Ухвала суду № 102307612, 29.12.2021, Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Справа№938/775/21

Провадження № 1-кп/938/144/21

УХВАЛА

про призначення судового розгляду та розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу

29 грудня 2021 року селище Верховина

Верховинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Чекан Н.М.

з участю: секретаря судового засідання Івасюк Г.Ю.

прокурора Гуменяка А.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника обвинуваченого – адвоката Войцеховської Т.М.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, не працюючого, неодруженого, інваліда ІІ групи, освіта середня, раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №120210900000000514 від 12.09.2021 року, -

В С Т А Н О В И В:

До Верховинського районного суду з Івано-Франківської обласної прокуратури надійшов обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України.

Ухвалою суду від 20.12.2021 року справу призначено до підготовчого судового засідання.

Під час підготовчого судового засідання прокурор, обвинувачений, його захисниквважали можливим призначити судовий розгляд цього кримінального провадження у відкритому судовому засіданні.

Потерпілою у даному кримінальному провадженні є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла. Відповідно до ч. 6 ст.55 КПК України в ході досудового розслідування інші особи потерпілими не визнавалися.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, відповідно до положень ст. 314 КПК України, яка регламентує порядок та межі підготовчого судового засідання, вивчивши обвинувальний акт та долучені до нього матеріали, приходить до такого висновку.

Обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, підстав для його повернення не вбачається. Підстав для закриття провадження на даній стадії судового розгляду не встановлено, кримінальне провадження підсудне даному суду.

У підготовчому судовому засіданні клопотань, які перешкоджають призначенню судового розгляду, не заявлено.

Зазначене судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч.2 ст.27 КПК України, відсутні.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність призначення судового розгляду кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопрушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України,з викликом учасників кримінального провадження.

Оскільки органом досудового розслідування діяння обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфіковано за ч 2 ст. 121 КК України, нижня межа санкції якої перевищує п`ять років позбавлення волі, то відповідно до ч. 2 ст. 314-1 КПК України досудова доповідь у даному кримінальному провадженні не складається.

Також прокурором у підготовчому судовому засіданні заявлено клопотання, яке підлягає задоволенню, щодо здійснення судового виклику до суду для допиту таких свідків, як ОСОБА_3 ,1976 року народження, жителя присілок Теребіш с.Яблуниця Білоберізької територіальної громади Верховинського району Івано-Франківської області, ОСОБА_4 , 1945 року народження, ОСОБА_5 , 1984 року народження, жительок АДРЕСА_1 .

Одночасно прокурором заявлено клопотання про застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном 60 діб без визначення розміру застави, яке попередньо вручено обвинуваченому та його захиснику.

В обґрунтування цього клопотання прокурором зазначено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, який відповідно до вимог ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, у санкції якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років. Крім того, наявні ризики передбачені ст. 177 КПК України,а саме, що обвинувачений, усвідомлюючи неминучість покарання за вчинений злочин, може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Обвинувачений та його захисник заперечили щодо застосування такого виду запобіжного заходу та просили суд обрати більш м`який вид запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою.

Відповідно до ч.3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

У ході розгляду даного клопотання встановлено, що ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 14.09.2021 року застосовано до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 09.11.2021 року включно, встановивши наявність ризиків, передбачених п.1, п.3, п.4, п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

У подальшому ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 08.11.2021 року продовжено обраний відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжий захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 06.01.2022 року включно, оскільки встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України не відпали та продовжують існувати.

Суд, заслухавши думу учасників кримінального провадження, вивчивши та дослідивши матеріали даного клопотання приходить до такого висновку.

Відповідно до положень рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення третього речення частини третьої статті 315 Кримінального процесуального кодексу України від 23 листопада 2017 року № 1-р/2017 (справа № 1-28/2017) продовження дії заходів забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжних заходів у виді домашнього арешту та тримання під вартою, обраних під час досудового розслідування, без перевірки судом обґрунтованості підстав для їх застосування, суперечить вимогам обов`язкового періодичного судового контролю за застосуванням запобіжних заходів, пов`язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, закріпленого у частині другій статті 29 Конституції України, згідно з якою «ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом».

Конституційний Суд України вважає, що запобіжні заходи (домашній арешт та тримання під вартою), які обмежують гарантоване частиною першою статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, можуть бути застосовані судом на новій процесуальній стадії - стадії судового провадження, зокрема під час підготовчого судового засідання, лише за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставі та в порядку, встановлених законом.

Таким чином, зміна процесуального статусу особи з підозрюваного на обвинуваченого (підсудного) та початок стадії судового провадження у суді першої інстанції виключають автоматичне продовження застосування запобіжних заходів, обраних слідчим суддею до такої особи на стадії досудового розслідування як до підозрюваного.

Як зазначено в ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі «Гарькавий проти України» зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє до Франції» від 26.06.1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

Відповідно до ст. 5 п. «С» Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, допускається взяття особи під варту з метою запобігти цій особі зникнути після скоєння злочину.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин, покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, її зв`язки з суспільством.

Так, при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 , який є особою середнього віку, неодружений, дітей немає, у якого відсутнє постійне місце роботи, враховуючи тяжкість інкримінованого йому злочину, вчиненого зі застосуванням насильства, прокурором доведено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, які не допитувалися в суді, вчинити інше кримінальне правопорушення.Також, на переконання суду, застосування більш м`якого запобіжного заходу є недостатнім для забезпечення виконання ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків. Запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_1 є співмірним і доцільним задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження. Виключно застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою здатен забезпечити запобігання ризику переховування обвинуваченого від суду.

За таких обставин суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення застави, оскільки він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, вчиненного із застосуванням насильства (ч. 4 ст. 183 КПК України).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 110, 176-178, 183, 193, 194, 196, 205, 314-316, 372 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Призначити кримінальне провадження з обвинувальним актом про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, до судового розгляду суддею одноособово у відкритому судовому засіданні в приміщенні Верховинського районного суду на 05 січня 2022 року о 14.00 год.

У судове засідання викликати сторони кримінального провадження: прокурора, обвинуваченого та його захисника, а також для допиту таких свідків, як ОСОБА_3 ,1976 року народження, жителя присілок Теребіш с.Яблуниця Білоберізької територіальної громади Верховинського району Івано-Франківської області, ОСОБА_4 , 1945 року народження, ОСОБА_5 , 1984 року народження, жительок АДРЕСА_1 .

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 задовольнити.

Обрати щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 26 лютого 2022 року включно.

Тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань (№12).

Копію ухвали для виконання в частині застосування запобіжного заходу – тримання під вартою направити начальнику Івано-Франківської установи виконання покарань (№12), та вручити обвинуваченому і прокурору негайно після її оголошення, інші сторони мають право отримати її копію в суді.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її проголошення.

Ухвала в частині обрання запобіжного заходу може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Верховинський районний суд Івано-Франківської області.

Суддя Наталія ЧЕКАН