Рішення № 102309657, 29.12.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/8292/21

29 грудня 2021 року0м. Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Мірінович У.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України, у якій позивач просить суд:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо неврахування до заробітку для обчислення пенсії архівну довідку про заробітну плату №93/06-06 видану трудовим архівом Лановецької міської ради Кременецького району Тернопільської області 16.03.2021 року за період роботи ОСОБА_1 1985-1993 роки у колгоспі ім. Матросова;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 31.03.2021 врахувавши до заробітку для обчислення пенсії архівну довідку про заробітну плату №93/06-06 видану трудовим архівом Лановецької міської ради Кременецького району Тернопільської області 16.03.2021 за період роботи ОСОБА_1 1985-1993 роки у колгоспі ім. Матросова.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що згідно рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 25.06.2021 №192350004209, ОСОБА_1 призначена пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Для обчислення розміру пенсії позивачем надано відповідачу архівну довідку про заробітну плату №93/06-06 видану трудовим архівом Лановецької міської ради Кременецького району Тернопільської області 16.03.2021 за період роботи позивача 1985-1993 роки у колгоспі ім. Матросова.

Однак, Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області листом №1900-0306-8/2908 від 29.09.2021 повідомило позивача, що архівну довідку про заробітну плату №93/06-06 видану трудовим архівом Лановецької міської ради Кременецького району Тернопільської області 16.03.2021 за період роботи позивача 1985-1993 роки у колгоспі ім. Матросова, не враховано для обчислення пенсії, оскільки така не підтверджена первинними документами.

Позивач вважає такі дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, - неправомірними, а тому звернувся із даним позовом в суд.

Ухвалою суду від 23.11.2021 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у якій встановлено строк подання відповідачу відзиву на позовну заяву, в тому числі клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

16.12.2021, через відділ документального забезпечення суду надійшов відзив на позовну заяву зі змісту якого слідує, що відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та в якості мотивів зазначає, що з 31 березня 2021 позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області позивача повідомлено про неврахування при обчисленні пенсії заробітної плати, яка зазначена в довідці № 93/06-06 від 16.03.2021.

Відповідач вказує, що відповідно до частини першої статті 40 Закону 1058-ІV, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв.

За наведених обставин відповідач зазначає, що для обчислення розміру пенсії позивачу враховано оптимально-вигідний варіант заробітної плати до 01 липня 2000 за період з 01.11.1985 року по 30.10.1990 рік.

Окрім цього, відповідач звертає увагу суду, що при проведенні перевірки достовірності подання довідки про заробіток №93/06-06 від 16.03.2021 за період з 01.10.1985 року по 30.09.1993 року у колгоспі ім. Матросова знайдено неточності, а саме: у первинних документах за 1985,1986,1988-1993 рік зазначено ОСОБА_1 , за 1987 рік нарахування заробітної плати проведено на ОСОБА_1 ., що, за твердженням відповідача, не відповідає паспортним даним позивача та підтверджується актом за № 2664 від 13.08.2021.

Отже, оскільки довідка про заробітну плату № 93/06-06 від 16.03.2021 не підтверджена первинними документами, а трудовим архівом Лановецької міської ради інші довідки не надавалися, то відповідач дійшов висновку, що враховувати при обчисленні пенсії заробітну плату у вищевказаній довідці підстав немає (арк. справи 27-33).

Частиною п`ятою статті 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

Як слідує з матеріалів справи, позивач – ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 (арк. справи 7).

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області та з 31.02.2021 йому було призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058) (арк. справи 10).

Позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії та додав до заяви довідки трудового архіву Лановецької міської ради Кременецького району Тернопільської області про розмір заробітної плати від 16.03.2021 №92-06-06 та №93/06-06 (арк. справи 11-12).

Для проведення звірки сум заробітної плати, які внесені в довідку, управлінням було направлено зазначені довідки про заробітну плату, до відділу контрольно-перевірочної роботи Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.

Листом відповідача від 29.09.2021 за №1900-0306-8/29048 повідомлено позивача, що за результатами перевірки були встановлені розбіжності (у первинних документах за 1985,1986,1988-1993 рік зазначено ОСОБА_1 , за 1987 рік нарахування заробітної плати проведено на ОСОБА_1 ., що не відповідає паспортним даним позивача та підтверджується актом за № 2664 від 13.08.2021). За таких обставин відповідач дійшов висновку, що враховувати вищезазначені довідки про заробітну плату неможливо (арк. справи 13).

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV).

Відповідно до статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Таким чином, для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Тобто, єдиною і обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписок з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норм права у спірних правовідносин викладена у постанові Верховного Суду від 26.11.2019 у справі 607/3122/17.

Відповідно до частини першої статті 44 Закону №1058-IV, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Згідно з частиною третьою статті 44 Закону №1058-IV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до пункту 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

Згідно з пунктом 4.2 вказаного Порядку при прийманні документів орган, що призначає пенсію, перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, який призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Відповідно до частини першої статті 44 Закону №1058-ІV, заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Згідно з частиною третьою статті 44 Закону №1058-ІV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обгрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до пункту 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

Згідно з пунктом 4.2 вказаного Порядку при прийманні документів орган, що призначає пенсію, перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, який призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Так, архівна довідка про заробітну плату, яка видана трудовим архівом Лановецької міської ради від 16.03.2021 конкретно позивачу, містить відомості про нарахування заробітної плати позивачу за період з жовтня 1985 року по вересень 1993 року, а також зазначено, що у книгах обліку розрахунків по оплаті праці за 1985-1993 роки є відомості, що " ОСОБА_1 ." отримував заробітну плату.

Дані відомості підтверджуються також записами трудової книжки (арк. справи 9).

Окрім того, відповідач не надав доказів неправильності відображення сум заробітку в архівній довідці.

Однак, підставою для відмови в перерахунку пенсії щодо заробітної плати по архівній довідці слугували неповні записи в бухгалтерських документах, що проводив колгоспом ім..Матросова.

Разом з тим, суд зазначає, що позивач не може нести відповідальність за неналежне виконання обов`язку із заповненням в бухгалтерських документах по батькові за місцем роботи позивача.

Крім того, доказів, які б спростовували факт, що позивач не перебував у трудових відносинах з колгоспом ім.. Матросова та не отримував заробітну плату у відповідних розмірах, відповідачем не надано, а судом не здобуто.

При цьому, право особи на гарантоване Конституцією і законами України пенсійне забезпечення не може ставитись в залежність від дотримання відповідальною особою правильності заповнення довідок про заробітну плату та належне зберігання архівної документації, оскільки трудовим законодавством України не передбачено обов`язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами довідок про заробітну плату, а тому працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку їх заповнення.

Натомість, згідно із частиною третьою статті 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Тобто, пенсійний орган, у випадку виявлення помилок, або неточностей у заповненні довідок про заробітну плату, має право звернутись до підприємств, організацій і окремих осіб, на яких працювала особа, що звернулась із заявою про призначення пенсії, із запитом про витребування відповідних документів, необхідних для визначення права на пенсію.

Натоміть, жодних дій щодо звернення відповідачем до архіву матеріали справи не містять.

Суд бере до уваги те, що довідками, виданими Архівом підтверджено трудовий стаж позивача за період роботи з жовтня 1985 року по вересень 1993 року в колгоспі ім.. Матросова так і факт нарахування/виплати заробітної плати і її розмір за вказаний період, що є, на переконання суду, достатньою підставою для здійснення відповідачем перерахунку пенсії.

Таким чином, надані позивачем Архівну довідку про заробітну плату до пенсійного органу для обчислення пенсії, на момент розгляду справи є підставою для врахування відповідачем сум заробітної плати, зазначених в них при обчисленні пенсії позивачу.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Оскільки відповідач не заперечує, що архівна довідка була подана позивачем разом із заявою про призначення пенсії за віком, то відповідний перерахунок пенсії має бути здійснений з дати призначення пенсії за віком - 31.03.2021.

Підсумовуючи наведене суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог шляхом зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії за віком з урахуванням доходів позивача, зазначених в архівній довідці, підтвердженому за даними перевірки на які нараховувались страхові внески. З огляду на наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, на користь позивача підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області сплачений судовий збір у розмірі 908 грн згідно квитанції від 15.11.2021 (арк. справи 1).

Відповідно до частини першої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина друга статті 134 КАС України).

Згідно частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу положень статті 134 КАС України слідує, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 висловила правову позицію, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З матеріалів справи слідує, що 05.10.2021 між позивачем та адвокатом Онукевич Михайлом Валентиновичем укладено Договір №77/21, предметом якого є надання правової допомоги клієнту щодо захисту та представництва його інтересів у судових органах та у справах досудового врегулювання спорів або надання консультацій щодо захисту та представництва клієнта (арк. справи 14-15)

Умовами Договору визначено, що в межах адвокат надає правничу допомогу клієнтові під якою розуміється представництво та захист законних прав та інтересів клієнта в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області, правлінні Пенсійного фонду України, Тернопільському окружному адміністративному суді, Восьмому апеляційному адміністративному суді, Верховному Суді відповідно до чинного законодавства України у справі за його позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання врахувати до заробітку для обчислення пенсії архівну довідку від 16.03.2021 №93/06-06, в тому числі з правом підпису та завірення офіційних документів від імені клієнта.

Гонорар, вказаний в пункті 4.1 цього додатку становить 6000 гривень.

На підтвердження факту надання правової допомоги адвокатом, на виконання Договору, сторонами, надано квитанцію до прибуткового касового ордеру №011658 від 15.11.2021 (рак. справи 17).

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтям 19, 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, суті виконаних послуг, суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 6000,00 грн є надмірною та неспівмірною з фактичним обсягом наданих послуг.

Суд враховує, що дана справа є справою незначної складності, розглядалась судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, жодного процесуального представництва адвокатом не здійснювалось.

Також суд враховує відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень, за даними яких мають місце оприлюднення численних судових рішень судів різних інстанцій з аналогічного предмету спору та аналогічні мотивам тим, що наведені у позові позивача, що спрощувало роботу адвоката при підготовці даного позову. Більше того, по даній категорії справ склалася усталена судова практика, а тому, на думку суду, підготовка позову у цій справі - не вимагала від адвоката значного обсягу юридичної та технічної роботи.

Таким чином, виходячи з вищенаведеного, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, суд приходить до переконання про недотримання вимог частини третьої та п`ятої статті 134 КАС України, а тому, з урахуванням критерію співмірності зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом, та обсягом виконання відповідних робіт, а також визначення судом в ході розгляду судової справи належного способу захисту прав позивача, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню сума витрат, пов`язаних з розглядом справи, на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 (двох тисяч) гривень 00 коп.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо неврахування до заробітку для обчислення пенсії архівну довідку про заробітну плату №93/06-06 видану трудовим архівом Лановецької міської ради Кременецького району Тернопільської області 16.03.2021 за період роботи ОСОБА_1 1985-1993 роки у колгоспі ім. Матросова.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 31.03.2021, врахувавши до заробітку для обчислення пенсії архівну довідку про заробітну плату №93/06-06 видану трудовим архівом Лановецької міської ради Кременецького району Тернопільської області 16.03.2021 за період роботи ОСОБА_1 1985-1993 роки у колгоспі ім. Матросова.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області судові витрати в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 коп. сплаченого судового збору та 2000 (дві тисячі) гривень 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 29 грудня 2021 року.

Реквізити учасників справи:

позивач: - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 );

відповідач: - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: Майдан Волі, 3, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ: 14035769).

Головуючий суддя Мірінович У.А.