Ухвала суду № 102325473, 16.12.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/33480/21 1-кс/760/10899/21

У Х В АЛ А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2021 року слідча суддя Солом`янського районного суду м. Києва Усатова І.А., при секретарі Омелько Г.Т., за участю прокурора Солом`янської окружної прокуратури м. Києва Тостановського В.Ю., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Позняка О.М., розглянувши в залі судових засідань Солом`янського районного суду м. Києва клопотання прокурора Солом`янської окружної прокуратури м. Києва Кошового І.О.,

про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Суми Сумської області, українця, громадянина України, працюючого на посаді позаштатного радника директора Державного підприємства «СПЕЦАГРОЛІЗИНГ» на громадських засадах, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у кримінальному провадженні №12021100090000785 від 27.03.2021 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва надійшло клопотання прокурора Солом`янської окружної прокуратури м. Києва Кошового І.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо підозрюваного ОСОБА_1 , у кримінальному провадженні № 12021100090000785 від 27.03.2021 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

У клопотанні прокурором зазначається, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15.11.2019 № 1060-р та наказу від 26.11.2019 № 523-к Публічного акціонерного товариства «Аграрний фонд» (назва підприємства після внесення відповідних змін - Акціонерне товариство «Аграрний фонд») ОСОБА_1 призначено на посаду виконувача обов`язків голови правління ПАТ «Аграрний фонд».

Відповідно до положень п.п. 7,8 п. 48 статуту Публічного акціонерного товариства «Аграрний фонд», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 № 698, положення якого діяли на момент вчинення кримінального правопорушення, голова правління видає відповідно до своїх повноважень накази та дає розпорядження, обов`язкові для виконання працівниками товариства; затверджує штатний розмір товариства та штатний розпис відокремлених структурних підрозділів, а також розміри посадових окладів працівників товариства.

Відповідно до п.п. 6, 7 Статуту єдиним засновником ПАТ «Аграрний фонд» є держава в особі Кабінету Міністрів України. Єдиним акціонером ПАТ «Аграрний фонд» є держава в особі Мінагрополітики.

Зазначає, що відповідно до наказу в.о. голови правління ПАТ «Аграрний фонд» ОСОБА_1 від 27.11.2019 № 526-к ОСОБА_1 встановив розмір свого посадового окладу в сумі 253 527,00 грн.

18.04.2020 набрав чинності Закон України № 553-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».

Частиною 12 ст. 32 указаного Закону, зокрема, внесено зміни до п. 10. Розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», а саме установлено, що у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, місячна винагорода і заробітна плата керівникам, членам виконавчих органів та наглядових рад суб`єктів господарювання державного сектору економіки (включаючи державні банки), управління якими здійснюється відповідно до законодавства про управління об`єктами державної власності (включаючи Закон України «Про банки і банківську діяльність»), визначається у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року. При цьому у зазначеному максимальному розмірі не враховуються суми допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплата щорічної відпустки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України карантин. Постановою Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» (з урахуванням внесених змін згідно Постанови Кабінету Міністрів України №500 від 17.06.2020), з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, установлено карантин з 22.05.2020 по 31.07.2020, із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні, продовжено на всій території України дію карантину.

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено, що мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня становить 4723 гривні.

Відповідно до пункту 10 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 553-ІХ, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 334 «Питання розміру оплати праці керівників, членів виконавчих органів та винагороди членів наглядових рад суб`єктів господарювання державного сектору економіки» встановлено, що місячний розмір заробітної плати керівників, членів виконавчих органів, а також винагороди членів наглядових рад суб`єктів господарювання державного сектору економіки (крім державних банків) не повинен перевищувати 47 230 гривень. Крім того, керівникам суб`єктів управління об`єктами державної власності доручено забезпечення виконання

Вказав, що за змістом положень Закону України № 553-IX місячна винагорода і заробітна плата ОСОБА_1 у квітні 2020 року мали становити не більше 47 230,00 грн.

Пояснив, що досудовим розслідуванням встановлено, що листом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на адресу керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки, у тому числі на адресу в.о. голови правління ПАТ «Аграрний фонд» ОСОБА_1 , скерований лист від 23.04.2020 № 2143-09/26311-08, який отриманий ПАТ «Аграрний фонд» 24.04.2020 вх. 926, щодо необхідності приведення у відповідність вимогам законодавства місячних розмірів заробітних плат керівників, членів виконавчих органів, а також винагороди членів наглядових рад суб`єктів господарювання державного сектору економіки.

13.05.2020 Кабінетом Міністрів України було видано розпорядження №514-р від 13.05.2020 «Про звільнення ОСОБА_1 від виконання обов`язків голови правління публічного акціонерного товариства «Аграрний фонд».

При цьому, досудовим розслідуванням встановлено, що нарахування заробітної плати, також компенсації за невикористані відпустки в.о. голови правління ОСОБА_1 в період квітень-травень 2020 року здійснювалась без обмежень розміру заробітної плати, встановлених п. 10 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».

Зазначив, що відповідно до п. 8.9. Плану проведення заходів державного фінансового контролю Держаудитслужби на IV квартал 2020 та на підставі направлень від 30.10.2020 №№ 1104-1106, виданих Головою Держаудитслужби та від 25.11.2020 №1202 та № 1203, виданих заступником начальника відділу головними державними аудиторами Державної аудиторської служби України проведена ревізія окремих питань фінансово-господарської діяльності Акціонерного товариства «Аграрний фонд» за період з 01.07.2018 по 31.12.2020, про що складено акт №07-21/1 від 04.02.2021.

За результатами вказаної ревізії державними аудиторами зафіксовано, що на порушення п. 10 розділу II Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» від 13.04.2020 року в.о. правління ОСОБА_1 зайво нараховано та виплачено грошові кошти на загальну суму 280 675, 39 грн, та як наслідок, зайво сплачено нарахування на заробітну плату (ЄСВ) на суму 6 184, 88 грн, в результаті чого Товариству нанесено матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 286 860, 27 грн.

Вказав, що у квітні 2020 року в.о. голови правління ОСОБА_1 , на підставі відповідних розрахунків головного бухгалтера Акціонерного товариства «Аграрний фонд», нараховано заробітну плату в розмірі 229 381, 57 грн., у травні 2020 року фактично нараховано заробітну плату - 93 404 грн., а також компенсацію за невикористані відпустки за 14 днів у розмірі 120 116,36 грн., а також зайво сплачено нарахування на заробітну плату (ЄСВ) на суму 6 184, 88 грн, в результаті чого Товариству нанесено матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 286 860, 27 грн.

При цьому, аналогічні висновки містить висновок експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України за результатами проведення судово-економічної експертизи у кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, в.о. голови правління ПАТ «Аграрний фонд» ОСОБА_1 , в порушення п. 10 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", заволодів грошовими коштами Акціонерному товариства "Аграрний фонд" у розмірі 286 860, 27 грн., що перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян більш ніж у 250 разів, чим завдав матеріального збитку у великих розмірах

На думку органу досудового розслідування, ОСОБА_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, що підтверджується зібраними досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні доказами, а саме:

-листом Державної аудиторської служби України «Про надсилання матеріалів ревізії» від 15.02.2021 № 000700-17/1982-2021 від 15.02.2021;

-актом ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства «Аграрний фонд» за період з 01.07.2018 по 31.12.2020 від 04.02.2021 № 07-21/1;

-протоколом допиту директора фінансового департаменту - головного бухгалтера АТ «Аграрний фонд» ОСОБА_2 ;

-протоколом допиту в.о. голови правління АТ «Аграрний фонд» ОСОБА_3 ;

-висновком експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 30.11.2021 № 18597/18598/21 за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи у кримінального провадженні № 12021100090000785;

-наказом про встановлення розміру посадового окладу ОСОБА_1 від 27.11.2019 № 526-К з відповідним додатком;

-листом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на адресу керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки, у тому числі на адресу в.о. голови правління ПАТ «Аграрний фонд» ОСОБА_1 , скерований лист від 23.04.2020 № 2143-09/26311-08, який отриманий ПАТ «Аграрний фонд» 24.04.2020 вх. 926, щодо необхідності приведення у відповідність вимогам законодавства місячних розмірів заробітних плат керівників, членів виконавчих органів, а також винагороди членів наглядових рад суб`єктів господарювання державного сектору економіки;

Як зазначається в клопотанні, в зв`язку з викладеним, з метою забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, в ході досудового розслідування виникла необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді обрання стосовно ОСОБА_1 такого запобіжного заходу як застава, оскільки існують реальні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які вказують на те, що підозрюваний може:

- переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду;

- впливати на потерпілих та свідків, з метою зміни останніми показів в частині фактичних обставин;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тобто зникнути та перебувати тривалий час у розшуку;

- вчинити інший злочин, а застосування більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам.

На підставі викладеного, прокурор просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 120 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 287 160,00 грн., з покладенням наступних обов`язків: прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора та суду на визначений час, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та можливої реєстрації, здати на зберігання до слідчого відділу Солом`янського УП ГУНП у м. Києві свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити та обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 120 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та покласти обов`язки, а саме: прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора та суду на визначений час; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та можливої реєстрації; здати на зберігання до слідчого відділу Солом`янського УП ГУНП у м. Києві свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

У судовому засіданні захисник підозрюваного ОСОБА_1 - адвокат Позняк О.М. заперечував проти задоволення клопотання прокурора, у зв`язку з явною необґрунтованістю підозри та через об`єктивну відсутність жодного з ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Крім того, зазначив, що в повідомленні про підозру прокурор навів формальне твердження, що ОСОБА_1 своїми умисними діями, які виразились в привласненні чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, вчиненому в великих розмірах, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 191 КК України. Зазначив, що повідомлення про підозру не містить опису реальних ознак події злочину, до якого мав би бути причетний ОСОБА_1 за версією обвинувачення. Тобто підозра не лише не обґрунтована, а вона навіть і не сформульована, щоб бути формою обвинувачення. У повідомленні про підозру не міститься жодного опису умисних дій ОСОБА_1 . В тому числі не міститься опису, які саме посадові повноваження він протиправно використав та з якою метою (тобто як саме зловживав ними) та якими наслідками. Також в повідомленні про підозру не міститься опису обставин умисної співучасть інших осіб в скоєнні злочину разом з ОСОБА_1 за попередньою з ним змовою, а формулюючи повідомлення про підозру сторона обвинувачення неправильно наводить норми законодавства, які мали регулювати відповідні правовідносини. Тому у задоволенні клопотання прокурора просив відмовити.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав думку свого захисника, просив не застосувати запобіжний захід у вигляді застави, як того просить прокурор.

Дослідивши клопотання та додані до нього копії документів, заслухавши пояснення сторін, слідчий суддя доходить до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне провадження за № 12021100090000785 від 27.03.2021, в якому ОСОБА_1 - 14.12.2021 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Вручення повідомлення про підозру здійснене ОСОБА_1 із дотриманням ч. 1 ст. 278 КПК України.

Надані прокурором матеріали даного кримінального провадження підтверджують наявність достатніх підстав на даному етапі досудового розслідування вважати висунуту ОСОБА_1 підозру обґрунтованою.

Посилання захисника на відсутність у діях ОСОБА_1 складу злочину, не можуть враховуватися слідчим суддею, який не наділений повноваженням на даній стадії кримінального процесу оцінювати докази винуватості особи у вчиненні злочину.

Згідно з ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи вимоги чинного кримінального процесуального законодавства, практику Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990, під час розгляду клопотань на стадії досудового розслідування слідчий суддя має переконатись, що сукупність матеріалів на даному етапі кримінального провадження до моменту з`ясування істини у справі є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри, що може переконати об`єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатнім, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).

Виходячи з цього, в ході розгляду клопотання слідчий суддя дійшов висновку, що на даній стадії досудового розслідування ОСОБА_1 в цілому обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України. Ця підозра підтверджується зібраними по справі матеріалами, зокрема: протоколом допиту директора фінансового департаменту - головного бухгалтера АТ «Аграрний фонд» ОСОБА_2 ; протоколом допиту в.о. голови правління АТ «Аграрний фонд» ОСОБА_3 ; висновком експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 30.11.2021 № 18597/18598/21 за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи у кримінального провадженні № 12021100090000785; наказом про встановлення розміру посадового окладу ОСОБА_1 від 27.11.2019 № 526-К з відповідним додатком.

Щодо заявлених у клопотанні ризиків, то слідчий суддя вважає доведеними прокурором лише ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, оскільки санкцією статті кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Згідно з ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризику, зазначеного у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;

12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Як вже зазначалося, слідчий суддя вважає доведеним прокурором наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Надаючи оцінку вказаним іншим ризикам, слідчий суддя зазначає, що інші ризики які зазначені у клопотанні прокурора, є недоведеними та не підтвердженими належними доказами.

Згідно з чч. 1, 4 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч.4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Так, згідно з ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Згідно з п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно підозрюваного ОСОБА_1 , слідчим суддею враховуються те, що кримінальне правопорушення, в якому він обґрунтовано підозрюється є тяжким злочином, відповідно до вимог ст. 12 КК України.

Також слідчим суддею враховується, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Так, слідчий суддя при обранні запобіжного заходу у вигляді застави враховує наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи, репутацію підозрюваного, відсутність судимостей, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, міцність соціальних зв`язків підозрюваного, в місці його постійного проживання.

Визначаючи розмір застави, слідчий суддя виходить з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України, враховує матеріальне становище підозрюваного, його особу, а саме, що ОСОБА_1 є особою працездатного віку, працює на посаді позаштатного радника директора Державного підприємства «СПЕЦАГРОЛІЗИНГ» на громадських засадах, за станом здоров`я скарг не має, за сімейним станом одружений, раніше не судимий, з огляду на що, вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 45 400 гривень, а не у розмірі 120 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 287 160 гривень, як просить прокурор у клопотанні та у судовому засіданні.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного наступні обов`язки: прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, які в сукупності з заставою повинні достатньою мірою забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_1 в даному кримінальному провадженні.

На підставі викладеного та керуючись стст. 176-178, 182, 193, 194, 196, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави.

Встановити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 45 400 гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: Отримувач: ТУДСАУ в м. Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р: UA 128201720355259002001012089 та надати документ, що це підтверджує до Солом`янського районного суду міста Києва.

Покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме:

прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, визначити два місяці тобто до 14.02.2022.

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Підозрюваний не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, до Солом`янського районного суду м. Києва. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу; при цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень; застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого у кримінальному провадженні.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідча суддя І.А. Усатова