Ухвала суду № 102326055, 29.12.2021, Зарічний районний суд м. Суми

Справа №591/6453/21

Провадження № 2-з/591/287/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2021 рокум. Суми

Зарічний районний суд м. Суми у складі судді Северинової А.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову

в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Сумської обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції в Сумській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області про відшкодування майнової та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, який в подальшому уточнив, до Сумської обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції в Сумській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області і просить суд відшкодувати за рахунок Державного бюджету України шляхом списання казначейством коштів із рахунку Державного бюджету на його користь 1 000 000 грн на відшкодування заборгованості по заробітній платі, 165 000 грн за виконані роботи майнової шкоди та 1 000 000 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями і бездіяльністю органів досудового розслідування та прокуратури.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 22 вересня 2021 року відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 09 листопада 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

28 грудня 2021 року позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просить суд на підставі ст.ст. 149, 150 ЦПК України накласти арешт на рахунки Сумської обласної прокуратури та ГУНП в Сумській області.

Заява мотивована тим, що ним подано до Зарічного районного суду м. Суми позовну заяву про відшкодування майнової та моральної шкоди, у якій відповідачі Сумська обласна прокуратура та ГУНП в Сумській області можуть вчинити дії, які ускладнять або зроблять неможливим виконання рішення суду. З цих підстав вважає необхідним застосувати заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на їх рахунки.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.

Забезпечення позову – це заходи цивільного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим, та повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі їх задоволення, не порушуючи при цьому збалансованості інтересів інших осіб.

Відповідно до ст. 124 Конституції України визначений принцип обов`язковості судових рішень, який із огляду на положення статей 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.

На підставі ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується:

- накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

- накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;

- забороною вчиняти певні дії;

- встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин;

- забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;

- зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

- зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

- зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;

- арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

- іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку сторін з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

З сукупного аналізу вищевказаних положень законодавства вбачається, що застосування у справі заходів забезпечення позову є виправданим, якщо з обставин справи встановлено об`єктивну можливість вчинення відповідачем дій, які можуть утруднити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що не застосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Таким чином, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду і заходи повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.

За правилом ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позовними вимогами

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся із даним позовом до Сумської обласної прокуратури ГУНП в Сумській області, Управління Державної казначейської служби України про відшкодування майнової та моральної шкоди.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 215, реалізацію державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів здійснює Казначейство України.

Відповідно до покладених завдань Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду (підпункт 3 пункту 4 цього Положення).

Пунктами 1, 35, 38 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 р. № 45 передбачено, що він визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів, прийнятих судами.

Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації): 2) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень. Для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок.

Отже, збитки, спричинені поліцією та прокуратурою, які здійснюють обов`язки відповідно до наданих законодавством повноважень і в рамках відповідно Законів України «Про Національну поліцію», «Про прокуратуру» компенсуються державою за рахунок державного бюджету, а відповідне рішення суду виконується органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Таким чином, виходячи із змісту позовних вимог, а також з вимог заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що запропонований заявником вид забезпечення позову фактично не відповідає змісту позовних вимог, тому не може бути застосований судом, оскільки таке забезпечення не узгоджується з положеннями процесуального закону.

Отже, у задоволенні заяви про забезпечення позову необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 149-150, 153 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з моменту її складання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повне судове рішення складено 29 грудня 2021 року.

Суддя А.С. Северинова