Рішення № 102332485, 16.12.2021, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/8567/21 2/335/2755/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2021 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Геєць Ю.В., за участю секретаря судового засідання Ровенської В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, -

ВСТАНОВИВ:

Концерн «МТМ» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, мотивуючи свої вимоги тим, що у період з 01.06.2013 року по 30.06.2021 року відповідачам було надано послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води у житлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , на загальну суму 68 641 грн. 84 коп.

Позивач посилаючись на те, що за вказаний період відповідачами не здійснено оплату за надані послуги, просить стягнути солідарно з відповідачів у судовому порядку суму заборгованості за надані послуги за період з 01.06.2013 року по 30.06.2021 року, що складає 68 641 грн. 84 коп., а також оплачений при подачі позовної заяви судовий збір.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2021 року цивільну справу № 335/8567/21 передано для розгляду головуючому судді Геєць Ю.В.

Ухвалою суду від 09.09.2021 року провадження по справі відкрито. Визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у суд ове засідання.

18.10.2021 року на адресу суду надійшов відзив від відповідачів за підписом ОСОБА_1 , в якому остання просить відмовити в задоволенні позовних вимог позивача, посилаючись на те, що договір з позивачем про надання послуг не укладався, розрахунок не відповідає фактам, так мешканці житлових приміщень площею 4209,58 кв.м сплачують за опалений нежитлових приміщень будинку загальною площею 2700 кв.м.(у відповіді на інформаційний запит щодо надання розрахунку за опалення будинку зазначена площа опалення нежитлових приміщень близько 800 кв.м.), нарахування неправильне у зв`язку з тим, що в будинку висота приміщень різна, і це суттєво впливає на результати розрахунків за централізоване опалення, на більший об`єм приміщення потрібно більше підігріву, тобто використаної теплової енергії, приміщення загального користування не підготовлені до зимового періоду - відсутні шибки у під`їздах у зв`язку з цим вони не повинні сплачувати за місця опалення загального користування, крім того прилад обліку теплової енергії, на основі показань якого визначається обсяг спожитої теплової енергії встановлено з порушенням робочого проекту, акт прийняття в експлуатацію сфальсифікований, та такий, що не відповідає дійсності, обґрунтованість вимог позивача щодо нарахування оплати споживачам за послуги не знайшли свого підтвердження в позовній заяві та додатках до неї, оскільки позивачем не було надано доказів надання послуг та розрахунку правильності нарахованої оплати, докази надання житлово – комунальних послуг відсутні. Питання подачі води з нормативною температурою згідно норм діючого законодавства відсутнє, як і правової основи для стягнення заборгованості, оскільки відсутня наявність узгоджених правовідносин, надання нарахувань розрахунків згідно Порядку визначеного Державою Україна. Також просить застосувати строк позовної давності.

Дослідивши матеріали справи, всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, дав оцінку зібраним у справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясування обставин справи, суд прийшов до наступних висновків.

Правовідносини щодо прав та обов`язків між теплопостачальною організацією та споживачем в сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про теплопостачання», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води і водовідведення і типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, затвердженими постановою КМУ від 21.07.2005 року №630 та іншими нормативно-правовими актами України.

Судом встановлено, що відповідно до Витягу з реєстру територіальної громади міста Запоріжжя щодо реєстрації місця проживання фізичної особи, Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради про реєстрацію місця проживання відповідачі по справі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна № 267511270 від 26.07.2021 року відомості про власника житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , відсутні.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги – це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Споживач (індивідуальний) – фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Відповідно ст. 1 Закону України «Про теплопостачання», споживач теплової енергії – фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Теплова енергія – це товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Згідно з абз. 8 п. 2 Правил «Про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, централізоване опалення – це послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормальної температури повітря у приміщеннях квартири, яка надається виконавцем з використанням внутрішньо будинкових систем теплопостачання.

Відповідно до частин 1,3 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Частиною третьою статті 12, частинами першою, п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статями 76, 77, 79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно наданого позивачем розрахунку, заборгованість відповідачів за надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 , за особовим рахунком № НОМЕР_1 , за період з 01.06.2013 року по 30.06.2021 року складає 68 641,84 грн., що також підтверджується наданою позивачем довідкою щодо заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води.

Відповідачі в даному випадку є споживачами житлово-комунальних послуг, які надаються їм за зареєстрованим місцем постійного проживання.

Відповідачі як споживачі цих послуг оплату за надані послуги у повному обсязі не здійснювали.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Пунктом 29 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року передбачено, що оплату послуг мають проводити всі зареєстровані у жилому приміщенні особи, крім випадків, коли вони тимчасово відсутні в ньому і подали письмову заяву та офіційний документ, що підтверджує відсутність.

Відповідачі від наданих позивачем послуг у встановленому законом порядку не відмовлялися, з заявою про його відсутність у квартирі до позивача не зверталися, офіційний документ, що підтверджує їх відсутність у житловому приміщенні, не надавали, однак послуги за опалення та гаряче теплопостачання не оплачували у повному обсязі.

Послуги з опалення квартири не відносяться до тих, які не надаються виключно мешканцям житла, а одночасно забезпечують утримання житла в належному стані, тож відповідачі в даному випадку є споживачами житлово-комунальних послуг, які надаються за вказаною адресою.

Відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону України № 1875 споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання відносяться до комунальних послуг.

Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ст. 32 ч. 1 Закону № 1875).

Статтею 19-1 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що оплата споживачем теплової енергії шляхом перерахування коштів на рахунок із спеціальним режимом використання є обов`язковою умовою договору на постачання теплової енергії, укладеного між теплопостачальною організацією та споживачем теплової енергії.

Як передбачено п. 18, 20 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.2005 року № 630, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.

Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, за ст. 612 ч. 1 ЦК України.

Відповідно до ст. 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Стаття 543 ЦК України передбачає. що в разі солідарного обов`язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсягу як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

У постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15 зроблено висновок, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про застосування строків позовної давності до позовних вимог.

Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Початок перебігу позовної давності визначається статтею 261 ЦК України. Так, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України), а за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п`ята цієї статті).

Як відомо із наданого до суду розрахунку, першим місяцем, з якого утворилась заборгованість відповідачів, зазначено червень 2013 року.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач звернувся до суду із позовом 11.08.2021.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку за період з 01.06.2013 року по 30.06.2021 року включно відповідачами здійснювалось часткове погашення щомісячних платежів у розмірі 931,44 грн., за рахунок субсидії 18 681,10 грн., переплата відсутня.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. При цьому якщо виконання зобов`язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Отже, здійснення відповідачами платежу в меншому розмірі, аніж було нараховано позивачем, не свідчить про визнання відповідачем боргу за попередній період.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для включення в розрахунок заборгованості період з 01.06.2013 року по 01.08.2018 року у зв`язку зі спливом строку позовної давності.

Відповідно до розрахунку Концерну „Міські теплові мережі” за період з 01.08.2018 року по 30.06.2021 року позивачем було нарахована сума у розмірі 43 254 грн. 64 коп.

За зазначений період відповідачами оплата не здійснювалась.

Отже, з відповідачів підлягає стягненню заборгованість в розмірі 43 254 грн. 64 коп.

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, стягненню з відповідачів на користь позивача підлягає заборгованість за послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води в солідарному порядку в розмірі 43 254 грн. 64 коп.

За приписами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України Концерну «Міські теплові мережі» має право на компенсацію відповідачем суми судового збору, сплаченого за подання позовної заяви, пропорційно до задоволених вимог в розмірі 1430,43 грн. Стягненню виходячи з кількості відповідачів з кожного окремо відповідача підлягають судові витрати (1430,43 : 3 = 477,86) в розмірі 476 грн. 81 коп.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 81, 83, 89, 141, 259, 263-265, 268, 274, 280-284 ЦПК України, суд ,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води – задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_3 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), що зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Концерну «Міські теплові мережі» (ЄДРПОУ 32121458) заборгованість за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, яка утворилась за період з 01.08.2018 року по 30.06.2021 року, у розмірі 43 254 грн. 64 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 ), що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Концерну «Міські теплові мережі» (ЄДРПОУ 32121458) судовий збір у розмірі 476 грн. 81 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_3 ), що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Концерну «Міські теплові мережі» (ЄДРПОУ 32121458) судовий збір у розмірі 476 грн. 81 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Концерну «Міські теплові мережі» (ЄДРПОУ 32121458) судовий збір у розмірі 476 грн. 81 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення, апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телемунікаційної системи подається до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Запоріжжя.

Суддя Ю.В.Геєць