Ухвала суду № 102317488, 29.12.2021, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 336/10830/21

Провадження № 2/336/6347/2021

У Х В А Л А

29 грудня 2021 року м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м.Запоріжжя, вивчивши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Казенного підприємства «Науково – виробничий комплекс «Іскра» про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи та поновлення позивача на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом у якому просить суд:

визнати протиправним та незаконним наказ про відсторонення позивача від роботи №1891-к від 03.12.2021 року Казенного підприємства «Науково – виробничий комплекс «Іскра» про відсторонення від роботи ОСОБА_1 та скасувати його, поновити позивача на посаді слюсаря механоскладальних робіт, стягнути з відповідача на користь позивача: невиплачену заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи, заподіяну позивачеві моральну шкоду в розмірі 50000,00 грн., витрати на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Також у позовній заяві позивачем зазначено, що він звільнений від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд приходить до наступного висновку.

Частинами 1, 2 статті 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про те, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку. Обов`язок зазначити ціну позову є імперативним у разі заявлення вимог про стягнення сум, тобто позивач має обрахувати у сі суми та зазначити їх у якості ціни позову.

Позивачем ціну позову не визначено, судовий збір не сплачено.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Тобто, позивач звільнений від сплати судового збору щодо вимог про стягнення заборгованості у заробітній платі, проте позивач не зазначив чітко, що саме підлягає стягненню, невиплачена заробітна плата або компенсація за вимушений прогул, оскільки ця виплата ним зазначена у позовній заяві.

Зокрема позивач не звільнений від його сплати щодо вимог про визнання незаконними та скасування наказів про відсторонення від роботи, оскільки такі вимоги не є вимогами про поновлення на роботі (оскільки позивач не звільнений), при пред`явленні яких позивач звільняється від сплати судового збору.

Ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачає право суду, враховуючи майновий стан сторони, відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

У відповідності до частин 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, врахувавши майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбачено законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати. Єдиною підставою для вчинення судом, зазначених у цих нормах дій, є врахування ним майнового стану сторони.

Обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, згідно зі статтями 12, 81 ЦПК України покладається на заінтересовану сторону (позивача).

Таким чином, основною умовою для звільнення від сплати судового збору є тяжкий майновий стан особи, яка звертається до суду, що особа повинна довести, поданими письмовими доказами. Позивачем не надано доказів щодо неможливості сплати ним судового збору за розгляд вимог щодо визнання незаконними та скасування наказів відповідача .

Відповідно до п. 1. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подачу позову немайнового характеру , подану фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 908,00 грн..

Тому позивачу необхідно сплатити судовий збір за позовну вимогу немайнового характеру, або надати докази та обґрунтування звільнення від сплати судового збору.

Крім того, згідно п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору лише в частині стягнення заподіяної матеріальної шкоди. Інших пільг Закон не містить, при чому цей Закон врегульовує усі правовідносини в частині пільг по сплаті судового збору.

Слід зауважити, що Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у своїй постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 761/11472/15-ц дійшов до висновку, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди, яка визначена у грошовому вимірі, є майновою вимогою.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення заробітної плати, але не додано довідки про середній заробіток за два місяці, які передують початку періоду стягнення та середньоденний заробіток, заява не містить відомостей про розмір окладу (ставки), при чому спрощений порядок унеможливлює витребування доказів, а відсутність даних про розмір заробітної плати унеможливлює розрахунок, який відсутній у позовній заяві.

Сплата витрат за розгляд справи проводиться за такими реквізитами, які чинні на день звернення до суду:

Отримувач коштів: ГУК м. Киева 22030106

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783

Банк отримувача: Казначейство України

Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001

Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Актуальний рахунок можна перевірити за посиланням на сайті «Судова влада України» https://sh.zp.court.gov.ua/sud0827/.

Враховуючи вищевикладене, пред`явлена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а саме:

- не зазначено ціну позову;

- до позовної заяви не додано документів, що підтверджують сплату судового збору, або підстави звільнення від його сплати ;

- не додано розрахунок ціни позову;

- не вказано розмір заробітної плати, яку просить стягнути позивач;

не додано довідку про заробітну плату яка відповідає вимогам Постанови КМУ від 8 лютого 1995 р. N 100 Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати.

У відповідності до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги ( якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Згідно ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Оскільки встановлено не відповідність позовної заяви вимогам ст. 175, 177 ЦПК України, суддя вважає, що позовну заяву необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків поданої заяви терміном п`ять днів з дня отримання копії ухвали.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву – залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків поданої заяви – п`ять днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі виконання недоліків поданої заяви відповідно до ухвали суду у встановлений строк, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків поданої заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Л.Г.Карабак