Постанова № 102335452, 24.12.2021, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 760/23710/21

3/357/7708/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.12.2021 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гребінь О. О. при секретарі судового засідання Долгополову О.Я., за участі прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області Шлапацького О.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника ОСОБА_1 -– адвоката Мохонька К.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Національного агентства з питань запобігання корупції, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт громадянина України НОМЕР_1 , РНОККП: НОМЕР_2 , непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.4 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією № 42-01/33/21 від 01.09.2021, ОСОБА_1 відповідно до п.п. «в» п.1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» будучи суб`єктом, на якого поширюється дія Закону 17.03.2020 подав завідомо недостовірні відомості у щорічній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування за 2019 рік (виправленій), які відрізняються від достовірних на загальну суму 3239004,038 грн, а саме:

1) У розділі 3 «Об`єкти нерухомості» декларації всупереч указаним вимогам ОСОБА_1 не вказав відомостей про вартість квартири загальною площею 122,8 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності члену сім`ї (дружині) та вказана ним у розділі 2.1 «Інформація про суб`єкта декларування» декларації як місце його реєстрації та фактичного проживання.

Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, який є загальнодоступним, та відповідно до договору дарування від 11.09.2009, копію якого надано безпосередньо суб`єктом декларування, вартість вказаної квартири становить 213 107,00 гривень.

Недостовірні відомості відрізняються від достовірних на суму 213 107,00 гривень.

2) У розділі 3 «Об`єкти нерухомості» декларації суб`єкт декларування не зазначив відомостей про вартість земельної ділянки загальною площею 9592 кв. м, кадастровий номер 3223786000:03:016:0062, що належить йому на праві власності.

Відповідно до відомостей Державного земельного кадастру суб`єкт декларування на підставі державного акта від 19.01.2009 набув право власності на вказану земельну ділянку та передав її в оренду ТОВ «Агрофірма «Заросянська» (ЄДРПОУ 34461299) відповідно до договору оренди від 13.02.2017, що підтверджується копіями документів, доданими до пояснення суб`єкта декларування та наданими ТОВ «Агрофірма «Заросянська». Нормативно-грошова оцінка цієї земельної ділянки здійснена 10.02.2019 на підставі заяви ТОВ «Агрофірма «Заросянська» від 10.02.2019 та становить 29 753,73 гривні.

Недостовірні відомості відрізняються від достовірних на суму 29 753,73 гривні.

3) У розділі 3 «Об`єкти нерухомості» декларації суб`єкт декларування не зазначив відомостей про вартість земельної ділянки загальною площею 2631 кв. м, кадастровий номер 3223786000:03:019:0093, що належить йому на праві власності.

Відповідно до відомостей Державного земельного кадастру суб`єкт декларування на підставі державного акта від 19.01.2009 набув право власності на вказану земельну ділянку та передав її в оренду ТОВ «Агрофірма «Заросянська» (ЄДРПОУ 34461299) відповідно до договору оренди від 13.02.2017, що підтверджується копіями документів, доданими до пояснення суб`єкта декларування та наданими ТОВ «Агрофірма «Заросянська». Нормативно-грошова оцінка цієї земельної ділянки здійснена 10.02.2019 на підставі заяви ТОВ «Агрофірма «Заросянська» від 10.02.2019 та становить 1 970,00 гривень.

Недостовірні відомості відрізняються від достовірних на суму 1970,00 гривень.

4) У розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації ОСОБА_1 зазначив відомості про отриманий ним дохід у вигляді пенсії від Білоцерківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Київській області у сумі 80 338,00 грн, проте за відомостями Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області суб`єкт декларування отримав дохід у вигляді пенсії у сумі 75236,04 гривні.

Недостовірні відомості відрізняються від достовірних на суму 5 101,96 гривні.

5) У розділі 12 «Грошові активи» декларації суб`єкт декларування не вказав відомостей про свій грошовий актив у вигляді коштів, розміщених на банківському (поточному/пенсійному) рахунку, відкритому в AT «Ощадбанк», у розмірі 33 458,29 грн, відповідно до копії виписки за поточним рахунком клієнта станом на 31.12.2019, наданої суб`єктом декларування.

Недостовірні відомості відрізняються від достовірних на суму 33 458,29 гривні.

6) У розділі 12 «Грошові активи» декларації суб`єкт декларування не вказав відомостей про свій грошовий актив у вигляді коштів, розміщених на банківському рахунку (поточному/зарплатному), відкритому в AT «Ощадбанк», у розмірі 2201,59 грн, відповідно до копії виписки за карткою/рахунком станом на 31.12.2019, наданої суб`єктом декларування.

Недостовірні відомості відрізняються від достовірних на суму 2 201,59 гривні.

7) У розділі 12 «Грошові активи» декларації суб`єкт декларування не вказав відомостей про свій грошовий актив у вигляді коштів, розміщених на банківському рахунку (поточному/депозитному), відкритому в AT «Ощадбанк», у розмірі 250 000 грн, відповідно до копії виписки за карткою/рахунком станом на 31.12.2019, наданої суб`єктом декларування.

Недостовірні відомості відрізняються від достовірних на суму 250 000 гривні.

8) У розділі 12 «Грошові активи» декларації суб`єкт декларування не вказав відомостей про свій грошовий актив у вигляді коштів, розміщених на банківському картковому рахунку, відкритому в АТ КБ «ПриватБанк», у розмірі 2856,44 грн, відповідно до копії виписки за карткою/рахунком станом на 31.12.2021, наданої суб`єктом декларування.

Недостовірні відомості відрізняються від достовірних на суму 2856,44 гривні.

9) У розділі 12 «Грошові активи» декларації суб`єкт декларування не вказав відомостей про свій грошовий актив у вигляді коштів, розміщених на банківському картковому рахунку, відкритому в АТ КБ «ПриватБанк», у розмірі 555,37 грн, відповідно до копії виписки за карткою/рахунком станом на 31.12.2021, наданої суб`єктом декларування.

Недостовірні відомості відрізняються від достовірних на суму 555,37 гривні.

10) У розділі 12 «Грошові активи» декларації суб`єкт декларування не вказав відомостей про грошовий актив члена сім`ї (дружини) у вигляді коштів, позичених третій особі, ОСОБА_2 , у розмірі 2 700 000 грн та неповернутих станом на 31.12.2019, що підтверджується відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, який є загальнодоступним онлайн-сервісом Міністерства юстиції, а також договором іпотеки від 31.10.2017 №773, наданим безпосередньо суб`єктом декларування.

Зокрема, відповідно до відомостей, зазначених у реєстрі, та договору іпотеки ОСОБА_3 , член сім`ї (дружина) суб`єкта декларування, зазначена як іпотекодержатель за основним зобов`язанням у розмірі 2 700 000 грн, зі строком виконання основного зобов`язання 31.10.2022 згідно з правочином - договором іпотеки від 31.10.2017 № 773.

Згідно з абз. 9 ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель визначається як кредитор за основним зобов`язанням. Тобто суб`єкт декларування, враховуючи відомості, що містяться у відкритому доступі, а також положення Закону України «Про іпотеку», володів (мав володіти) інформацією щодо наявних грошових активів у його члена сім`ї (дружини) у вигляді коштів, позичених третім особам.

Недостовірні відомості відрізняються від достовірних на суму 2700000 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 на порушення вимог пп. 2, 7, 8 ч.1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» подав завідомо недостовірні відомості про активи у декларації щорічній за 2019 рік (виправленій) на загальну суму 3 239 004, 38 грн., чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.4 ст. 172-6 КУпАП – подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

13 грудня 2021 року справа про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.4 ст. 172-6 КУпАП відповідно до постанови Солом`янського районного суду м. Києва від 25.11.2021 надійшла за підсудністю до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з Солом`янського районного суду м. Києва.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 172-6 КУпАП не визнав та пояснив суду, що складання протоколу відбулось за його відсутності, без роз`яснення прав та обов`язків, без отримання його пояснень та без вручення копії протоколу, що вказує на його недопустимість як доказу, оскільки він складений з порушенням встановленої законом процедури. Зазначив, що матеріалами справи не доведено умислу в його діях на вчинення адміністративного правопорушення.

Зауважив, що в декларації зазначив відомості, які йому були відомі і вони були достовірними.

Пояснив, що у розділі 3 «Об`єкти нерухомості» декларації вказав, що йому не була відома вартість квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить його дружині ( ОСОБА_3 ) та ці відомості є достовірними, що узгоджується з п.40 Роз`яснення №1 НАЗК № 1 від 13.02.2020.

З даного приводу зазначив, що квартира була набута його дружиною на підставі договору дарування від 11.09.2009, укладеного з її матір`ю ОСОБА_2 , тому даний правочин оподатковувався за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб. Враховуючи, що договір дарування оподатковувався за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, оцінка майна при даруванні не проводилась, а тому в такому випадку, відповідно до п.41 Роз`яснення №1, при заповненні відповідного поля декларації про вартість майна позначку «Не застосовується» ним було обрано.

У розділі 3 «Об`єкти нерухомості» декларації ОСОБА_1 не зазначив відомостей про вартість земельних ділянок, кадастрові номери 3223786000:03:016:0062 та 3223786000:03:019:0093, а вказав позначку «Не застосовується», оскільки на момент декларування не володів інформацією про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки. Відомості про оцінку землі в державних актах на право власності на земельну ділянку та в договорі оренди земельної ділянки від 13.02.2017 були відсутні. Враховуючи зазначене та вимоги п.п. 40,42 Роз`яснення №1, при заповненні відповідного поля декларації про вартість майна ним було обрано позначку «Не застосовується», що і зазначив в декларації.

Також пояснив, що у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації зазначив відомості про отриманий ним дохід у вигляді пенсії у сумі 80 338,00 грн., оскільки він керувався відомостями зі свого єдиного пенсійного карткового рахунку про отриману пенсію за 2019 рік.

Щодо грошових активів, то у розділі 12.1 поданої ним декларації, він зазначив відомості про всі відкриті рахунки в АТ «Ощадбанк» та в АТ КБ «Приватбанк», однак зауважив, що в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено реквізитів рахунків, на яких, на думку Національного агентства з питань запобігання корупції наявні грошові активи.

Додав, що у розділі 12 «Грошові активи» декларації він не вказав відомості про грошовий актив члена сім`ї (дружини) у вигляді грошових коштів позичених третій особі - ОСОБА_2 , так як п. 8 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» в редакції на 2019 рік не вимагав зазначати відомості про активи членів сім`ї у вигляді позичених коштів.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Мохонько Костянтин Миколайович просив суд провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.4 ст. 172-6 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, оскільки протокол про адміністративне правопорушення було складено з порушеннями вимог ст. 256 КУпАП та Порядку оформлення протоколів про адміністративні правопорушення та внесення приписів Національним агентством з питань запобігання корупції , затвердженого Наказом НАЗК від 06.12.2019 за № 159/19, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.01.2020 за № 14/34297, чинного станом на 01.09.2021.

Також зазначив, що в діях ОСОБА_1 відсутній умисел на вчинення вказаного правопорушення, а в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували наявність в діях ОСОБА_1 умислу на порушення вимог фінансового контролю та на декларування недостовірних відомостей, що виключає склад адміністративного правопорушення.

Захисник зазначив, що в декларації ОСОБА_1 вказав відомі йому та достовірні відомості з дотриманням вимог законодавства, чинного на момент подачі декларації.

Крім цього, зауважив, що до протоколу про адміністративне правопорушення додано докази (копії документів), частина яких не засвідчена належним чином, у відповідності до ДСТУ 4163:2020, а відтак є недопустимими.

Прокурор Білоцерківської окружної прокуратури Київської області Шлапацький О.В. у вирішенні даної справи покладався на розсуд суду. У відповідності до п.4.1 наказу Генерального прокурора № 365 від 18.11.2021 мотивований висновок щодо наявності (відсутності) в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 172-6 КУпАП суду не надав.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Мохонька К.М., думку прокурора та дослідивши докази наявні в матеріалах справи, а саме протокол про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією № 42-01/33/21 від 01.09.2021, роздруківку щорічної декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування ОСОБА_1 за 2019 рік, копію довідки № 118/21 від 02.07.2021 про результати проведення повної перевірки декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2019 рік (виправленої), поданої ОСОБА_1 , копію листа КП КОБ «Південне бюро технічної інвентаризації» № 706 від 23.03.2021, копію свідоцтва про право власності серії НОМЕР_3 , копію витягу про реєстрацію права власності (серія свідоцтва нечитабельна) № НОМЕР_4 , копію поетажного плану будівлі, копію експлікації внутрішніх площ до плану житлового будинку, копію зведеного акту, копію оцінювального акту про будинок, копію оцінювального акту про господарські споруди, копію договору дарування квартири від 11.09.2019, копію витягу про реєстрацію права власності (серія та номер нечитабельні), копію листа ГУ ДФС у Київській області №1718/9/10-97-12 від 25.03.2021, копію службової записки від 25.03.2021, копію особової картки державного службовця ОСОБА_1 , копію наказу Голови комісії з реорганцізації ГУ ДФС у Київській області, в.о. начальника ГУ ДФС у Київській області №65-о від 21.04.2020,копію наказу №359-о від 21.04.2020, копію наказу № 23-о від 09.01.2019, копію заяви ОСОБА_1 від 08.12.2016, копію розписки ОСОБА_1 від 17.11.2016, копію попередження від 17.11.2016, копію правил етичної поведінки від 17.11.2016, копію довідки №10-36-05-20/17 від 25.03.2021, копію листа ГУ ПФУ у Київській області від 26.03.2021, копію довідки №158/0-д від 24.03.2021, витяг з Державного земельного кадастру, інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, копію державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 201520, копію державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 201530, витяг, роздруківку, роздруківку заяви ТОВ «Агрофірма Заросянська» №3В-3215942102019 від 10.02.2019, роздруківку витягу із технічної документації, копії договорів оренди земельних ділянок від 13.02.2017, витяги з Державного земельного кадастру, інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно НАІС, копію договору іпотеки від 31.10.2017, копію договору купівлі-продажу квартири серії НМО № 499848 від 5.09.2017, копію листа приватного нотаріуса Маматової В.В. №01-16 від 26.03.2021, копію договору позики від 31.10.2017, копію листа ТОВ «Агрофірма Заросянська» №112.8.08-04 від 08.04.2021, копії витягів, копії додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок від 18.05.2020, копію наказу №43-з від 24.09.2020, копію відомості на виплату готівки №48, копію відомості на виплату готівки №48/2, копію відомості на виплату готівки №120, копію відомості на виплату готівки №11, копію письмових пояснень ОСОБА_1 від 14.04.2021 з додатками (копія договору дарування квартири від 11.09.2049, копію витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, копія договору іпотеки від 31.10.2017, копія договору купівлі-продажу квартири від 05.09.2017, копія свідоцтва про народження, ОСОБА_4 , копії витягів з реєстру, копія акту про пожежу від 06.05.2017, копія листа Білоцерківської місцевої прокуратури №33-442/2 від 29.05.2017, фотознімки, копія облікової картки № НОМЕР_5 від 03.03.2018, копії державних актів на право власності на земельні ділянки, копія свідоцтва № НОМЕР_6 , копія свідоцтва про право власності на нерухоме майно, копію витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, копія форми МД-2, копія довідки про фінансовий стан для заповнення декларації від 13.10.2020, копія довідки, копію інформації по депозитних рахунках, копія загальної інформації по рахунках, копія довідки про фінансовий стан для заповнення декларації, копії договорів оренди земельних ділянок, копії інформації про банківські та кредитні операції, копія свідоцтва про право на спадщину за законом від 15.09.2007, копія адвокатського запиту від 15.10.2020, копія відповіді АТ «Явір-КРЗ» на адвокатський запит, копія витягу з реєстру територіальної громади, копії довідок про реєстрацію місця проживання, копія паспорта ОСОБА_1 ), копію письмових пояснень ОСОБА_1 від 19.05.2021, копію відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, копію листа ОСОБА_5 від 21.05.2021, копію листа НАЗК №42-01/52534/21 від 14.07.2021, копію зворотнього поштового повідомлення про вручення відправлення, роздруківку листа від 14.07.2021, роздруківку з електронної скриньки, копію додаткових письмових пояснень ОСОБА_1 від28.07.2021, копію квитанції, копію листа НАЗК №42-01/57857/21 від 30.07.2021, копії зворотнього поштового повідомлення про вручення відправлення, копію електронного листа від 02.08.2021, копію листа НАЗК № 42-01/60835/21 від 12.08.2021, копію електронного листа від 13.08.2021, роздруківки з електронної скриньки, копію листа НАЗК №42-01/61170/21 від 12.08.2021, Додаток – Послідовність дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», які вчинив ОСОБА_1 за період: 13.03.2020 - 31.08.2021, акт від 11.08.2021, акт від 01.09.2021, копію витягу з наказу №142/21 від 03.03.2021, копію переліку уповноважених осіб, копію положення про другий відділ Управління проведення обов`язкових повних перевірок, копію посадової інструкції, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, виходячи з наступного.

Так, суд зазначає, що у відповідності до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно ч.2 ст.7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вимоги ст. 280 КУпАП визначають, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Стаття 3 Закону України «Про запобігання корупції» визначає, що суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є: особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема державні службовці.

Згідно ч.1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Відповідно до п.1 розділу 1 Роз`яснення НАЗК від 03.02.2021 №1 щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларацій та повідомлень про суттєві зміни в майновому стані), щорічна декларація (декларація «щорічна») – декларація, яка подається відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація. Відлік строку для подачі декларації «щорічна» починається з 00 годин 00 хвилин 01 січня року, наступного за звітним періодом.

Статтею 46 Закону України «Про запобігання корупції» визначаються відомості та інформація, що зазначається в декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.4 ст. 176-2 КУпАП подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, -

тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судом встановлено, що відповідно до наказу №23-о від 09.01.2019 ОСОБА_1 було призначено на посаду державної служби - заступника начальника Головного управління ДФС у Київській області.

Таким чином, ОСОБА_1 відповідно до пункту «в» ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» відноситься до суб`єктів на яких поширюється дія вказаного закону та згідно ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» повинен був подати щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством, а також він є суб`єктом правопорушення за ч.4 ст. 172-6 КУпАП.

17 березня 2020 року ОСОБА_1 подав до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування щорічну декларацію за 2019 рік (виправлену).

З копії довідки №118/21 від 02.07.2021 про проведення повної перевірки декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2019 рік (виправленої), поданої ОСОБА_1 слідує, що у період з 09.03.2021 по 30.06.2021 уповноваженою особою НАЗК було проведено повну перевірку декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2019 рік (виправленої), поданої ОСОБА_1 17.03.2020 та за результатами повної перевірки було встановлено, що ОСОБА_1 при складенні та поданні декларації вказав недостовірні відомості, чим не дотримав вимог пп. 1,2,7,8 ч.1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції», при цьому недостовірні відомості зазначені у декларації відрізняються від достовірних на суму 3239004,38 грн., що перевищує 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації.

Суд встановив, що ОСОБА_1 у своїй щорічній декларації, особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік (виправленій), поданій 17.03.2020, у розділі 3 «Об`єкти нерухомості» вказав відомості про квартиру, яка належить на праві власності його дружині ОСОБА_3 за адресою: : АДРЕСА_1 , при цьому у пункті «вартість на дату набуття права або за останньою грошовою оцінкою» вказав – «не відомо».

У розділі 3 «Об`єкти нерухомості» даної декларації ОСОБА_1 вказав відомості про земельну ділянку загальною площею 9592 кв.м., кадастровий номер 3223786000:03:016:0062, що належить йому на праві власності, при цьому у пункті «вартість на дату набуття права або за останньою грошовою оцінкою» вказав – «не застосовується».

У розділі 3 «Об`єкти нерухомості» даної декларації ОСОБА_1 вказав відомості про земельну ділянку загальною площею 2631 кв.м., кадастровий номер 3223786000:03:019:0093, що належить йому на праві власності, при цьому у пункті «вартість на дату набуття права або за останньою грошовою оцінкою» вказав – «не застосовується».

Суд зазначає, що Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.06.2016 за № 3 було затверджено форму декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Пунктом 2 Форми декларації визначені Правила заповнення форми декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Правила)

Відповідно до п.11 Правил, вартість майна, майнових прав, активів, інших об`єктів декларування, що перебувають у володінні чи користуванні суб`єкта декларування або членів його сім`ї, зазначається у разі, якщо вона відома суб`єкту декларування або повинна була стати відомою внаслідок вчинення відповідного правочину.

Пункт 34 Роз`яснення НАЗК №1 від 13.02.2020 встановлює, що якщо член сім`ї суб`єкта декларування відмовив йому у наданні всієї або частини інформації, що повинна бути відображена в декларації, і при цьому самому суб`єкту декларування ця інформація не відома, він обирає у відповідних 24 полях електронної форми декларації позначку «Член сім`ї не надав інформації». Якщо член сім`ї відмовився надати таку інформацію, але ця інформація відома суб`єкту декларування або може бути ним отримана з офіційних джерел (наприклад, правовстановлюючі документи, відповідні державні реєстри), то суб`єкт декларування повинен відобразити у декларації всю відому йому інформацію. Якщо члену сім`ї відповідна інформація не відома і вона не може бути ним отримана із офіційних джерел (наприклад, правовстановлюючі документи, відповідні державні реєстри), то у відповідних полях електронної форми декларації слід обрати позначку «Не відомо».

Пункт 40 Роз`яснення НАЗК №1 від 13.02.2020 визначає, що за загальним правилом інформація про вартість відповідного майна повинна вказуватись на дату набуття права власності, володіння чи користування або відповідно до останньої грошової оцінки майна у грошовій одиниці України.

Закон не вимагає від суб`єкта декларування проводити оцінку майна з метою заповнення декларації.

При визначенні вартості об`єкта декларування суб`єкт декларування повинен керуватися відповідними правовстановлюючими документами, на підставі яких у нього або членів його сім`ї виникло право на цей об`єкт.

Відповідно до статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Якщо у такому правовстановлюючому документі вказані відомості про ціну і вартість об`єкта за грошовою оцінкою, для цілей декларування доцільно зазначати вартість об`єкта за його грошовою оцінкою.

Якщо суб`єкту декларування не відома вартість об`єкта ні на дату набуття права, ні за його останньою оцінкою (або якщо така оцінка не проводилася), то у відповідному полі форми декларації слід обрати позначку «Не застосовується».

Пункт 41 Роз`яснення НАЗК №1 від 13.02.2020 передбачає особливості відображення відомостей про вартість об`єктів нерухомості, набутих на підставі договору дарування та спадщини.

Відповідно до пункту 174.8 статті 174 ПК України у разі спадкування будь-яких об`єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою, оціночна вартість таких об`єктів з метою оподаткування не визначається. Якщо об`єкти, подаровані платнику податку, оподатковуються за нульовою ставкою, оціночна вартість таких об`єктів з метою оподаткування не визначається. В інших випадках отримання доходів у вигляді об`єктів спадщини/дарунків об`єктом оподаткування є оціночна вартість таких об`єктів спадщини/дарунків, визначена згідно із законом.

Отже, якщо спадщина/дарунок оподатковується за нульовою ставкою і оцінка успадкованого/подарованого майна не проводилась, при заповненні відповідного поля декларації про вартість майна слід обрати позначку "Не застосовується".

Пункт 42 Роз`яснення НАЗК №1 від 13.02.2020 передбачає особливості відображення відомостей про вартість земельної ділянки.

Якщо у договорі відсутні відомості про експертну грошову оцінку земельної ділянки, проте зазначена її нормативно-грошова оцінка, у полі «Вартість на дату набуття права або за останньою грошовою оцінкою» слід зазначати відомості про нормативно-грошову оцінку об`єкта.

У випадках, коли проведення експертної грошової оцінки з метою встановлення її вартості для визначення орендної плати не вимагається і така оцінка фактично не проводилась, при цьому у договорі відсутні відомості про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, то у полі «Вартість на дату набуття права або за останньою грошовою оцінкою» слід обрати позначку «Не застосовується».

У пункті 44 Роз`яснення НАЗК №1 від 13.02.2020 зазначено, що закон не вимагає від суб`єкта декларування проводити оцінку майна з метою заповнення декларації. У випадку, коли правовстановлюючі документи відсутні і вартість майна суб`єкту декларування не відома і не повинна бути відома з будь-яких інших джерел, а оцінка майна не проводилась чи її результати невідомі суб`єкту декларування, при заповненні відповідного поля декларації про вартість майна слід обрати позначку «Не застосовується».

Судом встановлено, що дружина ОСОБА_1 - ОСОБА_3 набула квартиру за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 11.09.2009, а тому даний правочин оподатковувався за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб (п.1.20.4, п.13.2.1, 14.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», що діяв на момент вчинення правочину).

Як слідує з пояснень ОСОБА_1 його дружина не надала йому інформацію про вартість даного об`єкта нерухомості, а про вартість даного майна йому не було відомо, оскільки останній був обізнаний лише про ту обставину, що вказану квартиру його дружина набула на підставі договору дарування, при цьому відомості про грошову оцінку даного майна йому відомі не були.

Суд зазначає, що та обставина, що ОСОБА_1 вказав у декларації відомості про дану квартиру, яка належить його дружині, при цьому відобразивши всю відому йому інформацію про дане майно, а саме: дату набуття права, площу, адресу, інформацію про власника, при цьому будучи не обізнаним про те, що таке майно має грошову оцінку та помилково вважаючи, що воно не було оцінено під час здійснення відповідного правочину та зазначивши в декларації у пункті «вартість на дату набуття права або за останньою грошовою оцінкою» позначку «не відомо» не може свідчити про умисні дії ОСОБА_1 на приховування вказаного майна, його вартості та подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

З даного приводу, суд звертає увагу, що статтею 11 КУпАП визначено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Частиною четвертою ст. 176-2 КУпАП передбачено відповідальність за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.

Вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Аналіз вказаних норм приводить до висновку, що склад правопорушення за ч.4 ст. 176-2 КУпАП є формальним, а обовязковим елементом його субєктивної сторони є умисна дія, тобто умисне подання завідомо недостовірних відомостей у декларації.

Вирішуючи питання про наявність в діях конкретної особи складу зазначеного адміністративного правопорушення, окрім іншого, необхідно встановлювати і суб`єктивну сторону даного правопорушення.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_1 було вказано всю інформацію про квартиру, що належить його дружині, окрім вартості на дату набуття права, яке відбулось ще 15.09.2009 року, та те, що під час заповнення та подання декларації грошова оцінка йому не була відома та зазначивши при цьому позначку «не відомо», не дає підстав суду для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 намірів та мотивів надати завідомо неправдиві (недостовірні) відомості, оскільки такі обставини пов`язані не із наявністю умислу, а з інших незалежних від особи причин.

Також суд звертає увагу, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди України при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Суд зазначає, що Рішенням Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» визначено концепцію якості закону, з вимогою, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення такого питання, порушує вимогу «якості закону». В разі, коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосовувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.

Зважаючи на зазначене рішення ЄСПЛ та те, що у пункті 41 Роз`яснення НАЗК №1 від 13.02.2020 вказано, що якщо спадщина/дарунок оподатковується за нульовою ставкою і оцінка успадкованого/подарованого майна не проводилась, при заповненні відповідного поля декларації про вартість майна слід обрати позначку "Не застосовується", то в даному випадку норми законодавства слід тлумачити на користь ОСОБА_1 , а відтак суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 під час заповнення відомостей про вартість квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить його дружині на праві власності, узгоджуються з п. 41 Роз`яснення НАЗК №1 від 13.02.2020, а тому в даному випадку ОСОБА_1 не подав завідомо недостовірні відомості в даному пункті декларації, особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2019 рік (виправленої).

Щодо земельної ділянки загальною площею 9592 кв.м., кадастровий номер 3223786000:03:016:0062, що належить ОСОБА_1 на праві власності та земельної ділянки загальною площею 2631 кв.м., кадастровий номер 3223786000:03:019:0093, що належить ОСОБА_1 на праві власності, то з пояснень ОСОБА_1 слідує, що у правовстановлюючих документах на вказані земельні ділянки відсутні відомості про грошову оцінку вказаних земельних ділянок, а про ту обставину, що за заявою ТОВ «Агрофірма «Заросянська» було проведено нормативно-грошову оцінку вказаних земельних ділянок йому відомо не було.

З досліджених судом копій даржавних актів на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №201528 та серії ЯЖ №201530 вбачається, що відомості про вартість вказаних земельних ділянок відсутні.

З копій договорів оренди зазначених земельних ділянок від 13.02.2017 між ОСОБА_1 та ТОВ «Агрофірма «Заросянська» також не вбачається інформації про вартість (нормативно-грошову оцінку) даних ділянок.

Суд зазначає, що той факт, що ТОВ «Агрофірма «Заросянська» було проведено нормативно-грошову оцінку вказаних земельних ділянок не може свідчити про той факт, що ОСОБА_1 був обізнаний про таку оцінку, оскільки вказане питання було ініційовано саме за заявою ТОВ «Агрофірма «Заросянська», а відомості про те, що ОСОБА_1 був ознайомлений з результатами нормативно-грошової оцінки вказаних земельних ділянок матеріали справи не містять.

Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_1 не зазначивши вартість даних земельних ділянок у декларації, особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2019 рік (виправленої) діяв згідно з вимогами п.42 Роз`яснення НАЗК №1 від 13.02.2020 та Закону України «Про запобігання корупції», а тому порушень в даних пунктах декларації не вбачає, а відтак зазначивши у розділі 3 декларації у полі «Вартість на дату набуття права або за останньою грошовою оцінкою» позначки «не застосовується» щодо земельної ділянки загальною площею 9592 кв.м., кадастровий номер 3223786000:03:016:0062, що належить ОСОБА_1 на праві власності та земельної ділянки загальною площею 2631 кв.м., кадастровий номер 3223786000:03:019:0093, що належить ОСОБА_1 на праві власності не має ознак подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Суд також встановив, що у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» виправленої щорічної декларації за 2019 рік, ОСОБА_1 зазначив відомості про отриманий ним дохід у вигляді пенсії отриманої від Білоцерківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Київській області у сумі 80338,00 грн.

В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що заповнюючи вказаний пункт декларації за 2019 рік він використав довідки отримані з АТ «Державний ощадний банк України», з яких слідує, що сума зарахувань на його рахунок для пенсійних виплат за період з 01 січня 2019 по 31 грудня 2019 року становила 80338,44 грн., а тому він задекларував достовірні відомості.

При цьому автором протоколу про адміністративне правопорушення вказано, що за відомостями Головного управління пенсійного фонду України у Київській області ОСОБА_1 отримав дохід у вигляді пенсії у сумі 75236,04 грн. та не було враховано пояснення ОСОБА_1 про те, що він керувався довідкою банку під час подання декларації, оскільки останній міг скористатись відомостями про отримав дохід у вигляді пенсії на порталі ПФ України, проте не зробив цього, а тому задекларував у даному пункті декларації недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на суму 5101,96 гривні.

З копії довідки ГУ ПФ України у Київській області слідує, що сума пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 складає 75236.04 грн. При цьому суд звертає увагу, що вказана довідка містить розмір пенсії помісячно, проте не містить інформації про розмір фактично виплачених суми та на який саме банківський рахунок.

З довідки наданої ОСОБА_1 в судовому засіданні, АТ «Державний ощадний банк України» №763 від 20.12.2021 р. вбачається, що сума зарахувань на відкритий рахунок ОСОБА_1 для зарахування пенсійних виплат за період з 01 січня 2019 по 31 грудня 2019 року складає 80338,44 грн.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 під час подання декларації за 2019 рік були використані довідки з банківської установи, з яких дійсно вбачається, що на відкритий рахунок ОСОБА_1 для зарахування пенсійних виплат за період з 01 січня 2019 по 31 грудня 2019 року було зараховано суму у розмірі 80338,44 грн., яку він і вказав у декларації, як свій дохід у вигляді пенсії, суд приходить до висновку, що в розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» виправленої щорічної декларації ОСОБА_1 за 2019 рік, про отриманий ним дохід у вигляді пенсії від Білоцерківського об`єднаного управління ПФУ не подав завідомо недостовірних відомостей, оскільки такі твердження автора протоколу спростовуються довідкою АТ «Державний ощадний банк України» №763 від 20.12.2021 р.

У протоколі про адміністративне правопорушення було вказано, що ОСОБА_1 у розділі 12 «Грошові активи» виправленої щорічної декларації за 2019 рік не вказав відомостей про свої грошові активи у вигляді коштів, розміщених на банківських (поточному/пенсійному) рахунках, а саме:

відкритому в AT «Ощадбанк», у розмірі 33 458,29 грн,

відкритому в AT «Ощадбанк», у розмірі 2201,59 грн,

відкритому в AT «Ощадбанк», у розмірі 250 000 грн,

відкритому в АТ КБ «ПриватБанк», у розмірі 2856,44 грн,

відкритому в АТ КБ «ПриватБанк», у розмірі 555,37 грн.

ОСОБА_1 суду пояснив, що у своїй виправленій щорічній декларації за 2019 рік він зазначив відомості про всі відкриті рахунки в АТ «Ощадбанк» та в АТ КБ «Приватбанк» та звернув увагу суду, що в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено реквізитів рахунків, на яких на думку автора протоколу у ОСОБА_1 були наявні грошові активи. При цьому ОСОБА_1 не надав пояснень суду, щодо тих обставин, чи дійсно у нього станом на 31.12.2019 були наявні або відсутні зазначені у протоколі грошові активи.

Захисником в судовому засіданні було зазначено, що дані матеріали справи не містять підтвердження того, що у ОСОБА_1 були наявні грошові активи на банківських рахунках.

Суд встановив, що в виправленій щорічній декларації ОСОБА_1 за 2019 рік, ним було зазначено лише грошовий актив у виді готівкових коштів у розмірі 5000 доларів США, що належать його дружині ОСОБА_3 . Будь-яких інших грошових активів у поданій декларації ОСОБА_1 зазначено не було.

Суд погоджується з твердженнями сторони захисту з приводу того, що дані матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що станом на останній день звітного періоду у суб`єкта декларування або членів його сім`ї були наявні грошові активи у вигляді коштів, розміщених на банківських (поточному/пенсійному) рахунках.

Суд зауважує, що у відповідності до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, в даному випадку на Національне агентство з питань запобігання корупції.

При цьому до матеріалів даної справи Національним агентством з питань запобігання корупції не було долучено жодних довідок, виписок з банківських установ, з яких би слідувало, що станом на останній день звітного періоду у суб`єкта декларування або членів його сім`ї були наявні грошові активи у вигляді коштів, розміщених на банківських (поточному/пенсійному) рахунках.

Автор протоколу на підтвердження даних обставин послався на копії виписок за карткою/рахунком наданих ОСОБА_1 . Однак, з даних копій виписок не підтверджується факт наявності саме станом на 31.12.2019 (на останній день звітного періоду) у ОСОБА_1 наявних грошових активів у вигляді коштів, розміщених на банківських (поточному/пенсійному) рахунках, оскільки дані виписки містять лише інформацію по рахунках (суми зарахування, видатки, нараховані відсотки, тощо…) та не дають суду підстав вважати (не містять інформації), що саме на останній день звітного періоду у суб`єкта декларування на вказаних рахунках були розміщені кошти сума яких в сукупному розмірі перевищувала 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01 січня 2019 року, які б підлягали декларуванню у відповідності до ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції».

Суд зазначає, що відповідно до п.п.11 п.6 Порядку проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого Наказом Національного агентства з питань запобігання корупції №26/21 від 29.01.2021, під час повної перевірки декларації Національне агентство використовує інформацію, що містить банківську таємницю та необхідна для повної перевірки, уповноважена особа отримує в порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до п.13 Порядку проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, достовірність задекларованих відомостей перевіряється шляхом порівняння зазначених у декларації відомостей з даними, отриманими Національним агентством під час проведення контролю та повної перевірки декларації.

За приписами ч.1 ст. 12 Закону України «Про запобігання корупції» Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має такі права:

1-1) одержувати в установленому законом порядку за письмовими запитами від державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, суб`єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об`єднань інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, необхідну для виконання покладених на нього завдань.

З дослідженої судом копії довідки № 118/21 від 02.07.2021 про результати проведення повної перевірки декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2019 рік (виправленої), поданої ОСОБА_1 вбачається, що повна перевірка була проведена з порушенням Порядку проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого Наказом Національного агентства з питань запобігання корупції №26/21 від 29.01.2021, оскільки не було використано інформацію (копії виписок, довідок, тощо, отриманих НАЗК від банківських установ), що містить банківську таємницю.

Крім цього, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 інкримінується, що він у розділі 12 «Грошові активи» декларації не вказав відомостей про грошовий актив члена сім`ї (дружини) у вигляді коштів, позичених третій особі, ОСОБА_2 , у розмірі 2 700 000 грн та неповернутих станом на 31.12.2019, що підтверджується відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Як було зазначено ОСОБА_1 він дійсно не вказав грошовий актив члена сім`ї (дружини) у вигляді коштів, позичених третій особі, ОСОБА_2 , у розмірі 2 700 000 грн та неповернутих станом на 31.12.2019, оскільки в редакції Закону України «Про запобігання корупції» на 2019 рік норми ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» не вимагали зазначати грошовий актив члена сім`ї у вигляді позичених коштів.

Суд погоджується з даними поясненнями ОСОБА_1 та з даного приводу зазначає наступне.

В п.8 ч.1 ст. 46 редакції Закону України «Про запобігання корупції» станом на 2021 рік викладено, що у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, суб`єкт декларування повинен зазначити наявні у суб`єкта декларування або членів його сім`ї грошові активи, у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках або які зберігаються у банку, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам, а також активи у дорогоцінних (банківських) металах. Відомості щодо грошових активів включають дані про вид, розмір та валюту активу, а також найменування та код Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України установи, в якій відкриті відповідні рахунки або до якої зроблені відповідні внески. Не підлягають декларуванню наявні грошові активи (у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам) та активи у дорогоцінних (банківських) металах, сукупна вартість яких не перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року.

02 жовтня 2019 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції» №140-ІХ, яким вносились зміни до п.8 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» та було зазначено:

перше речення пункту 8 викласти в такій редакції: "8) наявні у суб`єкта декларування або членів його сім`ї грошові активи, у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках або які зберігаються у банку, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам, а також активи у дорогоцінних (банківських) металах".

20 березня 2020 року до Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції» №140-ІХ було внесено зміни та доповнення, зокерема у розділі ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції» було доповнено пунктом 1-1 та зазначено:

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім змін до статей 46, 52 Закону України "Про запобігання корупції", які вводяться в дію з 1 січня 2020 року.

1-1. Встановити, що в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2019 рік інформація зазначається згідно з вимогами, що діяли до введення в дію передбачених цим Законом змін до статті 46 Закону України "Про запобігання корупції". Особи, віднесені цим Законом до суб`єктів декларування, у деклараціях за 2019 рік зазначають інформацію за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Пункт 8 ч.1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції», в редакції від 25.09.2019, яка діяла до прийняття Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції» №140-ІХ, було викладено наступним чином:

наявні грошові активи, у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам, а також активи у дорогоцінних (банківських) металах. Відомості щодо грошових активів включають дані про вид, розмір та валюту активу, а також найменування та код Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України установи, в якій відкриті відповідні рахунки або до якої зроблені відповідні внески. Не підлягають декларуванню наявні грошові активи (у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам) та активи у дорогоцінних (банківських) металах, сукупна вартість яких не перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року.

Тобто, з аналізу норм пункту 8 ч.1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції», в редакції від 25.09.2019, слідує, що у суб`єкта декларування був відсутній обов`язок зазначати у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування інформацію про грошовий актив члена сім`ї у вигляді коштів, позичених третім особам.

Тому, враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що під час подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік у ОСОБА_1 був відсутній обов`язок на зазначення інформації про грошовий актив члена сім`ї (дружини) у вигляді коштів, позичених третій особі – ОСОБА_2 у розмірі 2700000 грн., а відсутність такого обов`язку не може бути наслідком відповідальності за ч.4 ст. 172-6 КУпАП.

Суд також враховує, що оскільки норми національного законодавства на момент вчинення правопорушення могли містити неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків особи, то, як вже було зазначено судом у відповідності до рішення ЄСПЛ від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» суд зобов`язаний застосовувати найбільш сприятливий для ОСОБА_1 підхід, тобто вирішення колізій у законодавстві тлумачити на користь ОСОБА_1 .

Щодо доказів долучених до матеріалів справи, суд приймає доводи захисника, щодо недопустимості доказів, які не засвідчені належним чином, та звертає увагу, що 1 вересня 2021 року набрав чинності національний стандарт ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів».

Відповідно до п. 1.1 ДСТУ 4163:2020 цей стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи незалежно від носія інформації (далі — документи), зокрема на: організаційні (положення, статути, посадові інструкції, штатні розписи тощо); розпорядчі (постанови, рішення, накази, розпорядження); інформаційно-аналітичні (акти, довідки, доповідні записки, пояснювальні записки, службові листи тощо) документи, створювані в результаті діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, установ, підприємств, організацій та інших юридичних осіб (далі — юридична особа) незалежно від їхнього функціонально- цільового призначення, рівня і масштабу діяльності та форми власності.

З п. 5.26 ДСТУ 4163:2020 слідує, що відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій».

Однак, в порушення вказаних вимог Національним агентством з питань запобігання корупції до матеріалів справи долучені копії та роздруківки документів, які жодним чином не завірені.

Постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 09.09.2021 вказану справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.4 ст. 172-6 КУпАП було повернуто до Національного агентства з питань запобігання корупції для доопроацювання та належного оформлення з тих підстав, що долучені до матеріалів справи копії документів не були засвідчені належним чином у відповідності до ДСТУ 4163:2020.

Відповідно до супровідного листа №42-01/75516-21 від 13.10.2021 Національним агентством з питань запобігання корупції дану справу було повернуто до Солом`янського районного суду м. Києва для розгляду її по суті без виконання вимог Постанови Солом`янського районного суду м. Києва від 09.09.2021, при цьому НАЗК послалось на Інструкцію з діловодства в Національному агентстві, затвердженої наказом Національного агентства від 03.03.2020 № 80/20 та на те, що вказана справа прошита, пронумерована, на останній сторінці зазначена кількість аркушів, поставлена дата та прізвище, підпис уповноваженої особи та печатка НАЗК, а також послалось на постанову Верховного Суду від 18.12.2018 у справі №761/5894/17.

Суд акцентує увагу, що у постанові Верховного Суду від 18.12.2018 у справі №761/5894/17 йшла мова про те, що стороною у справі було надано копії документів, які були прошиті та пронумеровані, а на останньому аркуші прошитого та пронумерованого документа була зазначена кількість аркушів документів та містилась відмітка про засвідчення копій документів та печатка компанії.

Проте, дана справа про адміністративне правопорушення прошита, прошнурована, містить підпис уповноваженої особи та печатку НАЗК. При цьому посвідчувальний напис на останньому аркуші даної справи не містить таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» чи інших схожих за змістом написів, з яких би можливо було б встановити, що прошиті копії документів відповідають оригіналам. Фактично наявним на останньому аркуші справи особою було лише засвідчено те, що вказана справа прошита, пронумерована, кількість прошитих аркушів та скріплена печаткою та підписом уповноваженої особи.

За таких обставин, суд не може прийняти у якості належних та допустимих доказів у розумінні ст. 251 КУпАП не засвідчені копії документів, що були долучені до матеріалів справи, оскільки в такому випадку суд позбавлений можливості пересвідчитись у тому, що вказані копії документів відповідають оригіналам даних документів та зміст даних копій відповідає дійсності, а відтак встановити певні обставини.

Таким чином, при вирішенні даної справи у якості належного та допустимого доказу судом приймаються лише протокол про адміністративне правопорушення, роздруківка декларації ОСОБА_1 за 2019 рік, витяг з державного земельного кадастру, витяги з Державного земельного кадастру, інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, акт від 11.08.2021, акт від 01.09.2021, копію витягу з наказу №142/21 від 03.03.2021, копію переліку уповноважених осіб.

Виходячи з наведеного та встановивши обставини справи суд дійшов переконання, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч.4 ст.172-6 КУпАП, оскільки при з`ясованих судом обставинах в діях ОСОБА_1 не було встановлено подання завідомо недостовірних відомостей у виправленій щорічній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік, а подання декларації відбулось з дотриманням вимог ст. 46 Закону України "Про запобігання корупції.

Крім цього, в даному випадку в діях ОСОБА_1 судом не було встановлено суб`єктивної сторони інкримінованого йому правопорушення, яка характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, що в свою чергу виключає адміністративну відповідальність за ч.4 ст. 172-6 КУпАП.

Встановлені судом обставини, дають підстави вважати, що в діях ОСОБА_1 відсутні об`єктивні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 172-6 КУпАП, зокрема об`єктивна сторона правопорушення, яка має активну форму прояву та полягає у поданні завідомо недостовірних відомостей у делкарації та суб`єктивної сторони даного правопорушення, яка характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що обставини викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією № 42-01/33/21 від 01.09.2021 не відповідають фактичним обставинам справи.

Суд звертає увагу, що Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення та притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161. Series А заява № 25).

Відповідно до ст. ст. 8, 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на його користь.

При цьому, ЄСПЛ у справі «АЛЛЕНЕ де Рібермон про Франції» вказав, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

В контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008 року, заява № 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст. 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП Національним агентством з питань запобігання корупції не було дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки крім протоколу про адміністративне правопорушення, не додано достатніх, належних та допустимих доказів на підтвердження викладених у ньому обставин.

Враховуючи викладене, а також те, що належних та допустимих доказів факту вчинення інкримінованого діяння суду не надано, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, тому провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП відносно ОСОБА_1 слід закрити на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП, оскільки у відповідності до вимог ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Виходячи з викладеного, керуючись статтями 7,10,11,172-6 221, 247, 252, 283-285, 294 КУпАП, ст.ст. 8, 62 Конституції України, суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 розпочате за ч.4 ст.172-6 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.

СуддяО. О. Гребінь