Ухвала суду № 102312439, 24.12.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

24 грудня 2021 року м. Київ № 640/18816/21

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрівська Н.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

за позовом ОСОБА_1 до Київського військового ліцею імені Івана Богунапро визнання протиправним та скасування наказів, акта, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Київського військового ліцею імені Івана Богуна, з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати повністю, наказ № 89 від 01.04.2021, затверджений начальником Київського військового ліцею імені Івана Богу на Гордійчуком І.В., про призначення службового розслідування відносно ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати повністю, наказ № 114 від 30.04.2021, затверджений начальником Київського військового ліцею імені Івана Богуна Гордійчуком І.В., про продовження строку проведення службового розслідування відносно ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати повністю, наказ №127 від 24.05.2021 затверджений начальником Київського військового ліцею імені Івана Богуна Гордійчуком І.В., про результати проведення службового розслідування відносно ОСОБА_1 .

- визнати протиправним та скасувати обов`язки, які є Додатком № 1 до наказу № 125 від 20.05.2021;

- визнати протиправним та скасувати повністю, акт службового розслідування про відсторонення від виконання повноважень полковника ОСОБА_1 , затвердженого начальником Київського військового ліцею імені Івана Богуна Гордійчуком І.В. від 24.05.2021.

Ухвалою суду 21.07.2021 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Позивачем 08.09.2021 надано до суду заяву про усунення недоліків.

Згідно ч.2 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі в частині вимог з огляду на таке.

Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Публічно-правовий спір, згідно п.2 ч.1 ст.4 КАС України, - це спір, у якому:

- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

- хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

За визначенням п.7 ч.1 ст.4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Згідно п.1 ч.1 ст.19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлено інший порядок судового вирішення.

Разом з тим, публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте, сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визнання предметної юрисдикції справи суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулась особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин.

Тобто, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору.

Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції, тобто хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого суб`єкта, а останній відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого владного суб`єкта, у яких одна особа може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (п.1, 2 ч.1 ст.5 КАС України).

Відповідно до п.18 ч.1 ст.4 КАС України нормативно-правовий акт - це акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

У п.19 ч.1 ст.4 КАС України зазначено, що індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

З огляду на викладене, суд зазначає, що обов`язки, наведені у Додатку №1 до наказу №125 від 20.05.2021 - не є актом індивідуальної дії чи нормативно-правовим актом, оскільки не відповідає визначенням, наведеним у пунктах 18, 19 ч.1 ст.4 КАС України і не породжує правових наслідків для позивача

Також, акт службового розслідування є службовим документом, який підтверджує факт проведення перевірки і є носієм доказової інформації про виявлені порушення (або їх відсутності). Акт службового розслідування як носій доказової інформації не змінює стану суб`єктивних прав позивача та не створює для нього будь-яких додаткових обов`язків. Оскаржуваний позивачем акт, є лише засобом фіксування певних обставин, документальним закріпленням висновків уповноваженого суб`єкта про наявність (відсутність) підстав для прийняття відповідного рішення - акта індивідуальної дії, що має певні правові наслідки, породжує права та обов`язки для суб`єкта правовідносин.

Обов`язковою ознакою нормативно-правового, регуляторного чи правового акта індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень для цілей їх застосування та оскарження, є створення ними юридичних (негативних) наслідків у формі прав, обов`язків, їх зміни чи припинення.

Зі змісту наведеного слідує, що для цілей кваліфікації спору у відповідній частині як юридичного, предмет оскарження повинен мати юридичне значення.

Відповідно, до суду може бути оскаржений певний акт суб`єкта владних повноважень, який набрав чинності, є чинним, створює юридичні наслідки.

У спірному ж випадку позивач оскаржує певний акт, що не створює будь-яких правових наслідків безпосередньо для нього.

При цьому, варто знову звернути увагу позивача на те, що до суду може бути оскаржений певний акт суб`єкта владних повноважень, який створює юридичні наслідки та впливає на права та інтереси позивача.

Таким чином, заявлений предмет і підстави позову у частині вимог про визнання протиправними та скасування обов`язків, які є Додатком № 1 до наказу № 125 від 20.05.2021 та акт службового розслідування про відсторонення від виконання повноважень полковника ОСОБА_1 , затвердженого начальником Київського військового ліцею імені Івана Богуна Гордійчуком І.В. від 24.05.2021 не створюють значення «юридичного спору».

У взаємозв`язку з ч.1, 2 ст.55, положення ч.3 ст.124 Конституції України слід розуміти як поширення юрисдикції судів на юридичні спори, предметом яких є права та свободи конкретної особи.

З позиції Європейського суду з прав людини стаття 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» не застосовується у провадженнях, у яких немає спору між сторонами, чи у односторонніх провадженнях, у яких немає двох сторін спору, та за відсутності прав у якості предмета спору (Alaverdyan v. Armenia, (dйc.), «Алавердян проти Вірменії», §35).

Це свідчить про те, що у випадку відсутності юридичного спору суд не має повноважень вирішувати справу, що має місце у цьому випадку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З огляду на зазначене та враховуючи характер спірних правовідносин у вищезазначеній частині, який не має ознак публічно-правового спору в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, спір щодо визнання протиправними та скасування обов`язків, які є Додатком № 1 до наказу № 125 від 20.05.2021 та визнання протиправним та скасування акта службового розслідування про відсторонення від виконання повноважень не підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства, а відтак, є підстави для відмови у відкритті провадження у адміністративній справі в цій частині.

Заперечення щодо змісту, форми і процедури складення та підписання Додатку №1 до наказу №125 від 20.05.2021 і акта службового розслідування можуть бути викладені у мотивувальній частині позовної заяви як доводи на обґрунтування протиправності та/або безпідставності прийняття на їх підставі акта (актів) індивідуальної дії чи вчинення відповідних дій, однак, не можуть бути предметом оскарження до суду.

Керуючись ст. 19, 21 п.1 ч.1 ст.170, ст.241-243, ст.248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження в адміністративній справі за його позовом до Київської міської радив частині вимог про щодо визнання протиправними та скасування обов`язків, які є Додатком № 1 до наказу № 125 від 20.05.2021 та визнання протиправним та скасування акта службового розслідування про відсторонення від виконання повноважень.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті провадженні в адміністративній справі та позовні матеріали невідкладно надіслати особі, яка її подала.

3. Роз`яснити позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Н.А. Добрівська