Постанова № 102326662, 29.12.2021, Нововодолазький районний суд Харківської області

справа 631/1425/21

провадження № 3/631/482/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2021 року селище міського типу Нова Водолага

Суддя Нововодолазького районного суду Харківської області Трояновська Т. М., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від Відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , працюючої на посаді комерційного директора у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Мега Корм», місце реєстрації: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

До Нововодолазького районного суду Харківської області від Відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області для розгляду по суті надійшов адміністративний матеріал, складений відносно ОСОБА_1 .

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 163199 від 22 грудня 2021 року вбачається, що 22 грудня 2021 року близько 09 години 59 хвилин на автодорозі місто Валки – селище міського типу Нова Водолага, на повороті в бік села Стара Водолага, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «SKODA», модель «SUPERB», державний номерний знак НОМЕР_2 , на перехресті, при виконанні обгону, не впевнилась в безпечності та скоїла зіткнення з автомобілем марки «ВАЗ 2108», державний номерний знак НОМЕР_3 , який рухався попутно і повертав ліворуч в бік села Стара Водолага. При дорожньо – транспортній пригоді транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Своїми діями ОСОБА_1 порушила пункт 14.6 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, за що передбачена відповідальність за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У судовому засідання ОСОБА_1 свою провину у вчиненні дорожньо – транспортної пригоди не визнала, пояснивши, що 22 грудня 2021 року вона керувала автомобілем марки «SKODA SUPERB», державний номерний знак НОМЕР_2 , трасою Валки – Нова Водолага у напрямку селища міського типу Нова Водолага. Попереду неї рухався автомобіль марки «ВАЗ 2108», державний номерний знак НОМЕР_3 . При обгоні зазначеного автомобіля, коли її автомобіль був вже на зустрічній смузі, вона рухалась паралельно автомобілю «ВАЗ 2108», який раптово врізався в правий бік її автомобіля. Спочатку ОСОБА_1 вирішила, що водій автомобіля «ВАЗ» не впорався з керуванням, але як з`ясувалось пізніше останній здійснював поворот ліворуч в напрямку села Стара Водолага. Зі слів особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, водій автомобіля «ВАЗ 2108» не ввімкнув завчасно покажчик лівого повороту. Правопорушник вважає, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія «ВАЗ 2108», який не попередив про свої наміри здійснити поворот ліворуч та не впевнився у безпеці здійснення маневру.

Суддя, вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, прийшов до наступного висновку.

Положення частин 1 та 2 статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У відповідності до вимог частини 1 статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 23 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245 Кодексу України про адміністративне правопорушення).

Положеннями статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У постанові Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» вказано, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 та 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283, 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Статтею 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Положеннями статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюються Правилами дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі – Правила дорожнього руху), пункт 1.3 яких передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до пункту 1.4 Правил дорожнього руху, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Пунктом 2.3 б Правил дорожнього руху регламентовано, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

У пункті 14.6 Правил дорожнього руху встановлено, що обгін заборонено: а) на перехресті; б) на залізничних переїздах і ближче ніж за 100 м перед ними; в) ближче ніж за 50 м перед пішохідним переходом у населеному пункті і 100 м - поза населеним пунктом; г) у кінці підйому, на мостах, естакадах, шляхопроводах, крутих поворотах та інших ділянках доріг з обмеженою оглядовістю чи в умовах недостатньої видимості; ґ) транспортного засобу, який здійснює обгін або об`їзд; д) у тунелях; е) на дорогах, що мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку; є) колони транспортних засобів, позаду якої рухається транспортний засіб з увімкненим проблисковим маячком (крім оранжевого).

Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9 Правил дорожнього руху).

На підставі пункту 1 розділу VIII наказу МВС України №1395 від 07 листопада 2015 року «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейських матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, на місці дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) складається протокол про адміністративне правопорушення стосовно цих осіб, до якого додаються:

1) схема місця ДТП, яку підписують учасники ДТП та поліцейський;

2) пояснення учасників пригоди та свідків (у разі їх наявності);

3) показання технічних приладів (у разі їх наявності);

4) показання засобів фото- та/або відеоспостереження (у разі їх наявності);

5) інші матеріали, які необхідні для прийняття рішення у справі.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Конвенція про захист прав і основоположних свобод людини (стаття 6) передбачає право на справедливий судовий розгляд. Загальні вимоги справедливості, що містяться у вказаній статті застосовуються у провадженнях щодо всіх справ.

В рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України», Європейський суд з прав людини зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумцій факту.

Такими доказами у даній справі є протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, які були нею надані безпосередньо під час оформлення дорожньо – транспортної пригоди, схема місця дорожньо – транспортної пригоди, пояснення свідків та іншого учасника дорожньо – транспортної пригоди, а також висновок експерта.

Так, судовим розглядом встановлено, що 22 грудня 2021 року близько 09 години 59 хвилин на автодорозі місто Валки – селище міського типу Нова Водолага, на повороті в бік села Стара Водолага, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «SKODA», модель «SUPERB», державний номерний знак НОМЕР_2 , на перехресті, при виконанні обгону, не впевнилась в безпечності та скоїла зіткнення з автомобілем марки «ВАЗ 2108», державний номерний знак НОМЕР_3 , який рухався попутно і повертав ліворуч в бік села Стара Водолага. При дорожньо – транспортній пригоді транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

З письмових пояснень ОСОБА_1 від 22 грудня 2021 року вбачається, що 22 грудня 2021 року остання керуючи автомобілем марки «SKODA», модель «SUPERB», державний номерний знак НОМЕР_2 , рухалась трасою Валки – Нова Водолага у напрямку селища міського типу Нова Водолага. Попереду неї рухався автомобіль марки «ВАЗ 2108», державний номерний знак НОМЕР_3 . Коли ОСОБА_1 вирішила здійснити обгін вищезазначеного авто, водій автомобіля «ВАЗ 2108» почав повертати в бік села Стара Водолага без ввімкнення покажчика лівого повороту. Автомобіль ОСОБА_1 в цей час вже знаходився на зустрічній смузі, тому відбулося зіткнення обох автівок. На думку ОСОБА_1 дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок того, що водій іншого автомобіля своєчасно не включив покажчик лівого повороту.

Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_2 , які були надані 22 грудня 2021 року вбачається, що 22 грудня 2021 року о 09 годині 50 хвилин він перебував за кермом автомобіля марки «ВАЗ 2108», державний номерний знак НОМЕР_3 та рухався по трасі Валки – селище міського типу Нова Водолага, в направленні руху селища міського типу Нова Водолага. Безпосередньо перед поворотом у бік села Стара Водолага у його автомобіля був включений лівий поворот, оскільки водій мав намір повертати ліворуч. Позаду автомобіля ОСОБА_2 рухався автомобіль марки «SKODA», державний номерний знак НОМЕР_2 , водій якого, на думку ОСОБА_2 , не помітив включений лівий поворот та зачепив його автомобіль правою стороною свого автомобіля. Обидві машини отримали механічні пошкодження. На думку ОСОБА_2 дорожньо-транспортна пригода сталась з вини водія автомобіля «SKODA SUPERB», державний номерний знак НОМЕР_2 , так як ОСОБА_2 швидкісний режим не порушував, завчасно включив покажчики повороту ліворуч.

З письмових пояснень свідка ОСОБА_3 від 22 грудня 2021 року вбачається, що 22 грудня 2021 року близько 09 години 20 хвилин він перебував на передньому сидінні у салоні автомобіля «ВАЗ 2108», державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням його товариша ОСОБА_2 . Їх автомобіль рухався по трасі Валки селище міського типу Нова Водолага, в направленні руху селища міського типу Нова Водолага. Безпосередньо перед поворотом у бік села Стара Водолага водій «ВАЗ 2108» включив поворот вліво, оскільки мав намір повертати ліворуч. Позаду їх автомобіля рухався автомобіль марки «SKODA», державний номерний знак НОМЕР_2 , водій якого, на думку ОСОБА_3 не помітив включений лівий поворот та зачепив автомобіль «ВАЗ 2108». Внаслідок чого сталося дорожньо – транспортна пригода. На думку ОСОБА_3 винуватцем є водій автомобіля марки «SKODA», оскільки ОСОБА_2 швидкісний режим не порушував, завчасно включив покажчики повороту ліворуч.

Отже, жодним з учасників дорожньо-транспортної події не заперечується той факт, що водій ОСОБА_1 здійснювала обгін транспортного засобу під керуванням ОСОБА_2 .

При цьому в ході розгляду справи, не було надано відеозапису з камери відеореєстратора на підтвердження або спростування факту увімкнені сигналу повороту ліворуч водієм автомобіля «ВАЗ 2108».

Також факт вчинення ОСОБА_1 дорожнього – транспортної пригоди підтверджується даними, що містяться в схемі місця ДТП, яка сталася 22 грудня 2021 року на автодорозі місто Валки – селище міського типу Нова Водолага, на перехресті (повороті в бік села Стара Водолага), та підписана усіма учасниками дорожньо – транспортної пригоди без будь – яких заперечень або зауважень, та фототаблиці.

Пленум Верховного Суду України у пункті 7 Постанови № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснив, що у випадках, коли передбачені суспільно небезпечні наслідки настали через порушення правил безпеки дорожнього руху двома водіями транспортних засобів, потрібно з`ясовувати характер порушень, які допустив кожний з них, а також чи не було причиною порушення зазначених правил одним водієм їх недодержання іншим і чи мав перший можливість уникнути дорожньо – транспортної події та її наслідків.

Питання наявності або відсутності вини має бути встановлено в обов`язковому порядку, оскільки наявність або відсутність вини, встановленої судом рішенням у подальшому може суттєво вплинути на права і інтереси особи, яка є потерпілою від адміністративного правопорушення (на стягнення шкоди з особи винної у вчиненні дорожньо – транспортної пригоди в цивільно – правовому порядку, чи відшкодування шкоди страховиком правопорушника).

Така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07 лютого 2018 року у справі з єдиним унікальним № 910/18319/16.

Отже, аналізуючи вищевикладене, беручи до уваги надані пояснення учасників дружньо – транспортної пригоди, а також свідка, суд приходить до висновку, що вищевказана дорожньо – транспортна пригода, яка мала місце 22 грудня 2021 року, відбулася з вини водія автомобілю марки «SKODA SUPERB», державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_1 .

Разом із тим, встановлювати наявність або відсутність винуватість інших учасників дорожньо – транспортної пригоди, а саме ОСОБА_2 суд не вправі, оскільки це буде суперечити загальним принципам судочинства з огляду на те, що протокол про адміністративне правопорушення відносно останнього не складався.

Оскільки судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення, судом приймається рішення тільки щодо дій ОСОБА_1 , яка здійснюючи обгін на перехресті порушила приписи пункту 14.6 Правил дорожнього руху, а отже в діях останньої міститься склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів та іншого майна.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29 червня 2007 року у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України є частиною національного законодавства, зазначив, що будь – яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суддя дійшов висновку про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення повністю доведена.

Як вже зазначалось, доказів на спростування даних, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення судді не надано.

Відповідно до частини 2 статті 34 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа), який вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом`якшуючими і обставини, не зазначені в законі.

В якості обставини, що пом`якшує відповідальність за адміністративне правопорушення, суддя вбачає відсутність діючих адміністративних стягнень у ОСОБА_1 .

Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 у судовому засіданні не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, з метою запобігання вчинення у подальшому нових правопорушень та досягнення мети адміністративного покарання, беручи до уваги характер скоєного адміністративного правопорушення, особу правопорушника та ступень її вини, суддя вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу з урахуванням вимог статей 34, 35 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В порядку частини 5 статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд вирішує питання про стягнення судового збору з особи, на яку накладається адміністративне стягнення.

Відповідно до вимог статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно частини 1 та пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України № 3674-VI від 08 липня 2011 року «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у сумі, яка дорівнює 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому він справляється.

Статтею 7 Закону України № 1082-ІХ від 15 грудня 2020 року «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 1 січня 2021 року встановлений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб в сумі 2270 гривень.

В зв`язку з вищевикладеним, вважаю за необхідне стягнути із ОСОБА_1 судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у розмірі 454 гривні 00 копійок, зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.

На підставі викладеного вище, керуючись статтями 7, 9, 34, 35, 36, 40 - 1, 124, 245, 256, частиною 2 статті 268, статтями 277, 279, 280, 283 – 285, частиною 2 статті 287 та статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя –

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок, який стягнути на користь держави (номер рахунку (IBAN): UA 168999980313020149000020001, код класифікації доходів бюджету: 21081300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) – електронне адміністрування податку).

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 454 гривні 00 копійок (отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/ 22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП електронне адміністрування податку), номер рахунку (IBAN) UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладання штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300 – 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови – не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

В разі не сплати штрафу у строк встановлений частиною 1 статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення у порядку примусового виконання постанови стягується штраф у подвійному розмірі (1700 гривень 00 копійок).

Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Харківського апеляційного суду через Нововодолазький районний суд Харківської області, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження.

Суддя: Т. М. Трояновська