Рішення № 102314411, 24.12.2021, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/15635/21

Провадження № 2-а/234/209/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2021 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Лебединець Г.С., секретар судового засідання Давіденко А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа – поліцейський 1 батальйона 1 роти БПП в м.Краматорськ та Слов`янськ старший сержант Єрмолаєв Євген Юрійович про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Краматорського міського суду Донецької області з даним позовом.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що 12.11.2021 року поліейським Єрмолаєвим Є.Ю. було винесено постанову серії ЕАО № 5019689, якою її притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 510 грн., за проїзд перехрестя на заборонений сигнал світлофору, тобто за порушення п. 8.7.3.е ПДР України.

Вважає постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки вона не містить даних про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, що суперечить вимогам ст. 283 КУпАП.

Просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення.

Ухвалою суду від 16.11.2021 року відкрито провадження у справі, призначено судове засідання, роз`яснено учасникам справи порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання.

25.11.2021 року в суд надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач вважає постанову такою, що відповідає вимогам діючого законодавства в задоволенні позову просить відмовити.

03.12.2021 року в суд надійшла відповідь позивача на відзив, відповідно до змісту якої вважає долучений відповідачем відеозапис є неналежним доказом у справі, оскільки оскаржувана постанова не містить відомостей щодо вказаного технічного засобу, яким було здійснено відеозапис.

В судове засідання позивач та її представник не з`явилися. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, на позовних вимогах наполягає та просить їх задовольнити.

В судове засідання представник відповідача та третя особа не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, клопотань про відкладення від них не надходило.

Дослідив матеріали справи, проаналізував надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 12.11.2021 року поліцейським 1 батальйону 1 роти БПП в м.Краматорськ та Слов`янськ старшим сержантом Єрмолаєвим Є.Ю. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАО № 5019689, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП за порушення п. 8.7.3.е ПДР України.

Згідно з п.п. 3, 8, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів з метою виявлення адміністративних правопорушень та припиняє їх; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР України його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

З постанови вбачається, що водій, керуючи ТЗ проїхала регульований пішохідний перехід на заборонений червоний сигнал світлофору, чим порушила п. 8.7.3.е ПДР України.

Відповідно до положень п. 8.7.3.е червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.

Позивач заперечує свою вину щодо порушення правил дорожнього руху, а оскаржувану постанову вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

З аналізу положення ст. 247 КУпАП випливає, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів.

Статтею 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", передбачено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 537/2088/17, де вказано, що правомірність постанови має ґрунтуватися на тому, що факт правопорушення є доведеним і при її ухваленні процедура була дотримана. При цьому, також зазначено, що сам факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень і не звільняє останнього від доведення його правомірності.

Відповідно до статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Згідно із статтею 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

У постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року у справі № 338/855/17 зазначено, що аналіз положень статей КУпАП дозволяє дійти висновку, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Для виконання визначених статтею 245 КУпАП завдань на орган чи посадову особу, яка розглядає справи про адміністративні правопорушення, статтею 280 КУпАП покладено обов`язок з`ясувати всі обставини для встановлення істини у справі.

Для доведення того чи іншого факту орган чи посадова особа, уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення, повинна навести відповідні докази

Частиною першою статті 251 КУпАП визначено поняття доказів та наведено їх види, а частиною другої цієї статті обов`язок щодо їх збирання покладено на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Згідно зі статтею 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

В адміністративних справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Презумпція вини покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Відповідачем до відзиву наданий відеозапис із відеофайлами з персонального нагрудного відеореєстратора поліцейського, як доказ вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 ч.2 КУпАП.

Щодо вказаного доказу суд зазначає наступне.

Оскаржувана постанова не містить інформації про будь-яку фіксацію правопорушення.

Частиною 3 ст. 283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов`язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото- або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Верховний Суд зазначив, що у разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис, згідно з вимогами ст. 70 КАСУ, не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення. (Постанова Верховного Суду від 13.02.2020. у справі № 524/9716/16-а).

Таким чином, наданий відповідачем відеозапис не є належним та допустимим доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що всупереч вимогам ст. 77 КАС України суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин порушення позивачем Правил дорожнього руху, зокрема у матеріалах відсутні матеріали фото - чи відео зйомки вчиненого порушення або інші докази, якими суб`єкт владних повноважень обґрунтовує правомірність прийнятого ним рішення. Вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, за яке її притягнуто до адміністративної відповідальності, зафіксовано лише у постанові від 12.11.2021 року та не підтверджується жодними іншими доказами.

За таких обставин, суд вважає, що сторона відповідача не надала суду доказів правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Суд приходить до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення є необґрунтованою та такою, що не відповідає нормам КУпАП, а тому підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

З огляду на наведене, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, з урахуванням задоволення позову стягненню за рахунок бюджетних асигнувань ДПП на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 454,00 грн., сплачений позивачем при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст. 122, 245, 246, 251, 256, 268, 276, 287-289, 293 КУпАП, ст.ст. 2, 9, 21, 72-78, 90, 139, 205, 241-246, 250, 251, 269, 286 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа – поліцейський 1 батальйона 1 роти БПП в м.Краматорськ та Слов`янськ старший сержант Єрмолаєв Євген Юрійович про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО № 5019689 від 12.11.2021 року, винесену поліцейським 1 батальйону 1 роти БПП в м.Краматорськ та Слов`янськ старшим сержантом Єрмолаєвим Євгеном Юрійовичем, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 510 грн. та закрити справу про адміністративне правопорушення за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646) судовий збір у розмірі 454,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду через Краматорський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Краматорського міського суду Г. С. Лебединець