Рішення № 102306664, 29.12.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/9974/21Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Ясиновського І.Г., розглянувши за правилами за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Оржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

30 серпня 2021 року позивач ОСОБА_1 (надалі також - позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Оржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області (надалі також - відповідач) про:

- визнати протиправним рішення Оржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області від 11 червня 2021 року № 139 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 », яким розгляд заяви «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства (згідно КВЦПЗ - 01.01.03) площею 2 га у власність за адресою село Чутівка Лубенського району Полтавської області за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що облікуються сільськогосподарськими угіддями, не наданими у власність чи користування за межами населеного пункту на території села Чутівка Лубенського району району Полтавської області згідно «технічної документації по перерозподілу земель між землевласниками та землекористувачами на території Чутівської сільської ради Лубенського району Полтавської області від 1992 року» - відтерміновано;

зобов`язати Оржицьку селищну раду Лубенського району Полтавської області не пізніше 14 днів з дня набрання цим рішенням суду законної сили надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства (згідно КВЦПЗ - 01.01.03) площею 2 га у власність, розташованої за адресою село Чутівка Лубенського району Полтавської області за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що облікуються сільськогосподарськими угіддями, не наданими у власність чи користування за межами населеного пункту на території села Чутівка Лубенського району Полтавської області згідно «технічної документації по перерозподілу земель між землевласниками та землекористувачами на території Чутівської сільської ради Лубенського району Полтавської області від 1992 року».

Підставою позову визначила незгоду з рішення суб`єкта владних повноважень щодо відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства.

Ухвалою суду від 02 вересня 2021 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку з невідповідністю її вимогам статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

01 жовтня2021 року до суду надійшли документи, якими усунуто недоліки позовної заяви, визначені ухвалою суду від 02 вересня 2021 року.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

28 жовтня 2021 року від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Зазначав, що станом момент розгляду заяви позивача, а саме 11.06.2021, відповідачу не були надані відомості про розпорядження земельною ділянкою, а також прийняті накази (про надання дозволів чи відмов), щодо земельної ділянки кадастровий номер 5323687700:00:018:0001 і у зв`язку із цим та з метою недопущення порушень прав осіб, які отримали такі дозволи та розпочали процес приватизації земельних ділянок, розгляд заяви гр. ОСОБА_1 було відтерміновано на дев`ятій сесії Оржицької селищної ради восьмого скликання від 11.06.2021 року. В задоволені позову просив відмовити в повному обсязі.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

05 лютого 2020 року ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, отримав заяву, у якій позивач просив надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства та передати земельну ділянку у власність, яка розташована на території Чутівської сільської ради Оржицького району Полтавської області за межами населеного пункту.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 06 березня 2020 року № 6845-СГ відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою земельної ділянки у власність земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Чутівської сільської ради Оржицького району Полтавської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га, із цільовим призначенням – для ведення особистого селянського господарства з таких підстав: у зв`язку з невідповідністю поданого на розгляд клопотання вимогам частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України.

Не погодившись із зазначеним наказом ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року по справі № 440/2182/20, яке набрало законної сили 22 вересня 2020 року, позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 06 березня 2020 року №6845-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою". Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05 лютого 2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Чутівської сільської ради Оржицького району Полтавської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, з урахуванням висновків суду. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити. (офіційне посилання в Єдиному державному реєстрі судових рішень - http://reestr.court.gov.ua/Review/90146467).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 14 грудня 2020 року № 43-ОТГ передано Оржицькій селищній раді Лубенського району Полтавської області у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 7398,3712 га, які розташовані за межами населених пунктів згідно з актом приймання-передачі.

28 травня 2021 року позивач звернувся до Оржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Оржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області. До вказаної заяви додав графічні матеріали на яких зображено бажане місцерозташування земельної ділянки, копії паспорту та рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року по справі № 440/2182/20.

У подальшому рішенням дев`ятої сесії восьмого скликання Оржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області від 11 червня 2021 року № 139 вирішено відтермінувати розгляд заяви гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства згідно із (КВЦПЗ-01.01.03) у приватну власність площею 2,0000 га за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення, що обліковуються сільськогосподарськими угіддями, не наданими у власність чи користування за межами населеного пункту на території с. Чутівка Лубенського району Полтавської області згідно «технічної документації по перерозподілу земель між землевласниками та землекористувачами на території Чутівської сільської ради Лубенського району Полтавської області від 1992 року».

Вважаючи вищевказане рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Згідно зі статтею 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю урегульовано Земельним кодексом України.

Відповідно до приписів статті 12 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб.

Відповідно до частини 1 статті 116 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до пункту "б" частини 1 статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Відповідно до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Аналіз вищенаведених норм свідчить на користь висновку про те, що будь-який громадянин України, незалежно від місця реєстрації або проживання, має право звернутися до уповноваженого органу із заявою та визначеними законодавством документами щодо надання йому дозволу на розроблення документації із землеустрою на земельну ділянку.

Судом встановлено, що позивач звернувсь до відповідача із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності.

Рішенням дев`ятої сесії восьмого скликання Оржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області від 11 червня 2021 року № 139 вирішено відтермінувати розгляд заяви гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства згідно із (КВЦПЗ-01.01.03) у приватну власність площею 2,0000 га за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення, що обліковуються сільськогосподарськими угіддями, не наданими у власність чи користування за межами населеного пункту на території с. Чутівка Лубенського району Полтавської області згідно «технічної документації по перерозподілу земель між землевласниками та землекористувачами на території Чутівської сільської ради Лубенського району Полтавської області від 1992 року».

У зв`язку з цим суд зазначає, що відповідно до частини 7 статті 118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Тобто, вищезазначеною нормою встановлено два альтернативні варіанти правомірної поведінки органу у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, а саме: надати дозвіл або мотивовану відмову в наданні дозволу.

Дозвіл або відмова у його наданні є змістом відповідного індивідуального правового акту.

Згідно з пунктом тридцять четвертим статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Тобто, способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади з регулювання земельних відносин, є прийняття рішення сесією.

Нормами статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування" визначено, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності – не рідше ніж один раз на місяць.

Частинами першою і другою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Таким чином, рішення про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки і оформляється розпорядчим індивідуальним правовим актом - рішенням ради.

Судом досліджено рішення дев`ятої сесії восьмого скликання Оржицькою селищною радою Лубенського району Полтавської області від 11 червня 2021 року № 139, яким відтерміновано розгляд заяви гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Однак з даного рішення неможливо встановити підстави встановлені Земельним кодексом України для відтермінування розгляду заяви гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Отже, відповідач, прийнявши рішення, яким відтермінував розгляд заяви позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, діяв всупереч наданим Земельним кодексом України повноваженням.

Подане позивачем клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою відповідає вимогам Земельного кодексу України та до нього додані документи, які вимагаються для такого роду клопотань.

У спірних відносинах відповідач не реалізував своїх повноважень, оскільки не надав оцінки поданим документам, прийнявши рішення про відтермінування розгляду заяви позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки в самому рішенні не навів мотивованих доводів щодо такого відтермінування.

Як слідує із відомостей Публічної кадастрової карти України бажана земельна ділянка знаходиться в межах земельної ділянки із кадастровим номером 5323687700:00:018:0001, яка відноситься до земель із цільовим призначенням 16.00 "Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) землі запасу", тип власності - не визначено (https://map.land.gov.ua/?cc=3639993.392025575,6395066.947293696&z=16&l=kadastr&bl=ortho10k_all&marker=3639993.392025575,6395066.947293696).

Згідно з приписами статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. При цьому документи, що посвідчують право на земельну ділянку, визначені у статті 126 ЗК України.

Аналіз положень статей 116, 118 ЗК України дає підстави стверджувати, що правові наслідки отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не є тотожними наслідкам передачі вказаної земельної ділянки у власність, що фактично вказує про відсутність обтяжень земельної ділянки у такому випадку.

Відповідачем не надано доказів, які б підтверджували існування оформленого права власності третіх осіб на обрану позивачем для відведення земельної ділянки.

Варто також зазначити, що питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі №766/6141/16-а, постанові Верховного Суду від 04 вересня 2019 року № 420/3397/19.

Таким чином, суд з урахуванням частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Оржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області, ухвалене на дев`ятій сесії восьмого скликання від 11 червня 2021 року № 139.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання відповідача не пізніше 14 днів з дня набрання цим рішенням суду законної сили надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства (згідно КВЦПЗ - 01.01.03) площею 2 га у власність, розташованої за адресою село Чутівка Лубенського району Полтавської області за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що облікуються сільськогосподарськими угіддями, не наданими у власність чи користування за межами населеного пункту на території села Чутівка Лубенського району Полтавської області згідно «технічної документації по перерозподілу земель між землевласниками та землекористувачами на території Чутівської сільської ради Лубенського району Полтавської області від 1992 року», суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При цьому обрання способу захисту прав у сфері публічно-правових відносин визначається з урахуванням принципів адміністративного судочинства та змісту ст.ст. 2, 5, 245 КАС України.

За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо прийняття рішень та внесення до них змін є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.

Щодо прохання позивача визначити судом для відповідача на підставі частини 6 статті 245 КАС України розумний строк виконання рішення суду у цій частині – не пізніше 14 днів з дня набрання ним законної сили, суд зазначає наступне.

Як зазначалося вже судом у цьому рішенні, частинами першою і другою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. Нормами статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування" визначено, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності – не рідше ніж один раз на місяць.

Відтак, вимога позивача щодо визначення для відповідача строк виконання рішення суду не пізніше 14 днів з дня набрання ним законної сили, задоволенню не підлягає, з огляду на те, що вона не відповідає встановленому законом строку розгляду сесією питань відведення земельних ділянок, а саме не рідше ніж один раз на місяць.

На підставі вищевикладеного суд вважає, що оскільки рішення Оржицької селищної ради 11.06.2021 року №139 не є вмотивованим і, відповідно, прийняте не на підставі, не в межах та не у спосіб, визначений законом, належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача у встановлений законом строк розглянути заяву позивача від 28.05.2021 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Оржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області, з урахування висновків суду.

Таким чином, адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 908,00 грн. за квитанцією від 25.08.2021.

З огляду на вищевикладене, зважаючи на часткове задоволення адміністративного позову, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Оржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 454,00 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Оржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області (вул. Центральна, буд. 21, смт. Оржиця, Лубенський район, Полтавська область, 37700, код ЄДРПОУ 21054106) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Оржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області, ухвалене на дев`ятій сесії восьмого скликання від 11 червня 2021 року № 136.

Зобов`язати Оржицьку селищну раду Лубенського району Полтавської області у встановлений законом строк розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.05.2021 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Оржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області, з урахування висновків суду.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 454,00 грн. (чотириста п`ятдесят чотири гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Оржицької селищної ради Лубенського району Полтавської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.Г.Ясиновський