Рішення № 102312068, 16.12.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2021 року Чернігів Справа № 620/9779/21

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Баргаміної Н.М.,

при секретарі Кондратенко О.В.,

за участю представника позивача Коленченка О.О., представника відповідача Глазової-Конащук А.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження у судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом державного реєстратора Хмільницької сільської ради Чернігівського району Чернігівської області Кириченко Дар`ї Вадимівни до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В:

Державний реєстратор Хмільницької сільської ради Чернігівського району Чернігівської області ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Міністерства юстиції України, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просила визнати протиправним та скасувати пункт 3 наказу Міністерства юстиції України від 21.05.2021 № 1798/5 «Про задоволення скарги», виданий на підставі висновку Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 20.04.2021 за результатами розгляду скарги ОСОБА_2 від 02.04.2021, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.04.2021 за № П-10482.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржуване рішення порушує права позивача на здійснення професійної діяльності та підлягає скасуванню. Вказує, що її не було повідомлено належним чином про дату, час і місце розгляду скарги та про сам факт подання цієї скарги. Зазначає, що позивач як державний реєстратор не зобов`язана була вивчати положення статуту товариства і перевіряти відповідність поданих протоколів положенням статуту товариства. Також вказує, що наведені у висновку Комісії доводи свідчать, що між сторонами виник корпоративний спір щодо виключення одного з учасників з товариства і щодо зміни керівника товариства, які належать до юрисдикції господарського суду, а відтак відповідач був не уповноважений втручатися у вирішення корпоративного спору.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивач належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду скарги, зокрема, засобами оприлюднення відповідного оголошення на сайті Міністерства юстиції України, проте у призначену дату та час розгляду скарги не з`явилась. Вказує, що зважаючи на порушення вимог законодавства у сфері державної реєстрації прав, допущених державним реєстратором Кириченко Дар`єю Вадимівною, наявні достатні підстави для анулювання їй доступу до Державного реєстру прав.

Позивачем було подано відповідь на відзив, в якій зазначив, що розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України про час і місце засідання колегії не є достатнім для підтвердження факту належного повідомлення про обставини розгляду відповідної скарги.

Відповідачем було надано заперечення, в яких вказав, що твердження представника позивача про те, що позивач не повідомлявся про дату, час і місце розгляду скарги на 20.04.2021 спростовується актом від 16.04.2021 про неможливість здійснення виклику телефонограмою.

Процесуальні дії у справі: ухвалою суду від 14.09.2021 було продовжено процесуальний строк для надання відзиву; ухвалою суду від 28.09.2021 було продовжено строк підготовчого провадження у даній справі на тридцять днів.

Вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції було розглянуто скаргу ОСОБА_2 , зареєстровану в Міністерстві юстиції України 02.04.2021 за № П-10482, на реєстраційні дії в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 05.02.2021 № 1000551070019000427 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», № 1000551070020000427 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», № 1000557770021000427 «Корегування» та від 09.02.2021 № 1000551070022000427 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведені державним реєстратором Хмільницької сільської ради Чернігівського району Чернігівської області Кириченко Дар`єю Вадимівною, щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДАГРОЕНЕРГОСЕРВІС» з вимогою анулювання/блокування державному реєстратору ОСОБА_1 доступу до ЄДР (а.с. 96-99).

За результатами розгляду вказаної скарги, Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції було ухвалено висновок від 20.04.2021, яким вирішено рекомендувати анулювати державному реєстратору Хмільницької сільської ради Чернігівського району Чернігівської області ОСОБА_1 доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 90-94).

На підставі вказаного висновку Міністерством юстиції України прийнято наказ № 1798/5 від 21.05.2021, яким наказано, зокрема, анулювати державному реєстратору Хмільницької сільської ради Чернігівського району Чернігівської області ОСОБА_1 доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (пункт 3) (а.с. 89).

Не погоджуючись із пунктом 3 наказу № 1798/5 від 21.05.2021, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців регулює Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі – Закон).

За змістом частин першої, другої статті 34 Закону рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду. Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) на проведені державним реєстратором реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі судового рішення); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Згідно частини третьої статті 34 Закону рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Частиною шостою статті 34 Закону передбачено, що за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про: 1) відмову в задоволенні скарги; 2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: а) скасування реєстраційної дії, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатом розгляду скарги, - у разі оскарження реєстраційної дії, рішення територіального органу Міністерства юстиції; б) проведення державної реєстрації - у разі оскарження відмови у державній реєстрації, зупинення розгляду документів; в) виправлення технічної помилки, допущеної державним реєстратором; в-1) про усунення порушень, допущених державним реєстратором з визначенням строків виконання наказу; г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру; ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру; е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України; є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України (частина дев`ята статті 34 Закону).

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 затверджено Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі – Порядок), який визначає процедуру здійснення Мін`юстом та його територіальними органами розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту (далі - скарги у сфері державної реєстрації).

Пунктом 2 Порядку визначено, що розгляд скарг у сфері державної реєстрації здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами у межах компетенції, визначеної законом. Розгляд скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту здійснюється колегіально, крім випадку, передбаченого цим Порядком. Для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін`юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - колегії), положення про які затверджуються Мін`юстом. Склад колегій затверджується Мін`юстом чи відповідним територіальним органом.

За змістом пункту 5 Порядку Мін`юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації на предмет встановлення підстав для відмови в її задоволенні, а саме: оформлення скарги без дотримання вимог, визначених законом; наявність інформації про судове рішення про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору, про визнання відповідачем позову або затвердження мирової угоди сторін; наявність інформації про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави; наявність рішення Мін`юсту чи його територіального органу з такого самого питання; здійснення Мін`юстом чи його територіальним органом розгляду скарги з такого самого питання від того самого скаржника; подання скарги особою, яка не має на це повноважень; закінчення встановленого законом строку подачі скарги; розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції Мін`юсту чи його територіального органу.

Відповідно до пункту 6 Порядку якщо під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку встановлено наявність підстав для відмови в її задоволенні, Мін`юст чи відповідний територіальний орган приймає не пізніше десяти робочих днів з дня її реєстрації рішення про відмову в задоволенні такої скарги із зазначенням мотивів такої відмови. Рішення про відмову у задоволенні скарги у сфері державної реєстрації з підстави оформлення її без дотримання вимог, визначених законом, не позбавляє скаржника права на повторне звернення з такою скаргою в межах визначеного законом строку.

У разі коли під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку не виявлено підстав для відмови в її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, Мін`юст чи відповідний територіальний орган здійснює колегіальний розгляд такої скарги на предмет наявності (відсутності) порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, що оскаржуються (пункт 8 Порядку).

Згідно пункту 10 Порядку для розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально Мін`юст чи відповідний територіальний орган запрошує скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіальний орган Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів.

Відсутність осіб, визначених абзацом першим цього пункту, під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально не є перешкодою для її розгляду.

Пунктом 11 Порядку передбачено, що Мін`юст чи відповідний територіальний орган своєчасно, але не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально повідомляє особам, визначеним у пункті 10 цього Порядку, про час і місце засідання колегії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту та додатково одним з таких способів: 1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел); 2) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).

Відповідно до пунктів 13, 14 Порядку за результатом розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально колегія формує висновок про те, чи: 1) встановлено наявність порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту; 2) підлягає скарга у сфері державної реєстрації задоволенню (в повному обсязі чи частково (з обов`язковим зазначенням в якій частині) шляхом прийняття Мін`юстом чи відповідним територіальним органом рішень, передбачених законом. За результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації, у тому числі колегіально, Мін`юст чи відповідний територіальний орган приймає рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених законом.

Так, спірні правовідносини у цій справі виникли у зв`язку із прийняттям відповідачем рішення, пунктом 3 якого позивачу анульовано доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Судом було встановлено, що розгляд скарги ОСОБА_2 , зареєстровану в Міністерстві юстиції України 02.04.2021, Колегією Міністерства юстиції України було призначено на 20.04.2021.

Представником відповідача в відзиві було вказано, що оголошення про розгляд скарги було опубліковано на сайті Міністерства юстиції України 18.04.2021.

Також суду було надано акт від 16.04.2021 про неможливість здійснення виклику телефонограмою Державного реєстратора Хмільницької сільської ради Чернігівського району Чернігівської області Кириченко Дар`ї Вадимівни (зворот а.с. 154).

Верховний Суд у постанові від 15.08.2019 у справі №826/3539/17 звернув увагу, що Міністерство юстиції України повинно обирати і притримуватися такої процедури розгляду скарги, за якої не тільки скаржник, але й суб`єкт оскарження та зацікавлені особи повинні бути обізнаними про подання скарги, дату, час і місце її розгляду. Інакше кажучи, обрати форму повідомлення зацікавленої особи про скаргу і порядок її розгляду, які з погляду стороннього зовнішнього спостерігача має свідчити про поінформованість суб`єкта оскарження чи зацікавленої особи, а також про об`єктивну спроможність суб`єктів реєстраційних відносин виразити і донести до Міністерства юстиції України свою позицію щодо доводів скарги.

Міністерство юстиції України має запросити скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіальний орган Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів для розгляду скарги по суті. Таке запрошення має на меті не лише проінформувати зацікавлених осіб про розгляд скарги, але й забезпечити їм реальну можливість взяти участь у засіданні, з тим, щоб їхні пояснення були прийняті та враховані.

Суд вважає за необхідне наголосити, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Орган влади, який не є судом держави, для виконання статті 6 може розглядатися як «суд» у змістовному значенні цього терміну (рішення Європейського суду з прав людини у справі Sramek v. Austria від 22.10.1984).

Суд або трибунал у змістовному значенні визначається за судовими функціями, тобто визначенням питань, що знаходяться у межах повноважень органу, що засновані на нормах права, і після проведення провадження у передбаченому законом порядку (рішення Європейського суду з прав людини у справі Sramek v. Austria від 22.10.1984 та справі Cyprus v. Turkey від 10.05.2001).

Право винесення рішення входить у визначення поняття «суд». Провадження повинні забезпечувати «визначення судом проблем у спорі» відповідно до статті 6 (рішення Європейського суду з прав людини у справі Benthem v. the Netherlands від 23.10.1985).

Стаття 6 Конвенції містить два аспекти вимоги безсторонності. По-перше, орган, який розглядає справу, повинен бути безстороннім суб`єктивно, тобто жодний його член не повинен мати будь-якої особистої зацікавленості або упередженості. Вважається, що суддя є безстороннім, якщо немає доказів, які б свідчили про протилежне. По-друге, такий орган повинен також бути безстороннім з об`єктивного погляду, тобто він повинен надати достатні гарантії, які б виключали будь-які законні сумніви стосовно цього (рішення Європейського суду з прав людини у справі Academy Trading Ltd. and Others v. Greece від 26.02.1998, Daktaras v. Lithuania від 19.09.2000; Moiseyev v. Russia від 09.10.2008).

Виклики до суду, здійснені за допомогою публічного повідомлення, є недостатніми відповідно до Конвенції та порушують статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Dridi v. Germany від 26.10.2018).

На національні суди покладається обов`язок з`ясувати чи були судові повістки або інші документи завчасно отримані та, за необхідності, зафіксувати таку інформацію у тексті рішення (рішення Європейського суду з прав людини у справі Созонов та інші проти України від 08.11.2018).

Принцип рівності сторін у процесі – у розумінні «справедливого балансу» між сторонами – вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість уявити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону в суттєво невигідне становище відносно іншої сторони (рішення Європейського суду з прав людини у справі Ankerl v. Switzerland від 23.10.1996; Dombo Beheer B.V. v. The Netherlands від 27.10.1993; Duљko Ivanovski v. the former Yugoslav Republic of Macedonia від 24.07.2014; Popov v. Russia від 11.12.2006).

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).

Так, суд зазначає, що Колегією Міністерства юстиції України не вчинено дій щодо виконання вимог пункту 10, 11 Порядку, що призвело до порушення права позивача на справедливий розгляд її справи, як суб`єкта державної реєстрації.

Щодо опублікування оголошення про розгляд скарги на сайті Міністерства юстиції України, то суд зазначає, що як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 26.10.2018 у справі Dridi v. Germany виклики до суду, здійснені за допомогою публічного повідомлення, є недостатніми відповідно до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та порушують статтю 6 Конвенції.

Суд вважає, що коли в результаті рішення органу державної влади може відбутись втручання у права або інтереси особи, такий орган має пересвідчитись, що ним використано всі можливі способи повідомлення такої особи та забезпечено її безпосередню участь або можливість надання письмових пояснень, заперечень тощо.

Таким чином, суд дійшов висновку, що повідомлення про розгляд скарги ОСОБА_2 , зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2021, шляхом публічного повідомлення на сайті Міністерства юстиції України, з урахуванням обставин цієї справи, було недостатнім.

Верховний Суд неодноразово наголошував, зокрема, у постановах від 28.03.2018 у справі № 826/19452/16, від 19.06.2019 у справі № 826/9614/17, від 11.10.2019 у справі № 810/1701/18, від 15.08.2019 у справі № 826/3539/17, від 19.05.2021 у справі № 640/17492/20, що процедурні порушення розгляду скарги обумовлюють наявність достатніх і необхідних правових підстав для визнання протиправним та скасування оспорюваного наказу.

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що пункт 3 наказу Міністерства юстиції України від 21.05.2021 № 1798/5 «Про задоволення скарги» прийнято з порушенням норм, визначених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування пункту 3 наказу Міністерства юстиції України від 21.05.2021 № 1798/5 «Про задоволення скарги».

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов державного реєстратора Хмільницької сільської ради Чернігівського району Чернігівської області Кириченко Дар`ї Вадимівни підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України на користь державного реєстратора Хмільницької сільської ради Чернігівського району Чернігівської області Кириченко Дар`ї Вадимівни підлягає стягненню сплачений нею при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 2270,00 грн.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов державного реєстратора Хмільницької сільської ради Чернігівського району Чернігівської області Кириченко Дар`ї Вадимівни (пр. Перемоги, 91/31, м. Чернігів, 14000, РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства юстиції України (вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00015622) про визнання протиправним та скасування наказу задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати пункт 3 наказу Міністерства юстиції України від 21.05.2021 № 1798/5 «Про задоволення скарги».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України на користь державного реєстратора Хмільницької сільської ради Чернігівського району Чернігівської області Кириченко Дар`ї Вадимівни судовий збір в розмірі 2270,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 28.12.2021.

Суддя Н.М. Баргаміна