Рішення № 102339079, 14.12.2021, Генічеський районний суд Херсонської області

Справа № 653/2665/21

Провадження № 2-а/653/84/21

РІШЕННЯ

іменем України

14 грудня 2021 року Генічеський районний суд Херсонської області у складі:

головуючої судді – Делалової О.М.,

за участю секретаря – Мироненко Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Генічеськ в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Херсонській області ДПП, інспектора УПП в Херсонській області старшого лейтенанта поліції Зубенка Сергія Сергійовича, про скасування постанови про адміністративне правопорушення

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Херсонській області ДПП, інспектора УПП в Херсонській області старшого лейтенанта поліції Зубенка Сергія Сергійовича, про визнання постанови в справі про адміністративне правопорушення незаконною та її скасування.

Позовні вимоги мотивує тим, що 12.08.2021 року інспектором патрульної поліції роти №2 батальйону №1 УПП у Херсонській області старшим лейтенантом поліції Зубенко Сергієм Сергійовичем було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕАО № 4624966 на ОСОБА_1 , який керував автомобілем Hyundai Matrix, д.н.з. НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 122 КУпАП України із накладенням штрафу в розмірі 340,00 грн. за перевищення швидкості руху в населеному пункті у м. Олешки Херсонської області на 237 км автодороги М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, а саме рухався зі швидкістю 86 км./год., чим допустив порушення п. 12.4 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2021 року № 1306 (далі - ПДР). Вважає, що оскаржувана постанова є незаконною, такою, що винесена з порушенням норм закону, а отже такою, що підлягає скасуванню. Позивач зазначає, що швидкість він не перевищував, рухався зі швидкістю 70 км/год, а інспектором патрульної поліції роти №2 батальйону №1 УПП у Херсонській області старшим лейтенантом поліції Зубенко С.С. швидкість руху вимірювалась приладом Трукам (TruCam) TC 000721, який під час здійснення фіксації швидкості руху транспортного засобу знаходився в руках інспектора патрульної поліції. При цьому прилад Трукам (TruCam) має бути розміщений стаціонарно вмонтованим способом, натомість ручне використання засобів автоматичної фото - і відеотехніки для вимірювання та фіксації швидкості законодавством не передбачено.

Позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ЕАО № 4624966 винесену 12.08.2021 року Інспектором патрульної поліції роти №2 батальйону №1 УПП у Херсонській області старшим лейтенантом поліції Зубенко С.С. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП України.

Ухвалою Генічеського районного суду Херсонської області від 18 жовтня 2021 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення учасників справи.

Із поданого 29.11.2021 відзиву на позовну заяву представника Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції вбачається, що відповідач просить відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що 12.08.2021 року у м. Олешки на 237 км. Автодороги М-14 Одеса-Мелітополь_Новоазовськ за допомогою лазерного вимірювача TruCam LTI 20/20 № ТС 000721 інспектором патрульної поліції роти №2 батальйону №1 УПП у Херсонській області старшим лейтенантом поліції Зубенко С.С. був виявлений рух транспортного засобу Hyundai Matrix, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , зі швидкістю 86 км/год., що є перевищенням встановленого обмеження швидкості руху в межах населеного пункту більш ніж на 36 км./год. та порушенням пункту 12.4 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2021 року № 1306. За вказаним фактом 12.08.2021 року інспектором патрульної поліції роти №2 батальйону №1 УПП у Херсонській області старшим лейтенантом поліції Зубенко С.С. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕАО № 4624966 на ОСОБА_1 , який керував автомобілем Hyundai Matrix, д.н.з. НОМЕР_1 . Швидкість автомобіля позивача вимірювалась приладом TruCam LTI 20/20 № ТС 000721, який є засобом вимірювальної техніки, який використовується працівниками поліції для забезпечення контролю за дотриманням швидкісних обмежень в межах населених пунктів. Принцип роботи TruCam виключає можливість виміру швидкості руху транспортних засобів, на які не наведено лазерний приціл. Швидкість руху автомобіля фіксується під час руху, та в разі перевищення автоматичних обмежень швидкості руху транспортного засобу автоматично фіксується приладом. TruCam здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати модель, марку та номерний знак транспортного засобу. Прилад автоматично визначає координати кожного виміру перевищення встановленої швидкості руху. Точність вимірювання приладу підтверджується Свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, виданого Мінекономрозвикту ДП «Укрметртестстандарт». При цьому ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» не встановлює імперативного способу кріплення/монтування/розміщення приладів фото- відео фіксації, як це стверджує позивач, оскільки законодавець зазначив, що прилади фото- відео фіксації можуть як монтуватися, так і розміщуватися по зовнішньому периметру доріг. Таким чином розміщення приладу TruCam в руках поліцейського під час виміру швидкості руху авто під керуванням позивача жодним чином не суперечить ст. 40 Закону. Крім того, у відповіді ДП «Укрметртестстандарт» від 01.10.2019 року за № 22-38/49 зазначено, що лазерний вимірювач TruCam відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювання. Крім основного, ручного режиму роботи вимірювач TruCam також може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху транспортних засобів в автоматичному режимі. Відповідач звертає увагу суду також на Свідоцтво про повірку TruCam. Прилад TruCam № ТС 000721, яким здійснювалися виміри швидкості руху автомобіля під керуванням позивача мав чинне Свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки. За змістом свідоцтва про повірку приладу TruCam № ТС 000721 зазначено, що прилад відповідає вимогам технічної документації, діапазон виміру швидкості становить від 2 км/год до 320 км/год, а максимально допустима похибка при вимірюванні швидкості в ручному та автоматичному режимах становить +/- 2 км/год в діапазоні від 2 до 200 км/год. Відповідач вказує, що ця похибка визначена експертами відповідно до законодавчо встановлених регламентів та методик повірки. Жодне «дрибіжання» не може вплинути на похибку. Наголошує, що окремо слід врахувати, що позивач перевищив швидкість майже на 50 км/год, такий показник значно перевищує максимально можливої похибки. Підсумовує, що підстави для обґрунтованих сумнівів щодо встановлення швидкості руху авто під керуванням позивача відсутні, а наведена судова практика є занадто вибіркова. Окрім того, відповідач вважає, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності без складання протоколу є правомірним, а підстави для закриття справи відсутні.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 12 серпня 2021 року інспектором патрульної поліції роти №2 батальйону №1 УПП у Херсонській області старшим лейтенантом поліції Зубенко С.С. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕАО № 4624966 на ОСОБА_1 , який керував автомобілем Hyundai Matrix, д.н.з. НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 122 КУпАП України із накладенням штрафу в розмірі 340,00 грн. за перевищення швидкості руху в населеному пункті у м. Олешки на 237 км. Автодороги М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ більш ніж на 36 км./год., а саме рухався зі швидкістю 86 км./год., чим допустив, як вважав інспектор, порушення п. 12.4 Правил дорожнього руху України.

У постанові про накладення адміністративного стягнення серії ЕАО № 4624966 від 12 серпня 2021 року вказано, що швидкість руху транспортного засобу вимірювалась приладом TruCAM LTI 20/20 №ТС000721.

Враховуючи аргументи сторін, викладені у позовній заяві та відзиві на позовну заяву, обидві сторони визнають, що лазерний вимірювач швидкості TruCAM №ТС000721 знаходився в руках інспектора патрульної поліції роти №2 батальйону №1 УПП у Херсонській області старшого лейтенанта поліції Зубенко С.С, яким здійснювалося фіксування швидкості руху транспортного засобу позивача.

Частиною 1 ст. 122 КпАП України встановлено відповідальність, серед іншого, за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.

Згідно з п. 12.4. Правил дорожнього руху у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про національну поліції», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

З урахуванням зазначеної правової норми, суд доходить висновку, що прилад TruCam при проведенні фіксації швидкості певного транспортного засобу не може утримуватися в руках, а повинен бути закріплений на однострої, у/на службових транспортних засобах, монтуваний/розміщений по зовнішньому периметру доріг.

Щодо посилання відповідача на лист директора ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» від 01.10.2019 року за вих. № 22-38/49 про використання лазерного вимірювача швидкості TruCam для фіксації правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху, суд доходить висновку, що вказаний лист не є нормативно-правовим актом, який встановлює чи змінює порядок використання та розміщення засобів автоматичної фото- і відеотехніки для фіксації виявлених порушень правил дорожнього руху.

Щодо свідоцтва про повірку приладу TruCam № ТС 000721 та технічної документації до приладу, суд зазначає наступне. Зазначена документація також не належить до нормативно-правових актів, які встановлюють чи змінюють порядок використання та розміщення засобів автоматичної фото- і відеотехніки для фіксації виявлених порушень правил дорожнього руху.

Вказане свідчить, що можливість тримання в руках пристрою TruCam законодавством не передбачена.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 77 КАС України передбачено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з положенням статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом .

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КпАП України (ч. 2 ст. 251 КпАП України).

Оскільки тримання лазерного вимірювача швидкості ТruCam у ручному режимі законодавством не передбачена, суд вважає, що отримані таким чином докази вчинення адміністративного правопорушення не можуть вважатись належними.

Інших доказів вчинення адміністративного правопорушення позивачем відповідачем не надано.

Відповідно, суд доходить висновку, що відповідачем як суб`єктом владних повноважень не надано належних, допустимих та достатніх доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України, та притягнення останнього до адміністративної відповідальності з дотриманням визначеної законом процедури.

Згідно зі ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Серед іншого, суд звертає увагу, що відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 26.04.2018 року по справі №338/1/18, візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення особою правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З урахуванням вищезазначених обставин, суд дійшов висновку, що постанову слід визнати протиправною та скасувати.

Крім цього, оскільки поліцейський, що виніс оскаржувану постанову, є посадовою особою Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, тому судовий збір належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 9, 73 - 77, 242-246, 286, 293, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову інспектора роти №2 батальйону №1 УПП у Херсонській області старшого лейтенанта поліції Зубенко Сергія Сергійовича, серії ЕАО № 4624966 від 12 серпня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення в розмірі 340 грн.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН – НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 454,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду виготовлений 14.12.2021 року.

Суддя Генічеського районного суду О. М. Делалова