Рішення № 102318941, 24.12.2021, Братський районний суд Миколаївської області

Справа № 471/998/21

Провадження №2/471/324/21

Номер рядка звіту 76

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" грудня 2021 р.

Братський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого судді – Гукова І.Б.,

за участю секретаря – Кравченко Л.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду с-ща Братське цивільну справу № 471/998/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Професійно-технічного училища № 17 про скасування наказу про відсторонення від роботи та стягнення заробітної плати,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Професійно-технічного училища № 17 про скасування наказу про відсторонення від роботи та виплати заробітної плати.

В своєму позові позивач зазначає, що він працює на посаді майстра виробничого навчання в ПТУ № 17, 05.11.2021 року його було повідомлено «Про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19” в якому зазначено, що до 08.11.2021 року необхідно надати документ на підтвердження профілактичного щеплення. 08.11.2021 року позивача наказом № 92к було відсторонено від роботи в зв`язку з відсутністю щеплення проти COVID-19. Вважає, що такі дії відповідача є незаконними, порушують його право на працю, тому просить суд скасувати наказ про відсторонення та виплатити йому заробітну плату.

Під час судового розгляду справи позивач підтримав свої позовні вимоги, з підстав викладених у позові, додатково зазначив, що на момент відсторонення ПТУ працювало в дистанційному режимі, тому відсутність щеплення не несло загрозу для здоров`я учнів та педагогічного колективу.

Представник відповідача позов не визнав в підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначив, що на період відсторонення ПТУ працювало в змішаній формі навчання, очній і дистанційній. Керівник установи виконував наказ Міносвіти, тому усіх працівників, які не були вакциновані, було відсторонено від роботи.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши зібрані докази, встановив наступні фактичні обставини.

З 12.08.2002 року ОСОБА_1 працює на посаді майстра виробничого навчання у ПТУ № 17 (арк..с.4).

05.11.2021 року позивача повідомлено «Про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19” в якому зазначено, що у разі не надання ним у строк до 08.11.2021 року документа на підтвердження профілактичного щеплення від COVID-19 його буде відсторонено від роботи без збереження заробітної плати (арк..с.6).

Наказом № 92к від 08.11.2021 року ОСОБА_1 з 08.11.2021 року було відсторонено від роботи на час відсутності щеплення проти COVID-19 (арк..с. 5).

Відповідно до ст.. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Статтею 1 Кодексу законів про працю визначено, що цей Кодекс регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.

Статтею 2 вказаного Кодексу визначено поняття права громадян України на працю, - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Держава створює умови для ефективної зайнятості населення, сприяє працевлаштуванню, підготовці і підвищенню трудової кваліфікації, а при необхідності забезпечує перепідготовку осіб, вивільнюваних у результаті переходу на ринкову економіку.

Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. Працівники мають право на відпочинок відповідно до законів про обмеження робочого дня та робочого тижня і про щорічні оплачувані відпустки, право на здорові і безпечні умови праці, на об`єднання в професійні спілки та на вирішення колективних трудових конфліктів (спорів) у встановленому законом порядку, на участь в управлінні підприємством, установою, організацією, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості, а також у разі хвороби або реабілітації, повної або часткової втрати працездатності, на матеріальну допомогу в разі безробіття, на право звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади, крім випадків, передбачених законодавством, та інші права, встановлені законодавством.

Підстави відсторонення від роботи визначені ст.. 46 КЗоТ, відповідно до якої відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Наказ про відсторонення ОСОБА_1 мотивований статтею 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» згідно ч. 1, 2 якої профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень. Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Наказом МОЗ України від 04.10.2021 Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням , відповідно до статті 10 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я", статті 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", пункту 8 Положення про Міністерство охорони здоров`я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року № 90), та з метою забезпечення епідемічного благополуччя населення України, попередження інфекцій, керованих засобами специфічної профілактики, затверджено «Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням».

Згідно Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням до вказаного переліку увійшли працівники центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів; місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів, закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності.

Цим наказом передбачається, що щеплення є обов`язковим в разі відсутності абсолютних протипоказань до проведення профілактичних щеплень, відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 16.09.2011 року № 595, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.10.2011 року за № 1161/19899 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров`я України від 11.10.2019 року № 2070).

Відповідно до п. 41-6 Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби "COVID-19", спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2" (зі змінами та доповненнями) керівники державних органів (державної служби), керівники підприємств, установ та організацій мають забезпечити:

1) контроль за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та державними службовцями, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я від 4 жовтня 2021 № 2153;

2) відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно до статті 46 Кодексу законів про працю України, частини другої статті 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб"та частини третьої статті 5 Закону України "Про державну службу", крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я;

3) взяття до відома, що:

на час такого відсторонення оплата праці працівників та державних службовців здійснюється з урахуванням частини першої статті 94 Кодексу законів про працю України, частини першої статті 1 Закону України «Про оплату праці» та частини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу»;

відсторонення працівників та державних службовців здійснюється шляхом видання наказу або розпорядження керівника державного органу (державної служби) або підприємства, установи, організації з обов`язковим доведенням його до відома особам, які відсторонюються.

Строк відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили.

Таким чином, з аналізу наведених норм убачається, що працівники, які підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти COVID-19, мають бути відсторонені від роботи у разі встановлення керівником підприємства, установи, організації факту відмови таких працівників від проходження щеплення або ухилення їх від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19, за відсутності у цих працівників медичних протипоказань.

Згідно ч. 5-7 ст. 12 Закону України Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» медичні працівники, які проводять профілактичні щеплення, повинні мати відповідну підготовку з питань їх проведення та зобов`язані надати об`єктивну інформацію особам, яким проводиться щеплення, або їх законним представникам про ефективність профілактичних щеплень та про можливі поствакцинальні ускладнення.

Профілактичні щеплення проводяться після медичного огляду особи в разі відсутності у неї відповідних медичних протипоказань. Повнолітнім дієздатним громадянам профілактичні щеплення проводяться за їх згодою після надання об`єктивної інформації про щеплення, наслідки відмови від них та можливі поствакцинальні ускладнення. Якщо особа та (або) її законні представники відмовляються від обов`язкових профілактичних щеплень, лікар має право взяти у них відповідне письмове підтвердження, а в разі відмови дати таке підтвердження - засвідчити це актом у присутності свідків.

Відповідачем не подано суду належних доказів того, що позивач відмовився від вакцинації, у матеріалах справи відсутні письмова відмова позивача або відповідні акти, медичних працівників, якими б була зафіксована відмова позивача від вакцинації.

У своєму позові позивач зазначає, що про необхідність обов`язкової вакцинації йому повідомили 5 листопада, це була п`ятниця, а довідку про вакцинацію надати потрібно було в понеділок, 08 листопада.

Отже, роботодавцем не урахований час, необхідний робітнику для проходження медичного огляду напередодні щеплення, консультації сімейного лікаря, за необхідності медичного обстеження.

Таким чином, судом встановлено, що на момент відсторонення позивача керівник ПТУ не установив фактів відмови позивача від проходження від щеплення або факту ухилення позивача від проходження такого щеплення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги позивача про визнання незаконним та скасування Наказу від 08.11.2021 №920к про відсторонення від роботи, є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вирішуючи питання щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача виплатити невиплачену заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи, суд виходить із наступних норм права.

Як визначено в ч. 1 ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Судом було встановлено, що в період з 08.11.2021 - дня відсторонення від роботи позивача, останньому було призупинено виплату заробітної плати.

Оскільки судом встановлено, що на порушення ст. 46 КЗпП роботодавець із власної ініціативи без законних підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, суд має задовольнити позов про стягнення у зв`язку з цим середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу (ст. 235 КЗпП).

Положення ст. 235 КЗпП України встановлюють відповідальність роботодавця у вигляді стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу працівника з метою компенсації йому втрат від неотримання зарплати чи неможливості працевлаштування.

У випадках стягнення на користь працівників середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи середній заробіток визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарних місяці роботи.

Оскільки право позивача на працю з відповідною оплатою було безпідставно порушене відповідачем шляхом видання незаконного Наказу від 08.11.2021 №92к про відсторонення від роботи без збереження заробітної плати, а тому в даному випадку ефективним способом порушеного права буде зобов`язання відповідача виплатити позивачу невиплачену заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи, розрахунок якої має бути здійснено у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України щодо визначення середнього заробітку з моменту відсторонення по день фактичного допущення до роботи.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи, що позивач при подачі позову, в силу п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору, а тому з відповідача в дохід держави, слід стягнути судові витрати у вигляді судового збору.

Керуючись ст..ст., 258-259, 263-265, 268, ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Професійно-технічного училища № 17 про скасування наказу про відсторонення від роботи та стягнення заробітної плати - задовольнити повністю.

Визнати незаконним та скасувати наказ № 92 к від 08 листопада 2021 року про відсторонення від роботи ОСОБА_1 .

Стягнути з Професійно-технічного училища № 17 на користь ОСОБА_1 середню заробітну плати за час відсторонення від роботи.

Стягнути з Професійно-технічного училища № 17 на користь держави судовий збір в розмірі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) грн. 00 коп.

Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Професійно - технічне училище № 17, місце знаходження: вул. Вороніна, буд. 20а, смт. Братське Миколаївської області, код ЄДРПОУ 02546111.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів.

Повний текст рішення виготовлено 29.12.2021 року

СуддяІ.Б. Гукова