Ухвала суду № 102312565, 28.12.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

28 грудня 2021 року м. Київ № 826/6102/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Аверкової В.В, суддів Бояринцевої М.А., Шевченко Н.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Надра України» «Західукргеологія» про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в межах адміністративної справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазрембуд-1»

до Державної служби геології та надр України

третя особа Дочірнє підприємство Національної акціонерної компанії «Надра України

«Західукргеологія»

про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 червня 2016 року в адміністративній справі № 826/6102/14 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазрембуд-1» задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Державної служби геології та надр України, яке оформлено листом №5094/13/12-16 від 30.03.2016р. про відмову у наданні Товариству з обмеженою відповідальністю «Нафтогазрембуд-1» спеціального дозволу на користування надрами Тинівського газового родовища Львівської області з метою видобування вуглеводнів за результатами повторного розгляду заяви ТОВ «Нафтогазрембуд-1» від 25.11.2014р.

Зобов`язано Державну службу геології та надр України (03680, м. Київ, вул. Ежена Потьє, 16, код ЄДРПОУ 37536031) видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Нафтогазрембуд-1» (код ЄДРПОУ 33799463) спеціальний дозвіл на користування надрами Тинівського газового родовища Львівської області з метою видобування вуглеводнів на підставі п.п. 1 п. 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011р. №615.

До суду від Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра Україна» «Західукргеологія» надійшла заява про перегляд вказаного судового рішення за нововиявленими обставинами у адміністративній справі, мотивована тим, що судами не було прийнято до уваги, що спеціальний дозвіл від 14 травня 2002 року №1906 на користування надрами з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку вуглеводнів Тинівського родовища був наданий ДП НАК «Надра України «Західукргеологія», яке надало документи на продовження строку дії (реєстраційний номер від 13 травня 2016 року №8821/13/12-16); документи разом з висновком передані відповідачу листом від 30 серпня 2016 року №06/306-3188; згідно наказу Держгеонадр від 08 вересня 2016 року №297 третій особі продовжено строк дії спеціального дозволу на користування надрами від 14 травня 2002 року №1906. ДП НАК «Надра України «Західукргеологія» звернулося до Держгеонадр з проханням надати відповідь щодо продовження терміну дії спеціального дозволу на користування надрами №1906 по Тинівському родовищу, на що отримали відповідь про продовження терміну дії спеціального дозволу на користування надрами від 14 травня 2002 року №1906 наказом від 08 вересня 2016 року №297, а також зазначено, що за результатами опрацювання документів ТОВ «Нафтогазрембуд-1» наданих щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування вуглеводнів Тинівського родовища (з урахуванням висновку ДНВП «Геоінформ України» від 14 серпня 2016 року) встановлено, що географічні координати кутових точок ділянки, зазначені в каталозі координат, та величина площі не відповідала контуру підрахунку запасів газу вільних покладів НД-2-НД-5, затверджених ДКЗ України, ТОВ «Нафтогазрембуд-1» не володіє спеціальними дозволами на користування надрами інших ділянок та заявлена ділянка надр перетиналась з ліцензійною ділянкою Грушівського родовища, за винятком Суслівського блоку, в інтервалі глибини 1400-2500 м (спеціальний дозвіл від 24 березня 1999 року №1796, який надано ПАТ «Укргазвидобування»). Таким чином, заявник вважає, що для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами існують одночасно наступні умови: на час судового розгляду справи географічні координати кутових точок ділянки зазначені в каталозі координат, та величина площі зазначена у заявці позивача на отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування вуглеводнів Тинівського родовища не відповідала контуру підрахунку запасів ТОВ «Нафтогазрембуд-1» Гринівського родовища; на час судового розгляду справи земельна ділянка, на яку суд зобов`язав видати спеціальний дозвіл перетиналась із ліцензійною ділянкою Грушівського родовища; на час розгляду справи існувала форма -3- ГР, згідно якої геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку Тинівського родовища, здійснювала третя особа.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2020 року заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами залишено без руху та надано строк заявнику для усунення недоліків вказаної заяви. У встановлений судом строк заявник усунув недоліки заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 вересня 2020 року відкрито провадження за нововиявленими обставинами в адміністративній справі № 826/6102/16 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи у складі колегії суддів та призначено заяву за нововиявленими обставинами до розгляду у судовому засіданні.

ТОВ «Нафтогазрембуд-1» подано відзив на заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, з якого вбачається, що позивач не погоджується із обставинами, викладеними у заяві та зазначає, що документи та доводи, на які посилається ДП НАК «Надра України «Західукргеологія» як на обґрунтування наявності нововиявлених обставин, були предметом дослідження у справі під час її судового розгляду.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

З тексту листа Держгеонадр №6/227 третій особі стало відомо, що за результатами опрацювання пакету документів (у тому числі геологічних матеріалів) ТОВ «Нафтогазрембуд-1», наданих щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування вуглеводнів Тинівського родовища (з урахуванням висновку ДНВП «Геоінформ України» від 14 серпня 2016 року встановлено, що географічні координати кутових точок ділянки, зазначені в каталозі координат, та величина площі не відповідають контуру підрахунку запасів газу вільного покладів НД-2-НД-5, затверджених ДКЗ України (протокол від 04 вересня 2014 року); ТОВ «Нафтогазрембуд-1» не володіє спеціальними дозволами на користування надрами інших ділянок; заявлена ділянка надр перетинається з ліцензійною ділянкою Грушівського родовища, за винятком Сусолівського блоку, в інтервалі глибини 1400-2500 м (спеціальний дозвіл від 24 березня 1999 року №1796, який надано ПАТ «Укргазвидобування»).

Так, частиною першою статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до частини другою статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

З аналізу наведеної статті вбачається, що нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.

Тобто, за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 06 лютого 2018 року № 816/4947/14 та від 13 лютого 2018 року № 815/756/14.

До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:

- існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;

- на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;

- істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, обставин, що змінилися, та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення.

Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 06 березня 2018 року у справі № 2а-23903/09/1270 та від 03 квітня 2018 року у справі № 477/1012/14-а.

Суд також враховує, що необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладена, зокрема, у постанові від 29 серпня 2018 року у справі № 552/137/15-ц.

Суд вважає безпідставними посилання заявника на таку, на його думку, нововиявлену обставину як наказ Держслужби геології та надр України від 08 вересня 2016 року, оскільки вказаний наказ прийнято на підставі заяви ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія» від 08 лютого 2016 року, в той час, як заява ТОВ «Нафтогазрембуд-1» про видачу спеціального дозволу на користування надрами Тинівського газового родовища з метою видобування вуглеводнів подана до Держслужби геології та надр України ще 25 листопада 2014 року, тобто, прийняття Держслужбою геології та надр України наказу від 08 вересня 2016 року про видачу спеціального дозволу ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія» не впливає на результати розгляду адміністративної справи та ухвалення у справі рішення.

Крім того, наказ Держслужби геології та надр України від 08 вересня 2016 року №297, яким продовжено строк дії спеціального дозволу на користування надрами від 14 травня 2002 року №1906, виданого ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія», долучено до матеріалів справи 12 вересня 2016 року під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції (т. 2, а.с. 100); матеріали справи також містять лист ДНВП «Геоінформ України» від 11 жовтня 2016 року, який долучено до матеріалів справи 07 червня 2017 року під час розгляду справи судом касаційної інстанції як додаток до клопотання про зупинення провадження у справі (т. 2, а.с. 281-290), а 13 червня 2017 року ТОВ «Нафтогазрембуд-1» додано до матеріалів справи пояснення з врахуванням обставин, викладених у листі ДНВП «Геоінформ України» від 11 жовтня 2016 року, в яких вже вказано про обставини, викладені у листі Держгеонадр від 03 листопада 2017 року №6/227, що, в свою чергу, є свідченням розгляду поданих доказів й встановлення судом обставин у справі.

Відповідно до частини четвертої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи.

Крім того, посилання третьої особи на те, що про існування наказу Держслужби геології та надр України від 08 вересня 2016 року №297 йому стало відомо лише 04 жовтня 2017 року не відповідає дійсності, оскільки відповідно до винесених в межах даної справи рішень встановлено, що з постанови Львівського апеляційного господарського суду від 01 березня 2017 року у справі №914/1603/16 за позовом ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія» до ТОВ «Нафтогазрембуд-1», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача НАК «Надра України» про розірвання договору про спільну діяльність від 25 квітня 2003 року №147, то ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія» 11 січня 2017 року подано клопотання про долучення вищезазначеного наказу, як доказу у справі.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для перегляду справи №826/6102/16 за нововиявленими обставинами.

Частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Зокрема, як вбачається із рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Правєдная проти Росії» (Pravednaya v. Russia, заява № 69529/01) та рішення у справі «Попов проти Молдови» № 2 (Popov v. Moldova № 2, заява № 19960/04), процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.

У пункті 33 рішення у справі «Христов проти України» (заява № 24465/04) Європейський Суд з прав людини зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. рішення у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania), заява N 28342/95, пункт 61, ECHR 1999-VII, у справі «Желтяков проти України», заява № 4994/04, пункт 42).

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata (пункт 34), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява N 52854/39, пункт 52, ECHR 2003-IX, у справі «Желтяков проти України», заява № 4994/04, пункт 43).

Отже, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, проаналізувавши всі обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, оскільки підстави, які зазначено відповідачем не є нововиявленими у процесуальній площині статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України та європейської судової практики.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 241-246, 361-369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра Україна» «Західукргеологія» у справі № 826/6102/16 - відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В.В. Аверкова

Судді М.А. Бояринцева

Н.М. Шевченко