Ухвала суду № 102324844, 20.12.2021, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 1527/15350/12

Провадження №2-зз/523/98/21

У Х В А Л А

"20" грудня 2021 р. м. Одеса

Суворовський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді – Далеко К.О.,

за участю секретаря судового засідання Сирф Ю.В.

розглянувши клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «ВМВ»про скасування заходів забезпечення позову, по цивільній справі №1527/15350/12, за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ВМВ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Орзіх Вікторія Марківна, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, поділ нерухомого майна, витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

До Суворовського районного суду м. Одеси надійшло клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «ВМВ»про скасування заходів забезпечення позову, по цивільній справі №1527/15350/12 за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ВМВ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Орзіх Вікторія Марківна, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, поділ нерухомого майна, витребування майна з чужого незаконного володіння.

В обґрунтування клопотання зазначено, що ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 03.10.2012 року, в рамках цивільної справи №1527/15350/12, було накладено арешт на нерухоме майно: нежилі будівлі, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 463,5 кв.м., які складаються з основної будівлі під літ. «А», підсобних будівель під літ. «Б», «В», вбиральні під літ. «Г», розташованих на земельній ділянці 3211 кв.м. Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 30.05.2013 року позовну заяву ТОВ «ВМВ» задоволено частково, витребувано на користь ТОВ «ВМВ» з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 нежилі будівлі, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 463,5 кв.м., які складаються з основної будівлі під літ. «А», підсобних будівель під літ. «Б», «В», вбиральні під літ. «Г», розташованих на земельній ділянці 3211 кв.м. Вказане рішення набрало законної сили 11 червня 2013 року, в апеляційному порядку не оскаржувалось. ТОВ «ВМВ» являється законним власником нежитлових будівель. Однак, по сьогоднішній день заходи забезпечення у вигляді арешту, накладені ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 03.10.2012 року, не скасовані, що створює перешкоди для власника ТОВ «ВМВ» у розпорядженні майном.

Сторони до судового засідання не з`явились. Від представника заявника ТОВ «ВМВ» – адвоката Забунова І.С. надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, останній наполягав на задоволенні клопотання.

Враховуючи вимогу ч.2 ст. 158 ЦПК України щодо розгляду клопотання не пізніше п`яти днів з дня надходження до суду, суд вважає за можливе розглянути клопотання про скасування заходів забезпечення позову без участі учасників справи.

Судом не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Вивчивши доводи клопотання ТОВ «ВМВ» про скасування заходів забезпечення позову, суд прийшов до висновку про наявність підстав для його задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Відповідно до ч. 7 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 158 ЦПК України якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Відповідно, скасування заходів забезпечення позову, в порядку ст. 158 ЦПК України, можливе лише за обставин, які б вказували на те, що відпали підстави та ризики невиконання рішення суду, або ж змінились обставини, які зумовили їх застосування.

Аналогічна позиція викладена у п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», якою роз`яснено, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

За змістом вищенаведених норм, скасування заходів забезпечення позову пов`язане із результатами розгляду справи і вирішення спору по суті чи залишенням позову без розгляду, або закриттям провадження у справі. Скасувати заходи забезпечення позову суд може з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Матеріалами справи підтверджується, що ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси від 03.10.2012 року в рамках цивільної справи №1527/15350/12 було накладено арешт на нерухоме майно: нежилі будівлі, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 463,5 кв.м., які складаються з основної будівлі під літ. «А», підсобних будівель під літ. «Б», «В», вбиральні під літ. «Г», розташованих на земельній ділянці 3211 кв.м.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 30.05.2013 року позовну заяву ТОВ «ВМВ» задоволено частково, витребувано на користь ТОВ «ВМВ» з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 нежилі будівлі, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 463,5 кв.м., які складаються з основної будівлі під літ. «А», підсобних будівель під літ. «Б», «В», вбиральні під літ. «Г», розташованих на земельній ділянці 3211 кв.м. В задоволенні решти позовних вимог – відмовлено.

Вказане рішення набрало законної сили 11 червня 2013 року, в апеляційному порядку не оскаржувалось, що підтверджується матеріалами справи № 1527/15350/12.

ТОВ «ВМВ» являється законним власником нежитлових будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 463,5 кв.м., які складаються з основної будівлі під літ. «А», підсобних будівель під літ. «Б», «В», вбиральні під літ. «Г», огорожі №1-7, вимощення – I, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за № 114617089. Підстава внесення запису: договір купівлі-продажу, серія та номер 246, виданий 13.02.2002, видавник: приватний нотаріус Кот Д.Г.; акт передачі державного майна, серія та номер: 515, виданий 15.02.2002, видавник ТОВ «ВМВ», регіональне відділення ФДМ; реєстраційне посвідчення, серія та номер: б/н, виданий 22.02.2002, видавник: Одеське міське БТІ та РОН; рішення суду, серія та номер: 1527/15350/12, видане 30.05.2012, видавник: Суворовський районний суд м. Одеси.

До теперішнього часу заходи забезпечення у вигляді арешту, накладені ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 03.10.2012 року, не скасовані.

Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107).

При цьому, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, James та інші проти Сполученого Королівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява №8793/79, параграф 50).

Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно з ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Судом встановлено, що потреба в забезпеченні позову по справі№ 1527/15350/12 – відпала. Заявник ТОВ «БМБ», який звернувся до суду із клопотанням та просить скасувати заходи забезпечення позову, являється стороною по справі, саме за його заявою відповідні заходи забезпечення позову застосовувались, також на його користь було ухвалено судове рішення від 30.05.2013 року, яке набрало законної сили, і в подальшому стало підставою для реєстрації за ним права власності на нежитлові приміщення, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за № 114617089.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси, за наслідком розгляду позову ТОВ «ВМВ», ухвалено ще у 30.05.2013 року, тобто більше восьми років нежитлові будівлі належні заявнику арештовані, чим безпідставно обмежується його право власності на вищезазначене майно.

З огляду на викладене, суд дійшов висновків що наявні усі правові підстави для скасування заходів забезпечення позову, накладених на підставі ухвали Суворовського районного суду м. Одеси від 03 жовтня 2012 року, у цивільній справі № 1527/15350/12.

На підставі викладеного та керуючись: ст. ст. 158, 260, 261, 353 ЦПК України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «ВМВ»про скасування заходів забезпечення позову, по цивільній справі №1527/15350/12, за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ВМВ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Орзіх Вікторія Марківна, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, поділ нерухомого майна, витребування майна з чужого незаконного володіння– задовольнити.

Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані на підставі ухвали Суворовського районного суду м. Одеси від 03 жовтня 2012 року у цивільній справі № 1527/15350/12, у вигляді арешту на нежитлові будівлі, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 463,5 кв.м., які складаються з основної будівлі під літ. «А», підсобних будівель під літ. «Б», «В», вбиральні під літ. «Г», розташовані на земельній ділянці 3211 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1489963151101).

Ухвала набирає законної сили негайно з дня її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня складання повного тексту ухвали.

Суддя: К.О. Далеко