Рішення № 102318175, 24.09.2021, Мостиський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер 707/924/19

Провадження № 2-а/448/3/21

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

24.09.2021 року Мостиський районний суд Львівської області в особі:

головуючого – судді Кічака Ю.В.

при секретарі судових засідань – Мриц Н.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мостиська справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, поліцейського роти №3 батальйону управління патрульної поліції в Житомирській області ДПП сержанта поліції Дроботун Олександра Юрійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що 08.04.2019р. о 05:10год. інспектором роти №3 батальйону управління патрульної поліції в Житомирській області ДПП сержанта поліції Дроботун О.Ю. винесено щодо нього (позивача) постанову у справі про адміністративне правопорушення, передбачене за ч.1 ст.122 КУпАП, а саме за порушення ним п.9.2б Правил дорожнього руху України.

Вказує, що зазначена постанова винесена безпідставно та з істотним порушенням його прав, така не відповідає обставинам справи, а тому підлягає скасуванню.

Покликається на те, що у зазначений день був зупинений працівником поліції, який намагався звинуватити його (позивача) у вчиненні адміністративного правопорушення, однак жодних доказів порушення такого не надав та відповідно не склав протокол, який би описував хід розгляду справи. Зазначає, що постанову відповідач заповнив нерозбірливим почерком, щоб її неможливо було оскаржити. Вважає, що така винесена ґрунтуючись лише на припущеннях відповідача, без надання відео-доказів.

Вказує, що оскільки спірна постанова винесена безпосередньо на місці вчинення порушення (на дорозі), а не за місцезнаходження відповідного органу та без надання йому (позивачу) часу на реалізацію прав, передбачених ст.ст.257, 268, 277-280 КУпАП, це є порушенням прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - прямо визначений у рішенні Конституційного Суду України №5-рп/2015 від 26.05.2015р.

Зазначає, що відповідачем не надано жодного доказу, які б підтверджували факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбачуваного ч.1 ст.122 КУпАП: протоколу про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, пояснення свідків, тощо, а тому просить спірну постанову скасувати, а справу провадженням закрити, а також стягнути із відповідача судовий збір. Крім того, просить звернутись до управління патрульної поліції України у м.Житомир з метою, щоб така виписала догану відповідачеві.

Позивач ОСОБА_1 був своєчасно та належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, однак у судове засідання не з`явився, а у поданій ним позовній заяві просив суд справу розглянути у його відсутності.

Представник відповідача – Департаменту патрульної поліції в судове засідання не з`явився, хоча був своєчасно і належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення та розпискою. Про причин неявки не повідомив, клопотання про розгляд справи за відсутності представника чи про відкладення розгляду не подали, відзиву не подав.

Відповідач - поліцейський роти №3 батальйону управління патрульної поліції в Житомирській області ДПП сержант поліції Дроботун Олександр Юрійович в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, про причину неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справ не подавав. Крім того, у матеріалах справи, які надійшли на адресу Мостиського районного суду Львівської області у порядку ст.29 КАС України, міститься клопотання відповідача подане в порядку ст.ст.166, 167 КАС України, згідно якого: останній не визнає позовні вимоги в повному обсязі та просить відмовити в їх задоволенні; вважає, що діяв при винесенні такої в межах наданих повноважень; обставини зазначені в позові не відповідають дійсності, так як позивач намагається уникнути адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху.

Частиною 4 ст.229 КАС України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Станом на 24.09.2021р. відзив на позов від відповідачів до суду не надійшов, а тому суд розглядає справу за наявними у справі письмовими доказами.

Оскільки позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності, а відповідачі не з`явилися до суду, суд вважає, що для розгляду справи немає перешкод, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами на підставі ч.3 ст. 194, ч.9 ст. 205 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що поліцейським роти №3 батальйону управління патрульної поліції в Житомирській області ДПП сержанта поліції Дроботун О.Ю. була винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК №517731 від 08.04.2019р., в якій зазначено, що 08.04.2019р. о 05:10год. водій ОСОБА_1 (позивач) по проспекту Незалежності, 9 в м.Житомир керуючи транспортним засобом здійснив поворот ліворуч, при цьому перетнув подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки 1.3 та під час повороту ліворуч з проспекту Незалежності на вул.Київське шосе не ввімкнув світловий покажчик повороту відповідного напрямку руху, чим порушив п.9.2б та розмітку 1.3 ПДР України та скоїв правопорушення, передбачені ч.1 і ч.2 ст. 122 КУпАП.

Згідно з постановою до позивача ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 і ч.2 ст.122 КУпАП застосовано адміністративне стягнення у відповідності до вимог ст.36 КУпАП у виді штрафу в розмірі 425 гривень.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд зазначає, що відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху (далі ПДР), затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами та доповненнями).

Частиною 1 статті 122 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Згідно з п.9.2 «б» Правил дорожнього руху України водій повинен подати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

Частиною 2 статті 122 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Згідно розділу 34 Правил дорожнього руху України горизонтальна розмітка 1.3 поділяє транспортні потоки протилежних напрямків дороги, які мають чотири і більше смуг руху.

Суд звертає увагу, що вказані норми КУпАП передбачають відповідальність за умисний характер дій водія, тобто коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Заперечуючи свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 і ч.2 ст.122 КУпАП, позивач ОСОБА_1 покликається на те, що під час руху по вищевказаній ділянці дороги, не порушував вимог дорожньої розмітки і доказів такого порушення відповідач йому не надав.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення; технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження, відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Також повинна містити найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

З метою встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, наказом МВС України від 07 листопада 2015 року №1395 затверджено «Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», яка визначає процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція, матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Згідно п. 4 розділу І наведеної Інструкції у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема, ч.1, ч.2 ст.122 КУпАП.

Відповідно до п. 1 розділу ІІІ Інструкції справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Пунктом 2 розділу ІІІ наведеної Інструкції передбачено, що постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ст.122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Пунктом 9, 10 розділу ІІІ наведеної Інструкції передбачено, що розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до п. 2 р. IV Інструкції зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати статті 283 КУпАП.

Відповідно до п. 5 р. IV Інструкції Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 10 розділу ХІІІ цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки. Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи (стаття 285 КУпАП). Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається поштою рекомендованим листом особі, стосовно якої її винесено. Копія постанови в той самий строк вручається або надсилається потерпілому на його прохання. Копія постанови вручається під підпис. У разі якщо копія постанови надсилається, про це робиться відповідна відмітка у справі (стаття 285 КУпАП). У випадках, передбачених статтею 258 КУпАП, копія постанови у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення (стаття 285 КУпАП).

Однак, в оскаржуваній постанові не вказано: точне місце вчинення адміністративного правопорушення. Сам бланк даної постанови не містить пункту для підпису особи, притягнутої до адміністративної відповідальності про ознайомлення з правами та строками оскарження даної постанови, передбаченими ст.ст.268, 289 КУпАП, що визначено додатком 5 Інструкції, зі змінами внесеними наказом Міністерства внутрішніх справ № 318 від 13.04.2018 року.

Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 258 Кодексу визначено випадки, коли протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення, якщо особа не оспорює допущеного нею порушення і адміністративного стягнення, що на неї накладається, а розмір штрафу не перевищує передбаченого у Кодексі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом. Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Згідно вимог ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, як вбачається із матеріалів справи, відповідач у справі не відібрав пояснення у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не зазначив, що останній відмовився від дачі таких у присутності свідків, не встановлював свідків правопорушення, враховуючи, що правопорушення зафіксовано, як вбачається із оскаржуваної постанови не в автоматичному режимі і позивач ОСОБА_1 заперечував встановлене інспектором правопорушення, не зазначив про обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, не зазначено про показання технічних приладів, акти огляду транспортного засобу.

Всупереч встановленому КАС обов`язку доказування, відповідач не надав суду жодних доказів на підтвердження правомірності його дій при розгляді справи про адміністративне правопорушення, а саме як і пояснень самих працівників патрульної служби, які перебували разом із ним в одному екіпажі, так і покази інших свідків, які були безпосередніми очевидцями вчиненого позивачем ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Як вбачається із оглянутого в судовому засідання відеозапису на CD-диску із нагрудної камери працівника поліції: на такому відсутні докази того, що транспортний засіб перебував в стані руху, і такий був зупинений працівниками поліції на підставі порушення громадянином правил дорожнього руху. Також, із переглянутого матеріалу відеозапису із нагрудної камери працівника поліції, який міститься на CD-диску, водій транспортного засобу, не визнавав своєї вини, а тому працівники поліції зобов`язані були на виконання вимог ст.258 КУпАП в першу чергу скласти протокол про адміністративне правопорушення. Однак в порушення вищевказаних вимог, працівниками поліції цього зроблено не було. Отже, вищевказаним відеозаписом, який міститься на CD-диску із нагрудної камери працівника поліції, наданим відповідачем, жодним чином не підтверджено обставин порушення позивачем ОСОБА_1 правил дорожнього руху.

Отже, з досліджених судом матеріалів вбачається, що 08.04.2019 року поліцейським роти №3 батальйону управління патрульної поліції в Житомирській області ДПП сержантом поліції Дроботун О.Ю. винесено постанову серії НК №517731 відносно позивача ОСОБА_1 за ч.1 і ч.2 ст. 122 КУпАП.

Не погодившись з інкримінованим правопорушенням позивач ОСОБА_1 заперечує свою вину та звернувся до суду.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема потрібно навести докази, на яких ґрунтуються висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Згідно з п.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

В контексті наведеного, дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

Саме до таких висновків дійшов Верховний суд (положення викладено у постанові Верховного суду від 30 травня 2018 року справа №337/3389/16-а (2-а/337/154/2016).

Згідно правової позиції ВС/КАС у справі №678/991/17 від 15.11.2018р. відеозапис із нагрудного відеореєстратора інспектора, яким зафіксовано обставини зупинки автомобіля є доказом, що може підтверджувати факт вчинення водієм порушення Правил дорожнього руху, однак наявний в матеріалах відеозапис, який міститься CD-диску, не містить жодних даних щодо обставин (причин) зупинки транспортного засобу під керування позивача та підтвердження факту вчинення правопорушення.

Відповідно до правових позицій Верховного суду від 23.10.2019р. по справі №357/10134/17 та від 11.12.2019р. по справі №761/41786/16а, - відсутність доказів свідчить про недоведеність правопорушення.

Статтею 286 КАС України передбачено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, зокрема, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З врахуванням викладеного, суд приходить до переконання, що постанова про накладення адміністративного стягнення не підтверджена належними доказами вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 і ч.2 ст.122 КУпАП, така складена з порушенням норм статті 283 КУпАП, без дотримання вимог статей 245, 258, 268, 276, 280 КУпАП, не може вважатися такою, що відповідає чинному законодавству у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а тому суд, відповідно до вимог п.3 ст.293 КУпАП, п.3 ч.3 ст.286 КАС скасовує вказану постанову і закриває справу про адміністративне правопорушення.

Стосовно вимоги позивача ОСОБА_1 про звернення до Управління патрульної поліції України у м.Житомирі з проханням провести профілактичну співбесіду і виписати догану відповідачу - поліцейському роти №3 батальйону управління патрульної поліції в Житомирській області ДПП сержанту поліції ОСОБА_2 , то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Отже, окрема ухвала виноситься судом у зв`язку з виявленням під час судового розгляду порушення законності з боку, зокрема, суб`єкта владних повноважень, які не охоплюються предметом спору та не можуть бути усунені шляхом розв`язання спору по суті. При цьому такі порушення мають негативно впливати на стан суб`єктивних прав та обов`язків особи у публічно-правових відносинах.

Для постановлення окремої ухвали необхідним є встановлення під час розгляду справи порушення закону безпосередньо щодо прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, з метою усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, якщо такі порушення не усуваються судовим рішенням по суті спору. Разом з тим, суд, встановивши протиправність прийнятої відповідачем постанови, ухвалив рішення про її скасування, чим повністю усунув допущені порушення закону щодо позивача, а тому підстав для постановлення окремої ухвали суд не вбачає.

Враховуючи вищенаведене та оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладено, керуючись статтями 1, 6, 77, 241-246, 286, 295 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, поліцейського роти №3 батальйону управління патрульної поліції в Житомирській області ДПП сержанта поліції Дроботун Олександра Юрійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - задовольнити частково.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК №517731 від 08.04.2019року, винесену поліцейським роти №3 батальйону управління патрульної поліції в Житомирській області ДПП сержантом поліції Дроботун Олександром Юрійовичем про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 і ч.2 ст.122, ст.36 КУпАП, з накладенням стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 (чотирьохсот двадцяти п`яти) гривень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Департамент патрульної поліції, місце знаходження: м.Київ, вул.Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ:40108646.

Відповідач: поліцейський роти №3 батальйону управління патрульної поліції в Житомирській області ДПП сержант поліції Дроботун Олександр Юрійович, місце служби: управління патрульної поліції в Житомирській області ДПП, адреса: 10031, м.Житомир, вул.Покровська, 96.

Суддя Ю.В. Кічак