Ухвала суду № 102316131, 28.12.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/128/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2021 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі: головуючого – судді Фазикош О.В., за участю секретаря Химинець О.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород цивільну справу за позовом ТОВ "Кей-Колект" до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права користування майном шляхом надання постійного безперешкодного доступу, визнання втративши право користування майном, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "Кей Колект", звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права користування майном шляхом надання постійного безперешкодного доступу, визнання втративши право користування майном.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06.01.2017 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.05.2017 зупинено провадження у справі №308/128/17 за позовом ТОВ "Кей-Колект" до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права користування майном шляхом надання постійного безперешкодного доступу, визнання втративши право користування майном, до розгляду справи №308/15740/14-ц за позовом ТОВ "Кей-Колект" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на майно.

Відповідно до розпорядження Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області №970 від 01.10.2018, матеріали справи №308/128/17 підлягають повторному автоматизованому перерозподілу у зв`язку із тим, що суддя ОСОБА_2 звільнений з посади судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області згідно Наказу №160/02-06 від 29.05.2018 року.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.10.2017 позовну заяву ТОВ "Кей-Колект" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без розгляду.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 вересня 2021 року провадження у справі поновлено.

В судове засідання повторно не з`явися представник позивача, про дату та час судового засіданні повідомлявся належним чином.

Відповідач, повідомлений належним чином про дату та час судового засідання, на розгляд справи повторно не з`явився, про причини неявки не повідомляв, про відкладення розгляду справи клопотання не подавав.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши їх у сукупності, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно п.п.1,2, частиною другою статті 223 цього Кодексу суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Поважність причин неявки сторони в суд є оціночною категорією, яка вирішується судом в кожному конкретному випадку, але в будь якому разі неявка позивача або представника повинна бути обумовлена причинами, які об`єктивно та безумовно не дозволяють йому з`явитись до суду: хвороба, відрядження, несвоєчасне отримання судової повістки, тощо. Позивач, її представник доказів поважності неявки в підготовчі судові засідання не надав, у зв`язку з чим суд знаходить неявку такою, що відбулася з неповажних причин.

Відповідно до ч.2 ст.43 ЦПК України, учасники справи зобов`язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

За змістом рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011 у справі 1-9/2011 вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

З рішень Європейського суду вбачається, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97- ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Також, прецедентна практика Європейського Суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді (Рішення Суду у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).

У рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 року "Пономарьов проти України" Суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Суд враховує, що представник позивача до суду заяви про розгляд справи без його участі не подавав.

Розгляд справи призначався неодноразово, а саме 05.11.2021, 30.11.2021, 17.12.2021, 28.12.2021, у вказані дату та час представник позивача в судові засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав. Заяв про розгляд справи у його відсутності на адресу суду не подавав.

Суд констатує, що судові повістки про виклик представника позивача в судове засідання здійснювався на адресу зазначену у позовній заяві, заяв про зміну поштової адреси, представником позивача не подано. Додатково судом направлялись судові повістки про виклик позивача в судове засідання за адресою зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яка є у вільному доступі в мережі інтернет.

Окрім того, інформація щодо часу та місця розгляду зазначеної справи розташована на офіційному веб порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: https://ug.zk.court.gov.ua/sud0712/gromadyanam/csz/, та є загальнодоступною.

Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Германії» (Тeuschler v. Germany)).

Згідно ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Стаття 43 ЦПК України чітко визначає права та обов`язки сторін по справі, а у ст. 44 ЦПК України вказано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи;

Частиною 5 ст.223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

За наведених вище обставин, суд вважає що наявні підстави для залишення позовної заяви без розгляду.

У зв`язку з наведеним, залишення позову без розгляду, як це передбачено законом, а саме пунктом 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Суд роз`яснює, що відповідно ч.2 ст. 257 ЦПК України особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 13, 44, 130, 131,198,200, 210, п. 3 ч.1 ст.257 ЦПК України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ТОВ "Кей-Колект" до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права користування майном шляхом надання постійного безперешкодного доступу, визнання втративши право користування майном - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє такого позивача повторно звернутися до суду з тотожним позовом, якщо він дійде висновку про необхідність судового захисту своїх порушених, оспорюваних чи невизнаних прав.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В. Фазикош