Ухвала суду № 102339008, 29.12.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

29.12.2021 Справа №607/23951/21

м. Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Стельмащук П.Я., ознайомившись із клопотанням ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКС-ЯВІР» про виконання зобов`язання із працевлаштування та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із клопотанням про відстрочення сплати судового збору у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКС-ЯВІР» про виконання зобов`язання із працевлаштування та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, посилаючись на те, що вона вдова, на утриманні у неї перебуває двоє неповнолітніх дітей, єдиним її доходом є щомісячна грошова допомога по безробіттю в розмірі 766,67 грн. крім того предметом позову є захист її порушених трудових прав.

Перевіривши та дослідивши матеріали даної справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з частинами першою,третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).

Отже для підтвердження майнового стану заявником мають бути надані документи, що може бути підставою для задоволення судом клопотання про звільнення його від сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви не майнового характеру, яка подана фізичною особою - справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» передбачено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року складає 2270 гривні.

Як вбачається із матеріалів справи, на підтвердження свого майнового стану позивач надала довідку видану Тернопільським міськрайонним центром зайнятості №1037, згідно якої ОСОБА_1 за листопад 2021 року отримала допомогу по безробіттю в розмірі 766,67 грн., при цьому, розмір судового збору за дві вимоги немайнового характеру та одну майнового становить 2 724 грн. (908,00х3 = 2 724,00 грн.).

Таким чином, розмір судового збору перевищує отриманий позивачем дохід, а тому є підстави для застосування статті 8 Закону України «Про судовий збір».

Ураховуючи, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, та приймаючи до уваги, що при вирішенні питання щодо сплати судового збору майновий стан сторони має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент, суд приходить до висновку, що клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, слід задовольнити, оскільки вимога про сплату судового збору є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів і для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, а тому, суд вважає, що слід відстрочити позивачу сплату судового збору в розмірі 2 724 грн. на строк не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

На підставі наведеного, керуючись ст. 8 Закону України «Про судовий збір», статтями 136, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКС-ЯВІР» про виконання зобов`язання із працевлаштування та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу – задовольнити.

Відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору у розмірі 2 724 грн. на строк не більше як до ухвалення судового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКС-ЯВІР» про виконання зобов`язання із працевлаштування та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею.

Повний текст ухвали виготовлено 29.12.2021

Головуючий суддяП. Я. Стельмащук