Рішення № 102327290, 10.11.2021, Броварський міськрайонний суд Київської області

Україна

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

провадження № 2/361/2411/21, cправа № 361/2074/21

10.11.2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

«10» листопада 2021 року м.Бровари Київської області

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Василишина В.О.,

за участю секретаря судових засідань – Шаварин С.С.,

учасники справи:

позивач – акціонерне товариство «Комерційний банк «ПриватБанк»,

відповідач – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

У березні 2021 року акціонерне товариство «Комерційний банк «ПриватБанк»

(далі – АТ «КБ «ПриватБанк») звернулося до суду із даним позовом, в якому просить стягнути із ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором від 04 лютого 2019 року у розмірі – 296 208 грн. 04 коп., станом на 06 січня 2021 року, що складається із заборгованості по відсоткам за користування кредитом у розмірі – 1 448 грн. 67 коп. та заборгованості за пенею у розмірі – 294 759 грн. 37 коп., а також судовий збір у розмірі – 4 443 грн. 12 коп.

В обґрунтування позову зазначається про те, що 14 червня 2012 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено договір б/н, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит у виді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку на умовах визначених Умовами та правилами надання банківських послуг, та Тарифів банку, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

04 лютого 2019 року між сторонами укладено Додаткову угоду, відповідно до пункту 1.1. якої сторони узгодили, що сума заборгованості, що виникла у період з дати укладення договору до дати підписання цієї угоди складає 342 911 грн. 98 коп. Банк здійснює анулювання частини заборгованості, яка зазначена у пункті 1.2 Додаткової угоди, якщо клієнт здійснить платіж в розмірі та у строки, вказані у пункті 1.5 додаткової угоди.

Станом на 06 січня 2021 року у ОСОБА_1 утворилася заборгованість за кредитним договором від 04 лютого 2019 року у розмірі – 296 208 грн. 04 коп., що складається із заборгованості по відсоткам за користування кредитом у розмірі – 1 448 грн. 67 коп. та заборгованості за пенею у розмірі – 294 759 грн. 37 коп.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 квітня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач АТ КБ «ПриватБанк» у судове засідання свого представника не направив. У позовній заяві представник позивача Єрмолов Є.М. зазначив, що у разі неявки у судове засідання відповідача АТ «КБ «ПриватБанк» не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника банку та винесення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому цивільним процесуальним законодавством порядку. Причини неявки суду не повідомлені. Будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, відповідач правом подати відзив на позовну заяву не скористався.

Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно із статтею 280 ЦПК України, суд вважає можливим провести заочний розгляд справи й ухвалити заочне рішення на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 14 червня 2012 року між сторонами у даній справі укладено договір б/н, відповідно до якого банк надав, а позичальник прийняв кредит у виді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку на умовах визначених Умовами та правилами надання банківських послуг, та Тарифів банку, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

14 червня 2018 року відбулася державна реєстрація та зміна повного та скороченого найменування позивача з публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на акціонерне товариство «Комерційний банк «ПриватБанк».

Відповідно до частин першої, другої статті 207 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами у самому договорі).

Однак, анкета-заява, підписана відповідачем не містять ні розміру кредиту, ні розміру процентів за користування кредитом, погодили сторони при укладенні договору, ні строки та порядок погашення.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі

– 296 208 грн. 04 коп. позивач посилається на те, що 04 лютого 2019 року між АТ «КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 з метою сприятливих умов для виконання клієнтом зобов`язань за кредитним договором від 14 червня 2012 року укладено Додаткову угоду до Договору

№ SAMDN50000064415952 відповідно до якої сторони узгодили, зокрема: сума заборгованості, що виникла з дати укладання договору до дати підписання цієї Угоди складає 342 911 грн.

98 коп.; банк здійснює прощення (анулювання) частини заборгованості, що виникла в період з дати надання клієнтові кредиту, а саме здійснює прощення: відсотків на 0 грн., комісії на 0 грн, пені на 280 141 грн. 63 коп., штрафу на 3 551 грн. 63 коп.; строк повернення кредиту до 25 серпня 2019 року; відсоткова ставка за кредитом становить 0,01% (а.с.6).

Відповідно до пункту 1.6 додаткової угоди до Договору № SAMDN50000064415952 від

04 лютого 2019 року ця Угода згідно зі статтею 212 ЦК України укладається під відкладну обставину, а саме у разі належного виконання клієнтом зобов`язань, передбачених договором та пунктом 1.5 угоди, вступають в дію умови про прощення заборгованості, визначені пунктом

1.2 угоди, та умова про зміну процентної ставки, передбачена пунктом 1.4 угоди.

Згідно з пунктами 1.10, 1.11 додаткової угоди до договору усі інші умови договору, які не суперечать цій угоді, залишаються незмінними. Ця Угода діє впродовж терміну дії договору.

Разом з тим, у Анкеті-заяві позичальника від 14 червня 2012 року процентна ставка за користування кредитними коштами не зазначена. Крім того, у цій Анкеті-заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

З підписаної сторонами додаткової угоди вбачається, що заборгованість не узгоджена між сторонами по її складовим, а тому суд позбавлений можливості визначити, яка заборгованість узгоджена сторонами за процентами та за пенею та за який період ця заборгованість розрахована. Також в матеріалах справи відсутній обґрунтований розрахунок боргу з підтвердними первинними бухгалтерськими документами щодо періодів утворення заборгованості щодо стягнення відсотків за користування кредитом та пені.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених статтею 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого

2010 року).

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні даного позову.

На підставі викладеного та керуючись статтями 12, 81, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, Броварський міськрайонний суд Київської області

в и р і ш и в:

У задоволенні позову – відмовити.

Сторони справи:

позивач – Акціонерне товариство «Комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження: 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 14360570);

відповідач – ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивачем рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя В.О.Василишин