Рішення № 102327045, 29.11.2021, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/132/16-ц

2/296/925/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2021 року м.Житомир

Корольовський районний суд м.Житомира у складі:

головуючої - судді Маслак В.П.,

при секретарі судового засідання Рабчинській Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі в порядку загального позовного провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Житомирської міської ради, третя особа, ОСОБА_3 про визнання нечинним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

В січні 2016 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом про визнання незаконним та скасування рішення Житомирської міської ради 35 сесії 5-го скликання №1094 від 06.11.2009 в частині безоплатної передачі у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,0432га.

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_2 є власником:

- 1/4 частини житлового будинку, з відповідною частиною надвірних будівель за адресою: АДРЕСА_1 згідно договору купівлі – продажу АЕТ №200723 від 24.01.2081р.; - земельної ділянки площею 0,0239га. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЖТ №045808.

ОСОБА_1 є власником 1/3 частини будинку по АДРЕСА_1 та земельної ділянки за вказаною адресою площею 0,0303га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЖТ №045808, який видано 20.09.2007 на підставі рішення 13 сесії Житомирської міської ради №321 від 01.08.2007.

15.11.2007 ОСОБА_3 прийняла в дар 5/12 частин житлового будинку по АДРЕСА_1 .

В червні 2014 ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про встановлення порядку користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 . До позовної заяви було додано рішення Житомирської міської ради 35 сесії 5-го скликання №1094 від 06.11.2009, яким було вирішено безоплатно передати у власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,0432га. по АДРЕСА_1 . Тобто, про існування рішення Житомирської міської ради №1094 від 06.11.2009 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дізналися під час розгляду справи в суді за позовом ОСОБА_3 .. Тому вважають, що строк звернення до суду на оскарження рішення Житомирської міської ради №1094 від 06.11.2009 пропустили з поважних причин.

В додатку №1 до рішення Житомирської міської ради №1094 від 06.11.2009 як підставу про надання земельної ділянки вказано рішення 13 сесії №321 від 01.08.2007, яким вирішено передати ОСОБА_1 земельну ділянку для приватизації і дане рішення ніяким чином не стосується ОСОБА_3 .

Враховуючи частки співвласників на спільне домоволодіння по АДРЕСА_1 , право користування земельною ділянкою у ОСОБА_3 має відповідати 5/12 ідеальних частин житлового будинку, що становить 0,0406га. При прийнятті відповідачем рішення №1094 від 06.11.2009 про надання ОСОБА_3 земельної ділянки розміром 0,0432га. не було враховано ідеальних часток співвласників домоволодіння. Позивачі вважають, що їх було позбавлено права розпоряджатися належними частками земельної ділянки.

В запереченнях на позовну заяву (а.с.40 т.1) представник відповідача зазначила, що позивачі скористалися правом на отримання у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1 та оформили державні акти на право приватної власності на земельну ділянку з відповідним розміром земельних ділянок згідно угоди про порядок користування та розпорядження земельною ділянкою. Вважає, що права та інтереси позивачів оскаржуваним рішенням не порушені, просить застосувати строк позовної давності.

В судове засідання представник позивача не з`явилася, подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позов підтримала та просила його задовільнити.

Представник відповідача подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Третя особа ОСОБА_3 , належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_4 04.02.1981 на підстави договору купівлі-продажу придбала у власність 1/4 частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 8, 155- 156, т.1).

Згідно державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ІІ – ЖТ №045808, виданого на підставі рішення Житомирської міської ради №40 від 18.07.2002, ОСОБА_5 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,0239га. по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (а.с.6 т.1).

ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 24.10.1995 набув у власність 1/3 частини будинку по АДРЕСА_1 (а.с. 9 т.1).

ОСОБА_1 на підставі рішення 13 сесії Житомирської міської ради від 01.08.2007 №321 передано у власність 0,0303га. земельної ділянки по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та видано державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯГ №799539 від 20.09.2007 (а.с.7, 108- 110 т.1).

ОСОБА_3 є власником 5/12 частин житлового будинку по АДРЕСА_1 згідно договору дарування від 15.11.2007 (а.с.10, 66- 67 т.1)

Рішенням 35 сесії 5-го скликання Житомирської міської ради від 06.11.2009 №1094 ОСОБА_3 на підставі рішення 13 сесії Житомирської міської ради від 01.08.2007 №321 передано у власність 0,0432га. земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.158 т.1).

Відповідно до положень статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог(пункти 2 і 4 частини третьої статті 175 ЦПК України).

Сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач, якими можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК у відповідній редакції).

Системний аналіз статей 51, 175 ЦПК України свідчить про те, що саме на позивача покладено обов`язок визначити належний склад відповідачів у справі. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом. Тобто, відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача (ст.51 ЦПК України).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

При вирішенні питання про склад осіб, які братимуть участь у справі, суд повинен враховувати характер спірних правовідносин, норму матеріального права, яка підлягає застосуванню, та матеріально-правовий інтерес у вирішенні справи.

При пред`явленні позову не до всіх відповідачів суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів. Суд зобов`язаний вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і стосовно тих відповідачів, які зазначені у ньому.

Предметом спору у даній справі є визнання незаконним та скасування рішення Житомирської міської ради 35 сесії 5-го скликання №1094 від 06.11.2009 в частині безоплатної передачі у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,0432га.

Позов пред`явлено виключно до Житомирської міської ради, і не залучено в якості співвідповідача ОСОБА_3 , яка має безпосередній матеріально-правовий інтерес у вирішенні даного спору. Так, у випадку скасування оскаржуваного рішення Житомирської міської ради, ОСОБА_3 буде позбавлена права власності на земельну ділянку.

Разом із тим, позивач у цій справі клопотань про залучення до участі у справі ОСОБА_3 як співвідповідача не заявляв.

Залучення ОСОБА_3 до участі у справі в якості третьої особи не може бути взято до уваги, оскільки процесуальний статус відповідача та третьої особи за своїм змістом, процесуальними правами та обов`язками є різним.

Оскільки позов пред`явлено до неповного кола осіб, яких оскаржуване рішення Житомирської міської ради безпосередньо стосується, позивачем у підготовчому судовому засіданні не заявлено клопотання про залучення у справу як співвідповідача ОСОБА_3 , на яку поширюються наслідки скасування оскаржуваного рішення, в задоволенні позову слід відмовити.

При цьому суд зазначає, що позивач не позбавлений права повторно звернутися до суду з аналогічним позовом, але із залученням до справи всіх належних відповідачів.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76 - 91, 141, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення в порядку, передбаченому підпунктом 15.5 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України.

Суддя В. П. Маслак