Рішення № 102307263, 13.12.2021, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

13.12.2021 Єдиний унікальний номер 205/4201/21

Єдиний унікальний номер судової справи 205/4201/21

Номер провадження 2/205/2383/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2021 року

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі головуючого судді Остапенко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Шевцової М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовом акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, -

ВСТАНОВИВ:

21 травня 2021 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця.

Позов обґрунтований тим, що між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 04 листопада 2013 року був укладений кредитний договір № б/н, за умовами якого позичальник отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. ОСОБА_2 підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг. ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 помер. Спадкоємцем, який постійно проживав разом із спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, є відповідач ОСОБА_1 . Дізнавшись про смерть позичальника, позивач 28 травня 2020 року направив претензію до Другої дніпровської державної нотаріальної контори (далі - ДДДНК). 03 липня 2020 року у відповіді ДДДНК було повідомлено, що спадкоємці померлого ОСОБА_2 із заявами про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори звертались та спадкова справа після смерті спадкодавця була заведена на підставі претензії АТ КБ «Приватбанк». Позивачем 24 січня 2021 року спадкоємцю ОСОБА_1 було направлено лист-претензію, згідно яких позивач пред`явив свої вимоги, але ніяких дій не було виконано.

Станом на 31 грудня 2018 року заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором № б/н 04 листопада 2013 року становить 6 815,97 грн., з яких: 6 815,97 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту. Посилаючись на те, що спадкоємці в силу ч. 2 ст. 1282 ЦК України зобов`язані задовольнити вимоги кредитора, позивач просить стягнути вказану заборгованість з відповідача.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 травня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 травня 2021 року клопотання представника позивача ОСОБА_3 про витребування доказів задоволено, витребувано від Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради довідку про склад сім`ї та реєстрацію осіб за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 31 грудня 2018 року, та витребувано від Другої ДДНК копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

23 липня 2021 року на адресу суду із Другої ДДНК надійшла належним чином завірена копія спадкової справи, заведена після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Від відповідача відзив на позов до суду не надходив.

Представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явилася, про час та місце розгляду справи судом повідомлена належним чином. Про причини неявки суд не повідомила.

На підставі ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд вважає можливим провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи позивача, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду, вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

У ході судового розгляду встановлено, що 04 листопада 2013 року ОСОБА_2 було підписано анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку (а.с. 15). Відповідно до вказаної анкети-заяви ОСОБА_2 підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з пам`яткою клієнта, умовами та правилами надання банківських послуг і тарифами становить між ним та Банком договір про надання банківських послуг, з яким він ознайомлений та згодний, які надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.

Згідно із свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 02 січня 2019 року Новокодацьким районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 57).

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором № б/н від 04 листопада 2013 року, станом на 16 лютого 2021 року становить 6 815,97 грн., з яких: 6 815,97 грн. – заборгованість за простроченим тілом кредиту (а.с. 9).

28 травня 2020 року Банк направив претензію кредитора до ДДДНК в порядку ст. 1281 ЦК України за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_2 (а.с. 58, 59).

У відповіді ДДДНК від 03.06.2020 року № 1337/02-14 було повідомлено, що спадкова справа № 315/2020 після смерті спадкодавця була заведена на підставі претензії АТ КБ «Приватбанк» (а.с. 60).

Позивачем 24.01.2021 року було направлено лист-претензію ОСОБА_1 щодо її обов`язку сплатити заборгованість у сумі 6 815,97 грн. (а.с. 61, 62-63).

Заборгованість відповідачем не погашена.

Як вбачається з відповіді відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Дніпропетровській області від 23.07.2021 року, відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 86).

Положеннями ч.ч. 1, 4 ст. 25 ЦК України визначено, що здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

За змістом вказаної норми права цивільні обов`язки особи, в тому числі ті, які виникли на підставі договорів та інших правочинів, припиняються з часу смерті боржника.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання спадкодавцем зобов`язань за укладеним ним кредитним договором.

З наявних доказів слідує, що між АТ КБ «Приватбанк» і ОСОБА_1 виникли зобов`язання за кредитним договором, які останній не виконав.

Нормою статті 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав i обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять yсі права i обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав i обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).

Згідно зі статтею 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно з частиною третьою цієї статті спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Статтею 1281 ЦК України визначено порядок та строки пред`явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців, згідно якого спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги (частина перша). Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги (частина друга). Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги (частина третя). Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги (частина четверта).

Аналіз вказаної норми дає підстави для висновку, що строки пред`явлення кредиторами спадкодавця вимог до спадкоємців є обмежувальними (преклюзивними), тобто їх пропущення припиняє права кредиторів, а тому ці строки не призупиняються, не перериваються й не поновлюються.

Отже, встановлені статтею 1281 ЦК України строки - це строки, у межах яких кредитор, здійснюючи власні активні дії, може реалізувати своє суб`єктивне право.

Сплив визначених статтею 1281 ЦК України строків пред`явлення кредитором вимоги до спадкоємців має наслідком позбавлення кредитора права вимоги за зобов`язанням, а також припинення такого зобов`язання.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня 2018 року у справі № 14-53цс18.

Стаття 1281 ЦК України не встановлює певного порядку пред`явлення вимог кредиторів до спадкоємців боржника.

За положеннями пункту 189 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року № 20/5, нотаріус за місцем відкриття спадщини в строк, установлений статтею 1281 ЦК України, приймає претензії від кредиторів спадкодавця. Претензії мають бути заявлені у письмовій формі і прийняті незалежно від строку настання права вимоги. Про претензію, що надійшла, нотаріус доводить до відома спадкоємців, які прийняли спадщину, або виконавця заповіту.

Таким чином, за змістом наведених норм закону кредитор боржника або повинен подати вимогу безпосередньо спадкоємцям, або звернутись до нотаріуса з вимогою, яку нотаріус доводить до відома спадкоємців, що прийняли спадщину, або виконавця заповіту.

Обрання певного способу є правом кредитора і здійснюється ним на власний розсуд.

Таким чином позивач, звернувшись до нотаріуса з претензією до спадкоємців 28 травня 2020 року не пропустив шестимісячний строк для пред`явлення вимоги до спадкоємців.

Частиною 1 статті 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1282 ЦК України встановлено, що спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Положеннями ч. 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

До спадкоємця боржника обов`язок перед позикодавцями (кредиторами) спадкодавця виникає лише в межах, передбачених ст. 1282 ЦК України, тобто в межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Суд враховує, що позивачем заявлено вимогу про стягнення боргу кредитором спадкодавця до спадкоємця, який постійно проживав разом із спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини, а саме до ОСОБА_1 .

Відповідно до матеріалів спадкової справи № 315/2020, відкритої після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємці до нотаріуса із заявами про прийняття або відмову від спадщини не зверталися, спадкова справа відкрита на підставі претензії кредитора (а.с. 88-91).

Як встановлено судом, ОСОБА_1 , станом на дату смерті ОСОБА_2 була зареєстрована за однією адресою з померлим (а.с. 86). Однак, доказів того, що ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_2 матеріали справи не містять, їх родинні зв`язки не встановлено.

До того ж матеріали справи не містять відомостей щодо спадкового майна, в межах вартості якого спадкоємець зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора, за матеріалами справи не встановлено факту успадкування будь-якого майна після смерті ОСОБА_2 , у свою чергу, банк не довів протилежного.

Отже, позивачем не доведено, що ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_2 , а також не доведено одержання ОСОБА_1 у спадщину майна, в межах вартості якого вона зобов`язана задовольнити вимоги кредитора спадкодавця.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця не підлягає задоволенню через недоведеність позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 25, 509, 526, 610, 1216, 1218, 1268, 1281, 1282 ЦК України, ст. ст. 80, 81, 141, 247,259, 263-265, 280, 282, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржувати заочне рішення до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Н.Г. Остапенко