Вирок № 102317768, 29.12.2021, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/7599/20

Провадження № 1-кп/442/105/2021

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2021 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді - Нагірної О.Б.,

за участю секретаря судового засідання - Кмітя Р.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Дрогобичі кримінальне провадження № 12020140110000458 від 10.03.2020 про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нагуєвичі, Дрогобицького району Львівської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не військовозобов`язаного, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України,

за участю прокурора Кріцака Л.Ф.,

захисника Кузняка І.С.,

потерпілого ОСОБА_2 ,

встановив :

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_1 09.03.2020 близько 15 год. 40 хв., рухаючись на гужовому возі із зрізаними колодами дерев породи «вільха» в лісовому масиві урочища «Долішнє», що неподалік обходу №1 Воля-Якубовського лісництва ДП «Дрогобицьке лісове господарство», поблизу с.Воля-Якубова Дрогобицького району, Львівської області, на законну вимогу майстра лісу вказаного лісництва ОСОБА_2 , який є працівником правоохоронного органу і відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2009 року «Про затвердження положення про державну лісову охорону», виконував покладені на нього обов`язки, зокрема щодо охорони лісу, про що ОСОБА_1 було достовірно відомо, зупинити віз, не бажаючи виконувати подальші вимоги ОСОБА_2 , щодо припинення перевезення зрізаних колод, намагаючись втекти від нього, утримуючи в своїй правій руці батіг з металевою основою, тоншим кінцем, умисно наніс ОСОБА_2 один удар в ділянку лівої щоки та ще один удар дерев`яним руків`ям вказаного батога в ділянку п`ятої п`ястної кістки правої китиці, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді синця на лівій щоці, яке згідно висновку експерта №99 від 10.03.2020 відносяться до легкого ступеня тілесних ушкоджень та закритого перелому п`ятої п`ястної кістки правої китиці, яке відносяться до середнього ступеня тілесних ушкоджень, як таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

Таким чином, ОСОБА_1 зазначеними умисними діями вчинив умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легкої та середньої тяжкості тілесного ушкодження у зв`язку із виконання цим працівником службових обов`язків, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 345 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений вину не визнав та пояснив, що між ним та ОСОБА_2 виникають часті конфлікти. 09.03.2020 він поїхав по дрова під ліс на ділянку, яка не підконтрольна ОСОБА_2 , де зрізав вільху на відстані 5-6 метрів від лісу. Від`їхавши 200 метрів, побачив, що йому перегородив дорогу ОСОБА_2 нічого не питаючи, разом із яким був свідок ОСОБА_3 . Не маючи при собі ні пили, ні бича ОСОБА_1 , почав втікати від ОСОБА_2 , щоб той його не побив. Також вказав, що махав бичем, проте удари не наносив. Повністю заперечив показання свідка.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що 09.03.2020 близько обіду він, виконуючи свої обов`язки майстра лісу Воля- Якубовського лісництва, їхав возом на обхід, по дорозі зустрів ОСОБА_4 , який підсів до нього. Почувши звук бензопили, скерував підводу в ту сторону. За 200 метрів від лісу побачив як ОСОБА_1 їде на підводі, вантажений колодами вільхи. Попросив його зупинитись, проте ОСОБА_5 не зупинився, після чого він зліз з підводи та зупинив коня з підводою, на якій їхав обвинувачений. Після цього, ОСОБА_5 , взявши бензопилу, почав втікати в сторону лісу при цьому висловлюючись, що ліс не Цесліва і це не його справа. Наздогнавши ОСОБА_1 , ОСОБА_6 отримав від нього удар бичом по обличчю з лівої сторони та в подальшому, схопившись за бензопилу, отримав від ОСОБА_7 удар бичом по руці. В подальшому ОСОБА_6 викликав поліцію, повідомив старшого майстра та звернувся до медичного закладу за медичною допомогою. Із 09.03.2020 по 15.03.2020 перебував на лікуванні у зв`язку із тим , що ОСОБА_1 зламав йому палець та зап`ястя.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що 09.03.2020 після обіду побачив, як їхав на підводі ОСОБА_6 та підібрав його в с. Воля Якубова. Вони почули звук пили, і вирушили в бік того звуку. Через деякий час побачив ОСОБА_7 , який віз дрова породи вільха. ОСОБА_6 , перегородивши ОСОБА_9 дорогу своєю підводою, попросив того надати документи на ліс. ОСОБА_1 у відповідь почав висловлюватись нецензурною лайкою та казати до ОСОБА_10 хто він такий. ОСОБА_5 , взявши пилу, почав втікати, коли ОСОБА_2 його наздогнав, той вдарив останнього бичом по обличчю, а потім по руці.

Крім того вина ОСОБА_1 підтверджується також наступними доказами:

Витягом з ЄРДР №12020140110000458 від 10.03.2020;

Постановою про призначення судово-медичної експертизи від 10.03.2020 та висновком експерта №99 від 10.03.2020;

Протоколом проведення слідчого експерименту від 22.04.2020 за участю потерпілого ОСОБА_2 з відеозаписами;

Протоколом проведення слідчого експерименту від 22.04.2020 за участю свідка ОСОБА_8 з відеозаписами;

Постановою про призначення додаткової судово-медичної експертизи від 22.04.2020 та висновком експерта №161 від 22.04.2020;

Наказом по особовому складу №89-к від 09.11.2010;

Посадовою інструкцією майстра лісу, затвердженою наказом №56 директора ДП «Дрогобицькй лісгосп» від 04.02.2016.

Всі вищеперелічені докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження. Всі ці докази в своїй сукупності та взаємозв`язку не містять суперечностей, доповнюють один одного і дають можливість суду прийти до однозначного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення і його дії правильно кваліфіковані органом досудового слідства за ч. 2 ст. 345 КК України, як умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легкої та середньої тяжкості тілесного ушкодження у зв`язку із виконання цим працівником службових обов`язків.

При призначенні обвинуваченому покарання, суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, данні про особу обвинуваченого, який на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває.

Обставин, що пом`якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України в судовому засіданні не встановлено.

З урахуванням наведеного необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання, яке передбачене санкцією ч.2 ст. 345 КК України у виді обмеженням волі.

Разом з тим, враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 є особою похилого віку, раніше не судимим, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, суд дійшов висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, та приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням згідно ст. 75 КК України та покладенням обов`язків, передбачених п. 1, 2 ч.1 ст. 76 КК України.

Саме таке покарання на переконання суду буде достатнім для виправлення останнього та справедливим.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винуватим за пред`явленим обвинуваченням за ч. 2 ст. 345 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням із іспитовим строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.76 КК України зобов`язати засудженого ОСОБА_1 :

1)періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2)повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Іспитовий строк рахувати з часу проголошення вироку.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті.

Суддя Нагірна О.Б.