Рішення № 102329556, 29.12.2021, Петрівський районний суд Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2021 рокусмт ПетровеСправа № 941/811/21 Провадження № 2/941/332/21

Петрівський районний суд Кіровоградської області

в складі: головуючого судді - Колесник С. І.

при секретарі - Молдавській А.М.

з участю представника позивача - Вацюк М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петрове в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлай фінанс», з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог – приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьової Тетяни Валентинівни, приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до ТОВ «Фінансова компанія «Онлай фінанс» з позовом про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу

Горай О.С. 24.10.2020 року за № 80183, про стягнення з ОСОБА_1 на користь «Фінансова компанія «Онлай фінанс» заборгованості у розмірі 9121,20 грн.Заявлені вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що приватний нотаріус всупереч вимогам чинного законодавства не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості між стягувачем та боржником, чим порушив вимоги Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України про безспірність заборгованості.

Ухвалою суду від 24.06.2021 року була задоволена заява представника позивача про забезпечення позову та зупинено стягнення з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 : 1) грошових коштів в сумі 9121,20 грн. на користь «Фінансова компанія «Онлай фінанс», відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 02.06.2021 року ВП № 65654607; 2) основної винагороди в сумі 912,12 грн. на користь приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьової Тетяни Валентинівни, відповідно до постанови про стягнення з боржника основної винагороди від 02.06.2021 року ВП № 65654607; 3) загальної суми мінімальних витрат в розмірі 500,00 грн. на користь приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьової Тетяни Валентинівни, відповідно до постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 02.06.2021 року ВП № 65654607, до вирішення спору по сутті та набрання рішенням законної сили.

Ухвалою суду від 24.06.2021 року провадження у справі відкрито, справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 24.06.2021 року за клопотанням представника позивача від приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. витребувано документи, на підставі яких було вчинено виконавчий напис; від приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьової Т.В. витребувано виконавчий напис нотаріуса.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про поважні причини неявки суду не відомо, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило, відзив на позовну заяву не подавав.

Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьова Т.В. в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому порядку, про поважні причини неявки суду не відомо, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Витребувані судом документи не надала, пояснень щодо можливості їх надання теж не надала.

Третя особа - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. у судове засідання не прибув, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому порядку, про поважні причини неявки суду не відомо, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходили. Надав до суду витребувані судом документи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши та пояснення сторін, суд вважає, що позовні вимоги законні, обґрунтовані, та такі, що підлягають задоволенню за наступних підстав.

За правилами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що 24.10.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. був вчинений виконавчий напис, який зареєстрований в реєстрі за № 80183, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Онлай фінанс» заборгованості за кредитним договором № 818982612 від 19.01.2019 року за період з 05.08.2020 року по 05.08.2020 року та плати за вчинення зазначеного напису у загальному розмірі 9121,2 грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьової Т.В. від 02.06.2021 року ВП № 65654607 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого документа, а саме, виконавчого напису № 80183виданого 24.10.2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Онлай фінанс» заборгованості за кредитним договором.

Згідно зі ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ч. 2 ст. 87 Закону України «Про нотаріат» (далі Закону), перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Статтею 90 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи якщо: подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – не більше одного року (п. 3.1 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5).

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172 (п. 3.2 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5).

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Як передбачено п. 2.11 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Судом встановлено, що підставою для вчинення виконавчого напису є Кредитний договір № 818982612 від 19.01.2019 року, який укладений між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , Договір відступлення прав вимоги за кредитними договорами № 28/1118-01 від 31.05.2021 року , який укладений між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс», та Договір відступлення прав вимоги за кредитними договорами № 05/0820-01 від 05.08.2020 року , який укладений між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлай фінанс».

Згідно з умовами Кредитного договору № 818982612 від 19.01.2019 року, загальна сума кредиту становить 1000,00 грн., строк позики 09 днів, розмір процентної ставки – 0,98 % на добу.

На підставу вчинення виконавчого напису, нотаріус посилається на Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі написів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 р. (далі - Постанова).

Постановою Кабінету Міністрів від 26.11.2014 року №622 Перелік документів доповнено розділом "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин" та до нього включений п. 2 в редакції: "Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості".

В той же час, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року (справа № 826/20084/14), залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, визнано незаконною та нечинною з моменту прийняття Постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", зокрема в частині доповнення Переліку новим розділом такого змісту: "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. Також вказаним судовим рішенням зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662 у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили. Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення. Резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені "Офіційний вісник України" від 21.03.2017 року № 23. В подальшому, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року залишено без змін. Велика Палата Верховного Суду постановою від 20.06.2018 року у справі № 826/20084/14 відмовила в задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, не знайшовши підстав для такого перегляду.

З огляду на викладене,до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 в редакції від 29.11.2001, тобто в редакції, яка діяла до моменту доповнення Переліку п. 2 Розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Аналогічного висновку дійшов Верховний суд у своїй Постанові по справі 910/13233/17 від 29 січня 2019 року.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами подаються:

а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів);

б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Також у разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (пункт 2.2. глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджено наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року за №296/5).

В матеріалах справи міститься роздруківка договору № 818982612 від 19.01.2019 року, яка не містить підписів сторін та посилань на посвідчення цього договору електронним цифровими підписами і в той же час не є нотаріально посвідченою.

При цьому нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року (ст. 88 Закону України «Про нотаріат», п.3 глави 16 розділу ІІ вищевказаного Порядку).

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та положень ст.ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст.ст. 87, 8 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотнього. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Для правильного застосування положень ст. 87 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованості взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Враховуючи викладене, даючи юридичну оцінку поясненням та наданим по справі сторонами доказам, враховуючи те, що нотаріально посвідченого кредитного договору між сторонами укладено не було, а відтак і відсутнє право у нотаріуса вчиняти виконавчий напис, а також те, що заборгованість боржника є спірною із часу звернення відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Онлай фінанс» із заявою до нотаріуса про вчинення виконавчого напису, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» з відповідача на користь позивача також слід стягнути судовий збір у розмірі 908,00 грн., який був сплачений позивачем за подання позовної заяви.

Судовий збір у розмірі 454,00 грн., який був сплачений позивачем за подання заяви про забезпечення позову слід також стягнути з відповідача на користь позивача, оскільки ухвалою суду від 24.06.2021 року заяву представника позивача про забезпечення позову було задоволено.

На обґрунтування вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн., представником позивача було надано до суду договір про надання правничої допомоги від 14.06.2021 року № 40, відповідно до п.3.2 вказаного договору, за надання правової допомоги клієнт виплачує адвокату гонорар, який визначається відповідно до розрахунку гонорару, погодженого сторонами, що є додатком до даного договору. Згідно наданого з договором позрахунком, гонорар у даній справі становить 5000,00 гривень.

ОСОБА_1 відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера № 53 від 14.06.2021 року оплатив адвокату Вацюку Миколі Володимировичу обумовлену договором та розрахунком суму гонорару в розмірі 3000,00 грн. за надання правничої допомоги за межами судового засідання, а за представництво його інтересів в суді, відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера № 72 від 23.07.2021 року ним оплачено 2000.00 грн.

Відповідно до ч.3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Факт надання правничої допомоги, відповідно до п.3.5 договору засвідчено актом прийому-передачі виконаних робіт за договором про надання правової допомоги та оплати гонорару, оригінали акту та детального опису робіт надані до суду з договором.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона оплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі.

На підставі викладеного суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн., розмір якої підтверджується наданими доказами.

Керуючись ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст. 12, 76, 77, 81, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , від імені якого діє ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлай фінанс», з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог – приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьової Тетяни Валентинівни, приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 24.10.2020 року за реєстровим номером 80183, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлай фінанс» заборгованності у розмірі 9121 грн. 20 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлай фінанс» на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір за подання позову у розмірі 908 грн. 00 коп., за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 454 грн. 00 коп., а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після відмови у відкритті апеляційного провадження, повернення апеляційної скарги, залишення її без розгляду, ухвалення іншого рішення, яким закінчується апеляційне провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст рішення складено 29 грудня 2021 року.

Суддя С.І. Колесник