Рішення № 102336447, 28.12.2021, Городищенський районний суд Черкаської області

Справа № 691/969/21

Провадження № 2/691/588/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2021 року Городищенський районний суд Черкаської області

в складі :

судді Черненка В.О.

за участю секретаря судових засідань Сидоренко О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Городище цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Виконавчого комітету Городищенської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Виконавчого комітету Городищенської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що вона є власником домоволодіння АДРЕСА_1 . Крім неї, в даному будинку зареєстрований її колишній чоловік ОСОБА_2 . Останній, ще до розірвання шлюбу, з лютого 2021 року не проживає у вказаному будинку, вибув на постійне місце проживання до своєї матері в м. Золотоноша Черкаської області та перестав фактично користуватись житловим приміщенням. Відповідач не сплачує комунальні платежі, в утриманні і ремонті житла не приймає участі. В телефонному режимі обіцяв знятись з реєстрації в її будинку, але до даного часу не виконав обіцянки. Вважає, що відповідач є таким, що втратив право користування житлом. Враховуючи викладене, звернулася до суду та просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування будинком за адресою: АДРЕСА_1 .

В судове засідання позивач не з`явилася, проте в матеріалах справи міститься заява про слухання справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задоволити. Проти винесення заочного рішення не заперечує

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився по невідомій суду причині, хоча про день, час та місце слухання справи був повідомлений завчасно та належним чином, про що свідчить копія оголошення опублікованого на офіційній сторінці Городищенського районного суду веб-порталу судової влади України. Листа про розгляд справи у його відсутність чи відзиву (заперечення) до суду не надходило.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Виконавчого комітету Городищенської міської ради в судове засідання не з`явився, проте надійшов лист № 1339.01.02-24 від 24.11.2021 року за підписом міського голови В.П.Мирошника про розгляд справи без участі представника, щодо задоволення позовних вимог покладаються на розсуд суду.

З огляду на вище викладене, за згоди позивача, керуючись положеннями ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Суд, повно та всебічно з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні, вважає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником будинку АДРЕСА_1 . Даний будинок був придбаний на підставі договору купівлі-продажу від 11.06.2020 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , що підтверджується копією договору та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу 2120800405 від 11.06.2020 року що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до довідки про склад сім`ї № 22 від 09.05.2020 року виданої Виконавчим комітетом Хлистунівської сільської ради с.Дирдин Городищенського району Черкаської області ОСОБА_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 .

Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу Серії НОМЕР_1 виданого Городищенським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) шлюб між чоловіком ОСОБА_2 і дружиною ОСОБА_1 розірвано 30.03.2021 року про що складено відповідний актовий запис № 5.

Відповідач ОСОБА_2 , який зареєстрований у даному домоволодінні, за вказаною адресою не проживає, що підтверджується актом обстеження матеріально-побутових умов № 410 від 17.09.2021 року, згідно якого в будинку проживає позивач із своєю матір`ю ОСОБА_4 та синами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Доказів, які б це спростовували, судом не здобуто.

Відповідач добровільно змінити місце реєстрації не бажав.

Позивач вважає, що це порушує її права як власника будинку, в зв`язку з чим звернулася до суду.

Відповідно до ст. 405 ЦК України, члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.

Житлове приміщення, яке вони мають займати, визначається його власником.

Член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Хоча в названій статті сервітут, який встановлено членам сім`ї власником житла, не називається особистим, він за своєю сутністю є таким, оскільки це право можуть мати не всі, а лише конкретні особи - члени сім`ї власника житла. З цього виходить, що особи, які не є (тобто вже не вважаються) членами сім`ї, такого сервітуту не мають. Іншими словами, особи мають особистий сервітут, передбачений цією статтею, доки вони мають статус члена сім`ї власника.

Поняття члена сім`ї визначається в сімейному та житловому законодавстві. За ч. 2 ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Стаття 64 ЖК УРСР визначає як членів сім`ї наймача його дружину, його дітей і батьків, а також інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Членами сім`ї, які мають право на користування житлом власника, є лише особи, які відповідають тим ознакам, що містяться в ст. 405 ЦК України та житловому законодавстві.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Права власника будинку визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК УРСР, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім`ї, інших осіб і розпоряджатися житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання у право користування власника можливо лише з підстав передбачених законом.

Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», до якої Україна приєдналася 17.07.1997 року відповідно до Закону України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР «Про ратифікацію Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею незалежно від волі інших осіб (ст.ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України).

Відповідач ОСОБА_2 у спірному жилому приміщенні не проживає з лютого 2021 року, підстав для продовження терміну зберігання за ним права користування спірним жилим приміщенням, передбачених ст.71 ЖК УРСР немає, в утриманні будинку, його ремонті, оплаті комунальних та інших послуг відповідач участі не приймає, що свідчить про втрату ним інтересу до спірного жилого приміщення як до свого місця проживання, тому суд вважає за необхідне захистити права позивача як власника спірного будинку та визнати відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 41 Конституції України, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», до якої Україна приєдналася 17.07.1997 року відповідно до Закону України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР «Про ратифікацію Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», ч. 3 ст. 29, ст.ст. 316, 317, 319, 321, 383, 391 ЦК України, ст.ст. 71, 150 ЖК УРСР, ст. ст. 2, 4, 5, 9, 10, 12,13, 17, 18, 76 – 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

позов задоволити. Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням по АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, воно може бути оскаржене в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду в 30-ти денний строк, з дня проголошення рішення. У даному разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач може оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду в 30-ти денний строк, з дня проголошення рішення.

Повний текст рішення виготовлений 30.12.2021 року.

Суддя В. О. Черненко