Рішення № 102337778, 29.12.2021, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження №2/235/1751/21

Справа №235/5210/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2021 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі: головуючого – судді Величко О.В.

при секретарі - Грековій Ю.В.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Покровськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Покровської міської ради про визнання права власності,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Покровської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно. В обґрунтування своїх позовних вимог вказала, що 16.12.1993 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір дарування 1/2 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . 20.12.2000 року позивачка отримала свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_2 на 1/2 частку житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, який знаходиться у АДРЕСА_1 . На виданому свідоцтві відсутня печатка державного нотаріуса. Згідно технічного паспорту житловий будинок з надвірними спорудами складається з А-1 житловий будинок загальною площею 57,4 кв.м., житловою площею 41,8 кв.м., а-1 прибудова, а2-1 тамбур, пг-1 погріб, Б-1 літня кухня, б-1 тамбур, В-1 сарай, Е-1 літня кухня, пг1-1 погріб, З-1 сарай, №1 огорожа, №2 хвіртка, №3 огорожа. 05.11.1997 року на підставі Рішення Родинської міської ради №63 від 24.04.1997 року ОСОБА_1 передано у власність земельна ділянка площею 0.1000 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 . Через відсутність печатки на Свідоцтві про право власності на спадщину за законом позивач звернулася до Донецького обласного державного нотаріального архіву з запитом про видачу дублікату свідоцтва. Проте, відповіддю 16.02.2021 року №120/01-12 їй було відомовлено, так як документи за 1994-2001 рік з Першої красноармійської державної нотаріальної контори були передані в Донецький обласний нотаріальний архів та на даний час залишилися в архівосховищах нотаріального архіву в м.Донецьк та доступ до них відсутній. Окрім цього, позивачка зазначила, що існують розбіжності в адресі житлового будинку. В договорі дарування від 16.12.1993 року та у свідоцтві про право власності на спадщину за законом від 20.12.2000 року адреса зазначена як АДРЕСА_1 , а в Державному акті на право приватної власності на землю від 05.06.1997 року – АДРЕСА_1 . Згідно Рішення Родинської міської ради від 24.12.2015 року №7/1-28 провулок Піонерський перейменовано в провулок Поселковий. Рішення про перейменування АДРЕСА_1 відсутнє. Просить визнати право власності на житловий будинок з належними до нього будівлями і спорудами за адресою АДРЕСА_1 , а саме: А-1 житловий будинок загальною площею 57,4 кв.м., житловою площею 41,8 кв.м., а-1 прибудова, а2-1 тамбур, пг-1 погріб, Б-1 літня кухня, б-1 тамбур, В-1 сарай, Е-1 літня кухня, пг1-1 погріб, З-1 сарай, №1 огорожа, №2 хвіртка, №3 огорожа.

Позивач ОСОБА_1 та її представник позивачки в судове засідання не з`явилися, просили справу слухати у їх відсутність (а.с. 29, 33-34).

Представник відповідача Покровської міської ради в судове засідання не з`явився, просили справу слухати без участі представника, ухвалити рішення на розсуд суду (а. с.26).

Суд, дослідивши матеріали справи і перевіривши їх доказами, приходить до наступного.

Судом встановлено, що згідно договору дарування від 16.12.1993 року ОСОБА_2 подарувала, а ОСОБА_1 прийняла 1/2 частку житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (а.с.6-7).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.12.2000 року встановлено, що спадкоємцем майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є дочка – ОСОБА_1 , яка мешкає за адресою АДРЕСА_1 . Спадкове майно складається з 1/2 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, який знаходиться у АДРЕСА_1 . На свідоцтві відсутня печатка. (а.с.8).

Згідно реєстраційного посвідчення, яке видане Красноармійським БТІ від 02.01.2001 року 1/2 частина будинка АДРЕСА_2 зареєстрована на ОСОБА_1 на праві особистої власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.12.2000 року №1589 (а.с.9).

Згідно технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами буд. АДРЕСА_1 складається з А-1 житловий будинок, а-1 прибудова, а2-1 тамбур, пг-1 погріб, Б-1 літня кухня, б-1 тамбур, В-1 сарай, Е-1 літня кухня, пг1-1 погріб, З-1 сарай, №1 огорожа, №2 хвіртка, №3 огорожа (а.с.10-13).

Згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ДН ОСОБА_1 передається у приватну власність 0,1000 га в межах, згідно з планом, земельна ділянка, що розташована на території АДРЕСА_1 , землю передано в обслуговування житлового будинку та господарських будівель (а.с.14).

Згідно відповіді щодо видачі свідоцтва про право на спадщину, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, яке видано Першою красноармійською державною нотаріальною конторою 20.12.2000 року, оскільки документи нотаріальної контори за 1994-2001 року передані на зберігання в Донецький обласний державний нотаріальний архів та на даний час залишилися в архівосховищах нотаріального архіву в м.Донецьк, доступ до яких відсутній (а.с.15).

Згідно листа КП БТІ від 18.02.2021 року будинок АДРЕСА_1 до 01.01.2013 року належав ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 16.12.1993 року, реєстр 3522, в КП БТІ зареєстрований 22.12.1993 р., та на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 12.12.2000 року №1589, КП БТІ зареєстрований 02.01.2001 р. в кн. 2 реєстр 129 (а. с. 16).

Згідно Рішення Родинської міської ради від 24.12.2015 року №7/1-28 «Про перейменування вулиць та провулків в м. Родинське» провулок Піонерський перейменований в провулок Поселковий (а.с.17-18).

Відповідно до правил ст. ст. 15,16, ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Як передбачено ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до п. 37 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2002 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» передбачено, що з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК України власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Тобто позов про визнання права власності на майно необхідний позивачеві тоді, коли у інших осіб виникають сумніви у належності йому цього майна, створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності у зв`язку з наявністю таких сумнівів чи втратою належних правовстановлюючих документів на майно та за відсутності обставин, які свідчать про наявність у них права вимоги щодо спірного майна , але у зв`язку відсутністю можливості отримання дублікату правовстановлюючого документа.

Відповідачем у позові про визнання права власності виступає будь-яка особа, яка сумнівається у належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності володіння, користування і розпоряджання таким майном, або має власний інтерес у межах існуючих правовідносин.

У постанові Верховного Суду від 20.01.2021 року в справі № 2-7055/12 ( провадження № 61-1322св18) вказано, що « з позовом про визнання права власності може звернутися особа, яка вже є власником майна, проте її права не визнаються іншою особою (особами). Стаття 392 ЦК України, у якій регламентується, зокрема, визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності . Тобто, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Оскільки відповідно до ст. 328 ЦК України набуття права власності – це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен установити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному ст. 392 цього Кодексу.

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Відповідно до п. 108 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами, затверджених наказом МЮ України за № 18/5 від 18.06.1994 року ( який діяв на момент видачі свідоцтва про право на спадщину за законом) на майно, що переходить за правом спадкоємства до спадкоємців або держави, державним нотаріусом за місцем відкриття спадщини видається свідоцтво про право на спадщину.

Відомості про видачу свідоцтва про право на спадщину підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиному реєстрі заповітів та спадкових справ у порядку, передбаченому Положенням про Єдиний реєстр заповітів та спадкових справ.

Відповідно до п. 2-1 Інструкції нотаріальні дії вчиняються нотаріусами

України з використанням спеціальних бланків нотаріальних документів та захисних знаків нотаріальних документів (далі - спеціальні бланки та захисні знаки).

Нотаріальні дії,у тому числі видачі свідоцтва про право на спадщину, виконані не на спеціальному бланку або без застосування захисного знака, згідно п. 2 Інструкції, є нечинними.

Відповідно до п. 18 Інструкції на підтвердження права на спадщину, права власності, посвідчення фактів, що громадянин є живим, про перебування його у певному місці, тотожності громадянина з особою, зображеною на фотокартці про прийняття на збереження документів видаються відповідні свідоцтва, форми яких затверджено наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 1994 р. N 7/5 .

Відповідно до п. 4.9 Правил ведення нотаріального діловодства, затвердженого Наказом МЮ України № 6/5 від 03.02.1994 року ( який діяв на момент видачі свідоцтва про право на спадщину) у випадках, передбачених чинних законодавством, свій

підпис на документах нотаріус скріплює відповідною печаткою.

Відбиток печатки проставляється таким чином, щоб він охоплював частину найменування посади особи, яка підписала документ.

Отже, нечинними є свідоцтва про право на спадщину, виконані не на спеціальному бланку або без застосування захисного знака.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка по справі ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_2 ( а.с. 8), проте видане свідоцтво про право на спадщину виконано нотаріусом на спеціальному бланку відповідного зразка із застосуванням захисного знаку, підписано нотаріусом, проте не закріплено печаткою ( а.с. 14).

Згідно листа Донецького обласного державного нотаріального архіву від 16.02.2021 року підтвердити факт вчинення нотаріальної дії не виявляється можливим, оскільки всі документи, прийняті на зберігання, залишилися в архівосховищах нотаріального архіву м. Донецьк, доступ до яких відсутній ( а. с. 15).

Позивачкою заявлені позовні вимоги про визнання за нею право власності на житловий будинок, що розташований за адресою : АДРЕСА_1 , а саме А-1 житловий будинок загальною площею 57,4 кв.м., житловою площею 41,8 кв.м.; а-1 – прибудова ; а2-1 – тамбур; пг-1 погріб; Б-1 літня кухня, б-1 тамбур; В-1 сарай ; Е-1 літня кухня; пг1-1 погріб; З-1 сарай; № 1 огорожа, № 2 хвіртка; № 3 огорожа, оскільки є похибки в оформленні документів, зокрема в свідоцтві про право на спадщину відсутня печатка нотаріуса, незважаючи на наявність реєстрації вказаного правочину в реєстрі за № 1589 та в БТІ і зазначена обставина є перешкодою для розпорядження цим майном.

В наданих копіях правовстановлюючих документів ( договору дарування та свідоцтві про право на спадщину) зазначена жила площа спірного житлового будинку 31,7 кв. м. ( а. с. 7-8).

В технічному паспорті ( а. с. 12) зазначено, що зміна житлової площі на 41,8 кв.м. не підлягає прийняттю в експлуатацію на підставі постанови КМУ від 07.06.2017 р. № 406, тобто внаслідок виконання робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію.

За змістом Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженого Постановою КМУ від 07.06.2017 року № 406, роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/ або інженерні системи загального користування,- щодо об`єктів що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними ( СС1), з середніми(СС2) та значними ( СС3) наслідками.

Згідно листа КП БТІ від 13.12.2021 р. за № 1640/01-02 згідно архівної справи та матеріалів технічної інвентаризації станом на 17.02.2021р. загальна площа – 57,4 кв.м., житлова- 41,8 кв.м. житлового будинку АДРЕСА_1 . Житлова площа змінилась за рахунок внутрішнього оздоблення стін без втручання в несучі конструкції, переобладнання нежитлового приміщення в житлове, що не є самочинним згідно постанови КМУ № 406 від 07.06.2017 року п. 1. ( а. с. 44).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Належність позивачці на праві власності житлового будинку, що розташований в АДРЕСА_1 , підтверджено: копією договору дарування від 16.12.1993 року ( а. с. 6,7), копією свідоцтва про право на спадщину від 20.12.2000 р. ( а. с. 8), реєстраційним посвідченням ( а. с. 9), копією технічного паспорта ( а. с. 10-13), довідкою КП БТІ від 18.02.2021 р. за № 195/01-02 ( а. с. 16).

Отже, приймаючи до уваги вищезазначені докази, які підтверджують факт належності позивачці на праві власності житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15,16, 392 ЦК України, ст. ст. 3,5,12,13,18, 258,260,265,268, 273 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з належними до нього будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , а саме : А-1 житловий будинок загальною площею 57,4 кв.м., житловою площею 41,8 кв.м., а-1- прибудова ; а2-1 тамбур; пг-1 погріб; Б-1 літня кухня; б-1 тамбур; В-1 сарай, Е-1 літня кухня; пг1-1 погріб; З-1 сарай; № 1 огорожа; № 2 хвіртка; № 3 огорожа.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1

Відповідач: Покровська міська рада, ЄДРПОУ 04052933, м. Покровськ, пл. Шибанкова, 11

Суддя: