Рішення № 102327600, 28.12.2021, Карлівський районний суд Полтавської області

28.12.2021

єдиний унікальний номер справи 531/1766/21

номер провадження 2/531/445/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2021 року місто Карлівка

Карлівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Черняєвої Т. М.,

при секретарі судового засідання Петренко А. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Карлівка Полтавської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Карго Пром» в особі представника Ноги Андрія Петровича до ОСОБА_1 , третя особа: Виконавчий комітет Карлівської міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Карго Пром» звернулося до Карлівського районного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: Виконавчий комітет Карлівської міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщення.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що ТОВ «Карго Пром» є власником квартири АДРЕСА_1 . ТОВ «Карго Пром» набуло права власності на вищезазначену квартиру шляхом залишення за собою непроданого на прилюдних торгах іпотечного майна. На момент набуття товариством права власності на квартиру АДРЕСА_1 в ній була зареєстрована 1 особа: ОСОБА_1 , 1988 р. н., яка є членом сім`ї попереднього власника квартири – ОСОБА_2 . Позивач зазначає, що з 01.06.2019 року ОСОБА_1 не проживає в вищезгаданій квартирі, її речі в помешканні відсутні. Оскільки, за вищевказаною адресою відповідач не проживає, виникають проблеми зі сплатою комунальних послуг, чим об`єктивно порушуються права позивача. Крім того, керівництвом ТОВ «Карго Пром» прийнято рішення про продаж квартири, але факт реєстрації місця проживання відповідача перешкоджає йому досягнути домовленості з потенційним покупцем.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. Від нього надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явилася. На адресу відповідача неодноразово направлялися повістки про виклик до суду, але всі вони були повернуті з відміткою на конверті «Адресат відсутній».

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився. Надав суду заяву про розгляд справи без участі їх представника, справу просили розглянути за наявними матеріалами.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 280 Цивільно-процесуального Кодексу України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причини або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача, оскільки він був належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи, не повідомив суд про причини неявки, ним не подано відзив.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, з урахуванням положень ст. 280 ЦПК України, суд вважає провести заочний розгляд справи.

Відповідно до статті 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

На підставі ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

За змістом частини першої статті 16 ЦК кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зі змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 280 Цивільно-процесуального Кодексу України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причини або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача, оскільки вона була належним чином повідомлена про дату, час та місце слухання справи, не повідомила суд про причини неявки, нею не подано відзив.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Карго Пром» є власником квартири АДРЕСА_1 . Право власності товариства на вказаний об`єкт нерухомого майна підтверджується Свідоцтвом, яке видано 14.11.2019 року приватним нотаріусом Карлівського районного нотаріального округу шубою А.Ф. та зареєстровано в реєстрі за № 1751 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.11 - 12).

На момент набуття товариством права власності на квартиру АДРЕСА_1 в ній була зареєстрована 1 особа: ОСОБА_1 , 1988 р. н., яка є членом сім`ї попереднього власника квартири – ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою, виданою виконавчим комітетом Карлівської міської ради (а.с.13).

Факт непроживання відповідача у належній позивачеві квартирі за адресою АДРЕСА_2 - підтверджується актом б/н від 11 серпня 2021 року за участю представника власника квартири ОСОБА_3 , депутата Карлівської міської ради ОСОБА_4 , а також сусідів - ОСОБА_5 (зареєстрована та проживає: АДРЕСА_3 ) та ОСОБА_6 (зареєстрований та проживає: АДРЕСА_3 ) (а.с. 14).

Оскільки відповідачка є членом сім`ї особи, право власності якої на квартиру припинилося; в квартирі не проживає більше двох років; не оплачує комунальні послуги, не компенсує інші витрати по утриманню будинку, вона може бути визнана такою, що втратила право користування ним.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд сприяє всебічному і повному з’ясуванню обставин справи.

Конституція України у статті 3 декларує положення про те, що "Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави". Дане положення - одна з фундаментальних основ конституційного ладу України.

Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Відповідно до ч. І ст. 12 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Відповідно до ч,2 ст.29 ЦК України, фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно до ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин; а також \ старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 177 ЖК України передбачено, громадяни зобов`язані забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання, до об`єктів благоустрою, додержувати правил утримання жилого будинку і придомової території, правил пожежної безпеки, додержувати чистоти і порядку а під`їздах, кабінах ліфтів, на сходових клітках і в інших місцях загального користування.

Відповідно до п. 26 Правил реєстрації місця проживання, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року №207, зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення, або права користування житловим приміщенням, про виселення, про зняття з реєстрації місця проживання особи, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Відповідач не вчиняє дій, щодо самостійного зняття з реєстрації проживання, а тому позивач вимушена звернутися до суду.

Пункт 7 ст. 92 Конституції України встановлює, що правовий режим власності визначається виключно законами України.

Стаття 321 ЦК України встановлює непорушність права власності. Зокрема, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

В контексті ст.15 ЦК України право на захист порушеного права виникає у особи в разі його порушення, а способи захисту порушеного права прямо передбачені ст.16 ЦК України.

Здійснюючи судочинство на засадах змагальності сторін, суд, провівши аналіз представлених у справі доказів, з врахуванням рівності прав сторін щодо їх подання та доведення перед судом їх переконливості, дійшов висновку про те, що в суді знайшов підтвердження факт, що відповідач не проживає в приміщенні більше одного року, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі, а спосіб захисту порушеного права цілком відповідає вимозі ст. 16 ЦК України.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Карго Пром».про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.47,92 Конституції України ст.ст. 319, 321, 391 ЦК України, ст.ст.12, 13, 76, 81,141,263-266,380-382 ЦПК України , суд,-

ВИРІШИВ :

Позовну Товариства з обмеженою відповідальністю «Карго Пром» в особі представника Ноги Андрія Петровича до ОСОБА_1 , третя особа: Виконавчий комітет Карлівської міської ради, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням– задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 , 1988 року народження, РНОКПП невідомо, паспортні дані невідомі, останнє відоме місце проживання АДРЕСА_2 , такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуто Карлівським районним судом Полтавської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня проголошення заочного рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т. М.Черняєва