Рішення № 102336210, 21.12.2021, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/1352/21

Провадження № 2/548/564/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.12.2021року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Коновод О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Скрипніченко М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження згідно ч. 2ст. 247 ЦПК Українив залі суду м. Хорол цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія "Кредит-Капітал"», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Приватного нотаріуса Київскього міського нотаріального округу Баршацького Ігоря Вікторовича, Приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

Позиція позивача та відповідача, процесуальні дії, вчинені по справі.

Позивач звернувся до Хорольського районного суду з вищевказаним позовом.

На обґрунтування позову зазначає,що 04.06.2021 року Позивачу заблокували карткові рахунки в банку. Позивач звернувся до банку для з`ясування причин, де йому повідомили, що рахунки заблоковано на підставі постанови про арешт рахунків приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича. Позивач звернувся з електронним запитом до приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича, який надіслав копію Постанови про відкриття виконавчого провадження від 02.06.2021 року по ВП № 65659433 винесену на підставі виконавчого напису № 12979 виданого 17.12.2020 року, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем, яким стягнуто з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236) заборгованості у розмірі 11 750,00 гривень.

За допомогою ідентифікатора доступу до виконавчого провадження Позивач дізнався про існування постанови про арешт коштів боржника від 03.06.2021 року.

Крім того 08.06.2021 року з банківського рахунку Позивача відкритому в Монобанку було списано 764,36 грн. в рахунок часткової сплати ПВ № 1452 від 03.06.2021 року згідно виконавчого напису № 12979 від 17.12.2020 року приватного нотаріуса Баршацького І.В.

Позивач вважає, що виконавчий напис має бути визнаний таким, що не підлягає до виконання, так як він вчинений з порушенням закону, нотаріус при вчиненні виконавчого напису не дотримався вимог ст. ст. 87, 88 ЗУ «Про нотаріат», Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, оскільки виконавчий напис вчинено на підставі кредитного договору, який не може вважатися доказом безспірної заборгованості боржника перед стягувачем.

На момент звернення Відповідача з заявою про вчинення виконавчого напису сума заборгованість не була безспірною, так як Позивач взагалі кредитний договір з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» не укладав, кошти не отримував. Як доказ є Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженню номер 12019170020000264 від 26.01.2019 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України та ч.1 ст. 190 КК України.

Кримінальне провадження відкрите на виконання Ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Полтави Васильєвої Л.М. від 22.01.2019 року № 552/303/19 за скаргою гр. ОСОБА_1 на бездіяльність ВП № 1 Полтавського ВП ГУНП у Полтавській області щодо невнесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР викладені ОСОБА_1 від 29.12.2018 року про вчинення відносно нього кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України та ч. 1 ст. 190 КК України, а саме оформлення шляхом обману без його відома на його ім`я кредитного договору з ТОВ «Мілоан».

В свою чергу в Постанові про відкриття виконавчого провадження від 02.06.2021 року по ВП № 65659433, зазначено, що ОСОБА_1 є Боржником за Кредитним договором №151698 від 22.10.2018 року укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан», ідентифікаційний код юридичної особи 40484607, правонаступником всіх прав та обов`язків якого за Договором відступлення права вимоги № 20-МЛ від 28.12.2018 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал». Тобто оформленого кредитного договору з ТОВ «Мілоан» № 151698 від 22.10.2018 року шляхом обману без відома ОСОБА_1 .

З матеріалів справ не вбачається, що при вчиненні напису нотаріус отримував від ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» та від Позивача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), не вбачається, що нотаріус повідомив Позивача про вимогу кредитора, тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал», тіло кредиту, суми штрафних санкцій та процентів, зазначені у написі, є безспірними.

Взагалі Позивач кредит в ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» не отримував, жодних договорів не підписував, про що свідчить Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженню номер 12019170020000264 від 26.01.2019 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України та ч.1 ст. 190 КК України. Тобто кредитний договір з ТОВ «Мілоан» № 151698 від 22.10.2018 року оформлений шляхом обману без відома ОСОБА_1

Також позивач зазначає, що кредитний договір з ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал», по-перше Позивач не підписував, а по-друге, він нотаріально не посвідчений.

03.08.2021 року по справі було відкрито провадження та призначено до розгляду у порядку загального позовного провадження.

В судове засідання позивач та його представник адвокат Гайтота І.М. не з"явилися, але в заяві прохали суд провести розгляд справи за їх відсутності.

В судове засідання представник відповідача не з"явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, але у визначений судом строк подав до суду відзив, в якому прохав у задволенні позову відмовити.

В судове засідання треті особи не з"явилися, доказів про поважність причин своєї неявки суду не надали, хоча про час і місце розгляду справи неодноразово повідомлялися належним чином, що підтверджується зворотними поштовими повідомленнями.

Відповідно до ч. 3 ст. 211ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно ч. 2ст. 247ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Врахувавши позицію позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини, встановлені судом.

17.12.2020 року вчинений виконавчийц напис приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем, зареєстрований в реєстрі за № 12979 яким стягнуто з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236) заборгованості у розмірі 11 750,00 гривень.

Мотивована оцінка аргументів сторін. Норми права, застосовані судом.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першої статті 1 Закону України від 2 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Окрім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі «Про нотаріат» та порядку вчинення нотаріальних дій.

При цьому, стаття 50 Закону «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Відповідно до Правової позиції Верховного Суду України від 05.06.2017 року у справі № 6-887цс17, з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

На момент звернення Відповідача з заявою про вчинення виконавчого напису сума заборгованість не була безспірною, так як Позивач взагалі кредитний договір з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» не укладав, кошти не отримував. Як доказ є Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженню номер 12019170020000264 від 26.01.2019 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України та ч.1 ст. 190 КК України.

Кримінальне провадження відкрите на виконання Ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Полтави Васильєвої Л.М. від 22.01.2019 року № 552/303/19 за скаргою гр. ОСОБА_1 на бездіяльність ВП № 1 Полтавського ВП ГУНП у Полтавській області щодо невнесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР викладені ОСОБА_1 від 29.12.2018 року про вчинення відносно нього кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України та ч. 1 ст. 190 КК України, а саме оформлення шляхом обману без його відома на його ім`я кредитного договору з ТОВ «Мілоан».

Нотаріус не повідомляв Позивача про те, що до нього звернулися з заявою про вчинення виконавчого напису, що створює ситуацію коли Позивач не міг ніяким чином заперечувати проти незаконно нарахованих сум і відповідно нотаріус не мав вчиняти виконавчий напис оскільки ним не була перевірена безспірність вимог Відповідача. Наслідки такого неповідомлення зазначені в узагальненні ВССУ від 07.02.2014 р. про судову практику розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні. А саме в п. 10 вказаного узагальнення вказано, що неповідомлення боржника про вимогу кредитора є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Тому судам під час розгляду таких справ має бути враховано суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з`ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі. Отже, якщо у письмовій вимозі боржнику повідомлено що при вчиненні напису сума заборгованості може бути збільшена з урахуванням нарахування процентів та штрафних санкцій, то у такому випадку спірності суми немає.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необґрунтованість вимог до боржника.

З матеріалів справ не вбачається, що при вчиненні напису нотаріус отримував від ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» та від Позивача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), не вбачається, що нотаріус повідомив Позивача про вимогу кредитора, тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал», тіло кредиту, суми штрафних санкцій та процентів, зазначені у написі, є безспірними.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення від 21 січня 1999р. в справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», від 22 лютого 2007р. в справі «Красуля проти Росії», від 5 травня 2011р. в справі «Ільяді проти Росії», від 28 жовтня 2010р. в справі «Трофимчук проти України», від 9 грудня 1994р. в справі «Хіро Балані проти Іспанії», від 01 липня 2003р. в справі «Суомінен проти Фінляндії», від 7 червня 2008р. в справі «Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Mesrop Movsesyan проти Вірменії») свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Європейський суд з прав людини оцінює ступінь вмотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017р. №6-887цс17.

Таким чином, у разі вчинення виконавчого напису за відсутності доказів, які б підтверджували факт безспірної заборгованості, такий виконавчий напис має визнаватися таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса» для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Взагалі Позивач кредит в ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» не отримував, жодних договорів не підписував, про що свідчить Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженню номер 12019170020000264 від 26.01.2019 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України та ч.1 ст. 190 КК України. Тобто кредитний договір з ТОВ «Мілоан» № 151698 від 22.10.2018 року оформлений шляхом обману без відома ОСОБА_1 .

В свою чергу, при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, а саме «п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин

Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.».

Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та не чинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі №826/20084/14 (провадження № 11-174ас18) відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.

Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції на момент вчинення виконавчого напису) «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а)оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів);б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Установлені судами обставини свідчать, що серед документів наданих Банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, відсутній. Надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, не містить умов щодо збільшення кредитного ліміту на картковому рахунку позичальника, умов та порядку нарахування відсотків, відповідальності за порушення зобов`язань, а отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Ст. 50 Закону передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Отже, і в даному випадку нотаріусом не дотримано зазначених вимог закону України "Про нотаріат" щодо права вчинити виконавчий напис на не нотаріально посвідченому кредитному договорі.

У відповідності до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 12 ст. 28 ЦПК України визначено право позивача звернутися до суду за місцем виконання виконавчого напису нотаріуса.

Статтею 24 Закону України "Про виконавче провадження" надано поняття «місця виконання виконавчого документу», а саме, приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Таким чином, в розумінні ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" місцем виконання виконавчого документу є не місцезнаходження приватного виконавця, а є місце проживання (перебування) боржника або місцезнаходження його майна.

У відповідності до частини 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Згідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до статті 87 Закону України від 2 вересня 1993 року «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Виконавчим написом є розпорядження нотаріуса про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачі чи повернення майна кредитору, здійснене на документах, які підтверджують зобов`язання боржника. В основі вчинення цієї нотаріальної дії знаходиться факт безспірності відповідальності боржника. Тому вчинення виконавчого напису - це не вирішення спору між кредитором та боржником, а підтвердження безспірності зобов`язань боржника.

Вчинення виконавчого напису нотаріусом є одним з видів позасудового захисту прав кредитора, а безпосередньо виконавчий напис нотаріуса є виконавчим документом відповідно до пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження», кредитор після вчинення нотаріусом виконавчого напису має право звернутися до органів державної виконавчої служби або до приватного виконавця з метою примусового стягнення заборгованості за кредитом.

При цьому нотаріус вчиняє нотаріальні дії від імені держави, тому в нього не можуть бути спільні чи однорідні права і обов`язки з особами, які звернулися до нього, або з особами, які вирішили, що їх права порушені нотаріальними діями. Це суперечить правовому статусу нотаріуса, визначеному у статтях 1, 9 Закону України «Про нотаріат»

Враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку, що є достатні правові підстави вважати Виконавчий напис, вчинений 17.12.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем, зареєстрований в реєстрі за № 12979 яким стягнуто з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236) заборгованості у розмірі 11 750,00 гривеньтаким, що вчинений з порушенням вимог законодавства та таким, що не підлягає виконанню.

Розподіл судових витрат.

Щодо вимог про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.

Позивач уклала Договір про надання правової (правничої) допомоги від 09.06.2021 2021 року з адвокатським бюро " Ірини Гайтоти", предметом якого є підготовка позовної заяви та представництво позивачки у даній справі про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

За квитанцією № 363851 від 23.11.2021 ОСОБА_1 сплатив адвокату Гайтота І.М. 4900 грн за вказаним договором.

Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.3 ст. 141 ЦПК України п ри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України в итрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як зазначено у ч.4-6 вказаної статті розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фінансовий розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумний та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, як зазначено в п. 95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015р., п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004р., заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції.

Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України з авданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.2 ст. 2 ЦПК України пропорційність є однією з основних засад (принципами) цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України с уд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Враховуючи, що дана справа не є складною, розглянута в порядку загального провадження, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат, а також розумності їхнього розміру, реально затрачений адвокатом час на надання послуг та їх обсяг, суд вважає, що заявлені вимоги є співмірні та вимоги про відшкодування витрат на правничу допомогу підлягає задоволенню, що відповідатиме критеріям розумності, справедливості та співмірності наданим послугам.

Згідно їз вимогами ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути судовий збір у розмірі 908 грн.

КеруючисьКонституцією України, ст.ст.3,15,16, Цивільного кодексу України; ст.87,88 ЗУ «Про нотаріат», Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, ст. ст.12,81,263-265 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ), представник позивача – адвокат Гайтота Ірина Миколаївна ( адреса знаходження: АДРЕСА_2 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія "Кредит-Капітал"», ( адреса знаходження : м.Львів вул.Смальстоцького, буд.1 корпус 28, фактична адреса м. Київ,пр-т Голосіївський, буд.132, оф. 22, код ЄДРПОУ 35234236) за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Приватного нотаріуса Київскього міського нотаріального округу Баршацького Ігоря Вікторовича ( адреса знаходження: м. Київ вул. Рейтарська /пров. Георгіївський, буд.6-3 літ.А, каб. 2-7), Приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича ( адреса знаходження: вул. Троїцька, 89 А м.Кременчук) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню Виконавчий напис, вчинений 17.12.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем, зареєстрований в реєстрі за № 12979 яким стягнуто з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236) заборгованості у розмірі 11 750,00 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) кошти у розмірі 908,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) витрати на правову допомогу у розмірі 4900 грн..

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 21.12.2021 року.

Суддя : О.В. Коновод