Рішення № 102326714, 28.12.2021, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/4842/20

Провадження № 2/635/1619/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2021 року смт. Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Даниленко Т.П.,

за участі секретаря судового засідання Шевченко В.С.,

представника позивача – ОСОБА_1 ,

представника відповідача – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа Служба у справах дітей Харківської районної державної адміністрації Харківської області, Служба у справах дітей та сім`ї Вільхівської сільської ради про визначення способу участі у спілкуванні з дитиною,-

ВСТАНОВИВ:

10.08.2020 ОСОБА_3 (далі – ОСОБА_3 ) звернувся до Харківського районного суду Харківської області з позовною заявою до ОСОБА_4 (далі – ОСОБА_4 ), в якій просить суд розірвати шлюб, укладений між ним та відповідачкою, зареєстрований Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Харківській області, актовий запис № 3224 в подальшому уточнивши позовні вимоги, відповідно до яких просив розірвати шлюб, укладений між ним та відповідачкою, зареєстрований Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Харківській області, актовий запис № 3224; - зобов`язати ОСОБА_4 не перешкоджати ОСОБА_3 брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з донькою – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; - визначити ОСОБА_3 способи участі у спілкуванні та вихованні дитини шляхом побачень з донькою щотижня в понеділок та вівторок з 10-00 до 17-00 за місцем проживання ОСОБА_3 та місцем проживання його близьких родичів, прогулянок у місцях відпочинку, без присутності матері; побачень в День народження доньки з 10-00 по 20-00; побачень в усі святкові дні у відповідності до чинного законодавства; щорічного сумісного відпочинку з донькою під час його відпустки, строком не меншим ніж 21 доба у сумі за один календарний рік; - зобов`язати ОСОБА_4 за два дні до зустрічі батька з дитиною надавати точну інформацію щодо фактичного місця перебування дитини; - залучити до участі у справі в якості третьої особи Службу у справах дітей Харківської районної державної адміністрації.

В обґрунтування позову зазначив, що 09 серпня 2018 року між сторонами було укладено шлюб. Від шлюбу народилася дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В останні часи різниця в поглядах на права та обов`язки подружжя, відсутність взаєморозуміння призвели до поступового погіршення взаємовідносин і як наслідок - до фактичного припинення шлюбних стосунків між сторонами. З серпня 2020 року не проживають разом, були припинено будь-які сімейні та шлюбні відносини. Відповідач систематично обмежує право Позивача починаючи з 07.09.2020 на безперешкодне спілкування з донькою та обмежує його участь у вихованні дитини. Таким чином Позивач порушує права Відповідача, які передбачені ст.ст. 153, 157 Сімейного кодексу України. Враховуючи вищевказані норми законодавства, та робочий графік Позивача, вважає необхідним визначити порядок періодичних побачень ОСОБА_3 з донькою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем мого проживання та проживання моїх близьких родичів, прогулянок у місцях відпочинку, без присутності матері ОСОБА_4 в такі дні та години: щотижня в понеділок та вівторок з 10:00 до 17:00, а також кола осіб, з якими такий відпочинок та дозвілля буде проводитись, а саме мої батьки, та члени сім`ї другого ступеня споріднення, а саме: рідна сестра, баба. За таких обставин, оскільки в добровільному порядку вирішити вказане питання не вбачається можливим, наявні правові підстави для визначення способів участі батька у вихованні і спілкуванні з дитиною за рішенням суду.

Ухвалою Харківського районного суду від 19.01.2021 вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу - виділено в окреме провадження та призначено підготовче засідання по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа Служба у справах дітей Харківської районної державної адміністрації Харківської області про визначення способу участі у спілкуванні з дитиною.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 30.06.2021 залучено до участі у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа Служба у справах дітей Харківської районної державної адміністрації Харківської області про визначення способу участі у спілкуванні з дитиною в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Службу у справах дітей та сім`ї Вільхівської сільської ради.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 10.12.2021 підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду.

Відповідач ОСОБА_4 в особі свого представника адвоката Сніжко П.В. подала до суду відзив на позов, в якому заперечувала проти задоволення позовних вимог, пояснила, що позивач звертаючись до суду з позовом про визначення режиму участі батька у спілкуванні та вихованні дочки, шляхом встановлення зустрічей не здійснив заходів обов`язкового досудового урегулювання спору шляхом звернення до служби у справах дітей за місцем проживання дитини для розв`язання спору та можливості його урегулювання з урахуванням прав та законних інтересів дитини, відповідно до обов`язкової процедури урегулювання таких спірних правовідносин, встановленої Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дітей, - що є обов`язковою умовою. Крім того, позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт порушення його прав, позовна заява взагалі не містить будь-яких доказів того, що відповідач чинить перешкоди позивачу у спілкуванні з дитиною та у її вихованні. Позивачем не враховуються інтереси дитини під час визначення в позовній заяві графіку побачень. Позивач просить суд встановити графік побачень з півторарічною дитиною враховуючи лише його робочий графік, але без врахування інтересів самої дитини. Запропоновані Позивачем способи участі у спілкуванні та вихованні малолітньої доньки, порушують принцип рівності прав батьків у вихованні дитини та інтереси самої дитини. З часу фактичного припинення шлюбних відносин і до теперішнього часу малолітня ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована та постійно проживає разом з Відповідачем за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач обізнаний з інформацією про місце реєстрації та постійного проживання малолітньої ОСОБА_5 , а тому вимога надавати точну інформацію щодо фактичного місця перебування дитини є безпідставною. Враховуючи вік дитини, вважають недоцільним постійно змінювати місце перебування, проживання та ночівлі півторарічної дитини. Такий стиль життя негативно впливатиме на психоемоційний стан дитини, а тому просять відмовити у позові у повному обсязі.

16.11.2020 до суду надійшла відповідь на відзив ОСОБА_3 , відповідно до якого вказав, що 10.08.2020 Позивач звернувся до Харківського районному суду Харківської області з позовною заявою про розірвання шлюбу. У зв`язку з тим, що відповідач систематично обмежує право позивача, починаючи з 07.09.2020 на безперешкодне спілкування з донькою та обмежує його участь у вихованні дитини, чим порушує його права, які передбачені ст.ст. 153, 157 Сімейного кодексу України, Позивачем надано уточнену позовну заяву у відповідності до ст. 49 Цивільного процесуального кодексу України. Законодавцем передбачено право звернення до суду тому з батьків, хто проживає окремо у разі якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, однак не виключно. Враховуючи принцип розгляду судами у порядку цивільного судочинства справ, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства, Позивачем визначено такий спосіб захисту своїх порушених прав. Щодо тверджень представника Відповідача про відсутність належних та допустимих доказів того, що Відповідач чинить перешкоди Позивачу у спілкуванні з дитиною та у її вихованні зазначає, що починаючи з 07.09.2020, з урахуванням того, що донька Позивача ОСОБА_5 проживає разом з Відповідачем, Відповідач систематично відмовляє Позивачу у побаченнях з донькою, чим обмежує право Позивача на безперешкодне спілкування з донькою та обмежує його участь у вихованні дитини, у зв`язку з чим, позивач вимушений дізнаватись про стан дитини лише за допомогою засобів телефонного зв`язку. Таким чином порушено його право, у зв`язку з чим, та з метою вільного спілкування з дитиною та участі у її вихованні, Позивач 28.09.2020 звертався до органів Національної поліції, за допомогою служби «102». Крім того, численні звернення Позивача до Відповідача щодо отримання можливості спілкування з донькою та участі у її вихованні та спільного вирішення питання виховання та способу участі у спілкуванні з донькою, у тому числі засобами телефонного зв`язку, відбувались у присутності громадян ОСОБА_6 , та ОСОБА_7 , яким відомі дані обставини, що стосуються справи. Також, звертає увагу суду на те, що представником Відповідача у відзиві на позовну заяву з урахуванням уточненої позовної заяві не заперечується факт обмеження Відповідачем прав Позивача на безперешкодне спілкування з донькою та обмеження його участь у вихованні дитини. На сам перед саме систематичні відмови Відповідача у побаченнях Позивача з донькою суперечать інтересам дитини, оскільки стійкий психологічний зв`язок дівчинки з батьком буде відсутній, і дитина не зможе сприймати Позивача як одного зі своїх батьків, який бере участь в її житті і вихованні нарівні з матір`ю. У дитини може виникнути неправильний світогляд. Це може призвести до психологічних проблем у дитини, що ніяк не може відповідати найкращим інтересам дитини, до яких повинен прагнути Відповідач. Відсутність побачень з дитиною може призвести до того, що для налагодження втрачених довірчих відносин між батьком і дитиною потрібен значний час, протягом якого поступово буде відбуватися налагодження спілкування і формування емоційної прихильності дочки до батька. Спілкування дівчинки з батьком відповідає її найкращим інтересам, а Позивач підтвердив своє бажання брати в житті дитини найактивнішу участь. Побачення у День народження доньки з 10-00 по 20-00 змусить дитину відмовитися від святкування дня народження, задля виконання вимог рішення суду. Побачення в усі святкові дні у відповідності до законодавства, Відповідач повинна мати можливість проводити святкові дні з донькою без присутності Позивача. Зобов`язати Відповідача за два дні до зустрічі батька з дитиною, надавати точну інформацію щодо фактичного місця перебування дитини. Позивач обізнаний про постійне місце проживання та реєстрації доньки за адресою проживання Відповідача. Щодо позовних вимог Побачення у День народження доньки з 10-00 по 20-00 та Побачення в усі святкові дні у відповідності до законодавства, зазначає, що вказані вимоги мотивовані можливістю побачення у День народження доньки саме у період часу з 10-00 по 20-00 годину та в усі святкові дні у відповідності до законодавства. Таким чином, позовні вимоги Позивача відповідають на сам перед інтересам дитини та є обґрунтованими, що також відповідає позиції Верховного суду.

Представник позивача - адвокат Хоменко Є.О. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, з урахуванням висновку від 02.08.2021.

Представник відповідача - адвокат Сніжко П.В. в судовому засіданні проти позовних вимоги заперечував, просив в позові відмовити. Надав усні пояснення та просив долучити до матеріалів справи відповідні письмові пояснення, з якими в судовому засіданні ознайомився представник позивача, відповідно до яких Службою у справах Дітей та сім`ї Виконавчого комітету Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області № 257/01-21 від 02.08.2021 року запропоновано наступний графік побачень, а саме: - зустрічі батька ОСОБА_3 проводити з малолітньою донькою ОСОБА_5 систематично щотижня в суботу та неділю з 10:00 до 18:00 години та в усі святкові дні у відповідності до законодавства без присутності матері за місцем проживання батька. За час розгляду справи Позивачем у період з 13.05.2021 року до 01.12.2021 року не було вчинено дій направлених на проведення зустрічей з малолітньою донькою ОСОБА_5 систематично. Більш того у період з 13.05.2021 року до 01.12.2021 року Позивач не знайшов часу на проведення зустрічі з малолітньою донькою ОСОБА_5 жодного разу, про що свідчить роздруківка листування між Позивачем та Відповідачем. На даний час малолітня ОСОБА_5 відвідує дошкільний навчальний заклад та має наступний розпорядок дня: У вихідний день:08:00 – підйом; 8:10-8:30 – сніданок; Прогулянка с 10:00-12:00 (зимову та осінню пору року). С 10:00-12:00 и с 16:00 до 18:00 (весна та літо); 12:20-12:40 – обід; 13:00-15:00-денний сон; 18:30-18:50 – вечеря; 19:00-20:00 - ігри та розвиваючі заняття (читання); 20:00-20:20 - купання та підготовка до сну; 20:20-20:40 – гігієна; 20:40-21:15 - вкладання на нічний сон. У будні дні:7:30 – підйом; 8:00-16:30 - перебування у дитячому садку; Прогулянка с 16:30-19:00 (весна та літо), (в зимову та осінню пору року враховуючи погодні умови); 16:30 ігри та розвиваючі заняття (читання); 18:30-18:50 – вечеря; 20:00-20:20 - купання та підготовка до сну; 20:20-20:40 – гігієна; 20:40-21:15 - вкладання на нічний сон. Враховуючи вік дитини, вважає недоцільним постійно змінювати місце перебування, проживання та ночівлі малолітньої дитини. Такий стиль життя негативно впливатиме на психоемоційний стан дитини. Відповідно до Декларації прав дитини (прийнята резолюцією 1386 (XIV) Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1959 року) визначено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона має, якщо це можливо, зростати в піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, у будь-якому разі - в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості. Тривала відсутність батька в житті дитини, а в подальшому епізодична присутність батька в житті дитини, негативно впливає на її психічний розвиток. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. А тому вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Представник третьої особи - Служби у справах дітей та сім`ї Вільхівської сільської ради надав до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити у відсутність їх представника, з урахуванням висновку від 02.08.2021.

Представник третьої особи - Служби у справах дітей Харківської районної державної адміністрації Харківської області в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлялась своєчасно і належним чином шляхом направлення судової повістки за місцем проживання, причини неявки суду не повідомив.

У відповідності до п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд, вислухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи і оцінивши наявні в справі письмові докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи справу, виходить з такого.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували у шлюбі, який був зареєстрований 09 серпня 2018 року Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Харківській області, актовий запис №3224.

Від вказаного шлюбу сторони мають малолітню дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Виконавчим комітетом Роганської селищної ради Харківського району Харківської області 11.05.2019 року.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 01.04.2021 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розірвано. Рішення суду набрало законної сили.

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Зазначеним рішенням суду встановлено, що спільне життя між сторонами припинено через відсутність між ними порозуміння, що призвело до втрати почуття любові та поваги один до одного.

Після розірвання шлюбу малолітня ОСОБА_5 проживає разом з відповідачем за адресою: АДРЕСА_2 , що не заперечується сторонами по справі.

Судовим розглядом встановлено, що між сторонами склалися стосунки, які позбавляють можливості позивача регулярно спілкуватися з дитиною. Самостійно і добровільно батьки не можуть визначитись зі спільною участю у вихованні дитини, в зв`язку з чим порушено питання про участь у вихованні дитини, яка мешкає окремо від батька.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 звертався до органів поліції зі скаргою на поведінку ОСОБА_4 .

Оцінюючи доводи, суд керується положеннями Конвенції про права дитини, Сімейного кодексу України, Законом України «Про охорону дитинства».

Згідно частин другої, восьмої та дев`ятої статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Частиною 1 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року, (далі - Конвенція) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Статтею 9 Конвенції держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Частиною 1 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно з частиною 1 статті 14 Закону України «Про охорону дитинства» діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

За змістом статті 141 СК України мати та батько мають рівні права та обов`язки по відношенню до дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

За статтею 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Згідно статті 157 СК України, той з батьків, що проживає окремо від дитини, зобов`язаний приймати участь в її вихованні та має право на особисте спілкування з нею. Крім того, той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до статті 158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов`язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Статтею 159 СК України передбачено, що якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема, якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що батько, який проживає окремо від дитини, має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Службою у справах дітей Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області надано висновок №257/01-21 від 02.08.2021 року щодо вирішення спору про визначення способів участі ОСОБА_3 , у вихованні малолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Так із наданого висновку вбачається наступне.

23.07.2021 Службою у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Вільхівської сільської ради та фахівцем із соціальної роботи відділу соціального захисту населення Вільхівської сільської ради було відвідано гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та складено акт обстеження житлово-побутових умов та оцінено потреби сім`ї.

Санітарно-гігієнічні умови в квартирі задовільні, є все необхідне для проживання: меблі, побутова техніка, облаштована окрема кімната для дитини.

Для виховання та розвитку дитини створені всі необхідні умови.

Зі слів матері, ОСОБА_4 її донька ОСОБА_5 відвідує дитячий навчальний заклад.

ОСОБА_4 під соціальним супроводом не перебувала, повідомлень щодо неналежного виконання батьківських обов`язків, недотримання санітарно-гігієнічних норм, залишення дитини без догляду до служби у справах дітей та сім`ї не надходило.

Згідно ст. 153 Сімейного Кодексу України, мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

За запитом Служби у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Вільхівської сільської ради КУ «Центром надання соціальних послуг Роганської селищної ради Харківського району Харківської області» (Акт обстеження житлово-побутових умов від 21.07.2021) та фахівцем із соціальної роботи (Висновок оцінки потреб ОСОБА_3 від 21.07.2021) було обстежено житлово-побутові умови та оцінено потреби особи ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4

ОСОБА_3 мешкає в трьохкімнатній квартирі на сьомому поверсі, дев`ятиповерхового будинку за адресою: АДРЕСА_3 .

Квартира з усіма комунальними зручностями. В наявності побутова техніка, меблі, в наявності продукти харчування, одяг. У дитини є окрема кімната, ліжко, іграшки, одяг, шафа, місце для відпочинку та ігор. Санітарно- гігієнічні умови в квартирі задовільні.

Декларацією прав дитини, прийнятою Асамблеєю ООН 20.11.1959 р. у принципі 6 проголошено, що дитина для повного та гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона має зростати в піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, в атмосфері любові та моральної забезпеченості. Малолітня дитина, крім випадків, коли є виняткові обставини, не має розлучатися зі своєю матір`ю.

28.07.2021 р. на засіданні комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Вільхівської сільської ради було розглянуто дану ситуацію щодо визначення способу спілкування батька з малолітньою дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Виходячи з вищезазначеного, захищаючи інтереси дитини, керуючись ст. 153, 158 Сімейного кодексу України, принципом 6 Декларації прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 р., служба у справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Вільхівської сільської ради вважає за доцільне зустрічі батька ОСОБА_3 проводити з малолітньою донькою ОСОБА_5 систематично щотижня в суботу та неділю з 10:00 до 18:00 години та в усі святкові дні у відповідності до законодавства без присутності матері за місцем проживання батька.

Відповідно до ч.6 ст.19 Сімейного Кодексу України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Судом встановлено, що між батьками склались неприязні стосунки, що позбавляє їх можливості самостійно і добровільно визначитись зі спільною участю у вихованні дитини. Позивачем створені належним умови для виховання та розвитку дитини за своїм місцем проживання. Відповідачем не надано доказів, які б свідчили про неналежне виконання позивачем своїх батьківських обов`язків, що спілкування батька з донькою перешкоджає нормальному розвитку дитини та вказували на негативні наслідки у спілкуванні останнього із своєю дитиною у відсутності матері. Суд вважає, що визначений спосіб участі позивача у виховані дитини не зашкодить дитині, а навпаки повністю відповідатиме можливості дитини в повній мірі сприймати піклування кожного із батьків про їх здоров`я , фізичний та духовний розвиток.

На підставі викладеного суд погоджується з висновком Служби у справах дітей Вільхівської сільської ради Харківського району Харківської області, вважає його обґрунтованим та таким, що відповідає інтересам дитини.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом ст.89 ЦІПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

У п. 54 рішення ЕСПЛ « Хант проти України» ( від 07.12.2006 року), суд нагадує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі Olsson v. Sweden, від 27 листопада 1992 року) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення у справі Johansen v. Norway від 7 серпня 1996 року, п. 78.)

Практика ЕСПЛ встановлює акценти, відповідно до яких при розгляді сімейного спору пріоритет мають інтереси дитини над інтересами батьків; діти, народжені у шлюбі, і діти, народжені поза шлюбом, є рівними у своїх правах; будь-яке обмеження, накладене на особисте спілкування у відносинах між батьками та дітьми, повинне ґрунтуватися на належних до справи та обґрунтованих причинах, висунутих для захисту інтересів дитини і для подальшого об`єднання сім`ї. (Справа «Савіни проти України» від 18 грудня 2008р., «МакМайкл проти Сполученого Королівства» від 24 лютого 1995 року).

Визначаючи конкретний порядок участі батька у вихованні дитини та спілкуванні з нею, суд виходить також з положень ст.ст.12, 13 ЦПК України, відповідно до яких цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що з урахуванням позицій сторін, віку дитини, для ефективного налагодження контакту між дитиною та батьком, суд вважає за доцільне встановити зустрічі батька ОСОБА_3 з малолітньою донькою ОСОБА_5 систематично щотижня в суботу та неділю з 10:00 до 18:00 години та в усі святкові дні у відповідності до законодавства без присутності матері за місцем проживання батька.

Такий порядок відповідатиме інтересам дитини, оскільки буде найменш психотравмуючим і сприятиме налагодженню стосунків після конфліктів між сторонами.

Суд, під час вирішення справи, має надавати оцінку всім обставинам та доказам у справі, вирішувати питання про дотримання прав та інтересів дітей і батьків, а також забезпечити недопущення необґрунтованого обмеження одного із батьків у реалізації своїх прав відносно дітей у разі безпідставності та недоведеності вимог заяви іншого з батьків.

З огляду на наведене, суд відхиляє вимоги позивача щодо зобов`язання відповідача за два дні до зустрічі батька з дитиною, надавати точну інформацію щодо фактичного місця перебування дитини. Крім того, суд зазначає, що посилання позивача щодо перешкоджання з боку відповідача його спілкуванню з донькою не знайшли свого підтвердження.

З урахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог частково.

Також суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на необхідність дотримання розпорядку дня дитини під час зустрічі з донькою.

Керуючи ст. ст. 5, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа Служба у справах дітей Харківської районної державної адміністрації Харківської області, Служба у справах дітей та сім`ї Вільхівської сільської ради про визначення способу участі у спілкуванні з дитиною – задовольнити частково.

Встановити наступний порядок участі ОСОБА_3 у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визначивши час: щотижня в суботу та неділю з 10:00 до 18:00 години та в усі святкові дні у відповідності до законодавства без присутності матері за місцем проживання батька.

В решті позову – відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.П.Даниленко