Рішення № 102309065, 28.12.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2021 року Справа № 480/12102/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соп`яненка О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Усенко І.М.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - Чернадчука О.В.,

представника відповідача - Вільнівкової А.Р. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, який мотивує тим, що 16.09.2010 Зарічним районним судом м. Сум видано виконавчий лист про стягнення з позивача у солідарному порядку на користь ПАТ “Укрсиббанк” заборгованості за кредитним договором у розмірі 2447243,33 грн. Виконавчий лист видано на підставі рішення про задоволення вимог банку до ТОВ “Слов`яни-94”, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ТОВ “Колумб” про стягнення заборгованості за двома кредитними договорами.

Зобов`язання за договорами повністю виконані боржником у позасудовому порядку у 2013 році, що підтверджується повідомленням банку. Звернувся до відповідача та надав документи на підтвердження відсутності боргу.

04.11.2021 відповідачем винесено постанову про стягнення з позивача виконавчого збору у розмірі 10% від суми боргу, а саме у розмірі 244224,32 грн. вважає таку постанову незаконною.

Відповідно до вимог закону України “Про виконавче провадження” у редакції чинній до 28.08.2018, виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10% суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу. Також законом визначено випадки у яких виконавчий збір не стягується. Аналіз цих норм закону, а також порядку розподілу стягнутих сум дає підстави вважати, що підставою для стягнення з боржника виконавчого є вчинення виконавцем дій з фактичного виконання рішення.

Порядок стягнення виконавчого збору змінився у зв`язку з внесенням змін до закону з 28.08.2018. Стягненню підлягає виконавчий збір у розмірі 10% від суми, що підлягає стягненню. Відповідно до вимог ст. 58 Конуституції України закони не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. У зв`язку з внесенням змін до закону та зміною порядку стягнення виконавчого збору положення боржника у виконавчому провадженні погіршилось, а тому ці норми не можуть застосовуватися до позивача. Фактично державним виконавцем кошти з позивача не стягувались, а тому відсутні підстави для стягнення з нього виконавчого збору. Просить визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця про стягнення виконавчого збору від 04.11.2021 у виконавчому провадженні № 54331824.

Відповідач у письмовому запереченні позов не визнав. Пояснив, що 06.04.2011 державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. У травні 2011 вживались заходи з примусового виконання рішення суду. Накладено арешт на кошти боржника. 26.10.2021 позивача звернувся з заявою про відсутність заборгованості перед стягувачем. 04.11.2021 державним виконавцем винесено постанову про стягнення з позивача виконавчого збору. 22.11.2021 направлено запит до банку для підтвердження факту відсутності заборгованості.

Про наявність судового рішення та виконавчого провадження ОСОБА_1 , був обізнаний з 2011 року. Судом розглядались справи про звільнення майна з-під арешту за позовом його дружини він ознайомлювався з матеріалами виконавчого провадження. У відповідності до чинної на той час редакції закону у строк для добровільного виконання рішення суду не виконав. Законом передбачено стягнення виконавчого збору у зв`язку з примусовим виконанням. Перелік обставин за яких виконавчий збір не стягується визначений законом та є вичерпним. На момент винесення державним виконавцем постанови про стягнення з позивача виконавчого збору чинною редакцією закону України “Про виконавче провадження” передбачалось стягнення виконавчого збору у розмірі 10% суми, що підлягає стягненню, незалежно від фактичного стягнення. Просять у задоволенні позову відмовити.

У судовому засідання позивач, представник позивача та представник відповідача вимоги та заперечення підтримали із зазначених підстав.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню. Судом встановлено, що постановою державного виконавця від 06.04.2011 відкрито виконавче провадження ВП № 260800021 про примусове виконання виконавчого листа, який видано Зарічним районним судом м. Суми про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ “Укрсиббанк” 2442243,33 грн. Боржнику запропоновано виконати рішення у добровільному порядку протягом семи днів з моменту винесення постанови. Виконавче провадження відкрито за заявою стягувача від 29.03.2011. З метою виявлення майна боржника державним виконавцем направлено запити, здійснено вихід за місцем проживання ОСОБА_1 , про що складено акт. (а.с. 30-34).

Рішенням Зарічного районного суду від 25.12.2013 звільнено з-під арешту будинок за адресою АДРЕСА_1 . 19.02.2014 представником ОСОБА_4 . Подано державному виконавцю клопотання про зняття арешту з майна (а.с. 37, 59-63).

Постановою державного виконавця від 18.07.2017 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-427, виданого 17.12.2010 про стягнення у солідарному порядку з ОСОБА_1 , на користь ПАТ “Укрсиббанк” заборгованості за кредитним договором у розмірі 2442243,33. Пунктом третім постанови з ОСОБА_1 стягнуто виконавчий збір у розмірі 244224,33 грн. (а.с. 104-105). Відповідно до змісту постанови рішення про відкриття виконавчого провадження прийнято державним виконавцем за результатами розгляду заяви стягувача. У судовому засідання судом досліджено оригінал виконавчого провадження ВП № 54331824 у матеріалах якого відсутня заява стягувача, крім заяви про відкриття виконавчого провадження від 29.03.2011. Відповідачем не подано ніяких доказів звернення стягувача з такою заявою у 2017 році. Також безпідставним суд вважає пояснення представника відповідача про те, що фактично 18.07.2017 виконавче провадження не відривалось, а постанова була винесена у зв`язку із запровадженням автоматизованої системи виконавчих проваджень та необхідності внесення до цієї системи відомостей виконавчого провадження щодо позивача. При дослідженні оригіналу виконавчого провадження судом встановлено, що 04.06.2015 державним виконавцем постановою у виконавчому провадженні № 26082830 повернуто стягувачу ПАТ “Укрсиббанк” на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 закону України “Про виконавче провадження” виконавчий лист № 2-427, виданий 16.09.2010 Зарічним районним судом м. Суми, про стягнення з ОСОБА_1 боргу у розмірі 2483727,70 грн. (а.с.129-130).

Відповідно до вимог ст. 30 Закону України “Про виконавче провадження” ( у редакції чинній на момент винесення постанови) державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.

З наведеної норми вбачається, що як закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчих документів з різних підстав, законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження, за яким ніякі інші дії державного виконавця не проводяться. Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 27.03.2020 за результатами розгляду справи справи №817/928/17 (адміністративне провадження № К/9901/20268/18). Відповідно до вимог ст. 47 ч. 5 закону України “Про виконавче провадження” (у редакції на момент винесення постанови від 04.06.2015) повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону, але яку було зазначено, у виконавчому провадженні відсутні докази звернення стягувача з завою про повторне пред`явлення виконавчого листа щодо позивача до виконання і відповідачем таких доказів не подано. Крім того, за повідомленням ПАТ “Укрсиббанк” заборгованість за кредитними договорами ТОВ “Слов`яни-94” погашено за рахунок продажу майна товариства у процедурі його банкрутства 25.12.2013. 27.04.2017 банком припинено визнання залишків заборгованості у зв`язку з ліквідацією ТОВ “Слов`яни-94” у відповідності до ухвали Господарського суду Сумської області від 10.09.2015 (а.с. 126-127).

Відповідно до вимог ст. 27 ч.ч. 1, 2, 4 закону України “Про виконавче провадження” (у редакції чинній станом на 18.07.2017) виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). Цією ж статтею закону визначено перелік підстав, за наявності яких виконавчий збір не стягується, а також порядок йог стягнення у випадку повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Як було зазначено, постановою державного виконавця від 18.07.2017 ВП № 54331824 відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-427, виданого 17.12.2010 про стягнення з ОСОБА_1 солідарно на користь ПАТ “Укрсиббанк” заборгованості у розмірі 2445243,33. Цією ж постановою з ОСОБА_1 стягнуто виконавчий збір у розмірі 244224,33 грн. (а.с. 104-105). За поясненням представника відповідача у судовому засіданні зазначена постанова не була скасована, змінена чи визнана такою, що не підлягає виконанню з інших підстав. Незважаючи на це, державним виконавцем постановою від 04.11.2021 у виконавчому провадженні ВП № 54331824 з примусового виконання виконавчого листа № 2-427 з ОСОБА_1 стягнуто виконавчий збір у розмірі 244224,33 грн. (а.с. 112). Тобто, фактично з позивача стягнуто виконавчий збір у розмірі, що перевищує встановлений ст. 27 закону України “Про виконавче провадження”. Відповідачем не подано ніяких доказів на підтвердження правомірності таких дій.

На підставі викладеного, суд вважає необхідним постанову державного виконавця Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у м. Суми Північно-Східного управління Міністерства юстиції (м. Суми) від 04.11.2021 ВП № 54331824 про стягнення з позивача виконавчого збору у розмірі 244224,33 грн. визнати протиправною та скасувати.

На підставі ст. 139 КАС України суд вважає необхідним стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір, сплачений при зверненні до суду у розмірі 2453,23 грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у м. Суми Північно-Східного управління Міністерства юстиції (м. Суми) від 04.11.2021 ВП № 54331824 про стягнення з позивача виконавчого збору у розмірі 244224,33 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (40020, м. Суми, просп. Курський, 6, код ЄДРПОУ 40211121) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір, сплачений при зверненні до суду, у розмірі 2453,23 коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Соп`яненко