Рішення № 102338396, 10.12.2021, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/9173/20 2/335/593/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2021 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Рибалко Н.І., за участю секретаря судового засідання Огнев`юк Н.В., позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Димитрашка Д.В., представників відповідачів ОСОБА_2 ,Фокіної А.В., розглянувши у залі суду м.Запоріжжя у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, Державної казначейської служби України про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

29.10.2020 року позивач звернулась до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з позовом до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, Головного управління Державної казначейської служби у Запорізькій області про визнання права власності на квартиру та незаконні рішення, бездіяльність та умисне зловживання владою, службовим становищем працівників поліції, неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків щодо захисту прав малолітніх дітей та сім`ї.

В обґрунтування позову позивач посилалась на те, що 24.04.2020 року вона придбала квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу вказаної квартири від 24.04.2020 року укладеним між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , та посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Войтовим В.В., в реєстрі за №378.

Як зазначено у договорі купівлі – продажу, зазначена квартира належала ОСОБА_3 на праві приватної власності та набута на підставі рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 18.07.2005 року справа №2-3749/2005, яке набрало чинності 29.07.2005 року, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Василівською районною державною адміністрацією Запорізької області, 21.04.2020 року, номер запису про право власності: 36319074, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2072526723101.

20.06.2020 року позивача було викликано для надання показів в якості свідка по кримінальному провадженню №12020080020000754 до Олександрівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області. Під час надання показів ОСОБА_1 стало відомо, що 14.04.2020 року було відкрито кримінальне провадження №12020080020000754 за ст.ст. 365-2 ч.3, з приводу того, що у ході вивчення матеріалів кримінального провадження №12020080020000754 від 14.04.2020 року за ч.1 ст.358 КК України встановлено, що державний реєстратор Василівської районної державної адміністрації Запорізької області зловживаючи своїми повноваженнями державним реєстратором з метою отримання неправомірної вигоди, що причинило тяжкі наслідки інтересам окремого громадянина, незаконно здійснила реєстрацію права власності на нерухомість за адресою: АДРЕСА_1 , та ст.362 ч.3 з приводу того, що у ході вивчення матеріалів кримінального провадження №12020080020000754 від 14.04.2020 за ч.1 ст.358 КК України встановлено, що державний реєстратор Василівської районної державної адміністрації Запорізької області несанкціоновано змінила інформацію, яка обробляється в автоматизованій системі, маючи право доступу до неї, що заподіяло значну шкоду при реєстрації права власності на нерухомість за адресою: АДРЕСА_1 .

Після надання показів ОСОБА_4 запросили до начальника СВ Олександрівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області Новосільського О.І., який запевнив позивача, що турбуватися нема про що, оскільки позивач та її родина є добросовісними набувачами квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

19.06.2020 року ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя, справа №331/1699/20, провадження 1-кс/331/1338/2020 було задоволено клопотання слідчого Олександрівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області Огаренко С.К. про арешт майна в межах кримінального провадження №12020080020000754 від 14.04.2020 року, та накладено арешт на об`єкт нерухомості – квартиру АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна: 5753821.

Тобто арешт вказаної квартири в межах кримінального провадження від 14.04.2020 року був накладений за клопотанням слідчого лише 16.06.2020 року, а квартиру позивач придбала 24.04.2020 року, ще до арешту квартири, і не могла знати що по ній йде кримінальне провадження, тому що Реєстр кримінальних проваджень закритий і доступ до нього є лише у правоохоронних органів.

У зв`язку з вищезазначеним, посилаючись на неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків, позивач просить: визнати за нею право власності на квартиру за адресою АДРЕСА_1 ; накласти заборону на вчинення ГУНП в Запорізькій області дій, які порушують її право власності на квартиру, та зняття арешту з квартири; відкрити кримінальне провадження по відношенню до нотаріуса за ч.1 ст.367 КК України та ч.2 ст.365-2 КК України у зв`язку з порушенням нотаріусом вимог законодавства при вчинення ним нотаріальної дії; відкрити кримінальне провадження по відношенню до слідчого СВ Олександрівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області Огаренко С.К., яким було порушено декілька законів України за ч.1 ст.367 КК України, та ч.1 ст.364 КК України; відшкодувати матеріальну шкоду у розмірі 2 102 000 грн.; відшкодувати моральну шкоду у розмірі 2 102 000 грн.

02.11.2021 року ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення зазначених недоліків.

08.12.2021 року на виконання вимог ухвали суду від 02.11.2021 року до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви та оновлена позовна заява, згідної з якою ОСОБА_1 просить суд накласти заборону на вчинення ГУНП в Запорізькій області дій, які порушують її право власності на квартиру, та зняття арешту з квартири за адресою АДРЕСА_1 ; стягнути з ГУНП в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 1 051 000 грн; стягнути з Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 1 051 000 грн; стягнути з ГУНП в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 1 051 000 грн; стягнути з Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 1 051 000 грн;

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 28.12.2020 року зазначену позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, сторонам встановлено строки для подання заяв по суті справи.

05.01.2021 року на адресу суду від Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі. Та зазначає, що до повноважень Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області не належить відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями та бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб, оскільки у територіальних органах Державної казначейської служби України рахунки щодо відшкодування вищезазначеної шкоди не відкриваються і відповідно видатки на ці цілі не передбачено. Таким чином, Головне управління є неналежним відповідачем по справі.

26.01.2021 року у судовому засідання представником ГУНП в Запорізькій області надано відзив на позовну заяву. В якому зазначено, що доводи позовної заяви ОСОБА_1 вважають необґрунтованим та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав. Із змісту позову ОСОБА_1 вбачається, що ГУНП в Запорізькій області не порушувало прав позивача, відтак, ГУНП в Запорізькій області не є відповідачем у даній справі. Ефективним способом захисту позивача своїх інтересів та скасування арешту з квартири є звернення під час досудового розслідування до слідчого судді, а під час судового провадження до суду з клопотанням про скасування арешту з майна. Сторона захисту, або безпосередньо власник майна, в своєму клопотанні має обґрунтувати та довести слідчому судді, суду що арешт накладений на майно є необґрунтованим та надати докази на підтвердження викладених в клопотанні доводів. У разі відмови у задоволені клопотанні про арешт майна, власник має право скористуватися іншим способом, а саме оскаржити ухвалу про арешт майна в апеляційному порядку. Водночас, зазначає, що ОСОБА_1 пов`язує свої моральні страждання із неефективним розслідуванням, на думку позивача, кримінального провадження за №12020080020000754, а саме несвоєчасним поданням клопотання про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2 . Із змісту положень ЦПК України вбачається, що суд цивільної юрисдикції не наділений повноваженнями щодо встановлення неефективності досудового розслідування у кримінальному провадженні, а також інших порушень вимог КПК України. ОСОБА_1 окрім тверджень про неефективне досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12020080020000754, а саме несвоєчасним поданням клопотання про накладення арешту на квартиру, будь-яких передбачених ЦПК України доказів не надано. Проте, при розгляді справи позивач повинен надати докази, що свідчать про протиправність дій слідчого або прокурора, наявність причинно-наслідкового зв`язку між цими діями та заподіяною шкодою. Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Водночас, положення ст.ст. 1173, 1174 ЦК України виключають обов`язкову наявність вини органу. При цьому в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди, причинний зв`язок між протиправною дією та негативними наслідками. Таким чином, у спірних правовідносинах відшкодування моральної шкоди здійснюється у разі, коли незаконними, винними діями органів, що здійснюють досудове розслідування чи прокуратури, завдано моральної шкоди громадянинові. Тобто, до спірних правовідносин не застосовується презумпція моральної шкоди. Отже, само твердження позивача про неефективність досудового розслідування у кримінальному провадженні не є підставою для відшкодування моральної шкоди. Також, в позові ОСОБА_1 не зазначено з яких саме міркувань вона виходила, визначаючи відшкодування моральної шкоди в розмірі 1 051 000,00 грн. та якими належними, допустимими і достовірними доказами це підтверджується. Щодо вимоги позивача про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 1 051 000,00 грн., представник відповідача зазначив, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди може звернутись з цивільним позовом у кримінальному провадженні до початку судового розгляду, а у разі залишення цивільного позову без розгляду особа має право протягом 6 місяців, з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким позов було залишено без розгляду, звернулись з позовною заявою до суду в порядку цивільного судочинства. Шкода, завдана потерпілому внаслідок кримінального правопорушення, компенсується йому за рахунок Державного бюджету України. Зважаючи на зазначене, просять у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ГУНП в Запорізькій області відмовити, в зв`язку з її необґрунтованістю та безпідставністю.

02.02.2021 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив представника ГУНП в Запорізькій області, представника ГУ Державної казначейської служби України у Запорізькій області, відповідно до якої ОСОБА_1 заперечує проти доводів відповідачів, посилаючись на їх необґрунтованість, та зазначає, що саме ГУНП в Запорізькій області та ГУ Державної казначейської служби України у Запорізькій області є належними відповідачами по справі. Вважає, що вимоги позивача щодо відшкодування на її користь завданої моральної та матеріальної шкоди підлягають задоволенню, адже є правомірними і обґрунтованими. Крім цього саме несвоєчасне здійснення слідчим відповідних належних процесуальних та слідчих дій, поза розумним сумнівом, негативно вплинуло на моральний та матеріальний стан позивача. Тому зазначення цих обставин є достатнім для констатації факту моральних страждань позивача, адже обов`язковість та/або необхідність встановлення у такому випадку певних фізичних чи матеріальних втрат позивача виникнення у нього важких психічних чи психологічних станів суперечило б змісту приписів ч.2 ст. 23 ЦК України. Просить задовольнити позов у повному обсязі.

09.03.2021 року ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжяу справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у Запорізькій області, Головного управління Державної казначейської служби у Запорізькій області про визнання права власності на квартиру та незаконні рішення, бездіяльність та умисне зловживання владою, службовим становищем працівників поліції, неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків щодо захисту прав малолітніх дітей та сім`ї, замінено неналежного співвідповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області на належного співвідповідача - Державна казначейська служба України.

24.03.2021 року на адресу суду від представника Державної казначейської служби України надійшов відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено, що незважаючи на те, що Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області не є учасником по справі, станом на подання відзиву до суду позивачем не надано будь-якої заяви щодо зміни позовних вимог в частині відшкодування Головним управлінням Державної казначейської служби України у Запорізькій області матеріальної шкоди у розмірі 1 051 000,00 грн., та моральної шкоди у розмірі 1 051 000,00 грн. Також представник відповідача зазначив, що Казначейство, яке бере участь у справі в якості відповідача, невзмозі використати права учасника процесу, тому що згідно із своїми функціональними обов`язками не є учасником спірних правовідносин і не володіє будь-якими фактичними даними, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що мають значення для справи. Жодним нормативно-правовим актом не передбачено, що Казначейство повинно нести цивільно-правову відповідальність за неправомірні дії посадових та службових осіб інших органів державної влади. Представник відповідача зазначив, що оскільки у позовній заяві не наведено жодного доказу вини Казначейства щодо спричинення шкоди позивачу, то накладення будь-якої відповідальності на Казначейство свідчитиме про невірне вирішення справи по суті. Крім того, вказав, що позивачем не доведено та не надано належних доказів, що підтверджували б отримання нею матеріальної та моральної шкоди, спричиненої правоохоронними органами. З аргументів та доданих до позовної заяви доказів, не доведено права на отримання моральної шкоди за вимогами цивільного законодавства та Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури та суду». Таким чином, за відсутності інших доказів, які б свідчили про настання тяжких наслідків для позивача в зв`язку з ситуацією, в якій він опинився, можна стверджувати про недоведеність позивачем факту психічних переживань з цього приводу та інших негативних наслідків морального характеру. Посилаючись на ст. 23 ЦК України, ст. ст. 57, 60, 213 ЦПК України, Постанову Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди», просить відмовити позивачу у задоволенні вимог в зв`язку з недоведеністю заподіяної йому (позивачу) моральної шкоди.

31.03.2021 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив Державної казначейської служби України. Зазначає, що заявлені позовні вимоги до Державної казначейської служби України є повністю обґрунтованими та є такими, що підлягають задоволенню.

26.04.2021 року на адресу суду від ОСОБА_4 надійшла заява про уточнення (зменшення) позовних вимог згідно з якою ОСОБА_1 просить суд стягнути з ГУНП в Запорізькій області на її користь матеріальну шкоду у розмірі 2 102 000 грн.; стягнути з ГУНП в Запорізькій області на її користь моральну шкоду у розмірі 2 102 000 грн.

18.05.2021 року від представника Головного управління Національної поліції в Запорізькій області надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні уточнених позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість та обставини викладені у відзиві 26.01.2021 року.

17.06.2021 року ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя прийнято заяву ОСОБА_1 про уточнення (зменшення) позовних вимог від 26.04.2021 року та розгляд справи вирішено здійснювати з урахуванням заяви про уточнення (зменшення) позовних вимог, первісна позовна заява з урахуванням уточнень від 08.12.2021 року залишено без розгляду.

Крім того, 17.06.2021 року ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя витребувано у приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Дніпро) Войтова В.В. копію запиту №104/01-16 від 06.04.2020 року до Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради щодо зареєстрованих осіб за адресою: АДРЕСА_1 ; витребувано у приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Дніпро) Войтова В.В. копію витягу з реєстру щодо запиту від 06.04.2020 року.Закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

01.09.2021 року на виконання ухвали суду від 17.06.2021 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Войтовим В.В. надано копію запиту №104/01-16 від 06.04.2020 року до Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради щодо зареєстрованих осіб за адресою: АДРЕСА_1 . Щодо надання копії витягу з реєстру відносно запиту від 06.04.203 року, приватний нотаріус повідомив, що немає можливості його надати, оскільки типовою номенклатурою справ приватного нотаріуса не передбачено ведення реєстру щодо запитів.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали повністю з підстав, викладених в позовній заяві, та заяві про уточнення позовних вимог від 26.04.2021 року, та просили позовні вимоги задовольнити з урахуванням цієї заяви.

Представник Державної Казначейської служби України у судовому засіданні позовні вимоги не визнала та заперечувала щодо їх задоволення, з підстав наведених у відзиві.

Представник Головного управління Національної поліції в Запорізькій області щодо позову заперечувала, посилаючись на необґрунтованість і безпідставність позовних вимог, просила суд відмовити у задоволенні позову.

Вислухавши сторони, їх представників, та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що в позові слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулась з уточненим позовом до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, Державної казначейської служби України про стягнення на її користь з Головного управління Національної поліції в Запорізькій області матеріальну шкоду у розмірі 2 102 000 грн. та моральну шкоду у розмірі 2 102 000 грн., заподіяної незаконними рішеннями, діями, чи бездіяльністю органу державної влади.

Позивач вважає, що підставою для задоволення позову є накладення арешту на її квартиру, а також бездіяльність слідчого СВ Олександрівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій Огаренка С.К., а саме несвоєчасне подання клопотання до слідчого судді про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2 .

Судом встановлено, що 14.04.2020 року було відкрито кримінальне провадження №12020080020000754 за ст.ст. 365-2 ч.3 КК України, з викладом обставин про те, що у ході вивчення матеріалів кримінального провадження №12020080020000754 від 14.04.2020 року за ч.1 ст.358 КК України встановлено, що державний реєстратор Василівської районної державної адміністрації Запорізької області зловживаючи своїми повноваженнями державним реєстратором з метою отримання неправомірної вигоди, що причинило тяжкі наслідки інтересам окремого громадянина, незаконно здійснила реєстрацію права власності на нерухомість за адресою: АДРЕСА_1 , та за ст.362 ч.3 КК України з приводу того, що у ході вивчення матеріалів кримінального провадження №12020080020000754 від 14.04.2020 за ч.1 ст.358 КК України встановлено, що державний реєстратор Василівської районної державної адміністрації Запорізької області несанкціоновано змінила інформацію, яка обробляється в автоматизованій системі, маючи право доступу до неї, що заподіяло значну шкоду при реєстрації права власності на нерухомість за адресою: АДРЕСА_1 .

У червні 2020 року слідчий СВ Олександрівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій Огаренко С.К. звернувся до слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя з клопотанням про арешт майна в межах кримінального провадження №12020080020000754 від 14.04.2020 року, на об`єкт нерухомості: квартиру АДРЕСА_2 , що підтверджується ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 16.06.2020 року, справа №331/1699/20, провадження 1-кс/331/1338/2020, на підставі якої задоволено клопотання слідчого Олександрівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області Огаренко С.К. про арешт майна, накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2 .

Згідно з договором купівлі-продажу квартири від 24.04.2020 року, посвідченим приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Войтовим В.В., в реєстрі за №378, ОСОБА_1 придбала у ОСОБА_3 квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , за ціною 397 000 грн.

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 30.05.2020 року власником квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_1 .

Відповідно до довідок Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради від 09.09.2020 за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

15.09.2020 ОСОБА_1 зверталася до начальника Вознесенівського відділення Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області з заявою про злочин, просила відкрити кримінальне провадження відносно слідчого Олександрівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_7 за ст.367 КК України.

17.09.2020 ОСОБА_1 зверталася до начальника Вознесенівського відділення Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області з заявою про злочин, просила відкрити кримінальне провадження відносно приватного нотаріуса ОСОБА_8 за ст.ст.367, 365-2 КК України.

Відомості за заявами ОСОБА_1 08.10.2020 року та 28.01.2021 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Ухвалою Василівського районного суду м.Запоріжжя від 10.11.2020 року призначено судовий розгляд у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_9 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень за ознаками ч.3 ст.365-2, ч.3 ст.362 КК України. ОСОБА_1 залучено в якості потерпілої у кримінальному провадженні.

Постановою слідчого СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області Медвідь О.В. від 06.04.2021 року, у кримінальному провадженні № 12021082050000050, внесеному до ЄРДР 28.01.2021 за ознаками кримінального правопорушення за ч.3 ст.15 ч.3 ст.190 КК України, ОСОБА_1 залучено в якості потерпілої.

У кримінальному провадженні № 42021082020000018, внесеному до ЄРДР 17.05.2021 за ознаками ч.1 ст.367 КК України, ОСОБА_1 визнано потерпілою.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, або органу місцевого самоврядування та посадової або службової особи вказаних органів при здійсненні ними своїх повноважень, визначенні статтями 1173 та 1174 ЦК України.

Згідно із ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, незалежно від вини цієї особи.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України.

Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювані в шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

Загальні підстави відшкодування моральної шкоди визначено ст. 1167 ЦК України, відповідно до якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (шкода, завдана каліцтвом, ушкодженням здоров`я, незаконним засудженням тощо).

Як вбачається зі змісту позову, як на підставу відшкодування шкоди позивач вказує на те, що на її квартиру ГУНП в Запорізькій області накладено арешт, а також на те, що слідчим СВ Олександрівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій Огаренком С.К подано клопотання до слідчого судді про арешт майна з порушенням КПК України.

За відсутності підстав для застосування ч. 1 ст. 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).

Однак, для настання відповідальності з вказаних підстав, обов`язковою умовою є визнання наведених рішень незаконними та їх подальше скасування, а також визнання дій або бездіяльності таких органів (посадових осіб) протиправними, однак в матеріалах справи відсутні будь-які рішення суду щодо визнання дій посадових осіб ГУНП у Запорізькій області, слідчого СВ Олександрівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області Огаренка С.К неправомірними.

Що стосується визначення моральної шкоди, то воно міститься у статті 23 ЦК України та у постанові Пленуму ВСУ від 31.03.1995 №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».

Під «моральною шкодою» слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Як передбачено абз.2 п.5 цієї постанови, обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають наявність такої шкоди, протиправність дій заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою та протиправними діяннями заподіювана, вина останнього в її заподіянні. Суд повинен з`ясувати, чим підтверджується факт завдання потерпілому моральних чи фізичних страждань, за яких обставин та якими діями (бездіяльністю) вони завдані; ступінь вини заподіювана; яких моральних чи фізичних страждань зазнав потерпілий, в якій грошовій сумі чи матеріальні формі він оцінює пов`язані з цим витрати та з чого він при цьому виходить.

У відповідності до п.2 постанови Пленуму ВСУ №6 від 27.03.1992 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», відповідно до ст. ст. 440, 450 ЦК України, шкода, заподіяна особі і майну громадянина підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Окрім цього, жодним рішенням суду незаконність дій слідчого чи його протиправну бездіяльність по несвоєчасному зверненню до суду з клопотанням про арешт майна - не визнана.

В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювана шкоди та причинний зв`язок між поведінкою та шкодою.

Суд вважає, що позивачка не довела належними та допустимими доказами заподіяння їй як матеріальної, так і моральної шкоди внаслідок порушення вимог процесуального закону, а посилання позивачки як на обґрунтування завданої шкоди через накладення арешту на її квартиру, не можуть бути належною правовою підставою для її відшкодування відповідачами.

Ч.1 ст.23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

В той же час, реалізація позивачем свого процесуального права на оскарження рішень, дій та бездіяльності слідчого чи прокурора під час досудового розслідування в межах кримінальних проваджень не є підставою для відшкодування моральної шкоди, оскільки не є порушенням прав позивача.

Вказана правова позиція відображена в ухвалах колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 02.11.2017 у справі №751/10092/16-ц, та від 01.11.2017 у справі №464/172/16-ц, а також у постанові Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №638/1420/16-ц.

У зв`язку із відсутністю незаконних рішень чи бездіяльності у діях посадових осіб ГУНП в Запорізькій області, підстави для відшкодування майнової та моральної шкоди позивачу відсутні. Позивачем не надано жодного належного доказу того, що дії посадових осіб ГУНП в Запорізькій області є неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є їх вина, а відповідно до положень ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, суд вважає, що позовна заява є безпідставною, необгрунтованою, а викладені в ній обставини не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

Керуючись ст.ст. 4,5, 12, 13, 81, 141, 263 - 265 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, Державної казначейської служби України про стягнення матеріальної та моральної шкоди,- залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення, апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Запоріжжя.

Повне рішення складено: 21.12.2021 року.

Суддя Рибалко Н.І.