Рішення № 102336650, 30.12.2021, Соснівський районний суд м. Черкас

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 712/12088/21

Номер провадження 2-а/712/146/21

30 грудня 2021 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого-судді - Марцішевської О.М.,

за участі секретаря судового засідання Вдовенко О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа: лейтенант поліції 3 роти батальйону пату рільної поліції у м. Борисполі УПП у Київській області інспектора Прилуцький Олександр Олегович про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

05 листопада 2021 року позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до суду з позовом до відповідачів Управління патрульної поліції в м. Бориспіль (м. Бориспіль, вул.. Кошового,4), лейтенанта поліції 3 роти батальйону пату рільної поліції у м. Борисполі УПП у Київській області інспектора Прилуцького Олександра Олеговича (м. Бориспіль, вул.. Кошового, 4) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

10 листопада 2021 року ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси позовну заяву залишено без руху.

22 листопада 2021 року позивач скерував до суду заяву про усунення недоліків та уточнену позовну заяву до Департаменту патрульної поліції (м. Київ, вул. Ернста 3), третя особа: лейтенант поліції 3 роти батальйону пату рільної поліції у м. Борисполі УПП у Київській області інспектора Прилуцький Олександр Олегович Олеговича (м. Бориспіль, вул. Кошового, 4) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

В обґрунтування позовної заяви вказував на те, що постановою серії ЕАО № 4944165 від 24.10.2021 року, винесеною лейтенантом Прилуцьким О.О., Мулявка О.В. притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КпАП України.

Як вбачається зі спірної постанови, в графі «час та місце скоєння, суть і обставини правопорушення»: зазначено, що він керував ТЗ, в якого на лобовому склі були закріплені предмети, які зменшують оглядовість для водія, а саме: табличка «нерегулярне перевезення». Після зупинки він ніби-то не пред`явив обов`язкових документів, таких як посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтва про реєстрацію ТЗ, страхового поліса, за що нього накладено штраф в розмірі 425,00 грн. Звертає увагу суду на ту обставину, що на суб`єктивну думку працівника поліції обставини справи і суть порушення - це встановлення предмету, що обмежує оглядовість, за яке до відповідальності його не притягнуто, більше того навіть не зазначено, яку саме норму якого саме Закону він порушив і чим передбачено відповідальність за таке порушення. А притягнуто його до відповідальності за ненадання документів працівнику поліції - хоча дана обставина не відповідає дійсності. Отже, з винесеною постановою він не згоден, обставини, викладені у постанові про адміністративне правопорушення не відповідають дійсності, а подія і склад правопорушення відсутні.

Він є працівником ТОВ «Сервіс-Авто-2005» з січня 2018 року, а саме працює водієм у вказаному товаристві, що підтверджується наказом про прийняття на роботу. Відповідно його посвідчення водія, виданого 13.10.2013 року, він має право керувати 8 категоріями транспорту від А1 до D. 24.10.2021 року він здійснював рейс з нерегулярного перевезення пасажирів за маршрутом «Черкаси-Київ-Черкаси», що підтверджується відповідним дорожнім листом. Для отримання дозволу на виїзд, він крім іншого пройшов і мед. огляд до 08 години ранку, а о 08 год. 00 хв. виїхав за маршрутом. Рухаючись за встановленим маршрутом, близько 11 години ранку, на в`їзді м. Бориспіль його було зупинено працівниками патрульної поліції. Причиною зупинки було зазначено, що у нього на лобовому склі було встановлено предмет, що обмежує оглядовість. Він повідомив працівнику поліції, що рухається за встановленим маршрутом, здійснює перевезення пасажирів, а табличку встановлено відповідно до вимог Закону. З чого можна зробити висновок, що причину зупинки патрульний зазначив «формальну». Відповідно п. 60 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 р. № 176 - під час здійснення нерегулярного перевезення передній трафарет автобуса має містити напис червоною фарбою “Нерегулярне перевезення”. Оскільки, причини для зупинки з посиланням на норми закону, патрульним не було озвучено усно чи показано на планшеті чи будь-яким іншим способом, - він мав намір відновити рух за встановленим маршрутом. Тим більше, що в транспортному засобі знаходилися пасажири. Патрульний перешкодив руху та почав вимагати документи на ТЗ, його посвідчення водія та страховий поліс. Оскільки працівник правоохоронних органів поводив себе неадекватно ситуації, зупинив його без належних на те підстав чим порушив 2 статті кримінального кодексу України і поводився відносно нього, як йому здалося, агресивно налаштовано, він повідомив що покаже документи його керівнику, якого він погодився чекати на місці незаконної зупинки. Після приїзду керівника батальйону, він пред`явив останньому всі документи і він поїхав з місця події. Але екіпаж патруля, що його зупинив почав обвинувачувати його у керуванні ТЗ в нетверезому стані та запропонував йому прослідувати до медичного закладу для освідування. Він залишивши транспортний засіб з вимкнутим двигуном на обочині дороги в холодну пору року, з пасажирами в автобусі, прослідував разом з правоохоронцями. Прибувши в медичний заклад, лікар його не оглянув, аналізів зроблено не було (патрульні пояснювали, що в закладі немає реактивів для проведення тестів). Після того, як його повернули до його транспортного засобу відносно нього було винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за непред`явлення належних документів, а підставою зазначено - табличка на лобовому склі.

25 листопада 2021 року ухвалою суду відкрито провадження, визначено розглядати справу за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та надано відео фіксацію адміністративного правопорушення. В обґрунтування відзиву відповідач вказує на те, що в обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що адміністративного правопорушення ним не здійснювалось, докази щодо підтвердження скоєння такого правопорушення у відповідача відсутні. Вважає, що твердження позивача, викладені у позові, є хибними, а позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом, виходячи з наступного. Згідно Постанови, винесеної інспектором роти №3 батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль УПП у Київській області ДПП лейтенантом поліції Прилуцьким О.О. 24.10.2021 о 02 год. 00 хв. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом MERSEDES- BENZ SPRINTER, н.з. НОМЕР_1 за адресою: М.Бориспіль, вул. Сосюри Н-08, в якого на лобовому склі були закріплені предмети, які зменшують оглядовість для водія, а саме табличка «нерегулярні перевезення». Під час перевірки обов`язкових документів водій не пред`явив посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п. 2.4 а) ПДР. Внаслідок чого ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності шляхом накладення на нього штрафу в розмірі 425 гривень. Інспектор встановивши, що позивачем порушено п. 31.4.7 в) ПДР законно вимагав пред`явлення ОСОБА_1 документів відповідно до п. 2.4 а) ПДР. З приводу тверджень позивача відносно того, що відповідно до п. 60 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року №176 Передній трафарет автобуса містить напис червоною фарбою "Нерегулярне перевезення" на білому фоні. Але позивачем не враховано, що зазначений пункт не дозволяє, розміщувати передній трафарет автобуса на вітровому склі транспортного засобу. В той час, як п. 31.4.7 в) ПДР України чітко забороняє встановлювати на скло додаткові предмети або наносити покриття, які обмежують оглядовість з місця водія, і погіршують його прозорість, крім самоклейної мітки радіочастотної ідентифікації про проходження обов`язкового технічного контролю транспортним засобом, яка розміщується в правій верхній частині вітрового скла (на внутрішньому боці) транспортного засобу, що підлягає обов`язковому технічному контролю.

Більше того відповідно до п. 63 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року №176 під час здійснення нерегулярних перевезень водій повинен мати копію договору автомобільного перевізника із замовником послуг і копію договору обов`язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті. Звертає увагу суду на той факт, що дані документи не були пред`явлені Інспектору та не були долучені до позовної заяви, що взагалі ставить під сумнів здійснення позивачем нерегулярних перевезень.

Крім того, як вбачається з відеозапису з нагрудної камери поліцейського на склі транспортного засобу також були розміщені прапорці жовто-блакитного кольору.

Окремо варто зауважити, що притягнення позивача до відповідальності та накладення стягнення за частиною першою статті 126 КУпАП є обґрунтованим, навіть коли факт законності зупинки не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

При подачі позову відповідачем було заявлено клопотання про витребування відеозапису з нагрудної камери поліцейського. Вказане клопотання не підлягає до задоволення, оскільки відповідачем надано суду вказаний відеозапис одночасно з подачею відзиву по справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до такого.

Згідно постанови серії ЕАО № 4944165 від 24.10.2021 р. ОСОБА_1 11:23:30 м. Бориспіль вул. Сосюри Н-08 водій керував ТЗ, в якого на лобовому склі були закріплені предмети які зменшують оглядовість для водія, а саме табличка «нерегулярне перевезення». Під час перевірки обов`язкових документів водій не пред`явив посвідчення водія відповідної категорії. Чим порушив п. 2.4.а.ПДДР – керування ТЗ особою, не пред`явлення для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на ТЗ, а також полісу (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема, знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст.77 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи.

Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

У відповідності до ч. 1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно ч.ч. 1-3 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідності до ч. 9 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії.

Положеннями абз. 2 ч. 2 ст. 16 вказаного Закону передбачено, що водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно з пп. «а» п. 2.4 Правил дорожнього руху на вимогу працівника міліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Підстави для перевірки документів особи визначені також у ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію».

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у випадку, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для зупинки транспортного засобу позивача та для вимоги надати реєстраційний документ на транспортний засіб став висновок поліцейського про порушення позивачем вимог дорожнього знаку 31.4.7 «в» - на лобовому склі, були закріплені предмети, які зменшують оглядовість для водія.

Наданим відповідачем відеозаписом з нагрудної камери поліцейського зафіксовано, що інспектор пояснив позивачу зміст правопорушення, у зв`язку з можливим вчиненням якого було здійснено зупинку транспортного засобу, а саме закріплення на лобовому склі таблички «нерегулярне перевезення», та запропоновано надати, зокрема, посвідчення водія відповідної категорії. позивач, ігноруючи вимогу працівника поліції пред`явити реєстраційний документ на транспортний засіб, зазначив про незаконність такої вимоги та заперечував порушення ПДР при розміщенні таблички.

За змістом п. 2 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення документів за умови існування достатніх підстав вважати, що особа вчинила правопорушення, а не лише у разі встановлення факту вчинення правопорушення.

Пункт 31.4.7 «в» ПДР України забороняє експлуатацію транспортних засобів із встановленням на скло додаткові предмети або нанесено покриття, які обмежують оглядовість з місця водія, і погіршують його прозорість, крім самоклейної мітки радіочастотної ідентифікації про проходження обов`язкового технічного контролю транспортним засобом, яка розміщується в правій верхній частині вітрового скла (на внутрішньому боці) транспортного засобу, що підлягає обов`язковому технічному контролю.

В спірній постанові відсутнє зазначення про порушення позивачем пункту 31.4.7 «в» ПДР України, однак, зазначена обставина не спростовує того, що інспектор мав достатні підстави для висновку про порушення позивачем ПДР через закріплення на лобовому склі предмету, який зменшує оглядовість для водія та для зупинення транспортного засобу позивача і перевірки документів.

Отже, вимога інспектора про надання документів до перевірки була законною, проте не виконана позивачем.

Позивач посилається на те, що на момент пред`явлення вказаною вимоги відповідачем належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення позивачем Правил дорожнього руху.

Натомість, у постановах від 25 вересня 2019 року у справі № 127/19283/17, від 21 листопада 2019 року у справі № 522/2280/16-а, від 19 червня 2019 року у справі № 711/4707/17 та інших Верховний Суд наголосив, що право органів Національної поліції перевіряти наявність посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи. Доводи водія про те, що він мав право не пред`являти посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб на вимогу поліцейського для перевірки, доки останній не доведе, що зупинка його транспортного засобу була законною, Верховний Суд визнав такими, що не ґрунтуються на вимогах законодавчих актів та не мають відношення до обов`язку водія транспортного засобу мати при собі та пред`явити на вимогу поліцейського для перевірки зазначені вище документи.

Що стосується посилання позивача на пункт 60 Правил надання послуг

пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою КМУ від 18 лютого 1997 р. N 176 , яким передбачено, що передній трафарет автобуса містить напис червоною фарбою

"Нерегулярне перевезення" на білому фоні, суд враховує, що вказаними Правилами визначено трафарет автомобіля як покажчик інформації для пасажирів про маршрут. Отже, розміщення табличок на лобовому склі вказаними Правилами не передбачено.

Що стосується доводів позивача про непроведення інспектором поліції допиту свідків, позивач був вправі заявляти протягом судового розгляду клопотання про допит свідків, проте зазначені клопотання позивачем до суду не заявлялись.

Оцінивши зібрані у справі докази, суд доходить висновку, що відповідачем доведений факт порушення позивачем Правил дорожнього руху та правомірність винесення оскаржуваної постанови, тому позовна заява на підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 72-74, 122, 242-244, 250, 262, 286 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволення позову ОСОБА_1 про скасування постанови серії № від 24 жовтня 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП України.

Рішення суду може бути оскаржене у відповідності до ч. 4 ст.286 Кодексу адміністративного судочинства України протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через суд першої інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано або за результатом розгляду апеляційної скарги судом апеляційної інстанції.

ГОЛОВУЮЧИЙ:

Дата виготовлення повного тексту рішення 29 грудня 2021 року.

Веб-адреса рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач: Департамент патрульної поліції (м. Київ, вул. Ф.Ернста, 3, 03048, код ЄДРПОУ 40108646)

Третя особа: Інспектор роти № 3 БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області Прилуцький Олександр Олегович (08301, Київська обл.., м. Бориспіль, вул.. Кошового, 4)