Рішення № 102334814, 16.12.2021, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

рішення

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

Справа № 495/8778/21

Номер провадження 2/495/2919/2021

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого-одноособово судді Анісімової Н.Д.,

при секретарі судового засідання Гурової Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Білгород-Дністровський в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог служба у справах дітей Кароліно-Бугазської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог.

До Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог служба у справах дітей Кароліно-Бугазської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про позбавлення батьківських прав у якій позивачка просить суд позбавити відповідача ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Подану заяву обґрунтовує тим, що вона та відповідач є батьками неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

14 серпня 2013 року рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області по справі № 495/5972/13-ц шлюб між нею та відповідачем було розірвано. Також 14 серпня 2013 року відповідно до рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області по справі № 495/5715/13-ц з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі 500.00 гривен.

Позивачка вказує, що після розірвання шлюбу, коли неповнолітньому ОСОБА_3 не виповнилось і двох, років відповідач повністю втратив зв`язок з сином, перестав дбати про нього, турбуватися та цікавитись його здоров`ям, розвитком та зростанням. За вісім років батько жодного разу не відвідав сина, не передавав подарунки на свята, не телефонував навіть на день народження, виражає байдужість до життя сина.

Відповідно до розрахунку заборгованості державного виконавця від 18.10.2021 р. відповідач має значну заборгованість щодо сплати аліментів на утримання сина у розмірі 17 783.30 грн., що свідчить про те, що батько не тільки емоційно байдужий до сина, але й нехтує своїм обов`язком утримувати ОСОБА_3 шляхом щомісячного відрахування 500 гривен, за рішенням суду.

Дана обставила також є доказом відсутністю з боку відповідача дій щодо забезпечення сина усім необхідним для нормального життя та розвитку.

Згідно довідки директора Затоківського закладу загальної середньої і школи: ОСОБА_5 , учень 5 класу регулярно відвідує заняття у школі. Дитина завжди охайна, доглянута. Мати дитини. ОСОБА_1 , спілкується з педагогами, які навчають сина, цікавиться шкільним життям дитини, бере активну участь у житті класу, відвідує батьківські збори, перевіряє та допомагає дитині робили домашнє завдання. Батько дитини. ОСОБА_2 , контакту із класним керівником та вчителем школи, де І вчиться дитина, не підтримує та не бере участі в шкільному житті сина.

27.10.2017 року позивачка одружилась із ОСОБА_6 , що підтверджено відповідним свідоцтвом про шлюб. В новому шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_2 позивачка народила сина ОСОБА_7 , який сприймається сином від 1 першого шлюбу ОСОБА_3 як рідний брат.

Тривала відсутність батька в житті сина, враховуючи його ранній вік, фактично викреслила в пам`яті ОСОБА_3 ОСОБА_2 як батька.

Позивачка вважає, що за таких обставин наявні усі передумови для задоволення позову щодо і [позбавлення відповідача батьківських прав.

У зв`язку з наведеним просить задовольнити позов.

Процесуальні дії.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 25.10.2021 року провадження по справі відкрито за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15.11.2021 року підготовче провадження закрито та справа призначена до розгляду по суті.

В судове засідання, призначене на 16.12.2021 року сторони з`явилися.

Позивачка в судове засідання не з`явилася, 16.12.2021 року подала до канцелярії суду заяву, відповідно до якої просить справу розглянути без її участі, зазначає, що позов підтримує, та проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату і час проведення судового засідання повідомлявся. 15.12.2021 року подав до канцелярії суду заяву відповідно до якої вказав, що на теперішній час у зв`язку із укладенням ним шлюбу його прізвище змінено з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_2 ». Також зазначив, що проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 не заперечує, розгляд справи просить провести у його відсутність.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню із наступних підстав.

Фактичні обставини справи.

Позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є батьками неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

14 серпня 2013 року рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області по справі № 495/5972/13-ц шлюб між нею та відповідачем було розірвано. Також 14 серпня 2013 року відповідно до рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області по справі № 495/5715/13-ц з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі 500.00 гривен.

Позивачка вказує, що після розірвання шлюбу, коли неповнолітньому ОСОБА_3 не виповнилось і двох, років відповідач повністю втратив зв`язок з сином, перестав дбати про нього, турбуватися та цікавитись його здоров`ям, розвитком та зростанням. За вісім років батько жодного разу не відвідав сина, не передавав подарунки на свята, не телефонував навіть на день народження, виражає байдужість до життя сина.

Відповідно до розрахунку заборгованості державного виконавця від 18.10.2021 р. відповідач має значну заборгованість щодо сплати аліментів на утримання сина у розмірі 17 783.30 грн., що свідчить про те, що батько не тільки емоційно байдужий до сина, але й нехтує своїм обов`язком утримувати ОСОБА_3 шляхом щомісячного відрахування 500 гривен, за рішенням суду.

Дана обставила також є доказом відсутністю з боку відповідача дій щодо забезпечення сина усім необхідним для нормального життя та розвитку.

Згідно довідки директора Затоківського закладу загальної середньої і школи: ОСОБА_5 , учень 5 класу регулярно відвідує заняття у школі. Дитина завжди охайна, доглянута. Мати дитини. ОСОБА_1 , спілкується з педагогами, які навчають сина, цікавиться шкільним життям дитини, бере активну участь у житті класу, відвідує батьківські збори, перевіряє та допомагає дитині робили домашнє завдання. Батько дитини. ОСОБА_2 , контакту із класним керівником та вчителем школи, де І вчиться дитина, не підтримує та не бере участі в шкільному житті сина.

27.10.2017 року позивачка уклала шлюб із ОСОБА_6 , що підтверджено відповідним свідоцтвом про шлюб.

Вказані обставини також визнані відповідачем по справі.

Позиція суду та оцінка аргументів сторін.

При розгляді справи суд враховує вимоги ч. 8, 9 ст. 7 Сімейного Кодексу України про те, що регулювання сімейних відношень має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї, на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

У силу положень ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитини» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей , поважати гідність дитини, готувати до самостійного життя та праці.

Відповідно до ст. 150 Сімейного Кодексу України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

У відповідності до ч.4,5 ст. 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

У відповідності до ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Частиною 1 ст. 164 СК України встановлено вичерпний перелік підстав для позбавлення батьківських прав.

Так, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Позбавлення батьківських прав є, з одного боку, засобом захисту прав дитини, а з другого - заходом впливу на батьків, які неналежним чином виконують свої батьківські обов`язки стосовно дитини. Позбавлення батьківських прав можливе виключно на підставі рішення суду. Пунктами 15,16 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.03.2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» передбачено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Матеріалами справи підтверджено свідоме нехтування відповідачем ОСОБА_2 своїми батьківськими обов`язками у відношенні до неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідача.

Висновки за результатами розгляду справи

Враховуючи вищевикладене, а саме те, що відповідач не бажає піклуватись про свого неповнолітнього сина ОСОБА_3 , свідомо нехтує своїми батьківським обов`язками, ухиляється від їх виконання, не здійснив жодної дії направленої на фізичний і духовний розвиток сина, фактично самоусунувся від виконання покладених на нього законом обов`язків по вихованню та догляду за дітьми, прийнявши до уваги і саму заяву відповідача про відсутність заперечень проти позову та погодження з позбавленням його батьківських прав, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог служба у справах дітей Кароліно-Бугазської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про позбавлення батьківських прав є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 10, 90, 258, 259, 263, 265, 268, 293 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог служба у справах дітей Кароліно-Бугазської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи,якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Н.Д. Анісімова