Ухвала суду № 102306526, 23.12.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

23 грудня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/5478/21Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Головка А.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання – Ель Яагубі О.В.,

позивача – ОСОБА_1 ,

представника позивача – Першин С.М.,

представника відповідача – Чемерис В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

28 травня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), у якій просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного територіального управління юстиції у Полтавській області від 04.09.2018 № 1097;

- стягнути з Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) на користь ОСОБА_1 заробітну плату з урахуванням надбавок до посадового окладу за 9 ранг державного службовця, за інтенсивність праці, за вислугу років та премії за періоди роботи з 29.08.2018 по 25.12.2019, з 03.03.2020 по 27.03.2020, з 27.04.2020 по 11.06.2020, з 20.07.2020 по 29.07.2020 в сумі 106681,26 грн та грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки за періоди роботи з 15.03.2018 по 29.07.2020 в сумі 12227,98 грн.

Ухвалою суду від 02.06.2021 позовну заяву залишено без руху, у зв`язку із невідповідністю вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою суду від 29.06.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 440/5478/21, розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 28.10.2021 викликано в судове засідання для допиту в якості свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ; закрито підготовче провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення коштів; призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні в приміщенні Полтавського окружного адміністративного суду за адресою: 36039, м. Полтава, вул. Пушкарівська, 9/26.

Представником відповідача 08.12.2021 подано до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав порушення строку звернення до адміністративного суду, встановленого частини 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши вказане клопотання, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно із частинами 1, 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно з частиною 1 статті 233 КЗпП працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 у період із 15.03.2018 по 27.12.2019 працював на посаді державного виконавця Горішньоплавнівського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області.

Наказом Головного територіального управління юстиції у Полтавській області від 04.09.2018 № 1097 "Про відсторонення від виконання повноважень на посаді ОСОБА_1 ", у зв`язку із розпочатим досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні відносно державного виконавця Горішньоплавнівського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_1 , відсторонено ОСОБА_1 від виконання повноважень з 29.08.2018 до закінчення досудового розслідування.

Згідно із пунктом 2 наказу на час відсторонення від посади заробітна плата за ОСОБА_1 не зберігається.

У позовній заяві позивач наполягає на тому, що про існування наказу Головного територіального управління юстиції у Полтавській області від 04.09.2018 № 1097 "Про відсторонення від виконання повноважень на посаді ОСОБА_1 " дізнався 26.04.2021 після отримання копій особової справи на запит його представника.

Разом з тим, судом встановлено, що наказом Головного територіального управління юстиції у Полтавській області від 24.12.2019 № 1847/к "Про ОСОБА_1 " допущено ОСОБА_1 до виконання повноважень з 27.12.2019 на посаді державного виконавця Горішньоплавнівського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області; та визнано таким, що втратив чинність наказ Головного територіального управління юстиції у Полтавській області від 04.09.2018 № 1097 "Про відсторонення від виконання повноважень на посаді ОСОБА_1 ".

Із показань свідка в судовому засіданні ОСОБА_5 , начальника Горішньоплавнівського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області у період з 03.12.2018 року по 05.06.2020 року, судом встановлено, що вона особисто ознайомила ОСОБА_1 з наказом Головного територіального управління юстиції у Полтавській області від 24.12.2019 № 1847/к "Про ОСОБА_1 ".

Отже, з 24.12.2019 року ОСОБА_1 знав про існування наказу від 04.09.2018 № 1097к.

Також на час відсторонення від виконання повноважень державному виконавцю ОСОБА_1 було зупинено доступ до автоматизованої системи виконавчого провадження.

Крім того, як встановлено судом вище, згідно з наказом Головного територіального управління юстиції у Полтавській області від 04.09.2018 № 1097к "Про відсторонення від виконання повноважень на посаді ОСОБА_1 ", з 29.08.2018 на час відсторонення від посади заробітна плата за ОСОБА_1 не зберігається.

Таким чином, з моменту відсторонення ОСОБА_1 від виконання повноважень він був обізнаний про існування наказу від 04.09.2018 № 1097к, проте будь-яких дій, спрямованих на захист своїх прав та інтересів не вчинив.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто, за змістом зазначеної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й з об`єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, - день, коли мало бути прийняте рішення (вчинено дію), якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена).

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Слід зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини набувають ознак стабільності.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України»).

При цьому, встановлення наявності або відсутності факту порушеного права суб`єктом владних повноважень здійснюється під час розгляду справи судом по суті лише у випадку своєчасного звернення до суду або у випадку пропуску строку з поважних причин.

Наслідки пропуску строків звернення до адміністративного суду встановлено статтею 123 КАС України, згідно з якою у разі якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

У розумінні цієї статті поважними причинами пропуску строку звернення до адміністративного суду є такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для звернення особи з адміністративним позовом і подолання яких для цієї особи було неможливим або ускладненим.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

Таким чином, враховуючи те, що позивачем пропущений встановлений законом строк звернення до суду із позовними вимогами про визнання протиправним та скасування наказу Головного територіального управління юстиції у Полтавській області від 04.09.2018 № 1097к та будь-яких обґрунтувань обставин та доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом позивачем не наведено, суд дійшов висновку про відсутність поважних причин для поновлення строку звернення до суду з даним позовом та про наявність підстав для залишення позовної заяви в цій частині без розгляду у відповідності до вимог статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 лютого 2019 року у справі № 9901/658/18, Верховного Суду від 08 травня 2019 у справі № 805/4226/17-а, від 16 жовтня 2019 року у справі № 520/2559/19.

Стосовно позовних вимог про стягнення з Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) на користь ОСОБА_1 заробітної плати з урахуванням надбавок до посадового окладу за 9 ранг державного службовця, за інтенсивність праці, за вислугу років та премії за періоди роботи з 29.08.2018 по 25.12.2019, з 03.03.2020 по 27.03.2020, з 27.04.2020 по 11.06.2020, з 20.07.2020 по 29.07.2020 в сумі 106681,26 грн та грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки за періоди роботи з 15.03.2018 по 29.07.2020 в сумі 12227,98 грн., суд зазначає, що строки, передбачені ст. 233 КЗпП , не застосовуються щодо стягнення заробітної плати.

Отже, клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду підлягає задовольнню частково. Суд дійшов висновку про те, що позовну заяву ОСОБА_1 до Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення коштів слід залишити без розгляду в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу Головного територіального управління юстиції у Полтавській області від 04.09.2018 № 1097к, у задоволенні іншої частини клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.

Керуючись частинами 3, 8 статті 243, статтею 250 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду задовольнити частково.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення коштів залишити без розгляду в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу Головного територіального управління юстиції у Полтавській області від 04.09.2018 № 1097.

У задоволенні іншої частини клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.

Оголосити перерву у судовому засіданні до 03 лютого 2022 року о 10:00 год, яке відбудеться в приміщенні Полтавського окружного адміністративного суду за адресою: 36039, м. Полтава, вул. Пушкарівська, 9/26.

В судове засідання викликати учасників справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст ухвали складено 28 грудня 2021 року.

Головуючий суддя А.Б. Головко