
Провадження № 2/229/989/2021
ЄУН 229/4730/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 грудня 2021 року м. Дружківка
Дружківський міський суд Донецької області у складі:
головуючої судді Рагозіної С.О.,
за участю секретаря судового засідання Король І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дружківки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення заборгованої заробітної плати,
ВСТАНОВИВ:
позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по заробітній платі за період з лютого 2016 по квітень 2017 року в розмірі 19625,91 грн.
Обґрунтовує свої вимоги тим, що нею та АТ «Укрзалізниця» відповідачем за даним позовом, до 12 квітня 2017 р. існували трудові правовідносини.
Відповідно до наказу відповідача № 205/OC від 11 квітня 2017 року її було звільнено відповідно до ч. 1 ст. 36 КЗпП України, тобто за угодою сторін.
На момент звільнення, за період з лютого 2016 р. по квітень 2017 р., з боку відповідача їй нарахована, але не була виплачена заробітна плата у розмірі 19625,91 грн.
При цьому працівники відповідача її впевнили про те, що незабаром заборгованість з заробітної плати буде виплачена у повному обсязі.
Однак, по теперішній час з боку відповідача виплата заробітної плати їй так і не здійснена. Виходячи з наступного, вважає, що боржником порушені її права.
В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилась. Про час та місце розгляду справи повідомлена, надала заяву про розгляд справи за її відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності. У відзиві просить відмовити у задоволенні позову позивача.
Дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що відповідно до трудової книжки серія НОМЕР_1 ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з ДП «Донецька залізниця», а саме працювала у Моторвагонному депо Ясинувата ДП «Донецька залізниця».
12 квітня 2017 року позивачка ОСОБА_1 звільнена за згодою сторін, на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України (а.с.10).
Позивачкою ОСОБА_1 на підтвердження нарахованої, але невиплаченої заробітної плати за період з лютого 2016 року по квітень 2017 року у розмірі 19625,91 грн. надана довідка № 239/04 від 26 квітня 2017 року, якою також підтверджується, що позивачка працювала у моторвагонному депо Ясинувата ДП «Донецька залізниця».
З індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного фонду України (форма ОК-5) видно, що в лютому 2016 року позивачу нарахована заробітна плата 2482,75 грн, в березні 2016 року 2678,39 грн, в квітні 2016 року 2269,50 грн, в травні 2016 року 2289,12 грн., за період з червня по грудень 2016 року 0,00 грн.
Згідно відомостей наданих ІндустріалБанком між ДП «Донецька залізниця» та АБ «Експрес-Банкк» укладено договір № 10-04/54 від 01 серпня 2003 року. На ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 в АБ "Експрес-Банк" був відкритий рахунок № НОМЕР_3 для виплати заробітної плати, дата відкриття рахунку 01 жовтня 2014 року. У період з квітня 2016 року по травень 2017 року зарахувань заробітної плати не відбувалось. (а.с. 39).
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2018 року №938, змінено тип публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» з публічного на приватне та перейменованого його в акціонерне товариство «Українська залізниця», код ЄДРПОУ 40075815.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 року № 200 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», прийнятою відповідно до Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», вирішено утворити публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття, у тому числі на базі Державного підприємства «Донецька залізниця» згідно додатку №1.
Законом України «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», Постановою Кабінету Міністрів України № 200 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» передбачено наступні етапи проведення реорганізації: 1) інвентаризація майна юридичних осіб, які підлягають злиттю, та складення передавального акта, 2) затвердження статуту нової юридичної особи (АТ «Укрзалізниця»), 3) державна реєстрація АТ «Укрзалізниця»; 4) припинення державних підприємств залізничного транспорту.
Також КМУ своєю постановою від 2 вересня 2015 року за № 735 затвердив Статут ПАТ «Українська залізниця», відповідно до якого товариство є правонаступником усіх прав та обов`язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту.
Товариство набуває статусу юридичної особи з дня його державної реєстрації в установленому законом порядку.
При реорганізації юридичної особи відбувається універсальне правонаступництво, при якому все майно особи як сукупність прав та обов`язків, які їй належать, переходить до правонаступника чи правонаступників, при цьому в цій сукупності переходять усі окремі права та обов`язки, які належали на момент правонаступництва правопопереднику незалежно від їх виявлення на той момент.
Враховуючи, що відповідно до ч. 6 ст. 2 Закону України «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» товариство є правонаступником усіх прав і обов`язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту, правонаступництво не пов`язується з державною реєстрацією припинення підприємства залізничного транспорту, а кредиторам не надавалося право вимагати дострокового виконання вимог у порядку, передбаченому статтею 107 ЦК України, тобто всі їхні вимоги перейшли в повному обсязі до АТ «Укрзалізниця», датою виникнення універсального правонаступництва АТ «Укрзалізниця» щодо підприємств залізничної галузі, які припиняються шляхом злиття, слід вважати дату його державної реєстрації - 21 жовтня 2015 року, з якої воно є правонаступником ДП «Донецька залізниця».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 910/5953/17.
Згідно зі статутом, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 735, АТ «Укрзалізниця» є правонаступником усіх прав і обов`язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту, серед яких ДП «Донецька залізниця».
Отже, АТ «Українська залізниця» є належним відповідачем у цій справі.
Позивачем по справі ОСОБА_1 доведений факт перебування у трудових відносинах з відповідачем по справі.
Частиною четвертою статті 43 Конституції України передбачено право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про оплату праці», частиною першою статті 94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.
Статтею 47 КЗпП України передбачено обов`язок власника або уповноваженого ним органу в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Статтею 110 КЗпП України встановлено, що при кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати; сума заробітної плати, що належить до виплати.
Отже, виходячи з положень КЗпП України, Закону України «Про оплату праці», заробітна плата працівникам виплачується за умови виконання ними своїх функціональних обов`язків на підставі укладеного трудового договору з дотриманням установленої правилами внутрішнього трудового розпорядку тривалості щоденної (щотижневої) роботи за умови провадження підприємством господарської діяльності.
Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно з частинами третьою, четвертою статті 12, частинами першою, шостою статті 81 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу для своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, при з`ясуванні, якими доказами кожна сторона буде обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо невизнаних обставин, суд повинен виходити з принципу змагальності цивільного процесу, за яким кожна сторона несе обов`язки щодо збирання доказів і доказування тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, якщо інше не встановлено процесуальним законом.
Згідно положень статей 115, 116 КЗпП України, відсутність заборгованості перед позивачем має довести саме роботодавець, але це не позбавляє позивача від обов`язку доведення наявності права на отримання певних сум.
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, що мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, що містять інформацію щодо предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частини перша, третя статті 77, частина друга статті 78 ЦПК України).
На підтвердження заборгованості АТ «Укрзалізниця» позивачем по справі ОСОБА_1 надана довідка ДП «Українська залізниця» від 26 квітня 2017 року№ 239/04, в якій зазначено, що за період з лютого 2016 року по квітень 2017 року сума невиплаченої ОСОБА_1 заробітної плати склала 19625,91 грн. (а.с. 11).
Однак, суд не може прийняти до уваги надану позивачем на підтвердження заявлених позовних вимог довідку з печаткою та штампом ДП «Донецька залізниця» як належний доказ, оскільки постановою КМУ від 2 вересня 2015 року за № 735 був затверджений Статут ПАТ «Українська залізниця», відповідно до якого товариство стало правонаступником усіх прав та обов`язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту, тобто станом на день видачі довідки від 26 квітня 2017 року правонаступником ДП «Українська залізниця» було ПАТ «Українська залізниця».
Позивачка надала певні докази на підтвердження заборгованості по заробітної платі з боку відповідача, відповідач не спростував надані позивачем розрахунки заборгованості по заробітній платі, за період з лютого 2016 року по травень 2016 року включно, що містяться в індивідуальних відомостях про застраховану особу Пенсійного фонду України (форма ОК-5), у строки, встановлені частиною 1 ст. 116 КЗпП України, не виплатив всі суми, що належали позивачу від підприємства як при звільненні, так і на час розгляду справи судом.
Суд частково погоджується із розрахунком заборгованості по заробітній платі проведеним позивачем.
З огляду на наведене, суд вважає, що є підстави для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості по заробітній платі, розмір якої містіться в індивідуальних відомостях про застраховану особу Пенсійного фонду України (форма ОК-5), а саме: за період з лютого 2016 року по травень 2016 року в розмірі 9719,76 грн.
Зазначена сума підлягає виплаті позивачу за вирахуванням суми податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів, що відповідно до статей 14.1.180, 18, 162.1.3, 168 Податкового кодексу України є обов`язком податкового агента, яким є відповідач.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» з АТ «Українська залізниця» на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 449 грн. 69 коп.
Керуючись ст.ст. 4,5,10-13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265,273,279,430 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення заборгованої заробітної плати задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця", ЄДРПОУ 40075815, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , заборгованість по заробітній платі за період з лютого по травень 2016 року в сумі 9719 (дев`ять тисяч сімсот дев`ятнадцять) грн. 76 коп.
В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.
Рішення в частині стягнення заробітної плати за лютий 2016 року в сумі 2482,75 грн. надати до негайного виконання.
Сума заробітної плати визначена без утримання податку й інших обов`язкових платежів.
Зобов`язати Акціонерне товариство «Українська залізниця» (ЄДРПОУ 40075815) здійснити утримання з суми заборгованості по заробітній платі передбачені законом податки та інші обов`язкові платежі.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь державного бюджету судові витрати в сумі 449 (чотириста сорок дев`ять) грн. 69 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Донецького апеляційного суду через Дружківський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи - з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 28 грудня 2021 року.
Суддя: С.О. Рагозіна
Судове рішення № 102331492, Дружківський міський суд Донецької області було прийнято 29.12.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 229/4730/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: