Ухвала суду № 102320134, 10.12.2021, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/5996/20

Провадження №2/523/6084/21

У Х В А Л А

"10" грудня 2021 р. м. Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді – Мурманової І.М.,

за участю секретаря судового засідання – Нестеренко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 в м. Одеси цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Суворовського районного суду м. Одеси на розгляді перебуває цивільна справа за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування.

Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 15.04.2021 року Позовну заяву Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу – задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Моторно (транспортного) страхового бюро України суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі: 36 811 грн. 47 коп., та витрат на послуги аварійного комісара у розмірі: 1 300 грн., а всього стягнуто: 38 111 (тридцять вісім тисяч сто одинадцять) гривень, 47 копійок.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 01 грудня 2021 року, заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду задоволено. Заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 15 квітня 2021 року – скасовано, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

В судове засідання представник позивача не з`явився, раніше звертався до суду із клопотанням про слухання справи за його відсутності, в якому зазначав про підтримку позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач та представник відповідача до суду також не з`явились, на адресу суду надійшла заява адвоката Верховець К.С., про слухання справи за відсутності відповідача (а.с.132).

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Судом, в ході розгляду заяви про перегляд заочного рішення суду, встановлено, що відповідач у справі ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 2017 року (а.с.84). Зазначена обставина стала однією з підстав скасування заочного рішення суду, оскільки, як було встановлено, відповідач судові повістки не отримувала та була позбавлена права на захист.

Представником відповідача заявлено вимогу про направлення цивільної справи за підсудністю, відповідно до місця реєстрації відповідача.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття провадження у справі, суд керувався відомостями/ інформацію з відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області, про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача, відповідно до ч.8 ст. 187 ЦПК України, де зазначено, що відповідач зареєстрована за адресою, що підсудна Суворовському районному суду м. Одеси, що відповідно стало підставою для відкриття провадження у справі.

Разом з цим, як встановлено в ході розгляду справи, ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 2017 року, а відтак цивільна справа не підсудна Суворовському районному суду м. Одеси, у зв`язку з чим, зазначена справа підлягає направленню до Комінтернівського районного суду Одеської області.

Як вбачається з позовної заяви, позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу, посилаючись на вимоги ст.1191 ЦК України, якою передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Спірні правовідносини виникли з приводу стягнення виплаченого відшкодування, а не заподіяння шкоди, тому правила альтернативної підсудності застосуванню не підлягають.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової Палати Касаційного цивільного суду у постанові від 21 серпня 2019 року у справі №752/22030/18, провадження № 61-11326св19, де зазначено, що за змістом статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до частини першої статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Водночас статтею 28 ЦПК України передбачено випадки, коли підсудність справи визначається за вибором позивача.

Зокрема, позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред`являтися також за місцем заподіяння шкоди (ч.6 ст. 28 ЦПК України).

Своє право на отримання страхового відшкодування позивач мотивував, зокрема, статтею 1191 ЦК України, якою передбачено право особи, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, на зворотну вимогу (регрес) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Тобто, між сторонами виник цивільно-правовий спір щодо регресного відшкодування сплачених позивачем коштів, оскільки на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_1 , не мала діючого договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

При відкритті провадження у справі, суду не було відомо дійсне місце реєстрації відповідача, а відтак провадження було відкрито на підставі відомостей отриманих з відділу адресно-довідкової роботи, в подальшому судом встановлено місце реєстрації відповідача, що відповідно підтверджується паспортом громадянина України.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України» роз`яснив, що суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, а саме справедливому, неупередженому та своєчасному розгляду і вирішенню цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 3 ст. 263 ЦПК України).

Цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства (ст. 1 ЦПК України).

Згідно ст. 378 ЦПК України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності). Справа не підлягає направленню на новий розгляд у зв`язку з порушеннями правил територіальної юрисдикції (підсудності), якщо учасник справи, який подав апеляційну скаргу, при розгляді справи судом першої інстанції без поважних причин не заявив про непідсудність справи.

Частиною 9 ст.187 ЦПК України визначено, що, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Згідно п. 1 ч. 1 ч. 3 ст.31ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ст.32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку, що позовна заява Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних майновим відшкодуванням, не підсудна Суворовському районному суду міста Одеси, у зв`язку з чим цивільну справу необхідно передати на розгляд до Комінтернівського районного суду Одеської області.

Керуючись ст.ст. 27, 31, 32, 187, 247, 258, 260, 353 ЦПК України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Цивільну справу за позовною заявою Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу - передати на розгляд до Комінтернівського районного суду Одеської області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Одеського апеляційного суду через Суворовський районний суд м. Одеси протягом п`ятнадцяти днів.

Суддя: