Рішення № 102316341, 29.12.2021, Великобілозерський районний суд Запорізької області

2-а/312/1/2021

312/103/21

29.12.2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 312/103/21

провадження № 2-а/312/1/2021

29 грудня 2021 року селище Велика Білозерка

Великобілозерський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Яцун О.О.,

за участю секретаря Юхник С.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника Пеліх Євгенії Ігорівни до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, співвідповідача інспектор поліції Відділення поліції № 1 Василівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області Дідика Віталія Сергійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 в особі представника Пеліх Є.І., яка діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АР № 1043279 від 09 квітня 2021 року, звернувся до суду з позовною заявою до інспектора поліції Кам`янсько-Дніпровського відділення поліції Енергодарського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області Дідика В.С. про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Ухвалою Великобілозерського районного суду Запорізької області від 01 липня 2021 року замінено первісного відповідача інспектора поліції Кам`янсько-Дніпровського відділення поліції Енергодарського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області Дідика В.С. належним відповідачем - Головним управлінням Національної поліції в Запорізькій області та залучено до участі у справі в якості співвідповідача інспектора поліції Відділення поліції № 1 Василівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області Дідика В.С.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 28 березня 2021 року по вулиці Чарівній в селі Велика Білозерка він транспортував мотоблок марки FORTE з тачкою при цьому, не перетинаючи проїзду частину дороги та не виходячи на її межі на відстані 5-6 м від дорожнього покриття. В цей момент він був зупинений відповідачем, який виніс відносно нього постанову серії ЕАН № 3983907 про накладення адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 126 КУпАП України у вигляді адміністративного штрафу в розмірі 3400 грн. У змісті вказаної постанови відповідач зазначив, що 28.03.2021 року о 09 годині 52 хвилин у селі Велика Білозерка по вулиці Чарівній ОСОБА_1 керував транспортним засобом - мотоблоком марки FORTE з причепом, не маючи посвідчення водія категорії А1 та реєстраційних документів, чим порушив п.2.1.6 ПДР України. Проте, позивач вважає, що не порушував Правил дорожнього руху України, оскільки мотоблок не є транспортним засобом, а є малопотужним засобом механізованої обробки ґрунту, не підлягає державній реєстрації, як транспортний засіб, а тому для керування ним не потрібно посвідчення водія. Посилаючись на зазначені обставини позивач просить суд визнати незаконною та скасувати постанову серії ЕАН № 3983907 від 28.03.2021 року по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч. 2 ст. 126 КУпАП України, винесену інспектором поліції Кам`янсько-Дніпровського відділення поліції Енергодарського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області Дідиком В.С. відносно ОСОБА_1 про накладення адміністративного штрафу в розмірі 3400 грн., а справу закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник Пеліх Є.І. не з`явилися, надавши до суду заяву про розгляд справи без їх участи, позовні вимоги підтримують та просять задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, будучи належним чином повідомлений про час, день та місце проведення судового засідання, до суду не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Співвідповідач інспектор поліції Відділення поліції № 1 Василівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області Дідик В.С., будучи належним чином повідомлений про час, день та місце проведення судового засідання, до суду також не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що 28 березня 2021 року він, не перетинаючи проїзну частину дороги по вулиці Чарівній в селі Велика Білозерка та не виходячи на її межі на відстані 5-6 м від дорожнього покриття, транспортував мотоблок марки FORTE разом із з тачкою. В цей момент він був зупинений відповідачем, який виніс відносно нього постанову серії ЕАН № 3983907 про накладення адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 126 КУпАП України у вигляді адміністративного штрафу в розмірі 3400 грн. У змісті вказаної постанови відповідач зазначив, що 28.03.2021 року о 09 годині 52 хвилин у селі Велика Білозерка по вулиці Чарівній правопорушник ОСОБА_1 керував транспортним засобом - мотоблоком марки FORTE з причепом, при цьому не маючи посвідчення водія категорії А1 та реєстраційних документів, чим порушив п.2.1.6 ПДР України.

Як вбачається з досліджених в судовому засіданні матеріалів адміністративної справи, 28.03.2021 року інспектором поліції Кам`янсько-Дніпровського відділення поліції Енергодарського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області Дідиком В.С. була винесена постанова серії ЕАН № 3983907 про накладення адміністративного стягнення по справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою було визнано ОСОБА_1 винним в скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн. За змістом вказаної постанови 28.03.2021 року о 09 годині 52 хвилини по вулиці Чарівній в селі Велика Білозерка ОСОБА_1 керував транспортним засобом мотоблоком «Форт» з причепом, не маючи посвідчення водія категорії А1 та реєстраційних документів, чим порушив п. 2.1.б ПДР України.

За змістом ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Отже, адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Із змісту оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом мотоблоком «Форт» з причепом, не маючи посвідчення водія категорії А1 та реєстраційних документів, чим порушив п. 2.1.б ПДР України.

В той же час, згідно диспозиції ч. 2 ст. 126 КУпАП адміністративна відповідальність настає у разі керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, При цьому, положеннями статті 283 КУпАП чітко визначено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити зокрема: опис обставин, установлених під час розгляду справи та зазначено нормативний акт, що передбачає відповідальність за таке правопорушення.

Отже, опис обставин, встановлених під час розгляду справи, які зазначено в постанові про накладення адміністративного стягнення від 28.03.2021 року серії ЕАН № 3983907 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП не відповідає змісту диспозиції частини 2 статті 126 КУпАП, тобто нормативному акту, що передбачає відповідальність за таке правопорушення.

Крім того, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач ОСОБА_1 в позовній заяві зазначив, що він транспортував мотоблок, а не керував ним, оскільки за своїм призначенням останній є засобом механізованої обробки ґрунту, та у відповідності до діючих нормативних актів України не підпадає під ознаки транспортного засобу. Також мотоблок не підлягає державній реєстрації як транспортний засіб, на його транспортування наявність посвідчення водія не передбачена діючим законодавством України. Отже, на думку позивача, у даному випадку він не може нести відповідальність як водій транспортного засобу.

Згідно пункту 2 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 340 від 08.05.1993 року (в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 511 від 20.05.2009 року), особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії. Посвідчення водія є документом, що посвідчує особу та її спеціальний статус у частині підтвердження права його власника на керування транспортними засобами.

За положеннями пункту 1.9. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року (далі Правила), особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

За змістом пункту 1.10. вказаних Правил, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.

Виходячи із аналізу вказаних правових норм, необхідно дійти до висновку про те, що право на керування саме транспортним засобом мають лише особи, які отримали посвідчення водія відповідної категорії.

Державна реєстрація транспортних засобів на території України регулюється Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та помедів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 07.09.1998 року (у редакції постанови Кабінету Міністрів України № 1371 від 23.12.2009 року).

Згідно вказаного Порядку, транспортні засоби реєструються за юридичними та фізичними особами в сервісних центрах МВС або через центри надання адміністративних послуг. На зареєстровані в уповноважених органах МВС транспортні засоби видаються свідоцтва про реєстрацію, а також номерні знаки (крім тимчасово ввезених на митну територію України транспортних засобів особистого користування), що відповідають державному стандарту України.

Пуктом 1.10.Правил дорожнього руху України, визначено термін транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Приписами п.3 Положенням про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами та ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що до транспортних засобів категорії А1 відносяться мототранспортні засоби: мопеди, моторолери та інші двоколісні (триколісні) транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб. сантиметрів або електродвигун потужністю до 4 кВт.

За змістом інструкції з експлуатації та паспорту бензинового культиватора (грунторезу) марки FORTE-1050G, мотокультиватор FORTE, це силовий агрегат, призначений для обробки ґрунту фрезами. За його допомогою здійснюється розпушування ґрунту, боротьба з бур`янами, волого зберігання та підгортання. Мотокультиватор використовується на обмежених ділянках території, міжряддях, на клумбах і біля дерев.

Наказом Держстандарту України № 31 від 25.01.1995 року «Засоби транспортні дорожні», затверджено перелік транспортних засобів, при цьому мотоблок до даного переліку не відноситься.

Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23 грудня 2005 року (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 року) зазначено, що при розгляді адміністративних справ вказаних категорій суди мають ураховувати положення правових норм, у яких визначено поняття «транспортні засоби», зокрема примітки до ст. 286 КК України, ч. 7 ст. 121 КУпАП, п.1.10 Правил дорожнього руху України.

Згідно ч. 7 ст. 121 КУпАП під транспортними засобами у статтях 121-126, 127-1 - 128-1, частинах першій і другій статті 129, частинах першій - четвертій статті 130, статтях 132-1, 133-1, 133-2, 139 і 140 КУпАП слід розуміти всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші транспортні засоби.

На підставі досліджених матеріалів справи та доданих доказів, суд вважає, що відсутні достатні підстави для впевненого і переконливого висновку про те, що мотокультиватор FORTE, у відповідності до діючого законодавства України, відноситься до транспортних засобів, та на право керування ним мають особи, які отримати посвідчення водія категорії А1.

Також суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що для того щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України.

За правилом ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на конкретні обставини справи, суд приймає до уваги доводи позивача, наведені ним в обґрунтування позовних вимог в частині скасування спірної постанови, як такі, що не спростовані відповідачем.

На підставі викладеного, дійшов до висновку про те, що відсутні належні та допустимі докази з приводу доведеності вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП оскільки відсутні беззаперечні докази для встановлення факту керування ним саме транспортним засобом, що є обов`язковою складовою частиною об`єктивної сторони цього правопорушення.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

На можливість застосування принципу презумпції невинуватості у справах про адміністративні правопорушення звернув увагу Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 «справа про адміністративну відповідальність у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху».

Тому, в силу дії вказаного конституційного принципу, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Згідно п. 3) ч. 3 ст. 286 КАС України,за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу правопорушення.

Таким чином, оскільки відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факту вчинення позивачем правил дорожнього руху, а також того, що позивач є суб`єктом відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП, суд дійшов до висновку про обґрунтованість адміністративного позову і необхідність його задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За правилами ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи задоволення позову, судовий збір сплачений позивачем при зверненні до суду в сумі 454 грн. 00 коп. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Запорізькій області.

На підставі викладеного та керуючись ст. 62, Конституції України, ст.ст.7, 9, 247 КУпАП, ст.ст. 2, 77, 78, 132, 139, 241-246, 250, 293, 295 КАС України,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 в особі представника Пеліх Євгенії Ігорівни до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, співвідповідача інспектор поліції Відділення поліції № 1 Василівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області Дідика Віталія Сергійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі задовольнити.

Скасувати постанову серії ЕАН № 3983907 від 28 березня 2021 року, винесену інспектором поліції Кам`янсько-Дніпровського відділення поліції Енергодарського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області Дідиком Віталієм Сергійовичем по справі про накладення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн. 00 коп.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, закрити на підставі п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (місцезнаходження: 69057, місто Запоріжжя, вулиця Матросова, будинок № 29, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 40108688) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору в сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.О. Яцун