Рішення № 102337055, 23.12.2021, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 438/570/21-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2021 року Печерський районний суд м. Києва

суддя Волкова С.Я.

секретар судового засідання Зінченко М.М.,

справа № 438/570/21-ц

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Приватне акціонерне товариство «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП»,

відповідач: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП,

установив:

ОСОБА_1 08.04.2021 р. звернувся до Бориславського міського суду Львівської області із позовом до відповідачів, із врахуванням заяви від 21.10.2021 р. просив стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП» 130 000,00 грн страхового відшкодування, 3 500,00 грн вартості проведення автотоварозначної експертизи, 7 892,60 грн пені, 1 485,21 грн - 3% річних, 1 690,00 інфляційних збитків, стягнути з ОСОБА_2 25 868,28 матеріальної шкоди, 10 000,00 грн моральної шкоди, посилаючись на те, що 26.07.2020 р. близько 02:00 год. на автодорозі Київ-Чоп (М-6) сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Opel Vectra державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керування ОСОБА_2 та Opel Vivaro державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить йому, під керуванням ОСОБА_3 . Згідно постанови Бориславського міського суду Львівської області від 18.09.2020 р. ОСОБА_2 порушив Правила дорожнього руху. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП» (поліс серії ЕР № 187894515), у зв`язку з чим повідомив страхову компанію про зазначений страховий випадок, подав заяву про виплату страхового відшкодування, в свою чергу на виконання обов`язків за договором страхування товариством було визначено суму страхового відшкодування у розмірі 71 000,00 грн, втім за умовами полісу передбачено ліміти страховика, а саме: страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, складає 130 000,00 грн. Крім того ОСОБА_2 , як винна особа у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, зобов`язаний сплатити різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою в розмірі 25 868,28 грн. ОСОБА_1 звернув увагу суду, що з моменту дорожньої пригоди і до часу звернення до суду ані Приватним акціонерним товариством «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП», ані ОСОБА_2 не було виконано своїх зобов`язань щодо відшкодування заподіяної шкоди з метою відновлення його пошкодженого автомобіля, у зв`язку із чим тривалий час не може спокійно спати вночі, не може використовувати автомобіль за цільовим призначенням, зважаючи на отримані значні механічні пошкодження, що позбавило його можливості пересуватися власним автомобілем із місця проживання до м. Монастирська, м. Тернополя та інших міст, їздити на роботу та по роботі, завозити дітей на навчання та у вихідні дні виїжджати на відпочинок, що змінило його звичайний ритм життя. Розмір завданих ОСОБА_2 душевних, психологічних та моральних страждань позивач оцінює у 10 000,00 грн.

Ухвалою Бориславського міського суду Львівської області від 17.05.2021 р. цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, передано за підсудністю на розгляд Печерського районного суду м. Києва; матеріали справи надійшли до суду 23.06.2021 р., 05.07.2021 р. передано судді Писанцю В.А.

Ухвалою від 23.07.2021 р. відкрито провадження у справі.

26.10.2021 р. матеріали справи передано судді Волковій С.Я. (протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями).

Відповідачем Приватним акціонерним товариством «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП» відзив на позовну заяву не подано.

Відповідачем ОСОБА_2 відзив на позовну заяву не подано.

Ухвалою суду від 18.11.2021 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.12.2021 р. на 12:00 год.

У судове засідання 23.12.2021 р. о 12:00 год. позивач, відповідачі не з'явилися, про дату, час і місце цього засідання належним чином повідомлені, суд, враховуючи заявупозивача ОСОБА_1 від 25.11.2021 р. про розгляд справи у його відсутності, ухвалив розглядати справу за відсутності позивача, відповідачів, оскільки учасники справи були належним чином повідомлені про судове засідання, нез`явлення позивача, відповідачів не перешкоджає вирішенню спору та, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини і дійшов наступних висновків.

Встановлено, що 26.07.2020 р. о 02:00 год. на 619 км автодороги Київ-Чоп (М-6) водій транспортного засобу Opel Vectra державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на її зміну, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійсним зіткнення з транспортним засобом Opel Vivaro державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 , який зупинився на вимогу знаку 2.2. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки; суду надано постанову Бориспільського міського суду Львівської області від 18.09.2020 р. у справі № 438/1038/20, відповідно до якої ОСОБА_2 порушив Правила дорожнього руху.

Згідно висновку експерта судової автотоварознавчої експертизи № 538/20 від 22.02.2021 р. вартість матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобуOpel Vivaro (А) L2H1 2/5CDTi Combi 146PS державний реєстраційний номер НОМЕР_2 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 26.07.2020 р., станом на час пригоди складає 155 868,28 грн.

Позивач просить стягнути на його користь 130 000,00 грн страхового відшкодування, або розмір встановленого ліміту відповідальності страховика (страховий поліс серії ЕР № 187894515 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів).

До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідно до статті 3 означеного Закону є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону).

Згідно статті 6 цього Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

За змістом статтей 9, 22-31, 35, 36 Закону настання страхового випадку (скоєння дорожньо-транспортної пригоди) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування.

Отже сторонами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик, втім договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу. Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди породжує деліктне зобов`язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обов`язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така дорожньо-транспортна пригода слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника (в договірному зобов`язанні ним є страховик). Разом з тим зазначені зобов`язання не виключають одне одного. Деліктне зобов`язання - первісне, основне зобов`язання, у якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, унаслідок якої завдано шкоди, буде кваліфікована як страховий випадок. Одержання потерпілим страхового відшкодування за договором не обов`язково припиняє деліктне зобов`язання, оскільки страхового відшкодування може бути недостатньо для повного покриття шкоди, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов`язаною. При цьому, потерпілий не є стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, але наділяється правами за договором: на його, третьої особи, користь страховик зобов`язаний виконати обов`язок зі здійснення страхового відшкодування.

Особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд (частина перша статті 12 ЦК України); особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї (частина друга статті 14 цього Кодексу).

Відповідно до статті 511 ЦК України зобов`язання не створює обов`язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов`язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Згідно частин першої, четвертої статті 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, у якому боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.

Отже право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов`язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов`язанні. Таким чином, потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов`язань: деліктному та договірному. Він вільно на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав. Потерпілий може відмовитися від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в межах деліктного зобов`язання, незалежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди, у такому випадку особа, яка завдала шкоди і цивільно-правова відповідальність якої застрахована, після задоволення вимоги потерпілого не позбавлена права захистити свій майновий інтерес за договором страхування та звернутися до свого страховика за договором з відповідною вимогою про відшкодування коштів, виплачених потерпілому, в розмірах та обсязі згідно з обов`язками страховика як сторони договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (правова позиція, висловлена Верховним Судом України у постанові від 14.09.2016 р. у справі №6-725цс16).

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Суд, враховуючи, що автомобіль Opel Vectra державний реєстраційний номер НОМЕР_1 на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди був забезпечений полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії ЕР № 187894515 від 16.04.2020 р., враховуючи, вимоги потерпілого на відшкодування шкоди страховиком в сумі встановленого ліміту відповідальності страховика 130 000,00 грн, тобто шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, слід стягнути з відповідачаПриватного акціонерного товариства «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП», а також кошти у сумі 3 500,00 грн, сплачені позивачем судовому експерту, він розцінює як матеріальну шкоду.

Згідно пункту 35.1. статті 35 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування.

Згідно пункту 36.2. статті 36 означеного Закону страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

За правилами частини першої статті 992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Згідно пункту 36.5. статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Отже пеню за несвоєчасну виплату страхового відшкодування в сумі 7 892,60 грн слід стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП» на користь позивача, з наданим позивачем розрахунком суми пені суд погодився, при цьому відповідач жодних заперечень щодо позову суду не надав.

Також відповідно до частини другої статті 625 ЦК України означений відповідач зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення у сумі 1 690,00 грн, 3% річних з простроченої суми у сумі 1 485,21 грн, з наданими позивачем розрахунками суд погодився, при цьому відповідач жодних заперечень щодо позову суду не надав.

Відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Через те, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 перед третіми особами на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди була застрахована, позивач звернувся до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП» із повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, заявою про виплату страхового відшкодування.

Відповідно до частин першої та другої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).

Суд, враховуючи, що право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним, знаходить різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) у сумі 25 868,28 грн, тобто завдану в результаті дорожньо-транспортної пригоди матеріальну шкоду, слід стягнути з ОСОБА_2 , виходячи з наступного.

Згідно пункту четвертого постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 р. «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статтей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправильними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Відповідно до частини другої статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у пункті 14 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 р. «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», при визначені розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, судам слід врахувати положення статті 1192 ЦК України. Наприклад, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Щодо інших вимог позову, то статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

За змістом частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішенням, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 р. під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зав`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

В даному випадку, приймаючи до уваги посилання позивача на спричинення йому моральної шкоди, та, враховуючи те, що у зв`язку із протиправними діями відповідача ОСОБА_2 позивачу довелося докладати значних зусиль для відновлення його порушених прав, що стало причиною його моральних страждань, суд погоджується з вимогами позивача про необхідність відшкодування такої моральної шкоди.

Враховуючи характер та обсяг страждань, яких зазнав позивач, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку про необхідність визначити розмір відшкодування моральної шкодив у розмірі 10 000,00 грн, вважає визначений позивачем розмір відшкодування такої шкоди не є завищеним.

У зв`язку із задоволенням позову в повному обсязі судові витрати у виді судового збору у розмірі 2 601,68 грн відповідно до статті 141 ЦПК України покладаються на відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись статтями 22, 23, 82, 525, 526, 979, 980, 982, 1166, 1187, 1188, 1192, 1194 ЦК України, статтями 3, 22, 36 Закону України «про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статтями 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 267, 273, 274, 280, 354, 355 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП» на користь ОСОБА_1 130 000,00 грн страхового відшкодування, 3 500,00 грн вартості проведення автотоварознавчої експертизи, 7 892,60 грн пені, 1 485,21 грн - 3% річних, 1 690,00 інфляційних збитків, 1 300,84 грн сплаченого судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 25 868,28 матеріальної шкоди, 10 000,00 грн моральної шкоди, 1 300,84 грн сплаченого судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Печерський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ).

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Страхова група «Ю.БІ.АЙ-КООП» (01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 5/13, ЄДРПОУ: 31113488).

Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ).

Суддя Волкова С.Я.