Рішення № 102310974, 29.12.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/11122/21

РІШЕННЯ

іменем України

29 грудня 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Фелонюк Д.Л. розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації по втраті частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії з 01.01.2016 по день фактичної виплати нарахованої частини пенсії, яка передбачена ч.2 ст.55 Закону України від 09.04.1992 №2262 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Законом України від 19.10.2000 №2050 "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, відповідно до Закону України від 19.10.2000 №2050 "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати", яка була нарахована та виплачена на підставі рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15.01.2018 року по справі №686/24548/17 та ухвали Вінницького апеляційного суду від 12.04.2018 року по справі №686/24548/17, за період з 01.01.2016 по день фактичної виплати нарахованої частини пенсії;

- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подати в установлений судом термін, з моменту набрання рішенням законної сили, звіт про виконання рішення суду (ст. 263 КАС України);

- звернути до негайного виконання рішення щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 по день фактичної виплати нарахованої частини пенсії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 14.07.2021 він звернувся з заявою до відповідача, в якій просив, відповідно до частини 2 статті 55 Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХІІ), статей 1, 2, 3 Закону України від 19.10.2000 №2050-III "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" (далі - Закон №2050-III) та пунктів 3, 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових коштів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок №159), добровільно нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходів від нарахованої суми пенсії з 01.01.2016, яка не була вчасно отримана позивачем з вини Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області за минулий час, у розмірі зазначеному у розрахунку - додатку до заяви.

Позивач вказує, що 02.08.2021 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області листом №6716-5899/С-04/8-2200/21 повідомило його про те, що виплата доплати пенсії за 2016-2018 роки йому проведена згідно чинних нормативно-правових актів своєчасно, без порушень встановлених строків виплати, тому, відсутні підстави для розрахунку та виплати компенсації. На думку позивача, така бездіяльність є протиправною.

До суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовної заяви. Зазначає, що перерахунок пенсії позивачу на виконання рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15.01.2018 у справі №686/24548/17, яке набрало законної сили згідно з ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12.04.2018, здійснений вчасно, в місячний термін. При цьому виплата на виконання судового рішення проведена в порядку та строки, визначені Кабінетом Міністрів України.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.09.2021 відкрито провадження в цій справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.12.2021 у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про розгляд справи з викликом (повідомленням) сторін відмовлено.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15.01.2018 у справі №686/24548/17, яке набрало законної сили згідно з ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12.04.2018, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" № 900 від 23 грудня 2015 року, ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" в розмірі 75 відсотків грошового забезпечення.

На виконання зазначеного рішення суду, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області проведено перерахунок пенсії позивачу з 01.01.2016 згідно з довідкою від 29.05.2017 №70/121/49-2017, виданою ліквідаційною комісією УМВС України в Хмельницькій області відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції".

Суму нарахованої доплати пенсії (різниці між розміром підвищеної пенсії та розміром отриманої пенсії) за період з 1 січня 2016 року по 31 березня 2018 року у загальному розмірі 54145,53 грн Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області виплачено:

- у квітні 2018 року - разово однією сумою у розмірі 6016,17 грн за період з 1 січня по 31 березня 2018 року;

- з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - у розстрочку щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії та місячним розміром отриманої пенсії за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року, а саме по 1002,69 грн;

- з 1 січня 2020 року до забезпечення повної виплати розрахованої суми (по 30 червня 2021 року) - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії та місячним розміром отриманої пенсії за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року, а саме по 2005,39 грн.

ОСОБА_1 звернувся з заявою від 14.07.2021 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якій просив нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати суми перерахованої пенсії з 01.01.2016, яка не була вчасно отримана позивачем за минулий час.

Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області листом від 02.08.2021 №6716-5899/С-04/8-2200/21 повідомило ОСОБА_1 про те, що виплата доплати пенсії за 2016-2018 роки йому проведена згідно чинних нормативно-правових актів своєчасно, без порушень встановлених строків виплати, у тому числі проведено доплату пенсії згідно з порядком, визначеним постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова №103) за період з 01.01.2018 по 31.03.2018. Тому відсутні підстави для розрахунку та виплати компенсації.

Позивач, вважаючи порушеними його права, звернувся з позовом до суду.

IV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ

Частиною 2 статті 55 Закону №2262-ХІІ визначено, що нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Відповідно до статті 1 Закону №2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Зі змісту вказаних нормативних приписів слідує, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов`язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.

За правилами статей 2, 3 Закону №2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Наведені вище норми встановлюють строк затримки виплати доходу, за якого виникає право на компенсацію, - один і більше календарних місяців, вказують на визначення поняття "доходи" для цілей цього Закону, а також порядок обчислення суми компенсації.

З метою реалізації Закону №2050-III Кабінет Міністрів України затвердив Порядок №159.

Положення пунктів 1, 2 Порядку №159 відтворюють положення Закону №2050-III і лише конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.

Згідно з пунктом 4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

При цьому слід зазначити, що кошти, які необхідно нарахувати в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Використане у статті 3 Закону №2050-III та пункті 4 Порядку №159 формулювання, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Аналогічний підхід до розуміння зазначених норм права висловлено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 03.07.2017 у справі №521/940/17 та від 24.01.2019 у справі №159/1615/17.

Зміст наведених норм у своєму взаємозв`язку свідчить про те, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Так, право на перерахунок та виплату з 1 січня 2016 року пенсії за вислугу років особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського згідно з статями 51, 63 Закону №2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", Верховним Судом у рішенні від 15.02.2018 у зразковій справі №820/6514/17 визнано абсолютним.

Як встановив суд, частину суми доплати пенсії у розмірі 54145,53 грн за період з 1 січня 2016 року по 31 березня 2018 року виплачено з затримкою на один і більше календарних місяців.

Отже, оскільки тривале не проведення перерахунку та виплати пенсії за вислугу років з 1 січня 2016 року сталися з вини органу Пенсійного фонду України, тому, позивач має право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати нарахованої суми доплати пенсії.

Наведене свідчить про наявність правових підстав для визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати нарахованої частини пенсії.

Частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

За змістом пунктів 21, 24 рішення від 01.06.2006 у справі "Федоренко проти України" Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності.

Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі "Стреч проти Сполучного Королівства".

У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття "майно", а саме, в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого "права власності" (пункт 74 рішення Європейського суду з прав людини "Фон Мальтцан та інші проти Німеччини"). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися "активом": вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема, є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є "активом", на який може розраховувати громадянин як на свою власність (VON Maltzan and Others v. Gtrmany № 71916/01, № 71917/01 та № 10260/02).

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20.02.2018 у справі №522/5664/17.

Тобто, пенсія по своїй правовій природі є єдиним джерелом існування пенсіонера, доходом і власністю (матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основних свобод). Пенсія, навіть очікувана пенсія - це є, фактично, майно.

Таким чином, оскільки тривала невиплата перерахованої позивачу пенсії за період з 01 січня 2016 року по 31 березня 2018 року відбувалася, у зв`язку з протиправною відмовою у здійсненні її перерахунку, ОСОБА_1 має право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасним отриманням пенсійних виплат, нарахованих йому на підставі рішення суду.

Враховуючи викладене, на підставі Закону №2050-III, Порядку №159, суд дійшов висновку, що позивач має право на отримання компенсації за втрату частини доходів у зв`язку з тим, що пенсія була перерахована і виплачена невчасно.

Наведене свідчить про наявність підстав для зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати пенсії, перерахованої на підставі рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15.01.2018 у справі №686/24548/17 та ухвали Вінницького апеляційного суду від 12.04.2018 у справі №686/24548/17 за період з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати нарахованої частини пенсії відповідно до Закону №2050-III та Порядку №159.

Щодо клопотання про встановлення контролю за виконанням судового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Таким чином, зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом, а не обов`язком суду. Крім цього, враховуючи обставини цієї справи у суду не має підстав вважати, що суб`єкт владних повноважень буде порушувати закон не виконуючи рішення суду, а тому, у задоволенні клопотання про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання цього судового рішення слід відмовити.

Стосовно клопотання про звернення до негайного виконання рішення суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

З наведеного слідує, що негайно виконуються рішення суду саме про стягнення пенсії, що є вимогою майнового характеру. Однак позовні вимоги зобов`язаного характеру у цій справі не є тотожними за своїм значенням вимозі про стягнення конкретної суми. Рішення суду у цій справі носить саме зобов`язальний характер, а судом не присуджувалась конкретна сума пенсії, яка належить стягненню. Тому відсутні підстави для допущення до негайного виконання рішення суду.

За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведене свідчить про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до частин 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Предметом позову є одна вимога немайнового характеру, яка хоч і задоволена частково, але розмір компенсації за сплачений судовий збір суд визначає, виходячи з кількості (а не з розміру) задоволених/незадоволених позовних вимог. Такий механізм розподілу витрат зі сплати судового збору застосовано Верховним Судом у рішенні від 16.06.2020 у справі №620/1116/20.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 908,00 грн, а тому, ці витрати слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Інші докази документально підтверджених судових витрат, понесених позивачем у матеріалах справи відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати нарахованої частини пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати пенсії, перерахованої на підставі рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15.01.2018 у справі №686/24548/17 та ухвали Вінницького апеляційного суду від 12.04.2018 у справі №686/24548/17, за період з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати нарахованої частини пенсії відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з пропущенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 908 (дев`ятсот вісім) грн судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена 10, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 21318350) Головуючий суддя Д.Л. Фелонюк