Рішення № 102306563, 29.12.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/8932/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/8932/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління містобудування та архітектури Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

06.08.2021 ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Управління містобудування та архітектури Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (надалі - Управління), в якому простить суд визнати протиправною відмову відповідача у видачі їй містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва індивідуального гаража по АДРЕСА_1 та зобов`язати відповідача надати їй містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва "Нове будівництво індивідуального гаража по АДРЕСА_1 ".

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує на неправомірну, як на її думку, поведінку відповідача, яка виявилася у безпідставній відмові у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва "Нове будівництво індивідуального гаража по АДРЕСА_1 ", що призвело до обмеження права позивача на вільне користування належною їй на праві власності земельною ділянкою за цільовим призначенням.

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 11.08.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

У відзиві на позов, що надійшов до суду 13.09.2021, представник відповідача просить у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність. Зазначав, що згідно з генеральним планом, планом зонування території міста, що є складовими містобудівної документації, земельна ділянка в районі житлового будинку АДРЕСА_1 набережна за функціональним призначенням відноситься до зони розміщення багатоквартирної житлової забудови 5-9 поверхів (Ж-4), де не передбачено будівництво індивідуальних гаражів (а.с. 27-29).

Розгляд справи, відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України, здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що рішенням 22 сесії V скликання Крюківської районної ради міста Кременчука Полтавської області від 06.11.2008 "Про передачу гр. ОСОБА_1 безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва індивідуального гаража по АДРЕСА_2 , у дворі житлового будинку АДРЕСА_1 " передано безоплатно у власність земельну ділянку площею 26 м2 гр. ОСОБА_1 для будівництва індивідуального гаража по АДРЕСА_2 , у дворі житлового будинку АДРЕСА_1 (а.с. 11).

Право власності на земельну ділянку, якій присвоєно кадастровий номер 5310436500:09:004:0336, зареєстровано за ОСОБА_1 , як це видно з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 01.07.2021 №263833946 (а.с. 13).

Зміна назви вулиці "50-річчя СРСР" на вулицю "Велика набережна" відбулася на підставі розпорядження міського голови від 18.02.2016 №58-Р "Про перейменування вулиць, провулків, тупиків, проїздів, парків та скверів міста Кременчука" (а.с. 14-18).

З метою будівництва індивідуального гаража на вищевказаній земельній ділянці позивач звернулася до начальника Управління Волощенка О.Г. із заявою про надання містобудівних умов і обмежень для проектування об`єкта будівництва "Нове будівництво індивідуального гаража по АДРЕСА_1 ", додавши до заяви викопіювання та копію документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою (а.с. 32-34).

За результатами розгляду цього звернення Управління листом №28.01-12/1501/33 від 08.07.2021 повідомило, що згідно з Генеральним планом міста Кременчука, затвердженим міською радою 25.12.2007 (зі змінами від 29.04.2014 та додатковими змінами від 01.04.2016 та від 30.06.2021) та планом зонування території м. Кременчука Полтавської області, затвердженим рішенням Кременчуцької міської ради від 30.09.2014 (зі змінами від 07.09.2017), земельна ділянка за вищевказаною адресою відноситься до зони розміщення багатоквартирної житлової забудови 5-9 поверхів, де не дозволяється нове будівництво індивідуального гаража. Враховуючи вищевикладене, у зв`язку з невідповідністю намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, на підставі частини четвертої статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної документації", управління містобудування та архітектури Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області не може надати містобудівні умови та обмеження для проєктування об`єкта будівництва по об`єкту: "Нове будівництво індивідуального гаража по АДРЕСА_1 " у відповідності до наказу управління містобудування та архітектури Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області "Про відмову в наданні містобудівних умов та обмежень для проєктування об`єкта будівництва" від 08.07.2021 №197-муо (а.с. 31).

Позивач не погоджуючись із правомірністю мотивів відмови звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи праовоу оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до положень статей 316 - 319 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та вправі вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Частинами першою, другою та четвертою статті 373 ЦК України передбачено, зокрема, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Частиною четвертою статті 374 ЦК України встановлено, що права та обов`язки суб`єктів права власності на землю (земельну ділянку) встановлюються законом.

Згідно з частинами першою-третьою статті 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

За приписами статті 38 Земельного кодексу України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд.

Відповідно до статті 39 Земельного кодексу України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм.

Аналіз наведених норм свідчить на користь висновку про те, що право власника на забудову на своїй земельній ділянці здійснюється за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил та відповідно до цільового призначення земельної ділянки, а використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі №340/1696/19.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів визначено Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VI (надалі - Закон №3038-VI).

Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства (частина друга статті 24 Закону № 3038-VI).

Чинним містобудівним законодавством, зокрема, частиною п`ятою статті 25 Закону № 3038-VI передбачено, що встановлення режиму забудови територій, визначених для містобудівних потреб містобудівною документацією, не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, до моменту вилучення (викупу) земельних ділянок.

Аналіз вищевикладеного дає підстави вважати хибними мотиви відмови у наданні позивачу містобудівних умов та обмежень, з тих підстав, що земельна ділянка, на якій позивачем заплановано будівництво об`єкта нерухомого майна, згідно з Генеральним планом міста, Планом зонування території міста належить до зони розміщення багатоквартирної житлової забудови 5-9 поверхів і має містобудівні обмеження, де не дозволяється нове будівництво індивідуального гаража, оскільки заплановане позивачем будівництво відповідає цільовому призначенню земельної ділянки позивача за кадастровим номером 5310436500:09:004:0336.

Згідно з наявними у матеріалах справи рішенням 22 сесії V скликання Крюківської районної ради міста Кременчука Полтавської області від 06.11.2008 "Про передачу гр. ОСОБА_1 безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва індивідуального гаража по АДРЕСА_2 , у дворі житлового будинку АДРЕСА_1 ", Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №185638, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 263833946 від 01.07.2021 (а.с. 11-13), земельна ділянка із кадастровим номером 5310436500:09:004:0336 відноситься до земель із цільовим призначенням - для будівництва індивідуального гаража.

Суд зауважує, що діючим земельним законодавством не передбачено можливості визначення (встановлення та/або зміни) функціонального призначення земельних ділянок Генеральним планом міста чи планом зонування території міста.

Отже, наразі відсутні будь-які докази невідповідності намірів забудови земельної ділянки вимогам відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, а відтак у відповідача не було правових підстав для відмови у наданні позивачу містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки.

За викладених обставин суд визнає протиправними дії відповідача щодо відмови у наданні позивачу містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва: "Нове будівництво індивідуального гаража по АДРЕСА_1 " з мотивів невідповідності намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні та визнає за необхідне скасувати наказ начальника Управління містобудування та архітектури Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області №197-муо від 08.07.2021 як протиправний.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи відповідач доводи позивача не спростував.

У дослідженому випадку судом надавалася оцінка правомірності відмови у наданні містобудівних умов та обмежень в межах мотивів, наведених відповідачем у листі №28.01-12/1501/33 від 08.07.2021 та наказі начальника Управління №197-муо від 08.07.2021. Виходячи з предмету доказування у цій справі, суд не досліджував чи ці мотиви є вичерпними. Крім того під час розгляду справи суд не встановив факту дотримання позивачем усіх інших умов для отримання ним таких містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва.

Отже, позовна вимога про зобов`язання відповідача надати позивачу містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва: "Нове будівництво індивідуального гаража по АДРЕСА_1 " задоволеною бути не може.

Натомість, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд, керуючись частиною другою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зобов`язати відповідача здійснити повторний розгляд заяви ОСОБА_1 щодо надання містобудівних умов і обмежень для проектування об`єкта будівництва від 25.06.2021 (вх №28-02/74829 від 25.06.2021) з урахуванням висновків, сформульованих судом у цьому рішенні.

Отже, адміністративний позов належить задовольнити частково.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Факт сплати позивачем судового збору у розмірі 908,00 грн підтверджується квитанцією АТ КБ "Приватбанк" від 03.08.2021 №0.0.2218090155.1 (а.с. 8).

Зважаючи на обставини часткового задоволення адміністративного позову, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на його користь 1/2 частину витрат зі сплати судового збору у розмірі 454,00 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Управління містобудування та архітектури Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у наданні ОСОБА_1 містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва: "Нове будівництво індивідуального гаража по АДРЕСА_1 " з мотивів наведених у листі Управління містобудування та архітектури Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області №28.01-12/1501/33 від 08.07.2021 та наказі начальника Управління містобудування та архітектури Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області №197-муо від 08.07.2021.

Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Управління містобудування та архітектури Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 08.07.2021 №197-муо "Про відмову в наданні містобудівних умов та обмежень для проєктування об`єкта будівництва".

Зобов`язати Управління містобудування та архітектури Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (площа Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 02498790) здійснити повторний розгляд заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) щодо надання містобудівних умов і обмежень для проектування об`єкта будівництва від 25.06.2021 (вх №28-02/74829 від 25.06.2021) з урахуванням висновків, сформульованих судом у цьому рішенні.

В решті вимог - позов залишити без задоволення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Управління містобудування та архітектури Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (площа Перемоги, 2, м.Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 02498790) частину судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.Б. Супрун