Ухвала суду № 102331590, 30.12.2021, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/16200/21

Провадження № 2-зз/263/38/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2021 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі: головуючого судді Шатілової Л.Г., при секретарі Костиць А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі клопотання представника ОСОБА_1 – адвоката Губіна Олександра Тимофійовича – про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Служба у справах дітей Маріупольської міської ради, про відібрання малолітньої дитини, стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, визначення місця проживання дитини з матір`ю,-

В С Т А Н О В И В:

До Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відібрання малолітньої дитини, визначення місця її проживання разом з матір`ю, стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Разом із позовною заявою надійшла заява ОСОБА_2 про забезпечення позову шляхом встановлення заборони на виїзд дитини за межі України у супроводі батька та будь-якої іншої особи без згоди матері – ОСОБА_2 .

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 07.12.2021 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову шляхом встановлення заборони на виїзд дитини за межі України у супроводі батька без згоди матері – задоволено; заборонено виїзд за межі України дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без згоди матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у супроводі батька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 13.12.2021 року задоволено заяву представника ОСОБА_2 – ОСОБА_5 - про постановлення додаткової ухвали за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову: доповнено другий абзац резолютивної частини ухвали Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 07.12.2021 року про забезпечення позову наступними словами: «та будь-якої іншої особи»; доповнено резолютивну частину ухвали Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 07.12.2021 року про забезпечення позову наступними абзацом: «Заборонити виїзд за межі України дитини ОСОБА_3 (зазначення латиницею: ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 (зазначення латиницею: 09 May 2019), громадянина Сполучених Штатів Америки (зазначення латиницею: U.S.A), без згоди матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у супроводі батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та будь-якої іншої особи.»

Ухвалою Жовтневого районного суду від 20.12.2021 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відібрання малолітньої дитини, визначення місця її проживання разом з матір`ю, стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини на підставі п. 3 ч. 1 ст. 186 ЦПК України.

28.12.2021 року до Жовтневого районного суду надійшла заява представника ОСОБА_1 – адвоката Губіна О.Т. - про скасування заходів забезпечення позову, відповідно до якої ОСОБА_7 просить скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалами Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 07.12.2021 року та від 13.12.2021 року - на підставі п. 13 ст. 158 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 158 ЦПК України суд розглядає заяву представника ОСОБА_1 – ОСОБА_7 – про скасування заходів забезпечення позову в відсутність сторін у справі.

Суд, ознайомившись із заявою представника ОСОБА_1 – ОСОБА_7 – про скасування заходів забезпечення позову, вважає, що вона не підлягає задоволенню, враховуючи наступні норми діючого процесуального законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, згідно із ч. 2 ст. 149 ЦПК України.

Згідно роз`яснень, що містяться у п.п. 4,7,10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства» при розгляді заяв про забезпечення позову, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги не тільки інтереси позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Системний аналіз положень ст.149 ЦПК України передбачає, що під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів саме позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, ухваленого за його позовом. Отже, забезпечення позову спрямоване проти несумлінних дій відповідача.

У даному випадку, суд, задовольняючи заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову, прийшов до висновку, що тимчасовий виїзд малолітньої дитини – ОСОБА_3 - за межі України повинен відбуватись лише за погодженням з іншим з батьків – ОСОБА_2 , оскільки такий переїзд спричиняє зміну режиму спілкування дитини з іншим з батьків, порядок участі у вихованні дитини, зміну звичайного соціального, культурного, мовного середовища дитини, що впливає на її подальше життя, розвиток і виховання.

Таке рішення прийнято судом з метою забезпечення прав та інтересів малолітнього ОСОБА_3 , оскільки невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або унеможливити виконання рішення суду, так як відповідач ухиляється від врегулювання спірного питання, а США не ратифіковано конвенцію про контакт з дітьми; між Україною та США відсутня угода про правову допомогу у цивільних справах, що унеможливить повернення дитини – ОСОБА_3 до України у наслідок відсутності відповідної міжнародно-правової підстави.

Відповідно до вимог ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

Відповідно до вимог ЦПК України, заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі: 1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьої статті 152 цього Кодексу; 2) повернення позовної заяви; 3) відмови у відкритті провадження у справі (частина тринадцята статті 158 ЦПК України)

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Системне тлумачення частини першої статті 153, частини тринадцятої статті 158, частини першої статті 187 ЦПК України дає можливість дійти висновку, що:

- законодавець передбачив відповідний процесуальний порядок розгляду заяви про забезпечення позову та вирішення питання про відкриття провадження у справі;

- для розгляду заяви про забезпечення позову та вирішення питання про відкриття провадження у справі встановлені різні процесуальні строки: два та п`ять днів відповідно;

першочерговим при надходженні на розгляд суду заяви про забезпечення позову є надання оцінки щодо порядку звернення з нею до суду, за умови дотримання якого здійснюється її розгляд по суті;

- у випадку одночасного подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову, розгляд заяви про забезпечення позову не залежить від вирішення питання про відкриття провадження у справі. Законодавець не покладає обов`язку на суд відкрити провадження у справі, а тільки потім вирішувати питання про забезпечення позову;

- у разі повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження у справі передбачений процесуальний механізм скасування заходів забезпечення позову.

Відповідні правові висновки викладені у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14.06.2021 року № 308/8567/20

У даному випадку на ухвалу Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 22.12.2021 року ОСОБА_2 28.12.2021 року подано апеляційну скаргу, з огляду на що справу направлено до Донецького апеляційного суду.

Враховуючи викладене, клопотання представника ОСОБА_1 – адвоката Губіна О.Т. – про скасування заходів забезпечення позову, прийнятих відповідно до ухвали суду від 07.12.2021 року, ухвали суду від 13.12.2021 року - не підлягає задоволенню, оскільки таке клопотання заявлено передчасно. Ухвала суду від 22.12.2021 року про відмову у відкритті провадження за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відібрання малолітньої дитини, визначення місця її проживання разом з матір`ю, стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - не набрала законної сили та оскаржується ОСОБА_2 , а вирішення питання про скасування заходів забезпечення позову, відповідно до вимог ст. 158 ЦПК України відбувається вже після набрання відповідним рішенням (ухвалою) суду законної сили.

При цьому, відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову, згідно із ч. 6 ст. 158 ЦПК України.

Керуючись ст. 149,152, 158 ЦПК України, суд ,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 – адвоката Губіна Олександра Тимофійовича – про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Служба у справах дітей Маріупольської міської ради, про відібрання малолітньої дитини, стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, визначення місця проживання дитини з матір`ю – відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Суддя Л.Г. Шатілова