підтвердженням надання позивачем відповідачу послуг, обумовлених договором, оскільки рахунок сам по собі (без документу, який би підтверджував факт надання та споживання послуги) не є первинним документом, який підтверджує господарську операцію, та оскільки виставлений позивачем одразу за шість років після їх спливу.

Надані позивачем докази на підтвердження обставин надання відповідачу послуг та прийняття їх відповідачем за період з 01.01.2015 до 31.12.2021 за договором у своїй сукупності не дають підстав стверджувати, що відповідні обставини доведені позивачем.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували доводи позивача щодо надання позивачем відповідачу послуг за період з 01.01.2015 до 31.12.2021 за договором та споживання відповідних послуг відповідачем, на загальну суму 17 592, 48 грн, а відтак заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Не підтверджені у даній справі і обставини правонаступництва Акціонерного товариства «Українська залізниця» у відповідних договірних правовідносинах.

Статтею 609 ЦК України внормовано, що зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов`язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов`язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Державне підприємство «Одеська залізниця», місцезнаходження якого 65012, Одеська обл., місто Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд. 19, перебуває у стані припинення, і реєстр не містить даних про юридичних осіб - правонаступників. Більш того, згідно даних реєстру Державне підприємство «Одеська залізниця» не має такого відокремленого підрозділу, як Служба матеріально-технічного забезпечення.

Також Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців не місить даних про юридичних осіб, правонаступником яких є Акціонерне товариство «Українська залізниця».

Саме по собі посилання позивача на положення постанови Кабінету міністрів України від 02.09.2015 № 735 «Питання акціонерного товариства «Українська залізниця», як на підтвердження обставин правонаступництва за договором, відхиляються судом з підстав, що відповідні дані не відображені у Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, а відтак, не можуть бути використані у спорі із третьою особою. При цьому, відповідач посилається на ліквідацію Служби матеріально-технічного забезпечення Одеської залізниці, хоча відповідних доказів цього свого твердження також в матеріали справи не подає, а отже суд не вважає доведеним твердження щодо правонаступництва відповідача по договірним зобов`язанням по договору № 271 від 27.01.2010 року.

Отже, позивач не надав суду доказів надання відповідачу послуг обумовлених договором у відповідний період, відповідно відсутні підстави для тверджень про порушення відповідачем умов відповідного договору, адже зобов`язання визначені договору у відповідача не виникли, і відповідно відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Враховуючи дану обставини, суд не оцінює заперечення відповідача у справі щодо припинення дії договору № 271 від 27.01.2010 року на підставі пункту 6.2, оскільки суд не встановив підтвердження належними доказами факту надання відповідачеві послуг за договором та прийняття їх відповідачем, а отже для вирішення спору по суті, факт припинення чи не припинення договору на підставі п. 6.2, не має значення.

Згідно статі 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 13, 73-77, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області (81029, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Лазаренка прикордонника, буд. 1; ідентифікаційний код: 25576385) до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5; ідентифікаційний код: 40075815) про стягнення 17 641, 64 грн відмовити.

2. Витрати по сплаті судового збору покласти на Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області (81029, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Лазаренка прикордонника, буд. 1; ідентифікаційний код: 25576385).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г.П. Бондаренко - Легких