Рішення № 102336197, 17.12.2021, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/2566/21

Провадження № 2/548/765/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.12.2021 Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого – судді Старокожка В.П.,

за участю секретаря судового засідання – Комаренко В.М.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Хоролу в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом,

В С Т А Н О В И В:

Позиція позивача та заперечення відповідача, процесуальні дії, вчинені по справі.

Позивач звернувся до Хорольського районного суду з вищевказаним позовом.

На обґрунтування позову зазначає, що позивач є онуком та єдиним спадкоємцем за заповітом померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Позивач вказує, що відповідно до п. 4 ст. 1268 Цивільного кодексу України ОСОБА_2 вважається таким, що прийняв спадщину, оскільки на день її смерті був малолітнім, однак не може прийняти спадщину у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа, а тому просить суд визнати за неповнолітнім ОСОБА_2 в порядку спадкування за заповітом право власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

12 листопада 2021 року було відкрито провадження у справі, 24.11.2021 призначено її розгляд в межах загального позовного провадження.

Відповідач у судове засідання не з`явився, протягом строку, встановленого судом, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому позов визнає та не заперечує проти задоволення позову, просить розглянути справу у його відсутність за наявними у справі матеріалами.

Позивач у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розглянути справу у відсутність позивача за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого судового провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно положень ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі, суд вважає, що за результатами підготовчого судового провадження має бути ухвалене рішення, яким вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини, встановлені судом.

З наданих до суду доказів, встановлено, що позивач є онуком померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , який прийняв спадщину останньої за заповітом, що доводиться копіями свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , заповіту від 25 червня 2014 року та листом нотаріуса від 26.10.2020 року.

З повідомлення приватного нотаріуса Лубенського районного нотаріального округу Вовк А.М. від 26.10.2021 року за Вих. № 187/01-16 слідує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 . Відповідно до п.4 ст.1268 Цивільного кодексу України ОСОБА_2 вважається таким, що прийняв спадщину, оскільки на день її смерті був малолітнім. Згідно інформації КП «Лубенське МБТІ» від 13.05.2020 року за №95 – квартира АДРЕСА_2 , зареєстрована 23.04.2002 року в реєстровій книзі №15, реєстровий №3147 за ОСОБА_3 на підставі договору дарування, посвідченого державним нотаріусом Хорольської державної нотаріальної контори 10.04.2002 року за реєстровим №1835.

У зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на вказану квартиру приватний нотаріус не має можливості спадкоємцю видати свідоцтво про право на спадщину на квартиру АДРЕСА_2 , якому роз`яснено, що питання належності цієї квартири спадкодавцю та визнання права власності на неї за спадкоємцем необхідно вирішувати в судовому порядку. Також серед документів, а саме заповіту, в якому прізвище позивача зазначено « ОСОБА_4 », а у паспорті та свідоцтві про народження зазначено як « ОСОБА_4 », на підставі чого виникає необхідність у встановленні родинних відносин.

Рішенням Хорольського районного суду Полтавської області від 26.10.2020 року по справі 548/1450/20 встановлено факт родинних відносин між померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 та неповнолітнім ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , як між рідними бабою і онуком.

З технічного паспорта на квартиру у будинку квартирного типу, виготовленого станом на 29.09.2021 року ФОП ОСОБА_5 , а також інформаційної довідки від 13.08.2021 року за №95 КП «Лубенським МБТІ», вбачається, що вказана квартира перебуває у задовільному технічному стані, придатна до подальшої експлуатації.

З довідки від 13.08.2021 року за №95 КП «Лубенським МБТІ», слідує, що станом на 29.12.2012 року квартира за адресою: АДРЕСА_1 в цілому зареєстрована 23.04.2002 року в КП «Лубенське МБТІ» в реєстровій книзі №15, реєстровий №3147 за ОСОБА_3 на підставі договору дарування, посвідченого державним нотаріусом Хорольської держаної нотаріальної контори 10.04.2002 року , зареєстрованим №1835.

Згідно повідомлення про результати огляду об`єкта нерухомого майна – квартири АДРЕСА_2 станом на 25 вересня 2021 року встановлено, що вказане майно відповідає таким характеристикам: загальна площа – 42,0 кв.м., житлова площа – 23,5 кв.м. Змін в плануванні об`єкта нерухомого майна не виявлено. Самовільне будівництво, переобладнання відсутні.

Норми права, застосовані судом.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин..

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

З листа Міністерства юстиції від 21.02.2005 року за № 19-32/319 у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не була проведена і правовстановлюючий документ відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного власника(спадкоємця) повинно вирішуватись у судовому порядку.

Мотивована оцінка аргументів сторін.

Незважаючи на те, що у позивача відсутній правовстановлюючий документ на спадкове майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , зокрема, квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 42,0 кв.м., житловою площею 23,5 кв.м., яка належала спадкодавиці на праві власності на підставі договору дарування, посвідченого державним нотаріусом Хорольської державної нотаріальної контори 10.04.2002 за реєстровим №1835, суд вважає доведеним, що вказане нерухоме майно належало спадкодавиці ОСОБА_3 , так як зазначена обставина підтверджується копіями листа КП "Лубенське МБТІ" від 13.08.2020, технічного паспорта, виготовленого 25.09.2021, повідомлення про огляд нерухомого майна від 29.09.2021.

Зважаючи на викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 1218, 1234, 1235, 1277 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76 – 81, 133, 200, 206, 259, 263-265, 268, 273ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1

( ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса:

АДРЕСА_3 , ІПН: НОМЕР_3 )

в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 ,

( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса:

АДРЕСА_3 , ІПН: НОМЕР_2 )

до Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області

(код ЄДРПОУ 22528612, адреса: м. Хорол, вул. 1 Травня, буд. 4 Лубенського району Полтавської області)

про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом задовольнити повністю

Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за заповітом майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 право власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 42,0 кв.м., житловою площею 23,5 кв.м.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення шляхом подачі відповідної заяви до Полтавського апеляційного суду або, у відповідності до п. 15.5 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України, до Хорольського районного суду Полтавської області (до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи). Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий